Рішення № 140150140, 29.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року справа №320/12605/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 02.02.2024 №10500301/43815842 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» (ідентифікаційний код 43815842) №58 від 17.01.2024 та Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення ГУ ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024 №10082/43815842/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» (ідентифікаційний код 43815842) №58 від 17.01.2024 щодо продажу перцю солодкого червоного 1 гат., на суму 405378,52 грн., в т.ч. ПДВ 20%- 67563,09 грн, днем звернення/формування (направлення на реєстрацію в ЄРПН) тобто 26.01.2024.

Вказану позовну заяву зареєстровано в КП «Діловодство спеціалізованого суду» 18.03.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.

22.06.2024 канцелярією суду зареєстровано документи по справі, які надані позивачем на усунення недоліків позову, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 25.04.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим та протиправним.

Позивач зазначає, що є належним суб`єктом господарювання, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість. Позивач наголошує, що його діяльність є реальною, підтвердженою первинними документами, у позивача наявні орендовані приміщення, склади, обладнання, які необхідні для провадження своєї діяльності. Також позивач зазначає, що має статус імпортера.

Позивач стверджує, що виконав вимоги законодавства щодо подання документів, на підставі яких податковий орган повинен був прийти до висновків про підтвердження господарських операцій між ним і його контрагентами та прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної №58 від 17.01.2024. Натомість, податковим органом не взято до уваги надані платником податків первинні документи, з урахуванням галузевої специфіки та наявності певних типових форм.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано від позивача та відповідачів докази, запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 надіслана всім учасникам справи 11.07.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 12.07.2024.

30.07.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий відповідачем-1 (ГУ ДПС у Київській області) та відповідачем-2 (ДПС України) через підсистему «Електронний Суд» 24.07.2024.

У наданому до суду відзиві відповідачі, із посиланням на окремі норми податкового законодавства, наголошували на правомірності прийнятого рішення. Так, відповідачі зазначають, що підставою для прийняття спірного рішення було надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: «первинні документи». Комісією ГУ ДПС у Київській області встановлено, що у CMR на імпорт товару не зазначено адресу розвантаження, що, на думку контролюючого органу, унеможливлює відстеження руху товару при його придбанні.

Таким чином, на переконання відповідача-1, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та його контрагентом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 20.02.2024 №10082/43815842/2, відповідачі зазначають, що таке рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження, саме по собі не створює, не змінює та не припиняє прав та обов`язків платника податків.

Окрім того, відповідачі доводять, що пред`явлені вимоги зобов`язального характеру про проведення реєстрації податкових накладних в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають відхиленню за результатами судового розгляду справи.

До відзиву на позовну заяву відповідачем-1 долучено докази на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024.

У відзиві на позовну заяву відповідачами заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

02.08.2024 канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив, подану представником позивача через підсистему «Електронний Суд» 26.07.2024, у якій позивач повторно наголошує на протиправності спірного рішення.

Позивач зазначає, що посилання відповідачів на відсутність адреси у міжнародній товарно-транспортній накладній як на підставу для визнання такого документа складеним із порушенням законодавства є безпідставним, оскільки відповідачами не наведено жодної норми законодавства, яку було порушено.

Крім того, позивач звертає увагу, що CMR від 30.12.2023 містить відомості про адресу розвантаження: м. Дніпро, вул. Кільченська, 5 (склад ТОВ «ДЕЙЛІ ФРУКТ»), з подальшим перевезенням товару на адресу ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» територія Слобожанської селищної ради, комплекс будівель та споруд №8, що підтверджується іншими первинними документами.

08.08.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «ДЕЙЛІ ФРУКТ».

23.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання від ГУ ДПС у м. Києві про заміну відповідача у справі, в якому повідомлено, що спірне рішення прийнято ГУ ДПС у Київській області, а тому ГУ ДПС у м. Києві не є належним відповідачем у даній справі.

05.09.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про приєднання доказів на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024.

Того ж дня, канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив ГУ ДПС у м. Києві, подану представником позивача через підсистему «Електронний Суд». Позивач повідомив, що ГУ ДПС у м. Києві не має відношення до даної справи та його не визначено відповідачем.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що під час виготовлення тексту ухвал про залишення позовної заяви без руху від 25.04.2024 та про відкриття провадження в адміністративній справі №320/12605/24 від 10.07.2024 по всьому тексту ухвал було допущено описку, а саме неправильно зазначено відповідача у справі, помилково вказано «Головне управління ДПС в м. Києві», у той час, як встановлено судом із матеріалів позовної заяви, відповідачем у справі є «Головне управління ДПС у Київській області».

При цьому суд зазначає, що копія ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі №320/12605/24 від 10.07.2024 була доставлена в електронний кабінет Головного управління ДПС у Київській області 11.07.2024 о 21:50 год, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2026 виправлено описку в ухвалах Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 25.04.2024 та про відкриття провадження в адміністративній справі №320/12605/24 від 10.07.2024, зазначивши по всьому тексту ухвал відповідача у справі «Головне управління ДПС у Київській області», у відповідному відмінку, без зміни змісту ухвал.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не є стороною у даній справі, а подані ним процесуальні документи не підлягають врахуванню при вирішенні спору.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського адміністративного суду від 29.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС та ДПС України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» (ідентифікаційний код: 43815842, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кільченська, буд. 5, кім. 210) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.09.2020, номер запису - 1003541020000008211, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість з 01.11.2020 (індивідуальний податковий номер: 438158410040).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент виникнення спірних правовідносин видами економічної діяльності ТОВ «ДЕЙЛІ ФРУКТ» є: 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 10.39 інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 82.92 пакування; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.16 діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.17 діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.36 оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.10 складське господарство; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Для здійснення своєї діяльності позивач має орендовані приміщення, склади обладнання, зокрема: приміщення за адресою 08302, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6, яке орендоване позивачем у ТОВ «Юридична фірма «Стайлінг» відповідно до Договору оренди №6/12/БР/23-ЮФ від 18.10.2023; частина складського приміщення літ. Д.1 площею 500 кв.м. розташоване за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кільченко, 5, яке орендоване позивачем у ТОВ «Промбізнес Компаньйон» відповідно до Договору оренди нерухомого майна №01/06/22 від 01.06.2022; частина складського приміщення літ. Д, Д.1, - рампи площею 400 кв.м. розташоване за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кільченко, 5, яке орендоване позивачем у ТОВ «Промбізнес Компаньйон» відповідно до Договору оренди нерухомого майна №01/02/21 від 10.02.2021; автонавантажувачі з вилковим захватом, які орендовані позивачем у ТОВ «Форкліт Рент» відповідно до Договору оренди навантажувальної техніки №0609/2023 від 06.09.2023.

16.05.2022 між позивачем та VEDI GIDA SANAVI VE TICARET LTD STI (Туреччина) укладено контракт на поставку продукції №D-9, а саме: перцю (California) (Capsicum annuum L.) свіжий, чиста вага нетто 14 329 кг., країна виробництва Туреччина, УКТ ЗЕД 0709601000; помідори FRESH (KOKTEYL DOMATES) свіжі, чиста вага нетто 3 064 кг, країна виробник Туреччина, УКТ ЗЕД 0702000000.

Згідно з вантажною митною декларацією умови поставки DAP (Дніпро).

Факт поставки товару (перець (California) (Capsicum annuum L.)) за контрактом №D-9 від 16.05.2022 підтверджується наступними первинними документами: ВМД №23UA110130000272U3 від 05.01.2024, інвойс (фактура) №VD12023000000250 від 29.12.2023, фітосанітарні сертифікати та сертифікати якості.

Факт транспортування товару підтверджується СМR (міжнародний транспортний документ щодо транспортування товару) від 30.12.2023, супровідним транзитним документом Т1 від 30.12.2023 та пакувальним листом.

Попередню оплату за товар (перець (California) (Capsicum annuum L.)) проведено 21.11.2023, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті (SWIFT) №32 від 21.11.2023 та випискою банку про рух коштів в іноземній валюті. Розрахунок з іноземним постачальником відображено у бухгалтерському обліку по рахунку 632 «Розрахунок з іноземними постачальниками» за листопад 2023 року січень 2024 року.

Відповідно до CMR від 30.12.2023 та ВМД №23UA110130000272U3 від 05.01.2024 поставка товару здійснювалася за рахунок постачальника, VEDI GIDA SANAYI VE TICARET LTD STI, перевізником був АНМ TRANSPORT. Вантаж було привезено та розвантажено на території складу позивача, як покупця товару (Україна, м. Дніпро, вул. Кільченська, буд. 5).

Розвантажувально-навантажувальні роботи проводилися власними силами підприємства, за допомогою власних трудових ресурсів (підсобні робітники) та матеріально-технічної бази.

Товар (перець (California) (Capsicum annuum L.)) прийнято на склад комірником згідно відомості про рух товарів №9-59 від 05.01.2024.

За даними бухгалтерського обліку наявність перцю солодкого червоного 1 гат. відображено по рахунку 281 «Товари на складі», що підтверджується зворотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за січень 2024 року та карточкою рахунку 281.

Зберігання товарів здійснювалось на орендованих площах позивача згідно договорів оренди нерухомого майна №01/02/21 від 10.02.2021 та №01/06/22 від 01.06.2022, де розміщено власні основні засоби підприємства - холодильне обладнання.

ТОВ «ДЕЙЛІ ФРУКТ» укладено одноразовий договір-заявку від 17.01.2024 №50 з ТОВ «Влад-Транс» (ідентифікаційний код 34656172) про надання транспортних послуг щодо перевезення товару від місця зберігання (склад: Україна, м. Дніпро, вул. Кільченська, буд. 5) до місця його реалізації (Україна, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., територія Слобожанської селищної ради, комплекс будівель та споруд №8). За результатами виконаних робіт складено акт надання послуг від 17.01.2024 №12.01.24/ЮП. Розрахунки з підприємством проведено у повному обсязі та відображено по рахунку 6851 «Інші розрахунки з постачальниками», що підтверджується зворотно-сальдовою відомістю по рахунку 6851.

Придбаний у VEDI GIDA SANAVI VE TICARET LTD STI (Туреччина) товар, а саме перець солодкий червоний 1 гат. (УКТ ЗЕД 0709601000) в кількості 3387,300 кг позивач поставив ТОВ «АТБ-Маркет» згідно з укладеним Договором поставки №0Ф90482 від 01.01.2024.

Факт поставки товару згідно з Договором поставки №0Ф90482 від 01.01.2024 підтверджується актом приймання товару №78594182 від 18.01.2024, протоколом випробувань якості сільськогосподарської продукції та сировини №2041 від 19.12.2023, карантинним сертифікатом №13/04-6023/КЕ-441679 від 08.01.2024 та первинними документами щодо транспортування товарів, а саме товарно-транспортною накладною №P60 від 17.01.2024.

Оплата за посталений товар у розмірі 405 378,52 грн проведена ТОВ «АТБ- Маркет» на умовах відстрочення платежу терміном 14 днів, як передбачено умовами Договору №0Ф90482, що підтверджується повідомленням банку про зарахування коштів №312093 від 01.02.2024.

За результатами здійсненої господарської операції за Договором поставки №0Ф90482 від 01.01.2024 позивач склав податкову накладну №58 від 17.01.2024 на суму 405 378,52 грн, в т.ч. ПДВ 20%- 67 563,09 грн та подав її для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.01.2024 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної №58 від 17.01.2024. Підставою для зупинення було визначено: обсяг постачання товару/послуги 0709, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення господарської операції. Додатково повідомлено показник «D» = .6659%, «Р» = 2676307,43. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

31.01.2024 позивач подав письмові пояснення від 30.01.2024 до ГУ ДПС у Київській області, в яких позивачем наголошено, що господарська операція, яка стали підставою для складання податкової накладної №58 від 17.01.2024, є реальною та підтвердженою належними первинними документами.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивачем надано наступні документи: договір №6/12/БР/23-ЮФ від 18.10.2023 укладений з ТОВ «Юридична фірма «Стайлінг» щодо оренди приміщення за адресою: 08302, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, будинок 1/б.; відомість по рахунку 6851; платіжне доручення про сплату за орендоване приміщення №943 від 10.10.2023; договір оренди №01/02/21 від 10.02.2021; договір оренди нерухомого майна №01/06/22 від 01.06.2022; відомість по рахунку 6851; платіжні доручення про сплату за орендоване приміщення №1354 від 14.12.2023 на суму 5 000.00 грн, №1359 від 15.12.2023 на суму 2 000.00 грн, №1356 від 15.12.2023 на суму 20 000.00 грн, №1384 від 20.12.2023 на суму 93 000.00 грн, №1404 від 27.12.2023 на суму 97 000.00 грн; контракт на поставку продукції №D-9 від 16.05.2022 укладений з VEDI GIDA SANAYI VE TICARET LTD STI (Туреччина); ВМД №23UA110130000272U3 від 05.01.2024; інвойс №VD12023000000250 від 29.12.2023; фітосанітарні сертифікати та сертифікати походження (якості); CMR (міжнародний транспортний документ щодо транспортування товару) від 30.12.2023; супровідний транзитний документ Т1 від 30.12.2023; пакувальний лист; платіжне доручення SWIFT №32 від 21.11.2023; зворотно-сальдова відомість по рахунку 632 за листопад 2023 року- січень 2024 року; штатний розклад; договір оренди навантажувача №OP0609/2023 від 06.09.2023; відомість про рух товарів №9-59 від 05.01.2024; зворотно-сальдова відомість по рахунку 281 за січень 2024 року та карточка рахунку 281; зворотно-сальдова відомість по рахунку 104; договір поставки №OФ90482 від 01.01.2024 укладений з ТОВ «АТБ-Маркет»; акт приймання товару №78594182 від 18.01.2024; протокол випробувань якості сільськогосподарської продукції та сировини №2041 від 19.12.2023; карантинний сертифікат №13/04-6023/КЕ-441679 від 08.01.2024; відомість руху товарів №P60 від 17.01.2024; TTH №P60 від 17.01.2024; зворотно-сальдова відомість по рахунку 361 станом на 30.01.2024; договір-заявка від 17.01.2024 №50; акт 17.01.2024 №12.01.24/ЮП; зворотно-сальдова відомість по рахунку 6851.

Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 02.02.2024 за №10500301/43815842, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №58 від 17.01.2024 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «додаткова інформація» зазначено: первинні документи.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням 12.02.2024 позивач подав скаргу до ДПС України, в якій повторно виклав свої пояснення та додав підтверджуючі документи, що підтверджують реальність господарської операції та правомірність складання податкової накладної.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних ДПС України було ухвалено рішення від 20.02.2024 №10082/43815842/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2024 №10500301/43815842 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2024 №10500301/43815842 та ДПС України від 20.02.2024 №10082/43815842/2 позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-третім пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців дев`ятого та десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац п`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Водночас положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац другий пункту 25 Порядку №1165).

Як встановив суд, підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної №58 від 17.01.2024 у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено те, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0709, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення господарської операції. Додатково повідомлено показник «D» = .6659%, «Р» = 2676307,43. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Проте, на підтвердження обставин що обсяг постачання товару/послуги 0709, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Окрім того, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може подати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Як встановлено судом із матеріалів справи 31.01.2024 позивач подав письмові пояснення від 30.01.2024 до ГУ ДПС у Київській області, в яких позивачем наголошено, що господарська операція, яка стали підставою для складання податкової накладної №58 від 17.01.2024, є реальною та підтвердженою належними первинними документами.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивачем надано наступні документи: договір №6/12/БР/23-ЮФ від 18.10.2023 укладений з ТОВ «Юридична фірма «Стайлінг» щодо оренди приміщення за адресою: 08302, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, будинок 1/б.; відомість по рахунку 6851; платіжне доручення про сплату за орендоване приміщення №943 від 10.10.2023; договір оренди №01/02/21 від 10.02.2021; договір оренди нерухомого майна №01/06/22 від 01.06.2022; відомість по рахунку 6851; платіжні доручення про сплату за орендоване приміщення №1354 від 14.12.2023 на суму 5 000.00 грн, №1359 від 15.12.2023 на суму 2 000.00 грн, №1356 від 15.12.2023 на суму 20 000.00 грн, №1384 від 20.12.2023 на суму 93 000.00 грн, №1404 від 27.12.2023 на суму 97 000.00 грн; контракт на поставку продукції №D-9 від 16.05.2022 укладений з VEDI GIDA SANAYI VE TICARET LTD STI (Туреччина); ВМД №23UA110130000272U3 від 05.01.2024; інвойс №VD12023000000250 від 29.12.2023; фітосанітарні сертифікати та сертифікати походження (якості); CMR (міжнародний транспортний документ щодо транспортування товару) від 30.12.2023; супровідний транзитний документ Т1 від 30.12.2023; пакувальний лист; платіжне доручення SWIFT №32 від 21.11.2023; зворотно-сальдова відомість по рахунку 632 за листопад 2023 року - січень 2024 року; штатний розклад; договір оренди навантажувача №OP0609/2023 від 06.09.2023; відомість про рух товарів №9-59 від 05.01.2024; зворотно-сальдова відомість по рахунку 281 за січень 2024 року та картка рахунку 281; зворотно-сальдова відомість по рахунку 104; договір поставки №OФ90482 від 01.01.2024 укладений з ТОВ «АТБ-Маркет»; акт приймання товару №78594182 від 18.01.2024; протокол випробувань якості сільськогосподарської продукції та сировини №2041 від 19.12.2023; карантинний сертифікат №13/04-6023/КЕ-441679 від 08.01.2024; відомість руху товарів №P60 від 17.01.2024; TTH №P60 від 17.01.2024; зворотно-сальдова відомість по рахунку 361 станом на 30.01.2024; договір-заявка від 17.01.2024 №50; акт 17.01.2024 №12.01.24/ЮП; зворотно-сальдова відомість по рахунку 6851.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 11, 12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 02.02.2024 за №10500301/43815842 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №58 від 17.01.2024 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «додаткова інформація» зазначено: первинні документи.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що контролюючим органом не конкретизовано, які саме з поданих документів складені з порушенням вимог законодавства, у чому полягають такі порушення, а також не наведено належної правової оцінки поданим документам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення містить неконкретизовані підстави, що свідчить про його формальний характер, відсутність належного обґрунтування та порушення принципу вмотивованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені у відзиві, про те, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність здійснення господарської операції, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Надаючи оцінку наведеному суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені відповідачем-1 зауваження стосується договірних відносин сторін.

Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи територіальних органів ДПС. До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Протокол засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації податкової накладної №58 від 17.01.2024, також не містить інформації про причини неврахування наданих позивачем пояснень та опису виявлених порушень при складанні первинних документів, поданих позивачем на підтвердження господарської операції.

Тож, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем-1 рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначено підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів достатніх мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 02.02.2024 №10500301/43815842 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» №58 від 17.01.2024 датою її надходження на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна №58 від 17.01.2024 підлягає реєстрації датою її фактичного подання 26.01.2024.

Щодо позовної вимоги про оскарження рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024 №10082/43815842/2, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, за правилами підпунктів 56.23.1-56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

У той же час, механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) визначено Порядком №1165.

Відповідно до пунктів 14-16 Порядку №1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Аналізуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення від 20.02.2024 №10082/43815842/2 не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією відповідачем управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, а тому не створює юридичного наслідку для позивача.

В свою чергу, визнання протиправним та скасування спірного рішення від 20.02.2024 №10082/43815842/2 не має своїм наслідком відновлення порушеного права позивача, адже належним та ефективним захистом порушеного права в межах окреслених спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яким безпосередньо відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір».

Так, даний адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, оскільки предметом оскарження є два окремих рішення ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2024 №10500301/43815842 та ДПС України від 20.02.2024 №10082/43815842/2, які мають самостійний характер.

У відповідності до підпункту 1) пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 6 056,00 грн.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №328 від 07.03.2024.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано до суду підтверджуючого документа про сплату судового збору, як це вимагається нормою частини третьої статті 161 КАС України, за ще одну вимогу немайнового характеру у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та факт недоплати позивачем судового збору, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин, на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2024 №10500301/43815842.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЙЛІ ФРУКТ» (ідентифікаційний код 43815842) №58 від 17.01.2024 датою її надходження на реєстрацію - 26.01.2024

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, ідентифікаційний код ВП: 44096797) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м. Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.