Ухвала суду № 140147206, 21.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"21" вересня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1511/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, с. Коломак, Богодухівський район, Харківська область 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків до Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ", с. Кисівка, Богодухівський район, Харківська область про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянкуза участю представників сторін:

прокурора Клейн Л.В., посвідчення № 072868 від 01.03.2023

позивача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Богодухівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, с. Коломак, Богодухівський район, Харківська область звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ", с. Кисівка, Богодухівський район, Харківська область, в якій просить суд усунути перешкоди Коломацькій селищній раді Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером: 6323281200:02:000:0441, розташовану на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області шляхом: скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6323281200:02:000:0441 площею 1.0000 га розташованої на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності Колективного сільськогосподарського підприємства "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) повернути державі в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0441 площею 1.0000 га розташовану на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору. Також у позовній заяві просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засіданні на 25 травня 2020 року о 13:30; клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

04 травня 2026 року через систему "Електронний суд", Богодухівською окружною прокуратурою подано заяву (вхідний № 1511) про забезпечення позову, в якій прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0441 площею 1.0000 га, розташовану на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області шляхом заборони реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання, внесення будь-яких інших змін в опис об`єктів нерухомого майна, передачі в іпотеку або заставу та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви (вхідний № 1511 від 04 травня 2026 року) Богодухівської окружної прокуратури про забезпечення позову.

11 травня 2026 року через систему "Електронний суд", Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області подано клопотання (вхідний № 11242), в якому підтримує заявлені позовні вимоги. Суд приймає клопотання позивача та долучає його до матеріалів справи.

20 травня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" подано заяву (вхідний № 12140) про вступ Репетун К.В. у справу в якості представника відповідача, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

22 травня 2026 року через систему "Електронний суд", Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області подано клопотання (вхідний № 12408) про розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

25 травня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" подано заяву (вхідний № 12622) про відкладення розгляду справи, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25 травня 2026 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 02 липня 2026 року о 13:20 годин.

28 травня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" подано відзив (вхідний № 12904) на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

02 червня 2026 року через систему "Електронний суд", Богодухівською окружною прокуратурою подано відповідь (вхідний № 13278) на відзив на позовну заяву, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу Богодухівської окружної прокуратури залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 06 травня 2026 року у справі №922/1511/26 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2026 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 05 серпня 2026 року та підготовче засідання відкладено на 13 липня 2026 року о 14:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 13 липня 2026 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 23 липня 2026 року о 14:20 годин.

23 липня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" подано заяву (вхідний № 18036) про проведення судового засіданні без участі представника відповідача, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 23 липня 2026 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 серпня 2026 року о 16 годин.

24 серпня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" подано клопотання (вхідний № 20670) про відкладення розгляду справи, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25 серпня 2026 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні до 21 вересня 2026 року о 15:40 годин.

Прокурор у судовому засіданні та у відповіді на відзив на позовну заяву підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданих письмових поясненнях підтримує позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, у наданому клопотанні просить суд розглядати справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення прокурора, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради з вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у даній справі прокурор зазначає, що предметом даного судового спору є спір про право щодо земельної ділянки, що є частиною земель як основного національного багатства та перебуває під особливою охороною держави - об`єкта права власності із особливо суворими умовами його використання згідно діючого законодавства.

Прокурор вказує, що оскільки Коломацька селищна рада не здійснює захист порушених інтересів територіальної громади Коломацької селищної ради, прокурор набуває право на реалізацію функцій щодо представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Посилається на частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор стверджує, що інформування Коломацької селищної ради про встановлені обставини ймовірно незаконного володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" земельною ділянкою з кадастровим номером 6323281200:02:000:0441 згідно з внесеним до Державного реєстру речових прав записом про право постійного користування товариства та за відсутності підтвердженого належними доказами юридичного факту правонаступництва товариства після КСП "КИСІВСЬКЕ", було здійснено прокурором шляхом надіслання листа від 06 березня 2026 року N 56-721вих-26, у якому викладено обставини порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиті заходи для їх захисту.

19 березня 2026 Коломацька селищна рада відповіла прокурору, що підтримує вжиття заходів представницького характеру з боку органів прокуратури за наведеними у листі прокуратури від 06 березня 2026 року N 56-721вих-26 фактами.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини 1 та 2 статті 8 Конституції України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно, причому майно знову ж таки державне (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно пункту 2 статті 121 Конституції України (в редакції, чинній до внесення змін Законом України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року) прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; відповідно до по приписів пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України (в редакції, чинній після внесення змін Законом України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року) прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Про представництво прокурором інтересів територіальних громад у Конституції України немає (і ніколи не було) ані слова.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) вказано, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у певних відносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (стаття 140 Конституції України).

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (частина третя та четверта статті 143 Конституції України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Як в Конституції України, так і в законах чітко розмежовуються такі учасники відносин як держава та територіальні громади, відповідно, і їх інтереси. Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України (в чинній редакції), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти саме інтереси держави в суді. Тобто Конституцією України визначено, що прокуратура уповноважена здійснювати представництво інтересів лише держави, а не територіальних громад (органів місцевого самоврядування). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі й територіальних громад, не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Тому, за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування. Як виняток, представництво інтересів органу місцевого самоврядування може мати місце виключно в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Отже, положення абзацу 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування повинні стосуватися тільки тих ситуацій, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Здійснення та захист права комунальної власності та майнових інтересів територіальної громади належить до власних повноважень органів місцевого самоврядування (місцевих рад) і не є повноваженням органів державної влади, делегованим органу місцевого самоврядування. При цьому прокурор в розглядуваній справі не навів (як цього вимагає сформульована в пункті 10.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 922/5241/21) жодного обґрунтування окремого самостійного інтересу саме держави у перебуванні спірного майна саме у власності Харківської міської територіальної громади, який виходить за межі інтересів саме громади і виправдовує втручання як у права громади як власника, так і в інтереси набувача майна.

Рішенням Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) положення окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнані такими, що не відповідають Конституції України в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням цього, беручи до уваги вищу юридичну силу Конституції України, фундаментальність та пряму дію її положень, застосування норм законів, які не відповідають Конституції України, виключається навіть у тому разі, коли Конституційний Суд України відстрочив втрату ними чинності. Зазначене, особливо в контексті викладеного в мотивувальній частині вказаного рішення Конституційного Суду України щодо виключності випадків допустимого представництва прокурором інтересів держави в суді, наразі кардинально перешкоджає поданню прокурором до суду будь-яких позовів та апеляційних (касаційних) скарг в інтересах держави.

Питання застосовності (незастосовності) певного нормативно-правового акта до обставин справи суд з`ясовує, зокрема, у порядку вирішення конкуренції правових норм.

Відповідно до частини 6 статті 11 Господарського процесуального кодексу, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Також, суди мають керуватися принципом законності та загальним правилом щодо переваги нормативно-правового акта вищої юридичної сили над нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили (виходячи з ієрархії нормативно-правових актів).

Такі висновки викладено у пунктах 41-44 постанови Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі N 910/15990/23.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 08 липня 2026 у справі № 910/16365/25 вказав, що визнання правового акта неконституційним означає скасування Конституційним Судом презумпції конституційності правового акта, яка діяла до цього, при цьому саме рішення Конституційного Суду не призводить до неконституційності цього акта, воно лише встановлює її (пункт 58 постанови від 08 липня 2026 року у справі № 910/16365/25); не лише Конституційний Суд України вправі оцінити на відповідність Конституції України той чи інший закон чи інший правовий акт, оскільки ст. 11 ГПК визначено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, що повністю відповідає висновкам, сформульованим Верховним Судом в постанові від 24 березня 2024 року у справі №921/229/22 (пункти 59, 60 постанови від 08 липня 2026 року у справі № 910/16365/25); Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19). Про це також зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 (пункт 61 постанови від 08 липня 2026 року у справі № 910/16365/25).

З урахуванням викладеного, прокурор і станом на дату подання позову, і станом на поточний момент був і залишається позбавленим права здійснювати представництво інтересів держави в суді в особі певного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. При цьому суд враховує правову позицію, сформульовану в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, відповідно до якої відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення відповідного позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що прокурором в порушення частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру належно необґрунтоване його представництво в суді, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 13, 14, 42, 53, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.09.2026

СуддяП.В. Хотенець