Рішення № 140147038, 29.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21706/26

Провадження № 2/127/5974/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 192911 від 21.07.2025 року у розмірі 22 556,99 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що 21.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем, укладено в електронній формі кредитний договір про споживчий кредит № 192911 на суму 13 514,00 грн. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіка платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач зобов`язувався вчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному договором.

За твердженням позивача, відповідно до п. 2.2.1 договору загальний розмір кредиту становив 13 514,00 грн, з яких 10 000,36 грн., підлягали перерахуванню на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4, а 3 513,64 грн. - спрямуванню на погашення одноразової комісії за надання кредиту. Строк кредитування становив 98 днів - до 27.10.2025 року, проценти нараховувалися за фіксованою ставкою 360 % річних.

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025. Відповідно до Реєстру прав вимог № 4 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 192911 від 21.07.2025 року.

Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим, на момент подання позовної заяви, загальна заборгованість відповідача становить 24 656,99 грн., з яких: 13 514,00 грн. - тіло кредиту; 8 441,99 грн. - проценти; 601,00 грн. - комісія за управління та обслуговування кредиту; 2 100,00 грн. - штрафні санкції. Оскільки вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявлено, позивач просить стягнути із відповідача 22 556,99 грн., а також 2 662,40 грн. судового збору та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов. Окрім того, цією ж ухвалою витребувано з Банка-емітента АТ «ПУМБ» інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки) : маска Карти: НОМЕР_4 - про факт зарахування коштів; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_4 за період від 21.07.2025 до 26.07.2025 в сумі 10 000,36 грн.; емітент Карти - АТ «ПУМБ»; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_5; та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У разі підтвердження зарахування коштів за період від 21.07.2025 до 26.07.2025 в сумі 10 000,36 грн.; емітент Карти - АТ «ПУМБ», витребувано інформацію у виді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника); повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 , маска Картки: НОМЕР_4 .

У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою (платіжними картками): маска Картки: НОМЕР_4, витребувано номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками), маска Картки: НОМЕР_4 .

У випадку, якщо картковий рахунок, маска Картки: НОМЕР_5, не належить Позичальнику - ОСОБА_1 , витребувано інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок: маска Картки: НОМЕР_4.

Копію вказаної вище ухвали було направлено на адресу місця реєстрації відповідача, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням, однак поштове відправлення 21.09.2026 повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

14.07.2026 року з АТ «ПУМБ» надійшли витребувані докази.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст..178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст.. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. ст..526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 21.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 192911 у формі електронного документа на суму 13 514,00 грн.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини з персональними умовами кредитування, графіка платежів та публічної частини, спільної для клієнтів кредитодавця. До укладення договору позичальнику в особистому кабінеті було надано для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, правила та графік платежів.

Під час реєстрації відповідач надав персональні дані та пройшов процедури встановлення особи і підтвердження їх достовірності. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей і документів, а також за допомогою системи BankID НБУ.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв індивідуальні умови та графік платежів шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 52af1e09. Кредитодавець підписав документ електронною печаткою з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідач шляхом введення отриманого від кредитодавця одноразового ідентифікатора акцептував оферту та погодив істотні умови договору: суму кредиту, спосіб його надання, процентну ставку, комісії, строк кредитування, дати й розміри платежів.

Таким чином, сторони досягли згоди з усіх істотних умов, уклали договір шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали його у визначеному законом порядку, а тому за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 2.2.1 договору загальний розмір кредиту становить 13 514,00 грн. Із цієї суми 10 000,36 грн., надавалися шляхом перерахування на рахунок (картку) позичальника № НОМЕР_4 , а 3 513,64 грн. - шляхом погашення нарахованої за п. 2.5 договору одноразової комісії за надання кредиту.

Пунктом 2.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку 360 % річних. За п. 2.4 знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн., за розрахунковий період, а стандартний тариф, що застосовується у наступному періоді після прострочення чергового платежу, - 100,00 грн. Одноразова комісія за надання кредиту за п. 2.5 становить 3 513,64 грн., або 26 % від суми кредиту.

Загальний строк кредитування становить 98 днів - з 21.07.2025 року до 27.10.2025 року. Графіком передбачено сім платежів по 3 137,57 грн. один раз на два тижні. Загальна сума цих платежів становить 21 962,99 грн., у тому числі 13 514,00 грн.,- основної суми кредиту, 8 441,99 грн. - процентів та 7,00 грн. - комісії за управління й обслуговування за умови застосування зниженого тарифу.

У договорі зазначено, що загальні витрати позичальника за кредитом без урахування тіла кредиту становлять 11 962,63 грн., денна процентна ставка - 0,9033 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 31 300,48 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 25 476,63 грн.

На виконання договору 21.07.2025 року первісний кредитор ініціював безготівкове перерахування 10 000,36 грн., на платіжну картку № НОМЕР_4 відповідача. Належність картки ОСОБА_1 та зарахування на неї кредитних коштів підтверджуються довідкою про перерахування коштів та інформацією АТ «ПУМБ», наданою на виконання ухвали суду.

Відповідач відзиву не подав, факту укладення договору, одержання кредитних коштів, переходу права вимоги та розміру нарахованої заборгованості належними і допустимими доказами не спростував.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, за яким первісний кредитор зобов`язався відступити, а позивач - прийняти права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах, у тому числі право вимоги за договором № 192911 від 21.07.2025 року.

06.01.2026 року сторони підписали Реєстр прав вимог № 4 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4. Згідно з витягом із Реєстру до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 192911. Фінансування за відступлені права вимоги позивач підтверджує платіжною інструкцією.

Отже, з 06.01.2026 року ТОВ «Юніт Капітал» є новим кредитором за спірним договором і належним позивачем у цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст.. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не виконав графік платежів і не погасив заборгованість ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем. Позивач здійснює розрахунок процентів у межах 98-денного строку кредитування та визначає комісію за управління й обслуговування з урахуванням переходу після прострочення від зниженого тарифу 1,00 грн., до стандартного тарифу 100,00 грн., за розрахунковий період.

Відповідно до поданого розрахунку та виписки з особового рахунку за період з 06.01.2026 року до 01.05.2026 року загальна заборгованість відповідача становить 24 656,99 грн., з яких: 13 514,00 грн. - тіло кредиту; 8 441,99 грн. - проценти за користування кредитом; 601,00 грн. - комісія; 2 100,00 грн. - штрафні санкції.

Вимоги про стягнення 2 100,00 грн. штрафних санкцій, позивач не заявляє та просить стягнути 22 556,99 грн. Із договору та графіка вбачається, що при своєчасному виконанні комісія за управління й обслуговування за сім періодів становила б 7,00 грн., тоді як заявлені 601,00 грн., відповідають одному нарахуванню 1,00 грн., за зниженим тарифом і шести нарахуванням по 100,00 грн. за стандартним тарифом після прострочення.

Щодо стягнення комісії у розмірі 601,00 грн., то суд враховує, що згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк, або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що призначення комісії (за вчинення дій/надання послуг), відмінних від дій, вказаних у п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення комісії у вказаному розмірі відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача заборгованість у сумі 21 955,99 грн., з яких: 13 514,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 441,99 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Окрім того, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 591,46 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням понижуючого коефіцієнта.

Що стосується заявлених вимог в частині відшкодування витрат позивача на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав договір № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771526233 від 20.04.2026 року, укладену саме щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 192911, та акт приймання-передачі наданих послуг.

Загальна вартість правничої допомоги становить 7 000,00 грн. з яких: вивчення матеріалів справи - 2 години - 1 000,00 грн.; складання адвокатського запиту - 1 година - 500,00 грн.; складання клопотання про витребування доказів - 1 година - 500,00 грн.; складання позовної заяви - 2 години - 5 000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову в сумі 21 955,99 грн. із заявлених 22 556,99 грн., витрати на професійну правничу допомогу підлягають пропорційному розподілу. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 813,49 грн., у відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 204, 205, 207, 512-514, 525-527, 530, 536, 599, 610-612, 625, 627-629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про споживче кредитування», ст. ст. 81, 133, 137, 141, 178, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 192911 від 21.07.2025 року у розмірі 21 955,99 грн., з яких: 13 514,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 8 441,99 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, а також 2 591,46 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 813,49 грн., витрат на професійну правничу допомогу.

В частині інших вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 29.09.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: