Рішення № 140156655, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. №520/17732/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Басістого Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Богуцької В.В.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3551/5 від 22.12.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" розгляд скарги на рішення державного реєстратора Билим І.О. про державну реєстрації права власності була розглянута з порушенням строків її розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Відповідач також вказав, що розгляд скарги відбувався у відповідності до вимог чинного законодавства, без порушення термінів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 20.10.2025 року ОСОБА_2 звернулась до Міністерста юстиції України зі скаргою №СК-4194-25 на рішення державного реєстратора Билим І.О. про державну реєстрацію права власності № 81024569 від 25.09.2025, в якій просила провести перевірку правомірності рішення (дії) державного реєстратора Билим Інни Олександрівни (Відділ державної реєстрації Берестинської міської ради, Харківська обл.) про державну реєстрацію права № 81024569 від 25.09.2025 номер запису 61637294 від 17.09.2025 року та скасувати рішення (запис) державного реєстратора ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 (а.с. 4-9).

Листом Міністерства юстиції України від 24.10.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 11 листопада 2025 року відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою ОСОБА_2 від 18.10.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2025 за № СК-4194-25 (а.с. 13-14).

Також відповідачем 24.10.2025 було оформлено телефонограму про повідомлення ОСОБА_1 за телефоном про те, що 11 листопада 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Євена Сверстюка, 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного ресторатора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (а.с.124).

Начальником відділу державної реєстрації Берестейської міської ради Билим І.О. 10.11.2025 року було подано письмові пояснення на скаргу (а.с. 10-12).

Висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 11.11.2025 року рекомендовано скаргу ОСОБА_2 від 18.10.2025 задовольнити частково. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради Билим Інни Олександрівни від 25.09.2025 № 81024569. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (грн) місяці. В іншій частині вимог відмовити.

Наказом Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3551/5 від 22.12.2025 року було частково задоволено скаргу ОСОБА_2 від 18.10.2025 року, анульовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради Билим Інни Олександрівни від 25.09.2025 № 81024569 та тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Вважаючи вказаний наказ Міністерства юстиції України протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Частиною 1 статті 3 Закону №1952-IV визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

У статті 6 Закону 1952-IV визначено систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав. Згідно з її положеннями, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації); державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

За приписами ст.7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав має повноваження, зокрема, забезпечувати доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймати рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймати обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.10 Закону №1952-IV державний реєстратор здійснює, зокрема, такі повноваження: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Порядок проведення державної реєстрації прав визначено ст.18 Закону №1952-IV, зокрема пункт 4 цієї статті передбачає перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав встановлено ст.37 Закону №1952-IV. Відповідно до ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За приписами ч.3 ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Пунктом 5 частини 5 статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити зокрема: відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав. Згідно з ч.6 ст.37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1)відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Процедура розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128) (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).

У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - скарги). Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №71/5 Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з розділом ІІІ Положення №71/5 формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1).

Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п`яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов`язки) (пункт 2).

Розгляд скарги Колегією здійснюється в такій послідовності (пункт 4 розділу ІІІ Положення №71/5): 1) доповідь посадової особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії; 2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії; 3) обговорення Колегією скарги; 4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги. Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги.

Якщо інше не встановлено головуючим на засіданні Колегії, посадовій особі Мін`юсту чи відповідного територіального органу, що є доповідачем по суті скарги, для доповіді надається до 5 хвилин, для надання усних пояснень особами, запрошеними на засідання Колегії, та представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, - до 3 хвилин (пункт 5 Положення №71/5).

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні (пункт 9 Положення № 71/5). Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов`язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін`юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі. Згідно з пунктом 3 Порядку №1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 4 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

В той же час, відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення (у тому числі скарги) розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу (пункт 5 Порядку №1128).

Згідно з пунктом 8 Порядку №1128 якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку №1128 встановлено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

В той же час, пункту 11 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Пунктом 12 Порядку №1128 визначено, що за відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян, засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1128 рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу даних правових норм слідує, що Міністерство юстиції України розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні та у разі відсутності таких підстав скарга по суті має бути розглянута у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян". За наслідком розгляду скарги Колегією складається висновок, на підставі якого приймається рішення у формі наказу Міністерством юстиції України.

Поряд з цим суд звертає увагу, що відповідно до правої позиції Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 для застосування абз.2 п.8 Порядку № 1128 Мін`юст, з урахуванням положень п. 5 Порядку № 1128, має встановити, чи допустив державний реєстратор очевидні порушення Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, до Міністерства юстиції України 20.10.2025 надійшла скарга № СК-4194-25 ОСОБА_2 на рішення державного реєстратора Билим І.О. про державну реєстрацію права власності № 81024569 від 25.09.2025, в якій просила провести перевірку правомірності рішення (дії) державного реєстратора Билим Інни Олександрівни (Відділ державної реєстрації Берестинської міської ради, Харківська обл.) про державну реєстрацію права № 81024569 від 25.09.2025 номер запису 61637294 від 17.09.2025 року та скасувати рішення (запис) державного реєстратора ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 (а.с. 4-9). За результатами вивчення скарги відповідачем було встановлено, що скаржниця є власницею квартири на підставі договору купівлі-продажу. 20.02.2021 в Державному реєстрі прав було скасовано право власності скаржниці на квартиру та поновлено право власності ОСОБА_4 на квартиру на підставі рішення суду. Постановою Харківського апеляційного суду від 21.10.2021 у справі № 643/20455/14-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 643/20455/14-ц, рішення суду було скасовано. Ухвалою задоволено заяву скаржниці про поворот виконання рішення суду.

Також встановлено, що Згідно з даними Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Билим І.О. припинено запис про право власності ОСОБА_4 на квартиру № 7108818, внесено запис про право власності на квартиру № НОМЕР_2 за ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 11.07.2013, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Ларисою Вячеславівною, зареєстрованого в реєстрі за № 1004, договору позики від 11.07.2013, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 09.06.2025, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Юлією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 386, звіту про оцінку майна від 12.08.2025 № 18ВС-250812-003, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТСАЙД-2020», довідки іпотекодержателя про суму боргу від 16.09.2025, повідомлення про відступлення права вимоги за договором позики та договором іпотеки від 17.06.2025, адресованого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору від 23.06.2025 (далі вимога), адресованої ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.2025, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Державним реєстратором Билим І.О. за допомогою офіційного вебсайту оператора поштового зв`язку «Укрпошта» було встановлено, що поштові відправлення від 24.06.2025 №№ 6106810921506, 6106810921514, якими було направлено вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , були повернені відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, та долучено до заяви скановані копії відомостей за результатами перевірки.

В висновку комісії вказано, що у такому випадку вимога мала бути повторно надіслана ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не раніше, ніж через місяць після першого її надсилання.

Однак державному реєстратору ОСОБА_1 не було надано документ, який би підтверджував повторне направлення письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким повторно надіслано вимогу, з відміткою про вручення адресатам, або оригінал або засвідчену іпотекодержателем копію рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким повторно надіслано вимогу, з позначкою про відмову адресатів від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчену іпотекодержателем копію рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю (поштових конвертів), яким повторно надсилалася вимога не раніше, ніж через місяць після першого її надсилання, та яке повернулося відправнику у зв`язку із відсутністю адресатів або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавств щодо направлення вимоги, надіслано вимогу, та електронне службове повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресатів. Наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень (пункт 6 частини першої статті 24 Закону). Згідно з частиною другою статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Колегією під час розгляду скарги встановлено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1 за наявності активного запису про арешт на квартиру від 27.12.2016 № 19313190, внесеного на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 30.11.2016 у справі № 643/14535/16-ц.

Проте, у своїх поясненнях державний реєстратор ОСОБА_1 посилалася на пункт 7 частини четвертої статті 24 Закону, відповідно до якого наявність зареєстрованих обтяжень не є підставою для відмови у державній реєстрації прав у разі, якщо обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно було зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

Однак вказано, що державним реєстратором ОСОБА_1 не враховано, що положення вищезазначеного пункту поширюються лише на випадки державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку».

Отже, наявність зареєстрованих обтяжень на передане в іпотеку майно є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем, який не належить до фінансових установ.

Таким чином, встановлення факту прийняття державним реєстратором Билим І.О. неправомірного рішення, з урахуванням його характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення прав скаржниці, стали підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.

Судом встановлено, що в результаті задоволення скарги посадові особи Мін`юсту були зобов`язані скасувати/анулювати реєстраційні дії, проведені на підставі оскаржуваного рішення, а саме на виконання Наказу № 3551/5, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Позивач під час розгляду справи у суді не наводила доводів протиправності прийняття оскаржуваного наказу по суті виявлених порушень, однак вказувала на процедурні порушення розгляду скарги відповідачем.

Так, єдиною підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3551/5 від 22.12.2025 року є порушення строку розгляду скарги.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

В той же час, відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення (у тому числі скарги) розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що скарга ОСОБА_2 зареєстрована в Мін`юсті 20.10.2025 за № СК-4194-25, а її розгляд по суті відбувся 11.11.2025, тобто у встановлений законом строк.

Щодо прийняття наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3551/5 від 22.12.2025 року на підставі висновку комісії за результатами розгляду скарги, суд зазначає, що на відміну від строку розгляду скарги, строк ухвалення рішення Мін`юсту за результатами такого розгляду нормативно не визначено.

За усталеною практикою Верховного Суду, підтриманою, зокрема, у постанові від 29 лютого 2024 року у справі №420/6303/20, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд у вищевказаному рішенні наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У контексті спірних правовідносин, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд зазначає, що навіть у випадку допущення відповідачем процедурних порушень притягнення позивача до відповідальності не є істотними, оскільки порушення строку прийняття наказу не свідчить про відсутність подій, які встановлені колегією при розгляді скарги на рішення державного реєстратора.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено, що наказ Міністерства юстиції України № 3551/5 від 22.12.2025 року було прийнято відповідачем законно, оскільки строк його прийняття на підставі висновку комісії за результатами розгляду скарги чинним законодавством не визначено, а також з огляду на відстуність будь-яких доводів позивача протиправності його прийняття по суті виявлених порушень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати, на підставі ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій Бідонько