Ухвала суду № 140155166, 29.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/39300/26

Провадження № 2/947/8486/26

УХВАЛА

29.09.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс», за участі третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс», за участі третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій останній просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3807 від 21.10.2019 року, виданий приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт форс», заборгованості за кредитним договором №11354815000 від 03.06.2008 року у сумі 230 960 (двісті тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 61 копійка;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 31996, 80 грн., що складається з судового збору у розмірі 1996, 80 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Вказана позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 22.09.2026 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Цивільний процесуальний Кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (частина 1 статті 1 ЦПК України).

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).

Суд зазначає, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що до позовів про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передбачена альтернативна підсудність.

Позивач звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою з застосуванням альтернативної підсудності за правилами ч. 2 ст. 28 ЦПК України, якою регламентовано, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.

З наданих до суду документів, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60454917 вбачається, що боржником по виконавчому напису №3807 виданого 21.10.2019 року є ОСОБА_1 , місцем проживання якого зазначено адресу: АДРЕСА_1 .

Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Також, частиною 8 статті 187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Під час перевірки місця реєстрації позивача, судом було встановлено, наступне.

Згідно з відповіддю №3373040 від 24.09.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак 04.04.2024 року знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Подана до суду заява не містить будь-якої іншої належної інформації щодо примусового виконання оспорюваного виконавчого напису за місцем перебування, роботи боржника або адресою місцезнаходження належного боржнику майна.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що оскільки останнім зареєстрованим місцем проживання боржника є адреса, що відносна до Пересипського району міста Одеси, суд доходить до висновку, що саме ця зазначена адреса є місцем виконання виконавчого напису, вчиненого 21.10.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрованого у реєстрі за №3807, у зв`язку з чим судом встановлено, що справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Приймаючи вищевикладене, оскільки справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна, а останнє зареєстроване місце проживання позивача знаходиться в Пересипському районі міста Одеси, що є місцем виконання виконавчого напису, суддя вважає, що цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс», за участі третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід передати у відповідності до вимог п.1. ч. 1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Пересипського районного суду міста Одеси, за територіальною юрисдикцією.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 28, 31, 32, 187, 354 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Передати матеріали цивільної справи №947/39300/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс», за участі третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за територіальною юрисдикцією на розгляд до Пересипського районного суду міста Одеси.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Калініченко Л. В.