Рішення № 140155667, 23.09.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року с-ще.Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., при секретарі Пірожок В.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ: 40108740, про скасування рішення, дій чи бездіяльність суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

04 вересня 2026 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову ГВА № 209998 по справі про адміністративне правопорушення від 01.09.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 192 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 04 липня 2022 року йому ГУНП в Одеській області надало дозвіл №1045 (бланк НОМЕР_1 ) на право зберігання, носіння мисливського нарізного карабіну Ruger AR-556 MRP, k.223 Rem № НОМЕР_2 , строком дії до 04.07.2025 року.

28 червня 2023 року позивач був призваний у Збройні Сили України на військову службу на підставі Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» та по 19 червня 2026 року проходив військову службу.

01.09.2026 року позивач подав до Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Одеській області документи для продовження строку дії дозволу зберігання вищевказаної зброї, так як бажав отримати дозвіл в електронному вигляді.

01.09.2026 року капітаном поліції Дідуром Ярославом Миколайовичем було прийнято постанову ГВА №209998 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді попередження за вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ст.192 КУпАП: «Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання».

Позивач зазначає, що не порушував і не міг порушити строки реєстрації чи перереєстрації зброї, оскільки 01.09.2026 звернувся із заявою про продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння мисливської нарізної зброї, і не повинен був здійснювати реєстрацію чи перереєстрацію наявної у нього вогнепальної мисливської зброї, так як у нього була наявна зареєстрована мисливська зброя, яка не потребувала перереєстрації.

Позивач вказує, що так як 05.07.2025 року закінчився строк дії наданого йому дозволу №1045 в паперовому вигляді, то за звичайних обставин після закінчення воєнного стану він мав би звернутися із заявою про його продовження, а не про реєстрацію (нову) чи перереєстрацію зброї.

Позивач вказує, що у зв`язку з введенням правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 року і який діє на теперішній час, а також діяв станом на 05.07.2025, враховуючи положення п.1 Наказу МВС України від 18 березня 2022 року №195 «Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні», строк дії його попереднього дозволу №1045 на зберігання, носіння вогнепальної зброї автоматично було продовжено на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, тобто такий строк фактично діє і на теперішній час.

Також позивач зазначає, що станом на 04.07.2025 року він перебував на військовій службі і брав безпосередню участь у бойових діях (на той час перебував під бойовим розпорядженням (перебував на бойових позиціях), що підтверджується довідкою від 08.08.2025 № 2414, а тому не міг жодним чином звернутися до ГУНП в Одеській області за роз`ясненням чи з якимось зверненням до закінчення строку дозволу.

За таких обставин позивач вважає, що не допустив порушення строків перереєстрації мисливського карабіну, правопорушення, передбачене ст. 192 КУпАП не вчиняв, а тому постанова є протиправною і має бути скасована.

Стислий виклад позиції відповідача

22 вересня 2026 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

У зазначеному відзиві відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, фактично виходить із помилкового розуміння характеру правовідносин, та доводи позивача, на думку відповідача, ґрунтуються на ототожненні позивачем різних за своїм змістом процедур - реєстрації зброї та її перереєстрації (продовження строку дії дозволу).

Відповідач вказує, що посилання позивача на те, що зброя вже була зареєстрована, не спростовує необхідності дотримання встановленого порядку продовження строку дії дозволу. Наявність первинної реєстрації зброї та чинність дозволу на її зберігання і носіння є різними юридичними обставинами, і доводи позивача про те, що пункт 1 наказу № 195 передбачає безумовне автоматичне продовження строку дії дозволу без необхідності звернення до уповноваженого підрозділу Національної поліції, а положення Інструкції № 622 не можуть встановлювати відповідних процедурних вимог, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні зазначених нормативно-правових актів.

Також відповідач зазначає, що факт проходження військової служби позивачем не припиняє та не змінює встановленого нормативно-правовими актами порядку обігу цивільної вогнепальної зброї та не встановлює для позивача автоматичного звільнення від передбачених цим порядком процедур.

На думку відповідача у діях позивача наявні порушення встановлених строків перереєстрації вогнепального нарізного карабіну, що вказує на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 192 КУпАП України. З огляду на викладене, підстави для висновку про протиправність постанови ГВА № 209998 від 01.09.2026 відсутні, а вимога позивача про її скасування є необґрунтованою.

Рух справи у суді

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду повідомлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 286 КАС України десятиденний строк розгляду справи, суд вирішує питання про розгляд справи за відсутності сторони позивача та відповідача у судове засідання.

Крім того, суд у повному тексті судового рішення вважає за необхідне зазначити, що представником відповідача 22.09.2026 року було подано до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка надійшла до суду та була зареєстрована 23.09.2026 року, тобто в день розгляду справи судом, і передана судді вже після розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Зазначена заява була подана з пропуском п`ятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 195 КАС України, і судом при відкритті провадження не було зазначено про наявність відповідної технічної можливості (оскільки у Овідіопольському районному суді Одеської області така можливість є обмеженою через недостатню кількість залів, обладнаних системою ВКЗ).

Фактичні обставини, встановлені судом

04 липня 2022 року ГУНП в Одеській області було надано ОСОБА_1 дозвіл № НОМЕР_3 (бланк НОМЕР_1 ) на право зберігання, носіння мисливського нарізного карабіну Ruger AR-556 MRP, k.223 Rem № НОМЕР_2 , дозвіл дійсний до 04.07.2025 року.

28 червня 2023 року ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України на військову службу на підставі Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» та по 19 червня 2026 року проходив військову службу, що підтверджується копією військового квитка (серія НОМЕР_4 , виданим 26.06.2023 р.).

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 у період з 01.07.2025-01.07.2025; 03.07.2025-27.07.2025; 29.07.2025-31.07.2025 брав участь у бойових діях, що підтверджується Довідкою ВЧ НОМЕР_6 від 08.08.2025 року № 2414.

01.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Одеській області з заявою про продовження строку дії дозволу зберігання вищевказаної зброї.

Постановою ГВА №209998 від 01.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеною капітаном поліції Дідуром Ярославом Миколайовичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді попередження за вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ст.192 КУпАП: «Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання».

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок зберігання мисливської гладкоствольної зброї регламентовано «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 року №622 (далі - Інструкція № 622).

Ця Інструкція визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування (п. 1.1. глави 1 розділу І).

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 глави І Інструкції № 622 Національна поліція України організовує роботу щодо здійснення дозвільної системи через свої структурні підрозділи: уповноважений підрозділ із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією (далі - УП ЦОУП); уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - УП ГУНП); територіальні (відокремлені) підрозділи поліції в районах, містах, районах у містах (далі - територіальні підрозділи поліції).

Зі змісту п.2.2. розділу 2 глави ІІ Інструкції № 622 вбачається, що строк дії дозволів на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім`я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - 3 роки.

Територіальні підрозділи поліції видають дозволи на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї (п.п. 2.3.3. п. 2.3. глави 2 розділу ІІ Інструкції № 622).

Пунктом 12.5 глави 12 розділу ІІ Інструкції №622 визначено обов`язок власників зброї продовжувати термін дії дозволу на їх зберігання та носіння, зокрема для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає: заяву про продовження терміну дії дозволу; медичну довідку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги. Власник зброї також пред`являє договір страхування.

Згідно із ст. 192 КУпАП порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 195 від 18.03.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.03.2022 за №345/37681) установлено, що під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів, визначених Інструкцією №622, продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні (п. 1). Продовження визначеного в пункті 1 цього наказу строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог Інструкції (п. 2).

Воєнний стан в Україні, який було запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», існував як на день прийняття відповідачем спірної постанови, так і триває на час розгляду справи.

Отже, дозволи, строк дії яких закінчився під час дії воєнного стану, вважаються діючими на період до 10 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні чи внесення відповідних змін до законодавства.

Враховуючи цю дату (04.07.2025 року), як кінцеву дату дійсності дозволу №1045, яка зазначена відповідачем у спірній постанові, слід дійти висновку, що строк дії дозволу на зберігання і носіння станом на день прийняття спірної постанови (01.09.2026) продовжений згідно приписів Наказу № 195.

Ця обставина виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 192 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас відповідачем не зазначено іншої зброї позивача строк дозволу на який збіг до оголошення воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи, що строк дії дозволу №1045 (бланк АА №855038) на право зберігання, носіння мисливського нарізного карабіну Ruger AR-556 MRP, k.223 Rem № 1851 08 439 відповідно положень п.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні № 195 від 18.03.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.03.2022 за №345/37681) продовжено на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні , відповідач не довів факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд приходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на відсутність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Щодо судового збору

Позивачем ОСОБА_1 , на виконання ухвали судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.09.2026 року було сплачено судовий збір у розмірі 532,48грн.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 9 вересня 2026 року у справі № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення) суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

За вказаних обставин позивачу підлягає поверненню судовий збір, що сплачений ним при подачі позову до суду.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до абз. 7 п. 5 Розділу I Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за №1888/43233 (в редакції від 07.01.2025) заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Згідно з абз. 9 п. 5 Розділу I вказаного вище Порядку разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Суддя по адміністративній справі не є уповноваженою особою органу, що контролює справляння надходжень бюджету та не є суб`єктом формування подання про необхідність повернення коштів, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, суд роз`яснює заявнику, що для реалізації рішення суду в цій частині, заявнику необхідно звернутись з відповідною заявою до суду за процедурою, визначеною Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ: 40108740, про скасування рішення, дій чи бездіяльність суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Постанову ГВА № 209998 по справі про адміністративне правопорушення від 01.09.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 192 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 192 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір, що зарахований до державного бюджету в сумі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок), сплачених ОСОБА_1 на рахунок судового збору UA078999980313181206000015704 згідно з квитанцією (платіжною інструкцією) 8d251532-0c13-4ab3-a9f6-32fdc7d03a37 від 08.09.2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Спічак В.О.