Рішення № 140151961, 28.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. № 400/4980/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

третя особаМиколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», просп. Центральний, 11, м. Миколаїв, 54008,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, що містить вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі Управління або відповідач) щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03.02.2003 по 31.12.2005 на посаді начальника відділення до страхового стажу;

- зобов`язати Управління зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи на посаді начальника відділення з 03.02.2003 по 31.12.2005.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до Управління із заявою про зарахування сплаченого єдиного соціального внеску за період його роботи в у Миколаївській філії ТОВ «Український промисловий банк» з 03.02.2003 по 31.12.2005. Відповідач повідомив позивача, що на нього зареєстровано дві облікові картки з відомостями про трудові відносини ОСОБА_1 зі страхувальником Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк». Здійснити перевірку страхувальника неможливо, тому Управління відмовило позивачу у внесенні змін.

Відповідач позов не визнав, вказав, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Проте 19.10.2012 Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 26233150) припинила свою діяльність.

Позивач подав додаткові пояснення у справі.

Відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд встановив, що ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до записів у трудовій книжці, з 03.02.2003 до 10.07.2006 ОСОБА_1 працював у Миколаївській філії ТОВ «Укрпромбанк».

До позову додана архівна довідка Національного банку України від 09.01.2024 № 60-0042/1877 (далі Архівна довідка) із зазначенням нарахованої позивачу за цей період заробітної плати та щомісячних сум пенсійних внесків.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) періоди 2003-2005 роки відсутні, період січень-липень 2007 року відображений (страхувальник Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», суми нарахованої заробітної плати відповідають інформації з Архівної довідки, сплата страхових внесків підтверджена).

Управління на відповідне звернення листом від 06.12.2023 № 23555-23002/П-02/8-1400/23 повідомило ОСОБА_1 про те, що «… за результатами проведеного аналізу встановлено, що в Державному реєстрі застрахованих осіб на Вас зареєстровано дві облікові картки, в яких обліковуються відомості про трудові відносини по страхувальнику Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (код згідно з ЄДРПОУ 26233150):

1. по РНОКПП ( НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2006 по 10.07.2006;

2. по РНОКПП ( НОМЕР_2 ) за період з 03.02.2003 по 28.02.2004, з 01.03.2004 по 30.03.2004, 01.04.2004 по 31.12.2005.

Відповідно до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2» передбачено, що відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01.01.2011 подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що 19.10.2012 Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» … припинила свою діяльність, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» … направлено повідомлення про необхідність розгляду питання щодо достовірності поданих відомостей у звітності, що були подані Миколаївською філією за 2003-2005 звітні роки, та вжиття відповідних заходів щодо їх виправлення …».

Управління не подало суду ані доказів існування іншої облікової картки (на застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 з інформацією про сплачені страхові внески за 2003-2005 роки), ані копію повідомлення, що було надіслано відповідачем до ТОВ «Укрпромбанк», ані інформації про результати розгляду цього повідомлення.

В подальшому позивач продовжив листування з відповідачем, але зміни до Реєстру застрахованих осіб внесено не було, при цьому Управління повідомило позивача про можливість внесення змін відповідно до рішення суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV):

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 11, 14 Закону № 1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників.

Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з частиною 5 статті 21 Закону № 1058-IV, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), дія якого поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

У статті 16 Закону № 2464-VI вказано, що Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

У свою чергу, до обов`язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (частина перша статті 141 Закону № 2464-VI).

Згідно із частиною шостою статті 20 Закону № 2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами 3-7 розділу IV Положення № 10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

У разі виявлення розбіжностей за результатами контролю відомостей про застрахованих осіб, що були допущені при занесенні відомостей до системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування спеціалістом територіального органу Пенсійного фонду України та призвели до утворення дублів (двох або декількох) облікових карток, які належать одній застрахованій особі, наказом керівника територіального органу Пенсійного фонду України створюється комісія з перевірки індивідуальних відомостей. На підставі висновку комісії та наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк із дня завершення перевірки індивідуальних відомостей проводиться об`єднання карток.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що на підставі відомостей, поданих, зокрема, роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в Реєстрі застрахованих осіб на кожну застраховану особу формується електронна персональна облікова картка, яка включає дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону № 2464-VI та частиною третьою статті 21 Закону № 1058-IV, зокрема, дані щодо страхового стажу, заробітної плати (дохід, грошове забезпечення), розміру сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для правильного обчислення та призначення страхових і пенсійних виплат. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом, а також до цих відомостей можуть вноситися зміни на підставі інформації з відповідних джерел, в тому числі, на підставі судових рішень, що набрали законної сили. При цьому обов`язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника. Водночас, внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, належить саме до компетенції територіальних органів Пенсійного фонду України.

Наявність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб та про їх страховий стаж у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат, у свою чергу, відсутність у Реєстрі застрахованих осіб відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Суд позбавлений можливості встановити, чиї дії страхувальника чи територіального органу Пенсійного фонду України призвели до того, що в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відповідні відомості про ОСОБА_1 (лютий 2003 року грудень 2005 року) та, за твердженнями Управління, наявні відомості про неіснуючу застраховану особу (оскільки ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 не належить).

Відповідно, у суду немає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 03.02.2003 до 31.12.2005.

При цьому позивач не повинен зазнавати негативних наслідків через відображення у Реєстрі застрахованих осіб некоректної інформації, що безпосередньо вплинуло на реалізацію його права на соціальний захист.

З урахуванням змісту вказаних вище пунктів Положення № 10-1 та факту припинення страхувальника Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» суд дійшов таких висновків:

1. Внесення змін до Реєстру застрахованих осіб на підставі звітності страхувальника (пункт 3), за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень (пункт 5), за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника (пункт 6) не є можливим.

2. Усунення розбіжностей (у даному випадку утворення дублів облікової картки) відповідно до пункту 7 здійснюється, якщо ці розбіжності були допущені при занесенні відомостей до системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування спеціалістом територіального органу Пенсійного фонду України. Як вказано вище, суд не встановив, чиї дії призвели до розбіжностей.

3. Підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб має бути рішення суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області внести зміни до відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом внесення відомостей про сплачені страхові внески у період роботи з 03.02.2003 по 31.12.2005 у Миколаївській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відповідно до архівної довідки Національного банку України від 09.01.2024 № 60-0042/1877 та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 03.02.2003 по 31.12.2005.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна