Рішення № 140149434, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №360/1240/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплачувати позивачу щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених коштів;

- зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу з 01.12.2025 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених коштів;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без обмеження по максимальному розміру пенсії, передбаченому статтею 43 цього Закону, її основного розміру та індексації, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01.03.2026;

- зобов`язати відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у повному обсязі без обмеження по максимальному розміру пенсії, передбаченому статтею 43 цього Закону, її основного розміру та індексації, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», починаючи з 01.03.2026.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після проведених відповідачем перерахунків пенсії позивача на виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22, від 27.11.2023 у справі № 360/1208/23 та від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24, позивач в жовтні 2025 року після ознайомлення з даними розділу «моя пенсія» в особистому кабінеті на порталі ПФУ помітив, що відповідач не виплачує позивачу доплату у розмірі 2000,00 грн, встановлену постановою КМУ № 713. Також застосовано обмежувальні коефіцієнти, встановлені постановою КМУ від 03.01.2025 № 1 та з 01.03.2025 не виплачується, а тільки нараховується індексація, встановлена постановою КМУ від 25.02.2025 № 209.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.10.2025 б/н, в якій просив відновити виплату доплати у розмірі 2000,00 грн, виплату індексації з 01.03.2025 та без застосування обмежувальних коефіцієнтів встановлених постановою від 03.01.2025 № 1.

Відповідач листом від 07.11.2025 № 11145-11816/002/8-1200/25 повідомив, що підстави для встановлення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, до пенсії, обчисленої виходячи з грошового забезпечення, визначеного рішенням суду у справі № 360/644/22, відсутні.

В березні 2026 року при проведенні відповідачем індексації пенсії на підставі постанови КМУ від 25.02.2026 № 236 знову нараховано індексацію, але її виплата не проводиться. Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2026 у графі «підсумок пенсії (з надбавками): стоїть 27808,58 грн», а в графі «З урахуванням максимального розміру пенсії: стоїть 25950,00грн». Позивач зазначає, що якщо від суми 27808,58 грн відняти суму індексації 2026 2595,00 грн, виходить якраз таки сума пенсії 25213,58 грн, розмір якої нараховувався але не виплачувався відповідачем позивачу з 01.03.2025.

У відповідь на вимогу позивача від 23.03.2026 виплачувати пенсію в повному обсязі без жодних обмежень, у тому числі без застосування обмежуючих коефіцієнтів, встановлених вже у 2026 році новою постановою (постанова КМУ від 30.12.2025 № 1778), відповідач вказав, що в результаті масового перерахунку з 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» розмір пенсійної витати перевищив максимальний розмір пенсії відповідно до норм чинного законодавства (з урахуванням статті 43 Закону № 2262-ХІІ). Враховуючи наведене, пенсійну виплату з 01.03.2026 встановлено в сумі 25950,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано ГУПФУ в Луганській області подати відзив та витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ГУПФУ в Луганській області 24.08.2026 надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.

За даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від (далі Закон № 2262-ХІІ) по лінії Міністерства внутрішніх справ України (дата звільнення 31.12.2012) Розмір пенсії обчислено із розрахунку 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

У липні 2021 року автоматизованим способом ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії та з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14.07.2021 у розмірі 2000,00 грн.

У березні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/644/22 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, в результаті розмір пенсії збільшився, згідно умов зазначених Постановою № 713 доплату припинено з 01.04.2023. Отже, з 01.04.2023 розмір пенсії позивача становить 19624,38 грн (до перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії становив 11340,15 грн), тобто з 01.04.2023 основний розмір пенсії позивача збільшився на понад 2000,00 грн.

Позивачу щомісячна доплата у сумі 2000,00 грн на підставі Постанови № 713 виплачувалась відповідачем з 01.07.2021 по 01.04.2023.

У березні 2025 року на виконання Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1085/24 Головним управлінням здійснено з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Після перерахунку на виконання Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1085/24 розмір пенсійної виплати визначено без обмеження максимальним розміром станом на дату зобов`язання судом здійснити такий перерахунок (на 01.03.2024) та обчислений лише із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів, до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.

Позивач 15.10.2025 засобами веб-порталу звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № ВЕБ-12001-Ф-С-25- 234526, в якій просив виплачувати позивачу пенсію з урахуванням індексації встановленої постановою КМУ № 209 та 2000,00 грн доплати згідно із постановою Кабінету міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою КМУ № 1.

Розглянувши вказане звернення відповідач листом від 07.11.2025 за вих. № 11145-11816/С-02/8-1200/25 повідомив, що підстав проводити виплату позивачу пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів відсутні.

Позивач 23.03.2026 засобами вебпорталу звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № ВЕБ-12001-Ф-С-26-188511, в якій просив виплачувати позивачу пенсію з урахуванням індексації та 2000 грн доплати згідно із постановою КМУ № 713 без обмеження по максимальному розміру пенсії, передбаченого статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановами КМУ № 1 та № 1778 та без застосування до виплат пенсії позивача постанови КМУ № 821.

Розглянувши вказане звернення відповідач листом від 13.04.2026 за вих. №7083-6093/С-02/8-1200/26 відмовив у задоволенні зазначеної заяви.

Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджено наданими в матеріали справи копіями пенсійного посвідчення позивача, протоколами про перерахунок пенсії з пенсійної справи позивача № 1203007206 - MBC.

Дослідженням наданих в матеріали справи копій протоколів про перерахунок пенсії з пенсійної справи позивача №1203007206 МВС судом установлено, що позивачу з 01.07.2021 призначено щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 в сумі 2000,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22, яке набрало законної сили 13.12.2022, позовну заяву Драгомирової О.М. в інтересах ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Луганській області від 17.06.2021 № 156 «Про відмову в перерахунку пенсії» ( ОСОБА_1 ); зобов`язано ГУПФУ в Луганській області провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» № 33/33-1319 від 08.06.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

На виконання рішення суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 ГУПФУ в Луганській області у березні 2023 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023, внаслідок проведення якого основний розмір пенсії позивача збільшився з 11340,15 грн до 19624,38 грн, тобто на 8284,23 грн.

Внаслідок проведеного на виконання рішення суду перерахунку позивачу з 01 квітня 2023 року припинено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, призначеної відповідно до Постанови № 713.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.10.2025 щодо поновлення виплати позивачу доплати відповідно до Постанови № 713 в розмірі 2000,00 грн.

Листом від 07.11.2025 за вих. № 11145-11816/С-02/8-1200/25 ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача, що після проведення Головним управлінням в березні 2023 перерахунку пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 її основний розмір збільшився на суму, що перевищує 2000 грн, тому підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою 713, обчисленої виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного рішенням суду у справі № 360/644/22, відсутні. До розміру пенсії позивача, визначеного відповідно вимог чинного законодавства, доплата по Постанові № 713 виплачувалась в період з 01.07.2021 по 31.03.2023.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24, яке набрало законної сили 05.02.2025, позов адвоката Єрьоміної В.А. в інтересах ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром; зобов`язано ГУПФУ в Луганській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

На виконання Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1085/24 Головним управлінням у березні 2025 року здійснено з 01.04.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснено розрахунок на доплату пенсії за період з 01.03.2024 по 31.03.2025 в сумі 1191,17 грн.

Наданими в матеріали справи протоколами про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2025, з 01.03.2026, а також розрахунків пенсії за вислугу років станом на 01.01.2025, 01.03.2025, 01.11.2025, 01.08.2026 підтверджено, що починаючи з 01.03.2024 нарахування та виплата пенсії здійснюються в максимально визначеному розмірі станом на дату зобов`язання судом здійснити такий перерахунок (на 01.03.2024) 23713,58 грн та із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Позивач 23.03.2026 засобами веб-порталу звернувся із заявою до ГУПФУ в Луганській області № ВЕБ-12001-Ф-С-26-188511, в якій просив виплачувати позивачу пенсію з урахуванням індексації та 2000,00 грн доплати згідно із постановою КМУ № 713, без обмеження максимальним розміром пенсії, передбаченим статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановами КМУ № 1 та № 1778 та без застосування до виплат пенсії позивача постанови КМУ № 821.

Листом від 13.04.2026 за вих. № 7083-6093/С-02/8-1200/26 повідомлено позивача, що рішенням суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24 зобов`язано ГУПФУ в Луганській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати склав з 01.03.2024 23713,58 грн, з 01.01.2025 23661,79 грн (з урахуванням Постанови № 1). Зобов`язання проводити в подальшому перерахунок пенсії позивачу без застосування обмежень, визначених чинним законодавством, зазначеним рішенням суду на ГУПФУ в Луганській області не покладено.

У результаті масового перерахунку у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.01.2026 розмір пенсійної виплати збільшився відносно визначеного після виконання рішення суду у справі № 360/1085/24 та склав 25213,58 грн.

У результаті масового перерахунку з 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» розмір пенсійної виплати перевищив максимальний розмір пенсії відповідно до норм чинного законодавства (з урахуванням статті 43 Закону № 2262-ХІІ). Враховуючи наведене, пенсійну виплату з 01.03.2026 позивачу було встановлено в сумі 25950,00 грн.

Одночасно повідомлено, що коефіцієнти визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» до розміру пенсійної виплати з 01.01.2026 не застосовано.

Роз`яснення порядку нарахування та виплати доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та застосування обмежувальних коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» надано листом Головного управління від 07.11.2025 № 11145-11816/С-02/8-1200/25.

Також повідомлено, що відповідно 5 Порядку № 821 на додаткову відомість жовтня поточного року позивачу проведено погашення частини боргу у сумі 187,35 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Внаслідок набрання чинності Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) втратив чинність Закон України «Про міліцію» та розпочато ліквідацію органів міліції.

Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), який набрав законної сили з 29 грудня 2015 року, статтю 63 Закону № 2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02 грудня 2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).

Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

З матеріалів пенсійної справи № 1203007206 - МВС судом установлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ та перебуває на обліку у відповідача.

Позивачу в період з 01.07.2021 по 01.04.2023 здійснювалося нарахування та виплата щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 в розмірі 2000,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22, зокрема зобов`язано ГУПФУ в Луганській області провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» № 33/33-1319 від 08.06.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Внаслідок здійсненого на виконання рішення суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився з 11340,15 грн до 19624,38 грн, тобто на 8284,23 грн - суму більшу 2000 грн, яка визначена Постановою № 713. У зв`язку з чим ГУПФУ в Луганській області при перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання зазначеного рішення суду, не враховано щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 та з 01 квітня 2023 року припинено її виплату.

Проте суд не погоджується з цими діями відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016 - 2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 08.11.2022 в справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22, від 22.08.2023 у справі № 460/16973/22, від 17.10.2023 у справі № 280/3420/22, від 21.11.2023 у справі № 300/5426/22, від 19.12.2023 у справі № 380/13249/22, від 10.01.2024 у справі № 240/4894/23.

З мотивувальної частини рішення суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 слідує, що перерахунок пенсії позивача, вчинений відповідачем на виконання цього рішення суду зумовлений не підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, а є наслідком визнання судом протиправними та не чинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, у зв`язку із дією якої додаткові види грошового забезпечення не були враховані при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019. Відтак, набуття права на перерахунок пенсії за цих обставин є наслідком втрати чинності положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, що свідчить про усунення в судовому порядку порушеного права позивача на належний розмір пенсії, призначеної йому до 01.03.2018.

Отже, застосовуючи вказані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що здійснений відповідачем на виконання рішення суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 перерахунок пенсії позивача, метою якого є усунення порушень права ОСОБА_1 на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин. Тому такий перерахунок не може позбавляти позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Отже за встановлених у справі обставин та нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не враховано щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою № 713, під час здійсненого на виконання рішення суду від 25.08.2022 у справі № 360/644/22 перерахунку пенсії ОСОБА_1 та припинено її нарахування і виплату 01.04.2023.

Тож за встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, встановленого в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України, тобто, починаючи з 01.12.2025.

Щодо вимог про незастосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» (далі Постанова № 1) та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1778) суд зазначає таке.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Згідно з частинами першою і третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» визначено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою № 1 установлено додаткові підстави для обмеження виплати пенсії максимальним розміром, в тому числі й шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічне нормативне регулювання запроваджене на 2026 рік. Так, відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №1778), яка набрала чинності та застосовується з 1 січня 2026 року.

Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення у розмірах від 0,5 до 0,1 (аналогічно градації, встановленій Постановою № 1).

Таким чином, статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постановою № 1778 також установлено додаткові підстави для обмеження виплати пенсії максимальним розміром, в тому числі й шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.

У Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Таким чином, оскільки Законом № 2262-ХІІ і Законом України № 1058-ІV не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення понижуючих коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд сформував такий правовий висновок: безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац третій статті 11 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 у справі № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанови № 1 та Постанови № 1778, є протиправним.

Проте наданими в матеріали справи доказами з пенсійної справи ОСОБА_1 № 1203007206 MBC підтверджено, що ГУПФУ в Луганській області з 01.01.2025 застосовано при обчисленні пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, установлені Постановою № 1.

Докази застосування при обчисленні пенсії з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, установлених Постановою № 1778, в матеріалах справи відсутні.

Тому, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФУ в Луганській області щодо застосування коефіцієнтів, установлених Постановою № 1 та про задоволення цієї частини вимог.

Оскільки за наслідками розгляду справи не установлено обставин щодо застосування ГУПФУ в Луганській області при обчисленні пенсії позивача визначених у Постанові № 1778 коефіцієнтів, то суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині та відмову в їх задоволенні.

Щодо позовних вимог в частині незастосування ГУПФУ в Луганській області обмеження пенсії позивача її максимальним розміром, передбаченим статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, то судом з наданих в матеріали справи доказів установлено, що таке обмеження після постановлення рішення Луганським окружним адміністративним судом від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24 відповідачем не застосовується.

Проте надані в матеріали справи докази підтверджують, що ГУПФУ в Луганській області, починаючи з 01.03.2024, розмір пенсії позивача обмежений її розміром, визначеним на виконання рішення суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24 в сумі 23713,58 грн.

Як стверджує відповідач, таке обмеження сталося у зв`язку з тим, що рішення суду по справі № 360/1085/24 не містить зобов`язань для ГУПФУ в Луганській області проводити в подальшому перерахунок пенсії позивачу без застосування обмежень, визначених чинним законодавством.

Проте такі дії відповідача суперечать вищенаведеним положенням Закону № 2262-ХІІ, тому є протиправними.

Суд вважає, що, незважаючи на відсутність у рішенні суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24 зобов`язання ГУПФУ в Луганській області проводити в подальшому перерахунок пенсії позивачу без застосування обмежень, визначених чинним законодавством, висновки суду у такій справі щодо застосування нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини та які не зазнали законодавчих змін, є обов`язковими для ГУПФУ в Луганській області, який був відповідачем у вказаній справі.

Суд звертає увагу ГУПФУ в Луганській області, що після набрання законної сили рішенням від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24, яким зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, редакція частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ законодавчих змін не зазнала, тому відповідач безпідставно не здійснює виплату пенсії у фактично нарахованому розмірі та застосовує обмеження розміру пенсії розміром, визначеним на виконання рішення суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24.

Щодо позовних вимог в частині незастосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі Постанова № 821) суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З аналізу наведених положень статей 2, 5 КАС України слідує, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Тобто, у розумінні КАС України права, свободи та інтереси особи підлягають захисту у разі встановленням судом факту їх порушення. Натомість, матеріали цієї справи не містять доказів порушення прав позивачки в зазначеній частині позовних вимог.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що права позивача при здійсненні відповідачем на виконання цього судового рішення перерахунку та виплати перерахованих сум пенсії будуть порушені, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї частини позовних вимог як передчасних.

Крім того, суд зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Вказане рішення набрало законної сили.

Отже, оскільки Порядок № 821 визнаний судом нечинним, у відповідача відсутні механізми до застосування вказаного порядку при здійсненні нарахуванні та виплати пенсії.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи установлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у спосіб, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, яким є:

- визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн;

- зобов`язання відповідача з 01.12.2025 поновити нарахування та виплату позивачу передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн;

- визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії в розмірі, обмеженому розміром, визначеним станом на 01.03.2024 на виконання рішення суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24, та із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1;

- зобов`язання відповідача здійснювати з 01.03.2026 виплату позивачу пенсії у фактично нарахованому розмірі без її обмеження розміром, визначеним станом на 01.03.2024 на виконання рішення суду від 28.10.2024 у справі № 360/1085/24, та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн.

З огляду, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 69, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01 грудня 2025 року поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі, обмеженому розміром, визначеним станом на 01.03.2024 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 360/1085/24, та із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01 березня 2026 року здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії у фактично нарахованому розмірі без її обмеження розміром, визначеним станом на 01 березня 2024 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 360/1085/24, та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова