Рішення № 140150633, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ №320/2957/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, у якому просить суд Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.10.2024 №0016223/11-28-04-08.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що висновки контролюючого органу про наявність підстав для застосування штрафних санкцій є необґрунтованими. Вказує, що несвоєчасна сплата податків була зумовлена накладенням арешту на активи та корпоративні права підприємства у межах кримінального провадження, передачею активів в управління АРМА та фактичним припиненням господарської діяльності до вересня 2022 року. Позивач також посилається на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, положення щодо «карантинного» мораторію, відсутність вини у вчиненні податкового правопорушення та принцип презумпції правомірності рішень платника податків. Вважає, що контролюючий орган не встановив та не довів його вини у несвоєчасній сплаті податкових зобов`язань. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №0016223/11-28-04-08 та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що камеральна перевірка проведена відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України, а її предметом могла бути своєчасність сплати узгоджених податкових зобов`язань. Вказує, що позивач самостійно визначив податкові зобов`язання з плати за землю, які відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України є узгодженими, а пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено обов`язок сплачувати плату за землю щомісяця протягом 30 календарних днів після закінчення відповідного місяця. Відповідач зазначає, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення строків сплати земельного податку та орендної плати за землю за 2022 2023 роки. За результатами перевірки складено акт від 24.09.2024 №13790/11-28-04-08/24812228 та прийнято оскаржуване ППР на суму 64 894,95 грн. Посилаючись на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідач зазначає, що позивач сплатив відповідні податкові зобов`язання після 01.08.2022, а тому не має права на звільнення від відповідальності. Заява про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку за Порядком №225 позивачем також не подавалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» код ЄДРПОУ: 24812228, місцезнаходження: 03100, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11, зареєстровано юридичною особою, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.03.2024 вчинено запис № 1000731070065021890, основний вид економічний діяльності, згідно КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, інші види: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у. 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 69.10 Діяльність у сфері права, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 56.29 Постачання інших готових страв, 73.11 Рекламні агентства, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 71.20 Технічні випробування та дослідження, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, перебуває на податковому обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» подало податкові декларації з плати за землю за 2022 та 2023 роки, якими самостійно визначило грошові зобов`язання із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Олександрійським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» щодо дотримання строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з плати за землю за 2022 2023 роки.

24 вересня 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт камеральної перевірки №13790/11-28-04-08/24812228, яким встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю за 2022 2023 роки.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов`язань та наявність підстав для застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись із висновками акта перевірки, подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення, у яких посилався, зокрема, на обставини, пов`язані з обмеженням користування активами та корпоративними правами товариства, а також на положення податкового законодавства, які діяли в період карантину та воєнного стану.

За результатами розгляду заперечень висновки акта перевірки залишено без змін.

22 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0016223/11-28-04-08, яким до ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб, код платежу 18010600. Загальний розмір штрафу становить 64 894,95 грн.

Згідно з додатком до податкового повідомлення-рішення розрахунок штрафних санкцій здійснено окремо щодо кожної суми податкового зобов`язання з урахуванням граничного строку її сплати, дати фактичної сплати та кількості календарних днів затримки.

За декларацією з плати за землю за 2022 рік контролюючим органом встановлено 21 випадок несвоєчасної сплати. За декларацією за 2023 рік встановлено 4 випадки несвоєчасної сплати.

Зокрема, за зобов`язанням із граничним строком сплати 02.08.2022 фактична сплата проведена 27.12.2022, що становило 148 календарних днів затримки. Із погашеної суми 41 308,53 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків, що становить 4 130,85 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.12.2022 фактична сплата проведена 25.04.2023. Кількість днів затримки становила 116 днів, сума погашеного зобов`язання 22 085,71 грн, розмір штрафу 10 відсотків, сума штрафу 2 208,57 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.05.2022 фактична сплата проведена 21.10.2022, із затримкою 144 дні. Із суми 13 339,86 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків, що становить 1 333,99 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.07.2022, сплаченим 22.11.2022, встановлено 145 днів затримки. При сумі погашеного зобов`язання 13 339,86 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 1 333,99 грн.

За іншим зобов`язанням із граничним строком сплати 01.07.2022, яке сплачено 22.11.2022, встановлено також 145 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 41 308,53 грн, штраф 10 відсотків, або 4 130,85 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 02.08.2022, сплаченим 27.12.2022, встановлено 148 днів затримки. Із суми 13 339,86 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків, що становить 1 333,99 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 04.11.2022, сплаченим 28.03.2023, встановлено 148 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 15 340,84 грн, штраф 10 відсотків, або 1 534,08 грн.

За зобов`язаннями із граничним строком сплати 01.10.2022, фактична сплата яких відбулася 24.02.2023, встановлено по 147 днів затримки. За одним зобов`язанням сума погашення становила 39 307,59 грн, штраф 3 930,76 грн, за іншим 15 340,80 грн, штраф 1 534,08 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.12.2022, фактично сплаченим 25.04.2023, встановлено 146 днів затримки. Із суми 14 727,86 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 1 472,79 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.08.2022, сплаченим 24.02.2023, у розрахунку зазначено суму погашеного зобов`язання 0,04 грн та штраф 0,00 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.05.2022, фактично сплаченим 21.10.2022, встановлено 144 дні затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 41 308,53 грн, штраф 10 відсотків, або 4 130,85 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.12.2022, сплаченим 09.05.2023, встановлено 130 днів затримки. Із суми 30 056,62 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 3 005,66 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.11.2022, сплаченим 28.03.2023, встановлено 148 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 31 110,32 грн, штраф 3 111,03 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.01.2023, сплаченим 09.05.2023, встановлено 99 днів затримки. Із суми 54 648,35 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 5 464,84 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.08.2022, сплаченим 24.01.2023, встановлено 147 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 13 339,83 грн, штраф 1 333,98 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.11.2022, сплаченим 24.02.2023, встановлено 116 днів затримки. Із суми 8 197,23 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 819,72 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.12.2022, сплаченим 28.03.2023, встановлено 118 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 16 394,50 грн, штраф 1 639,45 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.12.2022, сплаченим 01.05.2023, встановлено 122 дні затримки. Із суми 2 506,06 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 250,61 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.08.2022, сплаченим 24.01.2023, встановлено 147 днів затримки. Сума погашеного зобов`язання становила 41 308,52 грн, штраф 4 130,85 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 01.12.2022, сплаченим 25.04.2023, встановлено 146 днів затримки. Із суми 23 526,03 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 2 352,60 грн.

За декларацією за 2023 рік контролюючим органом встановлено чотири випадки несвоєчасної сплати. За зобов`язанням із граничним строком сплати 31.03.2023, фактично сплаченим 09.05.2023, встановлено 40 днів затримки. Із суми 3 853,64 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 385,36 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 02.05.2023, фактично сплаченим 09.05.2023, встановлено 8 днів затримки. Оскільки затримка не перевищувала 30 календарних днів, застосовано штраф у розмірі 5 відсотків від погашеної суми 62 845,66 грн, що становить 3 142,28 грн.

За іншим зобов`язанням із граничним строком сплати 31.03.2023, сплаченим 09.05.2023, встановлено 40 днів затримки. Із суми 58 992,02 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 5 899,20 грн.

За зобов`язанням із граничним строком сплати 03.03.2023, сплаченим 09.05.2023, встановлено 68 днів затримки. Із суми 62 845,66 грн застосовано штраф у розмірі 10 відсотків 6 284,57 грн.

Таким чином, контролюючий орган визначив штрафні санкції у розмірі 10 відсотків за випадками затримки сплати понад 30 календарних днів та 5 відсотків за затримку до 30 календарних днів включно.

Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за наведеними в додатку до податкового повідомлення-рішення розрахунками становить 64 894,95 грн. Саме цю суму визначено до сплати податковим повідомленням-рішенням від 22.10.2024 №0016223/11-28-04-08.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» звернулося до ДПС України зі скаргою, у якій просило його скасувати. Позивач посилався на обставини фактичного припинення господарської діяльності у зв`язку з накладенням арешту на активи та корпоративні права товариства, а також на відсутність вини у несвоєчасній сплаті податкових зобов`язань.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №0016223/11-28-04-08 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» без задоволення. У рішенні зазначено про те, що фактична сплата узгоджених податкових зобов`язань здійснювалася після 01.08.2022, а тому контролюючий орган вважав наявними підстави для застосування штрафу.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №0016223/11-28-04-08 протиправним, ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» самостійно задекларовано грошові зобов`язання з орендної плати за землю.

Зокрема, позивачем подано податкову декларацію з плати за землю від 02.02.2022, реєстраційний номер 9016147322, на 2022 рік, відповідно до якої самостійно визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 5 161 432,21 грн.

Також позивачем подано податкову декларацію від 17.02.2023, реєстраційний номер 9027902325, на 2023 рік, відповідно до якої визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 713 103,56 грн; податкову декларацію від 17.02.2023, реєстраційний номер 9027902352, на 2023 рік із сумою податкового зобов`язання 4 512 013,14 грн; податкову декларацію від 17.02.2023, реєстраційний номер 9027902370, на 2023 рік із сумою податкового зобов`язання 1 171 647,78 грн; податкову декларацію від 20.02.2023, реєстраційний номер 9028909026, на 2023 рік із сумою податкового зобов`язання 200 880,12 грн.

Зазначені податкові зобов`язання підлягали сплаті у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, тобто рівними частинами за податковий період протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем відповідного звітного місяця.

Фактично сплата задекларованих податкових зобов`язань здійснювалася позивачем із порушенням установлених строків.

Зокрема, сплата орендної плати за землю за березень та квітень 2022 року здійснювалася платіжними дорученнями від 13.05.2022 №3951, №39521 та від 27.05.2022 №4210, №4211. Орендна плата за вересень 2022 року сплачувалася 21.10.2022, за жовтень 2022 року 22.11.2022, а за листопад 2022 року 27.12.2022.

Крім того, частина податкових зобов`язань за 2022 рік погашалася у 2023 році, зокрема платіжними дорученнями від 24.01.2023, 28.03.2023, 28.04.2023 та іншими платіжними документами.

Податкові зобов`язання за 2023 рік також сплачувалися позивачем із порушенням установлених строків. Зокрема, сплата окремих сум за квітень 2023 року здійснювалася 26.05.2023, за травеньчервень 2023 року 30.05.2023, за жовтень 2023 року 28.11.2023, а за листопад 2023 року 26.12.2023.

Таким чином, контролюючим органом встановлено факти несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за землю за 2022 2023 роки.

24.09.2024 ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» щодо дотримання строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю та земельного податку.

За результатами перевірки складено акт №13790/11-28-04-08/24812228, у якому встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

На підставі акта перевірки 22.10.2024 ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0016223/11-28-04-08.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» (код платежу 18010600) до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань у загальному розмірі 64 894,95 грн.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом визначено окремі суми штрафу щодо кожного випадку несвоєчасної сплати.

При цьому за прострочення сплати до 30 календарних днів включно застосовано штраф у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу, а за прострочення сплати понад 30 календарних днів штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Такий розрахунок здійснено відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Із додатка до податкового повідомлення-рішення вбачається, що більшість встановлених контролюючим органом порушень мали тривалість понад 30 календарних днів, у зв`язку з чим до відповідних сум застосовано штраф у розмірі 10 відсотків. За окремим платежем, сплаченим із затримкою 8 календарних днів, застосовано штраф у розмірі 5 відсотків.

Загальна сума штрафних санкцій за встановленими випадками несвоєчасної сплати склала 64 894,95 грн, що і визначено до сплати оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач подав заперечення на акт перевірки, у яких посилався, зокрема, на обставини, пов`язані з арештом активів та корпоративних прав підприємства, фактичним припиненням господарської діяльності та подальшим її відновленням.

При цьому, Підприємством не заперечується факт несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, проте останній зазначає, що зобов`язання сплачено несвоєчасно у наслідок застосування за ініціативою органів досудового слідства у 2021 році обмежувальних заходів до підприємства, шляхом встановлення обмежень користування власним активами та корпоративними правами.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова № 11-кс/953/1772/22 (справа № 953/17529/19) накладено арешт на понад 230 об`єктів нерухомого майна, яке належить ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», ТОВ «АВТОНАФТА», ТОВ «АГЕНСТВО ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ» та іншим юридичним особам групи компаній «GLUSCO».

Після накладення арештів на корпоративні права та активи підприємств Групи «ГЛУСКО УКРАЇНА», відповідно до рішень Київського районного суду м. Харкова, діяльність Позивача була зупинена до вересня 2022 року.

Крім цього, ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1 кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19) накладено арешт на частки у статутних капіталах (корпоративні права) вказаної групи компаній. Об`єкти нерухомого майна та корпоративні права 34 юридичних осіб групи компаній «GLUSCO» ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова № 11 кс/953/1772/22 (справа № 953/17529/19) передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ним.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 № 385-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» Кабінет Міністрів України погодився із пропозицією Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і Міністерства енергетики щодо передачі в управління ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

У порядку виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.05.2022 у справі № 953/17529/19 у кримінальному провадженні № 22019000000000022 від 30.01.2019, а також ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 № 1-кс/953/5421/21 (справа № 953/17529/19) та від 08.06.2021 № 1-кс/953/5671/21 (справа № 953/17529/19), розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 № 385-р між ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» (управитель) та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі «АРМА») (установник управління) було укладено договори управління активами (майном).

22.06.2022 АРМА передало, а ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» отримав у фактичне управління корпоративні права (частки у статутному капіталі) позивача, про що було складено Акт приймання-передачі активів в управління.

Таким чином позивач зазначає, що його господарська діяльність була відновлена лише у вересні 2022 року, після передання активів та корпоративних прав підприємств Групи «Глуско Україна» в управління ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» на підставі відповідних договорів управління, укладених з АРМА, відповідно до Розпорядження КМУ №385-Р від 13.05.2022 року.

При цьому, починаючи з жовтня 2022 року позивач вказує, що почав сплачувати поточні податки і інші обов`язкові платежі до бюджету, а також частково здійснювати погашення заборгованості минулих періодів.

Вказаними обставинами, а також, враховуючи не доведеність вини у діях платника податків, у поєднанні із приписами абз. 1, 3 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України позивач доводить відсутність вини у своїх діях та підстав для притягнення його до відповідальності.

Вирішуючи питання щодо застосування штрафних санкцій, з підстав наявності/відсутності вини платника податків у вчиненому податковому правопорушенні суд виходить із такого.

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5% та 10% з посиланням на те, що позивачем допущено порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, податковим правопорушенням, у відповідності із пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 112.1, пункту 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Згідно з пунктом 109.3 ПК України, у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Тобто, згідно з пунктом 109.3 статті 109 ПК України необхідною умовою встановлення контролюючими органами вини особи передбачено лише у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

Натомість, до позивача застосована фінансова відповідальність за порушення вимог пункту 124.1 статті 124 ПК України, положення якої відсутні в пункті 109.3 статті 109 ПК України.

Відтак, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що позивач не може бути притягнутий до фінансової відповідальності у спірних правовідносинах, поки його вина не буде доведена контролюючим органом або якщо контролюючий орган не доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються недостатніми.

Стосовно доводів підприємства щодо форс мажорних обставин, з підстав запровадження в країні воєнного стану та карантинних обмежень суд зазначає таке.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов`язань щодо дотримання термінів сплати податків та зборів в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з податкових декларації з орендної плати за землю є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати, а припиняється таке порушення в день сплати грошових зобов`язань, то у випадку коли граничний термін сплати з податкових зобов`язань наступає в період дії мораторію, а фактична сплата після скасування дії мораторію, відповідальність за порушення строків застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року (абзац 6 підпункту 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу).

Згідно з абзацом 12 підпункту 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону № 2836-IX визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Відповідно до абзацу 15 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону N 2836-IX визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності згідно пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303; набрав чинності - 06.09.2022; далі за текстом - Порядок №225).

Згідно з п.3, п.4, п.6 і п.7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння - такий платник у силу застереження п.7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне декларування податкових зобов`язань після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

Таким чином, будь-яких інших обставин для звільнення від відповідальності платника податків на період до припинення або скасування воєнного стану на території України чинним законодавством не передбачено.

При цьому, матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви та документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, та рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання товариством свого податкового обов`язку.

Позивачем доказів на спростування цього до матеріалів справи також не надано.

У цій справі податковим органом враховано вказані зміни податкового законодавства, та застосовано штрафну санкцію за несвоєчасно сплачені грошові зобов`язання, сплачені після 01.08.2022.

Антологічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суду у постанові від 24.08.2026 у справі №320/45033/24.

Стосовно посилань позивача на лист Торгово-промислової палати України (ТПП) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) суд зазначає, що форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов`язок.

З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив про наступне: 31. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Вказані положення також застосовуються в даному випадку, вирішуючи питання стосовно неможливості позивача виконувати податкові обов`язки в частині сплати грошових зобов`язань з підстав арешту активів товариства.

З огляду на це, помилковим є доводи позивача про те, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0316400407 є правомірним.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.

Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.