Рішення № 140149277, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/23069/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 38 569,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , за якою обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 38 569,96 грн, що виник унаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб та з військового збору, а також непогашеної пені. У зв`язку з несплатою податкового боргу позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, проте борг не погашено, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

06.08.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків з доказами надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи призначено за наявними у справі матеріалами з 07.09.2026.

Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів надіслано відповідачу за адресою його місця проживання (податковою адресою): АДРЕСА_1 . Зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідач не має.

31.08.2026 на адресу суду повернувся конверт R 06725 235960 2 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання ".

Відповідно до частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд цієї справи належним чином, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надано.

За таких обставин суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.03.2023 (номер запису 2010350000000276873) та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Криворізька державна податкова інспекція) як платник податків за основним місцем обліку. Податковою адресою (місцем проживання) відповідача є: АДРЕСА_1 .

На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.03.2023 № 041423050851 відповідач з 01.04.2023 перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи.

За даними інтегрованих карток платника податків, інформації про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску/податкового боргу від 15.06.2026 № 3707837-13 та розрахунку суми грошових вимог станом на 15.06.2026 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 38 569,96 грн, а саме:

1. Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у розмірі 25 511,16 грн, з яких 24 807,04 грн - несплачені щомісячні авансові внески з єдиного податку та 704,12 грн - пеня, нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

2. Заборгованість з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (код платежу 11011700), у розмірі 13 058,80 грн, що становить несплачені авансові внески за період з січня 2025 року по квітень 2026 року.

Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем у встановлені строки щомісячних авансових внесків, нарахованих за ставками, обраними ним у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.03.2023 № 041423050851, та відображених у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (для першої та другої груп) від 20.05.2026 № 9430651631.

У зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.12.2024 № 0038515-1310-0436 про наявність у відповідача станом на 23.12.2024 податкового боргу у сумі 5 680,00 грн, з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Податкову вимогу надіслано відповідачу 26.12.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600997328385 за податковою адресою відповідача. Поштове відправлення відповідачу вручене не було та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 15.01.2025.

Податковий борг відповідачем не погашено, докази його сплати в матеріалах справи відсутні. Відомостей про оскарження податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи, є: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість суми грошового зобов`язання, з якої такий борг виник; формування та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги в порядку, визначеному статтями 42, 59 Податкового кодексу України; сплив тридцяти календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; непогашення податкового боргу станом на день звернення до суду.

Саме ці обставини входять до предмета доказування у цій справі. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі № 160/15207/25, у якій, з посиланням на усталену практику, зазначено, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Застосовуючи наведене до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Обов`язок відповідача як платника єдиного податку другої групи сплачувати єдиний податок шляхом здійснення щомісячного авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця встановлений безпосередньо пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, а розмір такого внеску визначається за ставкою, обраною самим платником у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування. Визначення таких сум контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення законом не передбачено, що прямо випливає і з пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України. Щомісячні авансові внески за 2025 рік, крім того, відображені самим відповідачем у податковій декларації платника єдиного податку від 20.05.2026 № 9430651631, а тому в силу пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України вважаються узгодженими і додаткового узгодження не потребують.

Унаслідок несплати відповідачем цих зобов`язань у строки, встановлені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, вони набули статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Пеня у сумі 704,12 грн, нарахована на суми несплачених грошових зобов`язань, входить до складу податкового боргу в силу тієї самої норми.

Загальна сума податкового боргу відповідача перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України підстав для незастосування заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу, не встановлено.

Податкову вимогу форми «Ф» від 25.12.2024 № 0038515-1310-0436 сформовано після закінчення граничних строків сплати сум грошових зобов`язань, що відповідає пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою, що відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України.

Оскільки поштове відправлення з податковою вимогою відповідачу вручене не було та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку про причину невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою», у силу абзацу другого пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою відповідачу 15.01.2025 у день, зазначений поштовою службою.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд у постанові у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 160/34082/23, у якій, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи, суд касаційної інстанції визнав дотриманою процедуру надіслання документів контролюючого органу за податковою адресою платника у випадку, коли поштові відправлення були повернуті контролюючому органу неврученими, та вказав, що в такому разі документ вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Тридцятиденний строк, установлений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, сплив 14.02.2025, тоді як позовну заяву подано до суду 31.07.2026.

Сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі (5 680,00 грн станом на 23.12.2024), є меншою за суму, заявлену до стягнення у цій справі (38 569,96 грн станом на 15.06.2026), оскільки після формування податкової вимоги відповідач не сплачував щомісячних авансових внесків ані з єдиного податку, ані з військового збору, а на суми несплачених грошових зобов`язань нараховувалася пеня.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України збільшення суми податкового боргу платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, не покладає на контролюючий орган обов`язку формувати та надсилати податкову вимогу повторно; погашенню в такому разі підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 640/25601/20, у якій зазначено, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів; при цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків, проте у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

За даними інтегрованих карток платника податків станом на 31.12.2024 заборгованість відповідача з єдиного податку становила 5 680,00 грн. 06.01.2025 відповідачем сплачено 2 900,00 грн (платіжне доручення № 4 від 06.01.2025), унаслідок чого ця заборгованість зменшилася до 2 780,00 грн, проте в повному обсязі погашена не була, а вже з 20.01.2025 знову почала зростати за рахунок несплачених щомісячних авансових внесків. Сплачені відповідачем у подальшому 2 500,00 грн (28.04.2026) і 1 600,00 грн (10.05.2026) податкового боргу в повному обсязі також не погасили.

Отже з моменту формування податкової вимоги і до звернення позивача до суду податковий борг відповідача існував безперервно та в повному обсязі не погашався, змінювався лише його розмір. За приписами абзацу другого пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України саме за таких умов, коли після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд перевірив також дотримання позивачем строку, установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, за яким податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Складові податкового боргу, заявленого до стягнення у цій справі, виникли внаслідок несплати авансових внесків з граничними строками сплати починаючи з 20.01.2025, а позовну заяву подано до суду 31.07.2026, тобто в межах установленого строку за кожною зі складових податкового боргу.

Водночас суд зазначає, що питання правомірності визначення сум грошових зобов`язань, які утворили податковий борг, у тому числі правильності нарахування пені, не охоплюється предметом цього позову, оскільки правомірність такого нарахування може бути перевірена судом у провадженні за позовом самого платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 38 569,96 грн, узгодженість грошових зобов`язань, з яких він виник, формування та надіслання відповідачу податкової вимоги, безперервність існування податкового боргу з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, а також дотримання позивачем строків, установлених пунктом 95.2 статті 95 і пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Доказів погашення податкового боргу, а так само доказів оскарження, скасування чи відкликання податкової вимоги матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не надані, розмір заявленої до стягнення суми відповідачем не спростований.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 38 569,96 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез