Рішення № 140148135, 29.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5668/26

н\п 2/490/4221/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій представник позивача просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами в розмірі 13215,68 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що КП «Миколаївкомунтранс» є офіційним виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території зокрема, Центрального району м. Миколаєва.

Згідно довідки про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2022 року по 12.06.2026 року, встановлено, що кількість осіб, яка зареєстрована за вищезазначеною адресою складає чотири особи, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є споживачами послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення). Право на пільги жодна з вищезазначених осіб не має.

За адресою АДРЕСА_1 , надання послуг з управління (поводження) побутовими відходами здійснюється за ручною схемою збирання та вивезення відходів.

Позивач стверджує, що протягом всього часу дії Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, боржники жодного разу не звертався до Позивача з приводу неякісного надання послуги з управління (поводженням) побутовими відходами (вивезення), надання її не в повному обсязі або не ненадання взагалі.

Крім того, позивач вказує, що в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління з побутовими відходами, боржники жодного разу не здійснювали оплату за надану КП «Миколаївкомунтранс» послугу з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) та абонентської плати, в зв`язку з чим у Боржників згідно із розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року сформувалась заборгованість перед Позивачем за фактично надану комунальну послугу з управління (поводження) побутовими відходами та абонентської плати в розмірі 13215,68 грн.

Несплата Боржниками коштів за надану послугу з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) в повному обсязі ставить під загрозу належне санітарне утримання території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва обслуговування якого здійснює КП «Миколаївкомунтранс» та власне і фінансово-економічне благополуччя підприємства.

За урахуванням наведеного вище, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за надані послуги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

22.06.2026 року матеріали справи передано судді.

Ухвалою судді від 24.06.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 24.06.2026 року відповідачам був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачам за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія позовної заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказані поштові відправлення щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , повернулись на адресу суду 25.08.2026 року, з відміткою «адресат відсутній». Поштове відправлення щодо ОСОБА_3 повернулось до суду 13.08.2026 року з відміткою «вручено особисто 11.08.2026 року».

28.08.2026 року від представника відповідачів, адвоката Матвєєва В.В., надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі позовні вимоги не визнають у повному обсязі, вважають їх необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами, просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначають, що 01 лютого 2022 року між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ЕВАКО» був укладений договір № 772 на вивіз твердих побутових відходів. У договорі безпосередньо зазначено об`єкт надання послуг домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . У договорі також зазначена кількість зареєстрованих за цією адресою осіб 4 особи.

Представник звертає увагу на те, що із самого початку періоду, за який КП «Миколаївкомунтранс» здійснює спірні нарахування, домоволодіння відповідачів фактично обслуговувалося ПП «ЕВАКО» на підставі письмового договору. Відповідно до довідки ПП «ЕВАКО» вих. № 09 від 09.01.2026 року, виданої ОСОБА_3 , остання за адресою: АДРЕСА_1 отримувала та сплачувала послуги з вивезення твердих побутових відходів згідно з договором № 772 від 01.02.2022 року з лютого 2022 року по 31.12.2025 року.

Крім того, представник зазначає, що 15 грудня 2025 року ОСОБА_3 письмово звернулася до директора ПП «ЕВАКО» із заявою про розірвання договору № 772 від 01.02.2022 року з 01.01.2026 року у зв`язку з переходом до КП «Миколаївкомунтранс». Заява прийнята ПП «ЕВАКО», що підтверджується відповідною відміткою та печаткою підприємства. Ця обставина має істотне значення для справи, оскільки документально підтверджує фактичну послідовність правовідносин: до 31.12.2025 року послуги надавало ПП «ЕВАКО»; з 01.01.2026 року споживач здійснив перехід до КП «Миколаївкомунтранс». Тому нарахування КП «Миколаївкомунтранс» за період починаючи з 01.02.2022 року очевидно потребує окремого належного доказування, оскільки воно суперечить фактичним відносинам споживача з ПП «ЕВАКО». Матеріалами відповідачів підтверджується, що 01 січня 2026 року ОСОБА_3 підписала заяву-приєднання до Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами з КП «Миколаївкомунтранс». У заяві-приєднанні також зазначено, що за адресою споживача зареєстровано 4 особи. За такого, заява-приєднання від 01.01.2026 року логічно та хронологічно узгоджується із припиненням договору з ПП «ЕВАКО» з тієї самої дати. Таким чином, документи відповідачів свідчать не про безперервне отримання послуг від КП «Миколаївкомунтранс» з 01.02.2022 року, а про зміну виконавця послуги з 01.01.2026 року.

Представник відповідачів зазначає, що з наданої самим позивачем історії фінансового стану вбачається, що станом на 31.12.2025 року ним вже було сформовано заборгованість у сумі 11 513,43 грн. Водночас саме до 31.12.2025 року, згідно з документами ПП «ЕВАКО», відповідачі отримували й оплачували послуги з вивезення побутових відходів цьому підприємству. Після приєднання до КП «Миколаївкомунтранс» з 01.01.2026 року позивачем за січень, лютий, березень, квітень та травень 2026 року нараховувалося по 340,45 грн. щомісяця, тобто загалом: 340,45 грн - 5 місяців = 1 702,25 грн. Саме додавання 1 702,25 грн. до сформованого раніше сальдо 11 513,43 грн. дало заявлену у позові суму: 11 513,43 грн. + 1 702,25 грн. = 13 215,68 грн. Отже, переважна частина предмета позову 11 513,43 грн. стосується періоду до 01.01.2026 року, коли наявними у відповідачів документами підтверджується отримання та оплата послуг іншому виконавцю.

Крім того, звертає увагу, на розрахунок позивача за червень 2025 року, в якому крім звичайного щомісячного нарахування, КП «Миколаївкомунтранс» внесло до особового рахунку «одноразові зміни» в сумі 2 249,80 грн. Вказує, що сума 2 249,80 грн не може вважатися доведеною лише через її відображення у внутрішньому бухгалтерському документі позивача.

Представник відповідачів зазначає, що згідно з офіційною інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 25.10.2023 року здійснив виїзд з території України. Іншої інформації про перетин державного кордону ним у перевіреному періоді до 15.01.2026 року в довідці не зазначено.

01.09.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що доводи відповідачів викладені у відзиві на позовну заяву про стягнення заборгованості, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Посилання відповідачів на те, що вони не користуються послугами позивача, не укладали жодного договору на послуги, тобто не виступали замовниками послуги з позивачем є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Свої доводи представник позивача аргументує викладеними у позовній заяві обставинами, зокрема посилається на пункт 2.24. Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради № 12/21 від 2007-04-19 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями №27/51 від 18.09.08, №28/10 від 16.05.13), Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 29.12.2021 року, який був офіційно оприлюднений Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/content/publichniy-dogovir-pro-nadannya.html, 14.06.2024 року.

З огляду на це, представник позивача стверджує, що станом на 01.02.2022 року та на дату подання позовної заяви позивачем до суду відповідачі були зареєстровані за адресою: м. Миколаїв, вул. Сергія Цвєтка, 57, а отже відповідачі з 01.02.2022 року фактично приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами шляхом мовчання. А вже, з 01.01.2026 року звернулися до КП «Миколаївкомунтранс» та підписали заяву-приєднання до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами.

Представник позивача зазначає, що відповідачами не надано доказів, що вони протягом 30 днів з моменту оприлюднення Типових індивідуальних договорів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування не зверталися до КП «Миколаївкомунтранс» щодо відмови від комунальної послуги (мовчання) та будь-яких актів претензій не надсилали, а тому вважаються такими, що прийняли пропозицію КП «Миколаївкомунтранс» щодо укладення договорів про надання послуг.

Таким чином, твердження відповідачів щодо некористування послугами позивача, неукладання Договору з КП «Миколаївкомунтранс» про надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами не відповідають дійсності.

Щодо доводів представника відповідачів щодо укладання ними договору з ПП «Евако» та надання ним послуги відповідачам, представник позивача зазначає наступне.

КП «Миколаївкомунтранс» згідно наказу № 171 від 15.06.2021 року Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради визначено єдиним офіційним виконавцем послуги з поводження з побутовими відходами на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва, який виборов свою перемогу на конкурсних засадах та довів свою технічну спроможність надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів шляхом встановлення його відповідності кваліфікаційним критеріям.

Крім того, статтею 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції від 01.05.2021 р., чинній на момент укладання відповідачем Договору з ПП «Евако»), зокрема, передбачено, що Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2008 р. № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. № 318, чинної на момент укладення договору між відповідачем та ПП «Евако») передбачено, що Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типових договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами згідно з додатками до цих Правил.

Представник звертає увагу на те, що доданий до відзиву на позовну заяву договір № 772 від 01.02.2022 р. з ПП «Евако» не відповідає типовій формі, затвердженій Кабінетом Міністрів України. Водночас, наведений вище Договір відповідачів з ПП «Евако» не спростовує того факту, що протягом місяця з дня опублікування позивачем на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Типового індивідуального договору поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору управління побутовими відходами жодним з відповідачів про свою відмову укласти договір про надання послуг чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до КП «Миколаївкомунтранс» у письмовому вигляді не направляли, а тому вважаються такими, що прийняли пропозицію КП «Миколаївкомунтранс» щодо укладення договору про надання послуг.

Таким чином, виконавцем послуги з управління (поводження) побутовими відходами на території м. Миколаєва, де зареєстровані та проживають відповідачі є КП «Миколаївкомунтранс».

Разом з тим, в 2025 році КП «Миколаївкомунтранс» звернулося до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Відповідачів заборгованості, проте 05.06.2026 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/10167/25 виданий 05.12.2025 року судовий наказ було скасовано за заявою Відповідачів. Таким чином, відповідачі весь цей час знали про наявність спору між ним та позивачем і наявність заборгованості, проте, з того часу і до тепер жодного звернення, скарги чи пропозиції до КП «Миколаївкомунтранс» від відповідачів не надходило, що свідчить про свідоме ігнорування відповідачами наявність правовідносин з офіційним виконавцем послуги з управління (поводження) побутовими відходами і не бажання взаємодіяти з виконавцем послуги, що і змусило КП «Миколаївкомунтранс» 22.06.2026 року (після скасування судового наказу) звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Щодо твердження представника відповідачів щодо безпідставного внесення позивачем в червні 2025 року до історії фінансового стану суми 2249,80 грн. («одноразові зміни»), зазначає, що в позовній заяві до відповідачів відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами, нарахування оплати за надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.

Разом з тим, представник позивача зазначає, що з наданої представником відповідачів до відзиву на позовну заяву довідки Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, вбачаються підстави для здійснення перерахунку плати за послугу з управління (поводження) побутовими відходами на гр. ОСОБА_2

09.09.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, представник просить суд зменшити позовні вимоги позивача по справі № 490/5668/26 за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до Відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнути заборгованість за надання послуги з управління побутовими відходами у розмірі 11 312,61 грн.

Відзиву чи заперечень на заяву про зменшення позовних вимог від відповідачів не надходило.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з приписами ч. 1, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про управління відходами» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління відходами», який набрав чинності з 09.07.2023 р., утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

За результатами проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 16 листопада 2011 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318) конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів та оцінювання на предмет відповідності кваліфікаційним вимогам конкурсної документації КП «Миколаївкомунтранс» пройшло конкурсний відбір та згідно наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва» від 15 червня 2021 року № 171 (далі - Наказ Департаменту ЖКГ ММР № 171 від 15.06.2021) визначено виконавцем послуг із вивезення побутових відходів на території, зокрема, Центрального району міста Миколаєва на десять років.

23 червня 2021 року КП «Миколаївкомунтранс» уклало з Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради договір № 339 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району міста Миколаєва.

Відповідно до пункту 11 вище вказаного договору, договір набуває чинності тільки після затвердження відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для переможця проведеного у 2021 році конкурсу.

Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради здійснив публікування на своєму офіційному веб-сайті рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва.

22 грудня 2021 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення), яким підприємствам-виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, зокрема, КП «Миколаївкомунтранс» встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення). Це рішення введене в дію з 01 лютого 2022 року.

Враховуючи викладене, договір № 339 від 23 червня 2021 року набув чинності з 01 лютого 2022 року, з дня набрання чинності відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для виконавця послуг КП «Миколаївкомунтранс», відтак цей договір діє з 01 лютого 2022 року по 01 лютого 2032 року.

Таким чином, на підставі вищевикладеного КП «Миколаївкомунтранс» є виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території міста Миколаєва з 01.02.2022 року.

Відповідно до вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР (чинний до 09.07.2023 року), поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил.

Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Під час обрання органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь перероблення чи утилізації побутових відходів.

Статтею 33 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 року № 2320-IX, який набрав чинності 09.07.2023 року, передбачено, що послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.

До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Як встановлено судом вище, КП «Миколаївкомунтранс» є виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території міста Миколаєва, за результатами проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 16 листопада 2011 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318) конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів та оцінювання на предмет відповідності кваліфікаційним вимогам конкурсної документації.

Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що є публічним договором приєднання, був офіційно оприлюднений на сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html, який набрав чинності 01 лютого 2022 року.

Згідно ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, ст.ст. 12, 13, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII (в редакції до 09.07.2023), учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі запровадження роздільного збирання побутових відходів при встановленні цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.

Згідно п. 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318, чинні до 15.08.2023 року), послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типових договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами згідно з додатками 1 і 2 до цих Правил.

15.08.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 835, якою затверджені: Правила надання послуги з управління побутовими відходами; типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами; типовий колективний договір про надання послуги з управління побутовими відходами; типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами; типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що споживачі зобов`язані укласти договір про поводження (управління) з побутовими відходами з виконавцем послуг з управління побутовими відходами (операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів) - суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва, а саме: на території Інгульського, Центрального, Заводського районах є Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», що підтверджується наказом Департаменту житлово-комунального господарства № 15.06.2021 року № 171 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів», який прийнято на підставі протоколу засідання (засідань) конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва № 3 (розгляд конкурсних пропозицій) від 04-11.06.2021 року, а також договором від 23.06.2021 року № 339 про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району м. Миколаєва, який укладений між Департаментом житлово-комунального господарства та КП «Миколаївкомунтранс».

Як встановлено судом, на сайті Миколаївської міської ради (за посиланням: https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html) розміщено оголошення із назвою «Публічна оферта до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на територіях Центрального, Інгульського та Заводського районів міста Миколаєва, який є публічним договором приєднання».

У цьому оголошенні зазначено, що Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», яке розташоване за адресою: 54034, м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 199, є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 15 червня 2021 року № 171 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва», договору № 337 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Інгульського району міста Миколаєва від 23 червня 2021 року (укладеного між Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради та Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»), договору № 338 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Заводського району міста Миколаєва від 23 червня 2021 року (укладеного між Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради та Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»), договору № 339 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району міста Миколаєва від 23 червня 2021 року (укладеного між Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради та Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»), (далі Виконавець), пропонує фізичним особам, які є власниками (співвласниками, користувачами) нерухомого майна - індивідуальних (садибних) житлових будинків, або за згодою власника іншим особам, які користуються таким об`єктом нерухомого майна, (далі Споживачам) отримувати послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів) на території Центрального, Інгульського та Заводського районів міста Миколаєва шляхом приєднання до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на територіях Центрального, Інгульського та Заводського районах міста Миколаєва, який є публічним договором приєднання (далі Договір).

В оголошенні також вказано наступне.

Розміщення даного Договору на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради за посиланням: https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html, у розділі: «Міська влада» - «Комунальні підприємства та організації (установи, заклади)» - «КП «Миколаївкомунтранс» є публічною офертою (пропозицією) на адресу Споживачів.

Цей Договір укладається шляхом надання повної й безумовної згоди (акцепту) Споживача на укладення Договору в повному обсязі, без підпису письмового примірника Договору сторонами.

Укладаючи цей Договір Споживач автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям положень цього Договору та всіх додатків, які є невід`ємними частинами Договору.

Цей Договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію оферанта у вигляді надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), вчинення конклюдентних дій (фактичне користування послугою, оплата за надану послугу та ін.) або не висловив протягом 30 днів з моменту оприлюднення Договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування не вчинив дій щодо відмови від комунальної послуги (мовчання) та набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради, але у будь-якому разі не раніше 01 лютого 2022 року, яка є датою набрання чинності рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22 грудня 2021 № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)».

Згідно розміщеного на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради за посиланням: https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html, у розділі: «Міська влада» Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 29 грудня 2021 року, Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», в особі директора Вецало Андрія Юрійовича, що діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 21.10.2021 року № 11/5 (далі Виконавець), з однієї сторони, та індивідуальний споживач, який є співвласником багатоквартирного будинку, власником індивідуального (садибного) житлового будинку і приєднався до умов цього договору згідно з пунктом 3 цього договору (далі - споживач), з іншої сторони, уклали цей договір про таке.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з поводження з побутовими відходами (далі - послуга) споживачу.

Цей договір укладається сторонами відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради, але у будь-якому разі не раніше 01 лютого 2022 року, яка є датою набрання чинності рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22 грудня 2021 № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги тощо або мовчання. Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором, на підставі рішення виконавчого органу Миколаївської міської ради - Наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 15 червня 2021 року № 171 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва» та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених Рішенням Миколаївської міської ради від 19.04.2007 року № 12/21 «Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві», зі змінами внесеними рішенням Миколаївської міської ради від 16.05.2013 року № 28/10.

Згідно п. 3 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги тощо або мовчання.

Відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на територіях Центрального, Інгульського та Заводського районів міста Миколаєва нарахування плати за надання послуги з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.

Як вбачається з наданих стороною відповідача доказів, 01 лютого 2022 року між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ЕВАКО» був укладений договір № 772 на вивіз твердих побутових відходів.

У договорі безпосередньо зазначено об`єкт надання послуг домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . У договорі також зазначена кількість зареєстрованих за цією адресою осіб 4 особи. Предметом договору було саме надання послуг з вивезення твердих побутових відходів із зазначеного домоволодіння.

Відповідно до довідки ПП «ЕВАКО» вих. № 09 від 09.01.2026 року, виданої ОСОБА_3 , остання за адресою: АДРЕСА_1 отримувала та сплачувала послуги з вивезення твердих побутових відходів згідно з договором № 772 від 01.02.2022 року з лютого 2022 року по 31.12.2025 року. Цією ж довідкою ПП «ЕВАКО» підтвердило, що станом на 09.01.2026 року заборгованість зі сплати за вивезення твердих побутових відходів відсутня.

15 грудня 2025 року ОСОБА_3 письмово звернулася до директора ПП «ЕВАКО» із заявою про розірвання договору № 772 від 01.02.2022 року з 01.01.2026 року у зв`язку з переходом до КП «Миколаївкомунтранс», що підтверджується копією відповідної заяви.

01 січня 2026 року ОСОБА_3 підписала заяву-приєднання до Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами з КП «Миколаївкомунтранс» за адресою: м.Миколаїв, вул.Сергія Цвєтка, буд.57.

Згідно з даними з ЄДРПОУ - ПП «ЕВАКО» має зареєстрований статус юридичної особи в м.Миколаєві за видом діяльності: «збирання безпечних відходів».

Однак, дані щодо визначення органом місцевого самоврядування на конкурсній засаді також і ПП «ЕВАКО», як суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території Миколаївської територіальної громади в Центральному районі відсутні.

На підставі вищезазначеного, судом встановлено, що виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва, де проживають відповідачі, є КП «Миколаївкомунтранс».

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що відповідачі протягом 30 днів з моменту оприлюднення Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 29 грудня 2021 року на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування зверталась до КП «Миколаївкомунтранс» щодо відмови від комунальної послуги (мовчання) та доказів надсилання нею будь-яких актів претензій позивачу.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що протягом місяця з дня опублікування позивачем на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 29 грудня 2021 року, відповідачі про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до КП «Миколаївкомунтранс» у письмовому вигляді не зверталися, а тому, відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , вважаються такими, що прийняли пропозицію КП «Миколаївкомунтранс» щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору.

З огляду на вищевикладене, твердження представника відповідачів щодо нарахування КП «Миколаївкомунтранс» спірної заборгованості, послуги з вивезення побутових відходів, яку фактично надавало інше підприємство - ПП «ЕВАКО» і ці послуги оплачувалися є необґрунтованими та такими, які спростовані дослідженими судом доказами.

Згідно довідки про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 року по 12.06.2026 року, встановлено, що кількість осіб, яка зареєстрована за вищезазначеною адресою складає чотири особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є споживачами послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення). Право на пільги жодна з вищезазначених осіб не має.

Згідно до ч.2 ст. 31 ЗУ «Про управління відходами», утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

14.06.2024 року Типовий індивідуальний договір про надання послуг з управління побутовими відходами, що є публічним договором приєднання, був офіційно оприлюднений на сайті Миколаївської міської ради, який набрав законної сили 15.07.2024 року, яка є датою набрання чинності рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 року №925 «Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами». Проте, на підставі рішення ВК ММР №1260 від 24.07.2024 року було призупинено з 15.07.2024 року дію рішення ВК ММР №925 від 12.06.2024 року і відповідно, введення в дію Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами.

Рішенням ВК ММР №1340 від 14.08.2024 року «Про внесення змін та поновлення дії рішення ВК ММР від 12.06.2024 №925 «Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами», було зокрема поновлено з 01.09.2024 року дію рішення ВК ММР від 12.06.2024 року №925, та відповідно введено в дію Типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами, який набрав чинності з 01.09.2024 року.

Колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11.11.2019 року по справі № 646/834/17 відступила від правового висновку зробленого Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.09.2018 року (справа № 639/5291/15-ц провадження № 61-13357св18) та навела висновок про те, що для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі № 620/3299/19.

У зв`язку із вищезазначеним, враховуючи ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть відповідальність зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, кожен зі споживачів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з 01.02.2022 року фактично приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачами зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Суд зауважує, що відсутність між сторонами оформленого у письмовому вигляді договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідачів від обов`язку оплати фактично наданих та спожитих послуг. Зазначена правова позиція є сталою та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, а також Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/2625/16-ц.

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ № 1070 від 10.12.2008 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 318, що діяла на момент виникнення договірних відносин) плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, що формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», що діяла на момент виникнення договірних відносин. Оплата послуг здійснюється не пізніше ніж протягом останнього дня місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інше.

Згідно пп. 2 п. 11 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами, пп. 2 п. 14 Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк надану послугу.

Відповідно до п.18 Типового індивідуального договору про надання послуг поводження з побутовими відходами та п. 19 Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу та згідно у разі застосування щомісячної системи оплати послуги споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно абз.2 п.2 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

На момент укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального договору про надання послуг з управління побутовими відходами обсяги надання послуг з вивезення побутових відходів розраховувались відповідно до затвердженого ВК ММР Рішення № 766 від 25.08.2021 року «Деякі питання надання послуг з поводження з побутовими відходами у м. Миколаєві» (далі Рішення ВК ММР № 766 від 25.08.2021 р.), яким для мешканців одноквартирних будинків з присадибною ділянкою за відсутності одного або двох з видів благоустрою (каналізації та/або опалення) середньорічна норма утворення твердих побутових відходів (ТПВ) була встановлена на рівні 3,59 куб.м/рік з розрахунку на одного мешканця. Крім того, встановлено норму надання послуг із вивезення великогабаритних відходів у житловому секторі становить 8% (за об`ємом) від норми утворення ТПВ, а норма надання вивезення ремонтних (будівельних) відходів - 4% (за об`ємом) від норми утворення ТПВ, в розрахунку на одну людину, які додаються до норм ТПВ.

Протягом дії Типового індивідуального Договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуального Договору про надання послуг з управління побутовими відходами вартість надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами неодноразово змінювалась на підставі рішень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 9.8 п. 9 Розділу «Організація робіт поводження з твердими побутовими відходами, великогабаритним сміттям, будівельними відходами тощо», які затверджені Рішенням № 28/10 від 16.05.2013 року «Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2007 № 12/21 «Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві» на території міста впроваджено дві схеми збирання та вивезення відходів: контейнерний збір та ручне завантаження.

За адресою: м.Миколаїв, вул.Сергія Цвєтка, буд.57, надання послуг з управління (поводження) побутовими відходами здійснюється за ручною схемою збирання та вивезення відходів.

Згідно з Графіком вивозу побутових відходів по приватному сектору Центрального району, що здійснюється за безконтейнерною схемою, який розміщений на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради та погоджений з департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради і затверджений КП «Миколаївкомунтранс», надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) з території місцезнаходження одноквартирного будинку з присадибною ділянкою за відсутності одного або двох з видів благоустрою (каналізації та/або опалення), який розташований по АДРЕСА_1 здійснюється щовівторка.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року, що складається з послуги з управління (поводження) побутовими відходами та абонентської плати становить 13215,68 грн., що підтверджується історією фінансового стану за вказаний період.

В зв`язку із звіркою кількості зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_1 з 01.02.2022 року плата нараховувалася на 3 (трьох) осіб; в червні 2025 року Споживачам було додатково донараховано плату за послугу на 1 (одного) споживача починаючи з 01.02.2022 року (на суму 2249,80 грн.) та в подальшому з 01.06.2025 року плата за послугу нараховується на 4 (чотирьох) осіб, згідно інформації з Довідки про осіб зареєстрованих за вищезазначеною адресою щодо кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні.

2025 року КП «Миколаївкомунтранс» звернулося до Центрального районного суду м.Миколаєва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідачів заборгованості, проте 05.06.2026 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/10167/25 виданий 05.12.2025 року судовий наказ було скасовано за заявою відповідачів.

З врахуванням змін до тарифів на послугу, які вносилися Рішеннями ВК ММР, за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року заборгованість відповідачів за послуги з управління побутовими відходами складає 11312, 61 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданою позивачем, в якій останній перерахував суму заборгованості, який був здійснений на підставі наданої відповідачами інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (довідка № 19.5.1/Д-7687/8024 від 20.02.2026 року) стосовно ОСОБА_2 , за період з 25.10.2023 року (дата виїзду за межі України) по 15.01.2026 року (дата видачі довідки), тобто в межах заявлених позовних вимог позивачем в зв`язку з перебуванням вищезазначеної особи за межами України.

Суд звертає увагу, що вказане відповідачами спростовано не було, адже свого розрахунку вони не надали.

Згідно ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 641, 642 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 дійшов висновку, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Крім того, у вказаній постанові ВС зазначив, що договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 вказав на те, що вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги», положення якого свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів.

За таких обставин, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 дійшов висновку, що прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання; на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому, у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Окрім цього, колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 відступила від правового висновку зробленого Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 вересня 2018 року (справа № 639/5291/15-ц, провадження № 61-13357св18) та навела висновок про те, що для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 620/3299/19.

Суд зазначає, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання), тобто, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання, оскільки на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому, у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання та для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Спеціальними законами в сфері поводження з побутовими відходами є Закон України «Про відходи» (діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 09.07.2023) та Закон України «Про управління відходами» (набрав чинності 09.07.2023).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи», послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.35-1 цього Закону, поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Згідно із ст.1 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.

Частинами 2, 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» встановлено, що утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів. Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.33 цього Закону послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Обов`язок споживача укласти договір передбачений п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.7 ч.2 ст.6 Закону «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуги з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначається у ст.ст.530, 610, 629 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України. Передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як слідує зі ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Позивачем доведено, а відповідачками не спростовано, що останні не сплачували за спожиті комунальні послуги, а саме: послуги з поводження з побутовими відходами, внаслідок чого за ними утворилася заборгованість.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги з вивезення побутових відходів, надані КП «Миколаївкомунтранс» та мали обов`язок, як споживачі таких послуг, оплатити їх вартість у повному розмірі розрахованому на підставі діючих тарифів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість, яка утворилася за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року за надані послуги з поводження з побутовими відходами, а саме: за послугу з управління (поводження) з побутовими відходами та абонентське обслуговування в розмірі 11312,61 грн.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також відрізних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3085,76 грн., згідно платіжної інструкції №7810 від 17.06.2026 року та судовий збір за видачу судового наказу у справі №490/10167/25 у сумі 242,24 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 57811 від 25.11.2026 року. Ухвалою суду від 05.06.2026 року у справі №490/10167/25 скасовано судовий наказ за заявою КП «Миколаївкомунтранс» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , заборгованості за надані послуги з управління(поводження) побутовими відходами.

За ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі по 832,00 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.7, 10, 12, 13, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.1 Закону України «Про управління відходами», Закону України «Про відходи», ст.ст.264, 509, 526 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» (код ЄДРПОУ: 32459822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 11312 (одинадцять тисяч триста дванадцять) гривень 61 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» на р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін