Рішення № 140149413, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/3250/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

Суть спору: 12.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 20.01.2026 №010595 та від 20.01.2026 №010596 на загальну суму 34 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2025 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на автомобільній дорозі проведено рейдову перевірку, під час якої зупинено та перевірено транспортний засіб марки MAN на предмет дотримання автомобільним перевізником гранично допустимих габаритно-вагових параметрів під час перевезення вантажів, а також наявності обов`язкових документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). За результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 48 Закону №2344-III, оскільки водій пред`явив товарно-транспортну накладну, оформлену з порушеннями вимог щодо заповнення обов`язкових реквізитів, що, на думку відповідача, є рівнозначним відсутності такого документа. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних постанов, позивач посилається на те, що товарно-транспортні накладні на момент перевірки фактично перебували у водія та містили відомості про дату і місце складання, вантажовідправника, вантажоодержувача, автомобільного перевізника і водія, тобто документи, передбачені статтями 39 і 48 Закону №2344-III, не були відсутні, а лише мали окремі недоліки заповнення, що, на переконання позивача, не є тотожним відсутності документа в розумінні абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Крім того, позивач посилається на приписи статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, відповідно до яких відсутність в первинному документі окремих реквізитів не позбавляє його доказової сили та не є підставою для невизнання господарської операції. Також зазначає, що заповнення частини реквізитів товарно-транспортної накладної (зокрема, параметрів транспортного засобу) віднесено законодавством до обов`язків вантажовідправника, а не водія чи перевізника, який відповідно до статті 49 Закону №2344-III зобов`язаний лише мати і пред`явити наявні документи.

17 лютого 2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

27.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на момент перевірки товарно-транспортна накладна не містила обов`язкових відомостей про транспортний засіб, а саме марку, модель, тип, загальну вагу з вантажем та масу брутто, у зв`язку з чим, за усталеною практикою Верховного Суду, такий документ прирівнюється до відсутнього. Відповідач вважає, що позивачем допущено порушення статті 48 Закону №2344-III щодо наявності обов`язкових реквізитів товарно-транспортної накладної, а зазначені в акті недоліки є істотними, оскільки унеможливлюють ідентифікацію транспортного засобу та перевірку дотримання габаритно-вагових параметрів перевезення.

У відповіді на відзив позивач наполягає на раніше наведених доводах та додатково зазначає, що норми статті 60 Закону №2344-III підлягають застосуванню виключно у разі повної відсутності документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а розширене тлумачення цієї норми як такої, що охоплює також документи з неповними реквізитами, суперечить принципу юридичної визначеності та вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач наводить постанови Верховного Суду, зокрема у справах №440/17818/21 та №440/2334/23, якими сформовано правову позицію про те, що товарно-транспортна накладна, яка не містить істотних відомостей (зокрема, коду ЄДРПОУ перевізника, даних водія, марки, моделі, типу транспортного засобу та його вагових параметрів), вважається відсутньою в розумінні законодавства про автомобільний транспорт, а обов`язок перевізника мати належно оформлені документи не залежить від того, яка зі сторін договору перевезення заповнювала конкретний реквізит.

У додаткових поясненнях (відповіді на заперечення) позивач наполягає на протилежному тлумаченні наведеної судової практики та зазначає, що обставини цієї справи відрізняються від справ, на які посилається відповідач, оскільки товарно-транспортні накладні позивача містили відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника та водія, а відсутніми були лише окремі параметри транспортного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2025 о 16 год 40 хв та 16 год 50 хв за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, біля села Степове проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт перевізником під час виконання ним перевезень вантажів автомобільним транспортом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

У ході перевірки було зупинено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 .

Також, у ході перевірки було зупинено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТР НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2025 №ОАР007919 та №ОАР 007920.

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2025 №ОАР 007920 зафіксовано порушення щодо товарно-транспортної накладної №В-00001695, а саме: зазначена ТТН оформлена з порушенням вимог статті 48 Закону №2344-III, оскільки в ній відсутні відомості про транспортний засіб, а саме марку, модель, тип, загальну вагу, масу вантажу та масу брутто, що кваліфіковано відповідачем як відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III.

За наслідками виявленого порушення позивача притягнуто до відповідальності за статтею 60 Закону №2344-III.

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2025 №ОАР 007919 зафіксовано порушення щодо товарно-транспортної накладної №В-00001707, а саме: зазначена ТТН оформлена з порушенням вимог статті 48 Закону №2344-III, оскільки в ній відсутні відомості про транспортний засіб, а саме марку, модель, тип, загальну вагу, масу вантажу та масу брутто, що кваліфіковано відповідачем як відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III.

За наслідками виявленого порушення позивача притягнуто до відповідальності за статтею 60 Закону №2344-III.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 20.01.2026 відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №010595 та №010596 щодо ТОВ «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, на загальну суму 34 000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаними постановами відповідача, вважає її протиправною, у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон №2344-III.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських штрафів за оскаржуваними постановами слугував висновок інспекторів про вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-III, а саме: за відсутність на момент перевірки товарно-транспортних накладних, визначених статтею 48 цього Закону.

Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів, крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно з положеннями глави 1 цих Правил перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 8.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно з пунктом 11.4 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Повертаючись до обставин справи.

Судом встановлено, що у водія на момент перевірки перебували товарно-транспортні накладні №В-00001695 та №В-00001707, складені з порушенням порядку заповнення, зокрема, за відсутності відомостей про марку, модель, тип транспортного засобу, а також його параметрів - довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.

Реєстраційний номер транспортного засобу у зазначених накладних був зазначений.

Відсутні у товарно-транспортній накладній відомості є істотними, що унеможливлює прийняття вказаного документа у якості доказу через його дефекти та ставить під сумнів як факт надання послуг перевезення, так і рух матеріальних цінностей.

Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Так, у постанові від 10.10.2024 у справі №440/17818/21 Верховний Суд вказав, що до істотних відомостей товарно-транспортної накладної, відсутність яких прирівнюється до відсутності самого документа, належать, зокрема, код ЄДРПОУ перевізника, прізвище, ім`я та по батькові водія і номер його посвідчення, а також параметри транспортного засобу - довжина, ширина, висота, загальна вага та маса брутто.

У постанові від 25.07.2024 у справі №440/2334/23 Верховний Суд також дійшов висновку, що відсутність у товарно-транспортній накладній коду ЄДРПОУ учасників перевезення є підставою вважати такий документ відсутнім у розумінні законодавства про автомобільний транспорт.

Аналогічну позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 04.03.2025 у справі №440/4136/23, та, зокрема, вказано, що недоліки заповнення товарно-транспортної накладної, зокрема, відсутність параметрів транспортного засобу, можуть кваліфікуватися як відсутність документа, передбаченого статтею 48 Закону №2344-III.

Відтак, суд погоджується з такою кваліфікацією відповідачем виявленого порушення за статтею 48 Закону №2344-III як відсутності документа для здійснення перевезень, а саме товарно-транспортної накладної в разі відсутності в останній істотних відомостей (реквізитів).

Доводи позивача про те, що норми статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV унеможливлюють визнання товарно-транспортної накладної відсутньою через неповноту окремих реквізитів, суд відхиляє з таких підстав.

Стаття 48 Закону №2344-III є спеціальною нормою, яка визначає вичерпний перелік обов`язкових реквізитів товарно-транспортної накладної саме для цілей державного контролю на автомобільному транспорті, а тому має пріоритет над загальними вимогами законодавства про бухгалтерський облік первинних документів.

Посилання позивача на те, що частину реквізитів товарно-транспортної накладної (зокрема, параметри транспортного засобу) заповнює вантажовідправник, а не водій чи перевізник, суд також відхиляє, оскільки відповідно до статті 49 Закону №2344-III саме на водія (перевізника) покладено обов`язок мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відтак, неповнота таких документів на момент перевірки є порушенням з боку перевізника незалежно від того, яка зі сторін договору перевезення відповідала за заповнення конкретного реквізиту.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, дії відповідача щодо складення оскаржуваних постанов вчинено відповідно до вимог Закону, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відповідачем за час розгляду справи на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність вчинених дій.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Розподіл судового збору не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 12, 72, 77, 90, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон