Рішення № 140156497, 29.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. Справа № 520/15142/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000012/1 від 06.05.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000167;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000013/1 від 06.05.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000168;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000021/1 від 15.05.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000187.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000012/1 від 06.05.2026, №UA100230/2026/000013/1 від 06.05.2026, №UA100230/2026/000021/1 від 15.05.2026 та картки відмови №UA100230/2026/000167, №UA100230/2026/000168 та №UA100230/2026/000187 прийняті Київською митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов`язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митного органу інформацію, яка міститься в ціновій базі ЄАІС про подібний товар, який вже ввозився на виконання зовнішньоекономічного договору; подані до митного оформлення документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Вказане в сукупності, на думку митного органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" та нерезидентом компанією Shouguang Yaobang Imp. &Exp Industry Co., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт №1-17 CN від 03.01.2017, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Найменування, асортимент та кількість товару визначається згідно інвойсу на базі проформи-фактури, які є невід`ємними додатками до контракту.

Відповідно до умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту позивачем придбано у компанії Shouguang Yaobang Imp.& Exp Industry Co., LTD : 1) скло витягнуте листове без поглинального відбивального або невідбивального шарів, без додаткової обробки та без поліровки, незабарвлене, прозоре з необробленими краями для використання в обрамленнірам для картин:скло товщина 2мм, розмір: 914*1220мм.-4817,15м2.(360шт.); 2) дзеркала скляні без рам: mirror 2 х 1830х1220мм., 190шт.,4666,13м2., Для потреб власного виробництва; 3) скло витягнуте листове без поглинального відбивального або невідбивального шарів, без додаткової обробки та без поліровки, незабарвлене, прозоре з необробленими краями для використання в обрамленнірам для картин: скло товщина 1.2мм, розміром:100*150мм. -330,00м2. (22000шт.);150*210мм. -1039,50м2. (11000шт,); 210*300мм. -3672,90м2.(5300шт.); 300*400мм. -2688,00 м 2. (2800шт); Листи з пластмаси. Скло РЕТ листове з поліетилентерефталату, непористе, неармоване, нешарувате, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами з необробленими краями для використання в обамленні фоторамок; Скло РЕТ товщина 0,3мм, різних розмірів: 100*150мм. -210,00м2, (14000шт.); 150*210мм. -300,83м2, (9550шт.); 210*300мм. -504,00м2, (8000шт.); 300*400мм.-504,00м2, (4200шт.); Скло РЕТ товщина 0,4мм, різних розмірів: 210*300мм.-504,00м2, (8000шт.); 300*400мм. -504,00м2, (4200шт.).

Позивачем для здійснення митного оформлення вказаного товару подано до Київської митниці:

1) митну декларацію № 26UA100230409362U3 від 06.05.2026, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) 451 810,20 грн.: ціна товару 5876,92 доларів США та транспортні витрати 193 403,20 грн.;

2) митну декларацію №26UA100230409363U2 від 06.05.2026, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) 552 518,33 грн.: ціна товару 8 119,07 доларів США та транспортні витрати 195 524,45 грн.;

3) митну декларацію № 26UA100230410004U1 від 13.05.2026, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) 590 075,77 грн.: ціна товару 7 885,01 доларів США; 1970,38 доларів США та транспортні витрати 156 725,40 грн.

Разом із митними деклараціями позивачем було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

1) по митній декларації № 26UA100230409362U3 від 06.05.2026: Пакувальний лист № 6/H від 24.12.2025, Рахунок-фактура (інвойс) № SGYBZY251224A від 24.12.2025, Коносамент № UTRUST26012084 від 04.02.2026, Автотранспортна накладна № 6/H від 30.04.2026, Декларація про походження товару № SGYBZY251224A від 24.12.2025, Статус особи, яка подає митну декларацію 2, проформа-інвойс № SGYBZY251224 від 24.12.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 119 від 26.12.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 126 від 20.01.2026, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4740967 від 30.04.2026, довідка про транспортні витрати № 497205-1 від 30.04.2026, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № G/H від 19.12.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 10.07.2017, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1/25 від 10.01.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10 від 26.09.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.10.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2/25 від 26.05.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 28.12.2020, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/25 від 29.07.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 05.01.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 14.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 29.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 29.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 02.06.2023, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-17 CN від 03.01.2017, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.04.2025, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2 від 17.04.2026, Договір про надання послуг митного брокера № 02-11/2023 від 06.11.2023, Договір (контракт) про перевезення № 0106-24 від 01.06.2024, Копія митної декларації країни відправлення № 431020260000029217 від 04.02.2026;

2) по митній декларації №26UA100230409363U2 від 06.05.2026: Пакувальний лист № 6/H від 24.12.2025, Рахунок-фактура (інвойс) № SGYBZY251224A від 24.12.2025, Коносамент №UTRUST26012084 від 04.02.2026, Автотранспортна накладна № 5783 від 30.04.2026, Декларація про походження товару № SGYBZY251224A від 24.12.2025, Статус особи, яка подає митну декларацію 2, проформа-інвойс № SGYBZY251224 від 24.12.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 119 від 26.12.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 126 від 20.01.2026, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4740973 від 30.04.2026, довідка про транспортні витрати № 497205 від 30.04.2026, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № G/H від 19.12.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № N1 від 10.07.2017, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1/25 від 10.01.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10 від 26.09.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.10.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2/25 від 26.05.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 28.12.2020, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/25 від 29.07.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 05.01.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 14.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 29.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 29.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 02.06.2023, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1-17 CN від 03.01.2017, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.04.2025, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2 від 17.04.2026, Договір про надання послуг митного брокера № 02-11/2023 від 06.11.2023, Договір (контракт) про перевезення № 0106-24 від 01.06.2024, Копія митної декларації країни відправлення № 431020260000029217 від 04.02.2026;

2) по митній декларації № 26UA100230410004U1 від 13.05.2026 : Пакувальний лист б/н від 24.12.2025, Рахунок-проформа № SGYBZY251224 від 24.12.2025, Рахунок-фактура (інвойс) № SGYBZY251224B від 24.12.2025, Коносамент № UTRUST26014071 від 02.02.2026, Автотранспортна накладна б/н від 07.05.2026, Декларація про походження товару № SGYBZY251224B від 24.12.2025, Митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № 26UA100230409973U0 від 12.05.2026, Картка відмови № UA100230/2026/000183 від 12.05.2026, Банківський платіжний документ № 119 від 26.12.2025, Банківський платіжний документ № 126 від 20.01.2026, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4743062 від 07.05.2026, Довідка про транспортні витрати № 498230 від 07.05.2026, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.12.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 10.07.2017, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1/25 від 10.01.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 10 від 26.09.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 01.10.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2/25 від 26.05.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 3 від 28.12.2020, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 3/25 від 29.07.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 05.01.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 5 від 14.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 6 від 29.11.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 7 від 02.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 8 від 29.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 9 від 02.06.2023, Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 1-17 CN від 03.01.2017, додаткова угода до договору № 1 від 19.04.2025, додаткова угода до договору № 2 від 17.04.2026, Договір про надання послуг митного брокера № 02-11/2023 від 06.11.2023, Договір (контракт) про перевезення № 0106-24 від 01.06.2024, Договір про перевезення № 12/03/26 від 12.03.2026, Договір про перевезення № 786 від 07.04.2026, Копія митної декларації країни відправлення № 431020260000037748 від 02.02.2026.

За результатом розгляду вказаних митних декларацій відповідач прийняв, зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів від UA100230/2026/000012/1 від 06.05.2026, в якому було зазначено наступне:

- згідно пункту 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.01.2017 №1-17 CN умови оплати 100% передоплата, якщо інше не обумовлено в інвойсі. В наданій до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.04.2025 №SGYBZY251224A інформація про умови оплати відсутня. Однак інформація про умови оплати зазначена в проформі інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224A що суперечить пункту 3 вищезазначеного контракту;

- згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 24.12.2025 N? SGYBZY251224A а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано.

- надані документи, класифіковані як «Банківський платіжний документ, що стосується товару» від 20.01.2026 №126 на суму 16474,54 USD та від 26.12.2025 №119 на суму 7376,84 USD, фактично с платіжними інструкціями, у яких зазначено призначення платежу: передоплата за листове скло та дзеркала за контрактом від 03.01.2017 N? 1-17 CN, по інвойсу від 24.12.2025 Ne SGYBZY251224. Загальна сума оплати по цих платіжних дорученнях становить 23851,38 USD. Проте у поданих в ЕМД документах зазначено інший інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224A, що не співпадає з вказаним у платіжних документах. А наявна проформа інвойс від 24.12.2025 N.SGYBZY251224 на загальну суму 24589,47USD. Таким чином неможливо ідентифікувати за який саме товар здійснено проплату. Вказане свідчить про невідповідність даних та може бути підставою для сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості.

- у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не грунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

В результаті митним органом визначено митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу (Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: Товар No1 за основу взята митна декларація від 18.03.2025 No 26UA806020002073U1 (вартість товару 0.95 дол. США/кг, «Скло витягнуте, листове без поглинального і відбивального шару, нарізане за формою, без подальшого оброблення, призначене для використанняпри виробництві фоторамок: Скло прозоре порізане 1,2 мм товщина 100*150мм 22400 шт/ящик * 1 ящик Скло прозоре порізане 1,2 мм товщина 130*180мм 13400 шт/ящик * 1 ящик, Скло прозоре порізане 1,2 мм товщина 210*297мм 5050 шт/ящик * 18 ящиків, Скло прозоре порізане 1,3 мм товщина 300*400мм 2400 шт/ящик * 4 ящика. Виробник: SHANDONG GUANGYAO SUPER-THINGLASS CO.LTD. Країна виробництва CN. Торгівельна марка «SHANDONG GUANGYAO SUPER-THINGLASS». Умови поставки за вищезгаданою ЕМД є FOB CN QINGDAO. Товар постачався у кількості 210409 кг).

Крім того, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000167.

Також відповідач прийняв, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000013/1 від 06.05.2026, в якому було зазначено наступне:

- згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 24.12.2025 № SGYBZY251224A, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано.

- надані документи, класифіковані як «Банківський платіжний документ, що стосується товару» від 20.01.2026 № 126 на суму 16474,54 USD та від 26.12.2025 №119 на суму 7376,84 USD, фактично є платіжними інструкціями, у яких зазначено призначення платежу: передоплата за листове скло та дзеркала за контрактом від 03.01.2017 No 1-17 CN, по інвойсу від 24.12.2025 № SGYBZY251224. Загальна сума оплати по цих платіжних дорученнях становить 23851,38 USD. Проте у поданих в ЕМД документах зазначено інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224A, що не відповідає вказаному у наданих платіжних документах, а наявна проформа інвойс від 24.12.2025 NoSGYBZY251224 на загальну суму 24589,47USD. Таким чином неможливо ідентифікувати за який саме товар здійснено проплату.

- у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів. В результаті митним органом визначено митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу (Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: Товар №1 за основу взята митна декларація від 14.02.2026 №26UA500500004662U2 (вартість товару 1.02 дол. США/кг, «Дзеркала без рам: Grey Silver Mirror 4 мм, 2250Х3210 мм, - 380 шт (2744,55 м3). Торгівельна марка: Star Glass. Виробник: Weifang Star Glass Co.,Ltd. Країна походження: Китай. Торгівельна марка «Star Glass». Умови поставки за вищезгаданою ЕМД є FOB CN Tianjin. Товар постачався у кількості 27000 кг).

Також відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA100230/2026/000168.

Також відповідач прийняв, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000021/1 від 15.05.2026, в якому було зазначено наступне:

- згідно пункту 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.01.2017 №1-17 CN умови оплати 100 % передоплата, якщо інше не обумовлено в інвойсі. В наданій до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 24.12.2025 №SGYBZY251224B інформація про умови оплати відсутня. Однак інформація про умови оплати зазначена в проформі інвойс від 24.12.2025 NoSGYBZY251224, що суперечить пункту 3 вищезазначеного контракту;

- згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF.). Таким чином передбачено наявність страхового поліса. Зазначені документи до митного оформлення не надано;

- надані документи, класифіковані як «Банківський платіжний документ, що стосується товару» від 20.01.2026 No 126 на суму 16474,54 USD та від 26.12.2025 №119 на суму 7376,84 USD, фактично є платіжними інструкціями, у яких зазначено призначення платежу: передоплата за листове скло та дзеркала за контрактом від 03.01.2017 No 1-17 CN, по інвойсу від 24.12.2025 №SGYBZY251224. Загальна сума оплати по цих платіжних дорученнях становить 23851,38 USD. Проте у поданих в ЕМД документах зазначено інший інвойс від 24.12.2025 NoSGYBZY251224B, що не співпадає з вказаним у платіжних документах. А наявна проформа інвойс від 24.12.2025 NoSGYBZY251224 на загальну суму 24589,47USD. Таким чином неможливо ідентифікувати за який саме товар здійснено проплату.

- додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема: 1) не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 13.05.2026 No 882 через невідповідність вимогам Національного стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку, щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; висновку про відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку (експертом зроблено висновок про відповідність цін компанії-виробника); додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки; 2) рахунок-фактура №LS-4743062 містить відомості щодо вартості міжнародного автоперевезення з непропорційним розділенням цих витрат до та митного кордону відповідно до кілометражу; 3) надана копія митної декларації країни відправлення містить HSCode7004908000, при цьому згідно сайту stats.customs.gov.cn такий код відсутній у розрізі 8 знаків.

Крім того, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000187.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав, зокрема, щодо того, що згідно пункту 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.01.2017 №1-17 CN умови оплати 100% передоплата, якщо інше не обумовлено в інвойсі. В наданій до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.04.2025 №SGYBZY251224A інформація про умови оплати відсутня. Однак інформація про умови оплати зазначена в проформі інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224A що суперечить пункту 3 вищезазначеного контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару, який ввозився за митною декларацією №26UA100230400116U0, складає 8 908,07 доларів США. Оплата товару здійснювалася на підставі проформи-інвойса № SGYBZY250905 від 05.09.2025 та комерційного інвойсу №SGYBZY250905 від 07.10.2025.

Відповідно до п. 3 Контракту №1-17CN, умови оплати: 100 % передплата, якщо інше не обумовлено в інвойсі. Тобто, в інвойсі може бути обумовлено інший порядок оплати, при цьому в контракті не конкретизовано в якому саме інвойсі комерційному чи проформі.

При цьому, по суті сторонами не було змінено умови щодо 100 % передоплати, оскільки умови оплати, зазначені у Проформі-інвойсі ("30% tt advance, balance before loading"), за своєю правовою та економічною природою є 100% передоплатою, оскільки повний розрахунок (100% вартості товару) здійснюється Покупцем виключно до моменту завантаження та відправлення товару. Жодних умов щодо відстрочення платежу чи післяоплати документи не містять. Таким чином, умови Проформи-інвойсу не суперечать, а деталізують порядок здійснення 100% передоплати, що повністю відповідає вимогам Контракту.

Так, відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача, що згідно умов продажу зазначених в проформі інвойс від 24.12.2025 № SGYBZY251224A, а саме пункт 6 breakage claims in excess 5% on the whole consignment during the offloading process should be reported to Insurance Company (претензії щодо поломки більше 5 відсотків від всієї партії товару в процесі завантаження, повинні бути повідомлені страховій компанії) пункт 8 The buyers should buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF, суд зазначає.

Вказаний пункт 8 «the buyers chould buy insurance by themselves before shipment on FOB, CNF clause (покупець повинен самостійно придбати страховий поліс перед відправкою на умовах FOB, CNF)» лише свідчить про те, що відповідальність за страхування покладається на покупця, однак цей пункт не має зобов`язального характеру, тобто він не покладає зобов`язання на позивача здійснювати страхування товару.

Оскільки позивачем не здійснювалося страхування вантажу, тож вимога про надання документів про страхування є необґрунтованою.

У постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 320/2455/19 Верховний Суд виклав висновок, що відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант НЕ повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Враховуючи зазначене, якщо відповідач не має доказів, які свідчили, що позивач фактично здійснив страхування, відповідні висновки відповідача є безпідставними та не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні та коригування митної вартості.

Крім того, у довідках про транспортні витрати № 497205-1 від 30.04.2026, № 497205 від 30.04.2026 та № 498230 від 07.05.2026 зазначено, що страхування вантажу не здійснювалось.

Стосовно тверджень відповідача: надані документи, класифіковані як «Банківський платіжний документ, що стосується товару» від 20.01.2026 № 126 на суму 16474,54 USD та від 26.12.2025 №119 на суму 7376,84 USD, фактично є платіжними інструкціями, у яких зазначено призначення платежу: передоплата за листове скло та дзеркала за контрактом від 03.01.2017 No 1-17 CN, по інвойсу від 24.12.2025 № SGYBZY251224. Загальна сума оплати по цих платіжних дорученнях становить 23851,38 USD. Проте у поданих в ЕМД документах зазначено інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224A, що не відповідає вказаному у наданих платіжних документах, а наявна проформа інвойс від 24.12.2025 №SGYBZY251224 на загальну суму 24589,47USD, а тому неможливо ідентифікувати за який саме товар здійснено проплату, суд зазначає.

Так, загальна вартість Товару, ввезеного за 3-ма митними деклараціями ВМД № 26UA100230409362U3 від 06.05.2026 (5 876,92 доларів США), ВМД №26UA100230409363U2 від 06.05.2026 (8 119,07 доларів США), ВМД № 26UA100230410004U1 від 13.05.2026 (7 885,01 доларів США, 1 970, 38 доларів США) складає 23 851,38 доларів США.

Відповідно до п. 1.2 та п. 2 Контракту №1-17 CN, найменування, асортимент та кількість товару визначається, згідно інвойсу на базі проформи-фактури, які є невід`ємними Додатками до контракту. Ціни та загальна сума на кожну поставку зазначаються у рахунках-фактурах.

Отже, проформа-фактура (проформа інвойс) - це попередній рахунок-фактура, який виставляється Продавцем Покупцю до відвантаження товару.

У проформі інвойс № SGYBZY251224 від 24.12.2025 вказано весь обсяг товару, який попередньо узгоджений до поставки, ціни за одиницю та загальна вартість.

Так, у даних правовідносинах поставка Товару була оформлена наступними комерційними інвойсами: №SGYBZY251224A від 24.12.2025 на суму 13 995,99 доларів США та №SGYBZY251224B від 24.12.2025 на суму 9 855, 39 доларів США - загальна сума поставки склала 23 851,38 доларів США.

При цьому, сторонами Контракту було оформлено також загальний комерційний інвойс № SGYBZY251224 від 24.12.2025, відповідно до якого загальна вартість Товару склала 23 851,38 доларів США.

Відповідно оплату ввезеного Товару здійснено за платіжними інструкціями: від 26.12.2025 N 119 на суму 7376,84 доларів США та від 20.01.2026 N 126 на суму 16474,54 доларів США. Відтак, загальна сума сплачених коштів складає 23 851,38 доларів США.

Таким чином, співвідношення номерів інвойсів, на яке посилається митний орган, має виключно технічний характер і зумовлене специфікою документообігу в міжнародній торгівлі, що повністю узгоджується з умовами Контракту № 1-17 CN.

Здійснення оплати на підставі проформи-інвойсу № SGYBZY251224 від 24.12.2025 є стандартною практикою для виконання умов про передплату.

Отже, твердження відповідача про неможливість перевірки оплати товару є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Подані позивачем до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті у сукупності підтверджують здійснення 100% передоплати за товар відповідно до умов зовнішньоекономічного договору та виставлених інвойсів.

Щодо тверджень відповідача, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Посилання та використання норм ст. VII ГАТТ в даному випадку судом не приймається, як належне обґрунтування правової позиції, оскільки здорова конкуренція передбачає тенденцію до пошуку найдешевших пропозицій на подібні або аналогічні товари.

Крім того в Примітках та Додаткових положеннях до статті VII ГАТТ чітко вказано, що вартість імпортованого товару може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, що сплачена або підлягає сплаті, крім того будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, якшо додаткових витрат, окрім транспортувальних, немає - то процедура визначення та перевірки митної вартості базується на складових по фактурній вартості та транспортній вартості і саме така вартість є «дійсною».

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17 зазначив: «Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку».

Отже, враховуючи зазначене, відповідні твердження відповідача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні та коригування митної вартості.

Щодо посилань митного органу, що не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 13.05.2026 №882 через невідповідність вимогам Національного стандарту No 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку, щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; висновку про відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку (експертом зроблено висновок про відповідність цін компанії-виробника); додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки, суд зазначає наступне.

Відповідно до Національного стандарту N1, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440, Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Тобто, за результатами оцінки майна складається або звіт про оцінку майна, або акт оцінки майна, а не висновок за результатами цінового моніторингу.

Отже, висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 13.05.2026 №882 не є результатом оцінки майна у розумінні ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», тому не повинен відповідати вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440.

Щодо тверджень відповідача, що рахунок-фактура №LS-4743062 містить відомості щодо вартості міжнародного автоперевезення з непропорційним розділенням цих витрат до та митного кордону відповідно до кілометражу, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язку виключно пропорційного розділення витрат за кілометражем, оскільки формування ціни логістичних послуг залежить від внутрішніх тарифів країн транзиту, паливних зборів та інших факторів.

Щодо посилань відповідача, що надана копія митної декларації країни відправлення містить HSCode7004908000, при цьому згідно сайту stats.customs.gov.cn такий код відсутній у розрізі 8 знаків, суд зазначає, що невідповідність коду товару на рівні 8 знаків іноземних пошукових реєстрах не є свідченням недостовірності документа. Перші 6 знаків коду HS 700490 повністю відповідають міжнародній класифікації для цієї групи товарів. Експортна декларація

країни відправлення є офіційним документом КНР, що підтверджує факт вивезення саме заявленого товару за вказаною ціною, а митні органи України не мають повноважень ставити під сумнів легітимність документів, прийнятих митною службою іншої держави.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000012/1 від 06.05.2026, №UA100230/2026/000013/1 від 06.05.2026, №UA100230/2026/000021/1 від 15.05.2026 прийняті Київською митницею є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000167, №UA100230/2026/000168 та №UA100230/2026/000187, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000005, №UA100230/2026/000004.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13,14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (пров. Сімферопольський, буд. 6, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 21218766) до Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (б-р. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000012/1 від 06.05.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000167.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000013/1 від 06.05.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000168.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2026/000021/1 від 15.05.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2026/000187.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (б-р. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 43997555) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (пров. Сімферопольський, буд. 6, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 21218766) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 565,86 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 86 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА