Ухвала суду № 140150046, 28.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" вересня 2026 р. справа № 300/7471/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі №300/7471/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій задоволено повністю.

28.07.2026 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/7471/24 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати звіт про виконання рішення суду, яке останній в добровільному порядку не виконав, що підтверджується рішенням органу пенсійного забезпечення від 02.03.2026 за №091630016024.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 заяву ОСОБА_1 від 28.07.2026, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/7471/24 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати звіт про виконання рішення суду задоволено.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/7471/24.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у строк до 05 вересня 2026 року звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/7471/24.

На виконання зазначеної ухвали, до суду 01.09.2026 від пенсійного органу надійшов звіт про виконання рішення суду, згідно якого пенсійний фонд зазначив, що на виконання судового рішення проведено відповідний розрахунок пенсії з урахуванням пільгового періоду та сум грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 13.06.2023 за №122, №123 та №124. Проте зазначені довідки містять суми грошового забезпечення за період з 2015 по 2023, які є меншими за відповідні суми заробітку за цей період, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, та які були враховані при обчисленні пенсії. Зазначено призводить до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати та, відповідно до зменшення розміру пенсії. Таким чином проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення є недоцільним. Також, клопотав про звільнення від сплати штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення. Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України (остаточні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України").

Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі №300/7471/24, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2024 за №15090/03-16 та від 20.09.2024 за №15527/03-16.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.06.2023, зарахувавши при цьому до страхового стажу періоди навчання з 01.08.1986 по 31.08.1986 та з 20.06.1991 по 23.06.1991 та періоди проходження військової служби з 08.07.2015 по 01.11.2015 та з 25.12.2018 по 02.05.2019 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби, врахувавши суми грошового забезпечення відповідно до довідок від 13.06.2023 за №122, №123 та №124 з урахуванням раніше проведених виплат.

Дане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 29.01.2026.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 02.03.2026 за №091630016024 згідно з яким відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №300/7471/24 призведе до зменшення розміру пенсійної виплати.

Проте пенсійним органом не надано відповідних доказів про проведення перерахунку з 14.06.2023 пенсії, із зарахуванням при цьому до страхового стажу періоду навчання з 01.08.1986 по 31.08.1986 та з 20.06.1991 по 23.06.1991 та періодів проходження військової служби з 08.07.2015 по 01.11.2015 та з 25.12.2018 по 02.05.2019 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби та, відповідно, розрахунки пенсії до проведеного перерахунку та після такого, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Зазначене свідчить про невиконання відповідачем даного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

За змістом частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Одночасно, згідно з частиною 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті даного звіту та встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нового строку для надання звіту про виконання рішення суду в даній справі протягом 30 (тридцять) днів з дати постановлення даної ухвали.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду від 06.11.2024 року у справі №300/7471/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі №300/7471/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 (тридцять) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі №300/7471/24.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що у разі неподання звіту чи невиконання судового рішення у встановлений судом строк, суд може розглянути питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шумей М.В.