Рішення № 140146506, 29.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа № 915/675/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», вул. Закревського, буд. 16, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 37141112

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА», вул. Набережна, буд. 5/7, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42034765

про: стягнення 45 556,74 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 05/06/2026-1ПЗ від 05.06.2026 (вх. № 8385/26 від 05.06.2026), в якій просить суд:

1) розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» суму грошових коштів у розмірі 45 556,74 грн, з яких: 19 570,68 грн сума основного боргу; 3 421,71 грн сума пені за прострочення строку виконання зобов`язання за Договором; 10 039,11грн сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов`язання; 12 525,24 грн втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором;

3) покласти судові витрати, понесені ТОВ «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» у зв`язку із розглядом справи, на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладання 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА», як покупцем, Договору № 14126-23/2022, згідно з предметом якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця визначені цим Договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо, а також надати шино монтажні та шиноремонтні послуги, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і Послуги та здійснити їх оплату.

За даними позивача, на виконання зобов`язань за Договором Позивачем за видатковими накладними від 09.02.2022 №№ SI0003390862, SI0003390888; від 11.02.2022 №№ SI0003395183, SI0003395902; від 15.02.2022 №№ SI0003402564, SI0003402582, SI0003402648; від 18.02.2022 №№ SI0003408865, SI0003409078, SI0003409124, SI0003411033; від 19.02.2022 № SI0003411458 та від 23.02.2022 № SI0003417905 відповідачу був відвантажений Товар на загальну суму 19 570,68 грн на умовах відстрочення платежу. При цьому, позивач вказує, що в березні 2022 року під час евакуації первинних бухгалтерських документів з Миколаївського філіалу Позивача вищевказані видаткові накладні від 18.02.2022 № № SI0003408865, SI0003409078, SI0003409124, SI0003411033; від 19.02.2022 № SI0003411458 та від 23.02.2022 № SI0003417905 було втрачено разом з іншими бухгалтерськими документами. Водночас, на переконання товариства, постачання Товару відповідачу за вказаними видатковими накладними підтверджується податковими накладними №№ 1677, 1678, 1679, 1680 від 18.02.2022; № 437 від 19.02.2022 та № 1553 від 23.02.2022.

Позивач вказує, що відповідач оплату Товару не здійснив, чим порушив грошове зобов`язання за Договором, відповідальність за яке наступила з дати, зазначеної у згаданих вище видаткових накладних як останній строк оплати. Викладені обставини спричинили звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку суми основного боргу у розмірі 19 570,68 грн, пені в сумі 3 421,70 грн, 12-ти процентів річних у сумі 10 039,11 грн та втрат від інфляції в сумі 12 525,24 грн, що загалом становить 45 556,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи 11, 525, 526, 530, 549, 550, 552, 610-612, 623-627, 629, 655, 664, 689, 692 Цивільного кодексу України, п.п. 201.1. та 201.7 статті 201 Податкового кодексу України та умови укладеного між сторонами Договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2026 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/675/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами; постановлено провести розгляд справи № 915/675/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронних кабінетів одержувачів 10.06.2026 о 15:44, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2026 у справі № 915/675/26 позивач та відповідач отримали 10.06.2026.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення сторін та, зокрема, відповідача у даній справі.

Разом із тим, відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Додатково суд зауважує, що разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» було подано клопотання № 05/06/2026-1зпп від 05.06.2026 (вх. № 8403/26 від 05.06.2026) про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Миколаївській області податкові декларації з податку на додану вартість та Додаток №1 до декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» (індивідуальний податковий номер: 420347626594) за період з лютого 2022 року по червень 2022 року.

За результатами розгляду вказаного клопотання, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2026 було витребувано у Головного управління ДПС у Миколаївській області належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість (з додатком № 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА», індивідуальний податковий номер: 420347626594, за період з лютого 2022 року по червень 2022 року (за можливості лише щодо контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», код ЄДРПОУ 37141112). Постановлено витребувані докази надати суду у строк до 08.07.2026 включно.

07.07.2026 до суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області на виконання вимог ухвали від 19.06.2026 надійшов лист за вих. № 7989/5/14-29-04-01-04 від 07.07.2026, з яким суду надано копії наявних податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком 1 до них (за наявності) Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» за період з лютого 2022 року по червень 2022 року в електронному вигляді, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 06.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2026 було постановлено провести розгляд справи № 915/675/26 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк; Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» у строк до 18.08.2026 надати суду та направити відповідачу додаткові письмові пояснення, в яких зазначити, які обставини підтверджуються податковими деклараціями Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» з податку на додану вартість з додатком 1 до них за період з лютого 2022 року по червень 2022 року, а також окреслити співвідношення розміру податкових зобов`язань за спірними поставками та сумами, включеними відповідачем до складу податкового кредиту щодо контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС».

19.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення № 18/08/2026-1зпп від 18.08.2026 (вх. № 12252/26 від 19.08.2026) на виконання ухвали суду від 04.08.2026. До вказаних додаткових пояснень позивачем долучено копію накладної на повернення постачальнику № SR0000323578 від 17.02.2022.

Вказані додаткові пояснення із наданим до них доказом залучаються судом до матеріалів справи.

Крім того, 19.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 18.08.2026 (вх. № 12253/26 від 19.08.2026) про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- пункти 2 та 3 прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (вих. № 03/02/2022-1ПЗ від 03.02.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» викласти в такій редакції:

« 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 42034765; місцезнаходження: вулиця НАБЕРЕЖНА, будинок 5/7, місто МИКОЛАЇВ, МИКОЛАЇВСЬКА область, 54001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (код ЄДРПОУ 37141112; місцезнаходження: вул. Закревського Миколи, 16, м. Київ, 02232), суму грошових коштів у розмірі 46 070 (Сорок шість тисяч сімдесят) гривень 38 копійок, з яких: 19 431,36 грн сума основного боргу; 3 398,50 грн сума пені за прострочення строку виконання зобов`язання за Договором; 10 454,69 грн сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов`язання; 12 785,83 грн втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором;

3) покласти судові витрати, понесені Позивачем у зв`язку із розглядом справи, на Відповідача та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 42034765; місцезнаходження: вулиця НАБЕРЕЖНА, будинок 5/7, місто МИКОЛАЇВ, МИКОЛАЇВСЬКА область, 54001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (код ЄДРПОУ 37141112; місцезнаходження: вул. Закревського Миколи, 16, м. Київ, 02232) 2 662,40 грн судового збору та 9 625,00 грн витрат понесених Позивачем на професійну правничу допомогу за договором № 13/05/2026-2ПД від 13.05.2026.»

Редакцію решти позовних вимог залишити без змін.

Суд зауважує, що за приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що провадження у справі № 915/675/26 було відкрито 10.06.2026, тому розгляд даної справи по суті розпочався з 10.07.2026.

З огляду на те, що заяву б/н від 18.08.2026 (вх. № 12253/26 від 19.08.2026) про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог було подано вже під час розгляду справи по суті, вона не підлягає задоволенню та до розгляду судом не приймається.

Таким чином, судом розглядаються первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача: основної заборгованості в розмірі 19 570,68 грн; пені в розмірі 3 421,71 грн; 12 % річних в розмірі 10 039,11 грн; інфляційних втрат в розмірі 12 525,24 грн.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи до матеріалів справи не надходило.

За приписами ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Водночас, згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана справа розглядалась судом у розумний строк.

Крім того, головуюча у даній справі суддя Семенчук Н.О. у період з 10.08.2026 по 24.08.2026 перебувала у запланованій відпустці, тому справа вирішується судом після закінчення наведених обставин, та з урахуванням обсягу справ, що перебувають у провадженні судді.

Згідно із ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехпром Україна», як покупцем, був укладений Договір № 14126-23/2022 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця визначені цим Договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини тощо (далі Товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі Послуги), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і Послуги та здійснити їх оплату.

Відповідно до п.1.2 Договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товари, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що найменування, вартість та обсяг наданих послуг зазначається в Актах виконаних робіт, укладених сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 2.5 Договору покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від постачальника, у тому числі перевізника, покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

За умовами п. 2.6 Договору датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару покупцем від постачальника. При цьому печатка покупця може не використовуватися, якщо факт невикористання печатки в господарській діяльності підтверджений установчими документами покупця.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціни на Товар і Послуги погоджуються сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних, товарно-транспортних накладних, замовленнях-нарядах та Актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.3.2 Договору за домовленістю сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму кредитного ліміту.

Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату.

Згідно з п. 3.4 Договору якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.

Відповідно до п. 3.6 Договору оплата Товару і наданих Послуг за цим Договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійсненні оплати покупець, крім обов`язкових реквізитів, повинен зазначити у документах на оплату номер та дату даного Договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється вказана оплата.

Згідно з п. 3.7 Договору зобов`язання Покупця за цим Договором щодо оплати поставленого Товару та наданих Послуг вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору, винна сторона несе відповідальність у межах даного Договору. Якщо відповідальність не передбачена даним Договором, але визначена законодавством України, то винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно з п. 5.2 Договору за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Відповідно до п. 5.3 Договору сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Згідно з п. 8.2 Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року.

За умовами п. 8.4 Договору якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками покупця та постачальника.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення сторонами письмових заяв про намір змінити умови Договору або припинити його дію, а тому відповідний Договір у відповідності до умов п. 8.4, слід вважати пролонгованим.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору у період з 09.02.2022 по 23.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА», а останнім прийнято у власність товар на загальну суму 19 570,68 грн.

На підтвердження відповідних обставин позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні:

- № SI0003390862 від 09.02.2022 на суму 595,44 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 23.02.2022»);

- № SI0003390888 від 09.02.2022 на суму 4420,68 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 23.02.2022»);

- № SI0003395183 від 11.02.2022 на суму 474,24 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 25.02.2022»);

- № SI0003395902 від 11.02.2022 на суму 384,48 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 25.02.2022»;

- № SI0003402564 від 15.02.2022 на суму 300,00 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 01.03.2022»;

- № SI0003402582 від 15.02.2022 на суму 341,88 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 01.03.2022»;

- № SI0003402648 від 15.02.2022 на суму 341,88 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 01.03.2022»;

- № SI0003408865 від 18.02.2022 на суму 2927,52 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 04.03.2022»;

- № SI0003409078 від 18.02.2022 на суму 403,98 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 04.03.2022»;

- № SI0003409124 від 18.02.2022 на суму 712,80 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 04.03.2022»;

- № SI0003411033 від 18.02.2022 на суму 4879,32 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 04.03.2022»;

- № SI0003411458 від 19.02.2022 на суму 3175,02 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 05.03.2022»;

- № SI0003417905 від 23.02.2022 на суму 613,44 грн (видаткова накладна містить вказівку: «Сплатити до 09.03.2022».

Крім того, за даними позивача, 17.02.2022 відповідач повернув частину раніше поставленого товару на суму 139,32 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано накладну на повернення постачальнику № SR0000323578 від 17.02.2022.

Суд зауважує, що видаткові накладні № SI0003390862 від 09.02.2022, № SI0003390888 від 09.02.2022, № SI0003395183 від 11.02.2022, № SI0003395902 від 11.02.2022, № SI0003402564 від 15.02.2022, № SI0003402582 від 15.02.2022, № SI0003402648 від 15.02.2022 скріплені підписами та печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Видаткові накладні № SI0003408865 від 18.02.2022, № SI0003409078 від 18.02.2022, № SI0003409124 від 18.02.2022, № SI0003411033 від 18.02.2022, № SI0003411458 від 19.02.2022, № SI0003417905 від 23.02.2022 та накладна на повернення постачальнику № SR0000323578 від 17.02.2022 скріплені підписом та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС», підпис та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» на вказаних накладних відсутні. При цьому, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем вищевказані накладні були втрачені в березні 2022 року під час евакуації документів та товарно-матеріальних цінностей з Миколаївської філії ТОВ «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» через збройну агресію російської федерації.

При цьому, господарський суд враховує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі.

З метою додаткового підтвердження обставин постачання товару за спірними видатковими накладними позивачем надано суду документи податкової звітності.

Так, судом встановлено, що матеріали справи містять податкові накладні:

- № 1677 від 18.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 2927,52 грн / сума податку на додану вартість 487,92 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003408865 від 18.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022;

- № 1678 від 18.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 403,98 грн / сума податку на додану вартість 67,33 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003409078 від 18.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022;

- № 1679 від 18.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 712,80 грн / сума податку на додану вартість 118,80 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003409124 від 18.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022;

- № 1680 від 18.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 4879,32 грн / сума податку на додану вартість 813,22 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003411033 від 18.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022;

- № 438 від 19.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 3175,02 грн / сума податку на додану вартість 529,17 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003411458 від 19.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022;

- № 1553 від 23.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 613,44 грн / сума податку на додану вартість 102,24 грн (суд зауважує, що сума відповідного податкового зобов`язання узгоджується із сумою відображеною у видатковій накладній № SI0003417905 від 23.02.2022, при цьому в розділі «Б» податкової накладної опис (номенклатура) товарів/послуг продавця також узгоджується із переліком товарів, поставленим за відповідною видатковою накладною). Вказана податкова накладна містить відмітку «Зареєстровано в ЄРПН» та «Документ прийнято контрагентом». Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022.

Крім того, за клопотанням позивача судом було витребувано у Головного управління ДПС у Миколаївській області належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість (з додатком № 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА», індивідуальний податковий номер: 420347626594, за період з лютого 2022 року по червень 2022 року.

Згідно з Додатком №1 до податкової декларації з податку на додану вартість «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)», поданим до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» включено до податкового кредиту по контрагенту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (індивідуальний податковий номер 371411126525) за період складання податкових накладних лютий 2022 року суму податку на додану вартість 1143,10 грн / обсяг постачання без податку на додану вартість 5715,50 грн. Загальна сума постачання з ПДВ складає 6 858,60 грн.

Вказана сума відповідає вартості товару за видатковими накладними № SI0003390862 від 09.02.2022, № SI0003390888 від 09.02.2022, № SI0003395183 від 11.02.2022, № SI0003395902 від 11.02.2022, № SI0003402564 від 15.02.2022, № SI0003402582 від 15.02.2022, № SI0003402648 від 15.02.2022.

Згідно з Додатком №1 до податкової декларації з податку на додану вартість «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)», поданим до податкової декларації з ПДВ за червень 2022 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» включено до податкового кредиту по контрагенту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (індивідуальний податковий номер 371411126525) за період складання податкових накладних лютий 2022 року суму податку на додану вартість 2095,46 грн / обсяг постачання без податку на додану вартість 10477,30 грн. Загальна сума постачання з ПДВ складає 12 572,76 грн.

Вказана сума відповідає вартості товару за видатковими накладними № SI0003408865 від 18.02.2022, № SI0003409078 від 18.02.2022, № SI0003409124 від 18.02.2022, № SI0003411033 від 18.02.2022, № SI0003411458 від 19.02.2022, № SI0003417905 від 23.02.2022, з урахуванням накладної на повернення постачальнику № SR0000323578 від 17.02.2022.

Суд зауважує, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

Водночас, сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Судом також враховано, що відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Проаналізувавши надані позивачем та Головним управлінням ДПС у Миколаївській області документи податкової звітності суд встановив, що відповідач за звітний період лютий 2022 року сформував податковий кредит за фактом поставки позивачем товару на суму 19 431,36 грн, з яких ПДВ 3238,56 грн.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що надані до матеріалів справи докази на підтвердження обставин поставки відповідачу товару на загальну суму 19 431,36 грн є такими, що з огляду на їх вірогідність дозволяють дійти висновку, що факти, які розглядаються, мали місце.

Для здійснення оплати за поставлений товар постачальником було виставлено покупцю рахунки:

- № S0006835288 від 09.02.2022 на суму 595,44 грн;

- № S0006833052 від 09.02.2022 на суму 4420,68 грн;

- № S0006842182 від 11.02.2022 на суму 474,24 грн;

- № S0006843080 від 11.02.2022 на суму 384,48 грн;

- № S0006854228 від 15.02.2022 на суму 300,00 грн;

- № S0006854236 від 15.02.2022 на суму 341,88 грн;

- № S0006854222 від 15.02.2022 на суму 341,88 грн;

- № S0006863792 від 18.02.2022 на суму 2927,52 грн;

- № S0006864616 від 18.02.2022 на суму 403,98 грн;

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплату поставленого товару не здійснив, чим порушив грошове зобов`язання за Договором, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на викладене вище суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» суму основної заборгованості в розмірі 19 570,68 грн визначено без врахування обсягу товару повернутого покупцем за накладною № SR0000323578 від 17.02.2022.

Як уже було наведено вище, в межах даної справи, на підставі наданих доказів судом встановлено обставини постачання позивачем відповідачу товару (щодо якого не було здійснено повернення чи розрахунків) на суму 19 431,36 грн, а, отже саме у вказаному розмірі позовні вимоги визнаються обґрунтованими та підтвердженими і підлягають задоволенню.

В задоволенні ж решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 139,32 грн позивачу належить відмовити.

Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

1. Пеню за прострочення строку виконання зобов`язання за Договором в загальному розмірі 3 421,71 грн, у тому числі:

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 595,44 грн (за видатковою накладною № SI0003390862 від 09.02.2022) за період з 24.02.2022 по 23.08.2022 нараховано пеню в розмірі 99,19 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 4420,68 грн (за видатковою накладною SI0003390888 від 09.02.2022) за період з 24.02.2022 по 23.08.2022 нараховано пеню в розмірі 736,38 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 474,24 грн (за видатковою накладною № SI0003395183 від 11.02.2022) за період з 26.02.2022 по 25.08.2022 нараховано пеню в розмірі 79,78 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 384,48 грн (за видатковою накладною № SI0003395902 від 11.02.2022) за період з 26.02.2022 по 25.08.2022 нараховано пеню в розмірі 64,68 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 300,00 грн (за видатковою накладною № SI0003402564 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 01.09.2022 нараховано пеню в розмірі 52,68 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 341,88 грн (за видатковою накладною № SI0003402582 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 01.09.2022 нараховано пеню в розмірі 60,04 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 341,88 грн (за видатковою накладною № SI0003402648 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 01.09.2022 нараховано пеню в розмірі 60,04 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2927,52 грн (за видатковою накладною № SI0003408865 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 04.09.2022 нараховано пеню в розмірі 521,34 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 403,98 грн (за видатковою накладною № SI0003409078 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 04.09.2022 нараховано пеню в розмірі 71,94 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 712,80 грн (за видатковою накладною № SI0003409124 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 04.09.2022 нараховано пеню в розмірі 126,94 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 4879,32 грн (за видатковою накладною № SI0003411033 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 04.09.2022 нараховано пеню в розмірі 868,92 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3175,02 грн (за видатковою накладною № SI0003411458 від 19.02.2022) за період з 06.03.2022 по 05.09.2022 нараховано пеню в розмірі 568,02 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 613,44 грн (за видатковою накладною № SI0003417905 від 23.02.2022) за період з 10.03.2022 по 09.09.2022 нараховано пеню в розмірі 111,76 грн.

2. 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов`язання в загальному розмірі 10 039,11 грн, у тому числі:

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 595,44 грн (за видатковою накладною № SI0003390862 від 09.02.2022) за період з 24.02.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 306,73 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 4420,68 грн (за видатковою накладною SI0003390888 від 09.02.2022) за період з 24.02.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 2277,22 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 474,24 грн (за видатковою накладною № SI0003395183 від 11.02.2022) за період з 26.02.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 243,98 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 384,48 грн (за видатковою накладною № SI0003395902 від 11.02.2022) за період з 26.02.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 197,80 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 300,00 грн (за видатковою накладною № SI0003402564 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 153,95 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 341,88 грн (за видатковою накладною № SI0003402582 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 175,44 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 341,88 грн (за видатковою накладною № SI0003402648 від 15.02.2022) за період з 02.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 175,44 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2927,52 грн (за видатковою накладною № SI0003408865 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 1499,36 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 403,98 грн (за видатковою накладною № SI0003409078 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 206,90 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 712,80 грн (за видатковою накладною № SI0003409124 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 365,07 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 4879,32 грн (за видатковою накладною № SI0003411033 від 18.02.2022) за період з 05.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 2498,99 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3175,02 грн (за видатковою накладною № SI0003411458 від 19.02.2022) за період з 06.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 1625,07 грн;

- за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 613,44 грн (за видатковою накладною № SI0003417905 від 23.02.2022) за період з 10.03.2022 по 03.06.2026 нараховано 12% річних в розмірі 313,17 грн.

3. Інфляційні втрати, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором в загальному розмірі 12 525,24 грн, у тому числі за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 14570,68 за період з березня 2022 року по квітень 2026 року.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

У відповідності до умов п. 5.2 Договору сторони погодили, що за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі наведених норм та умов договору позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив помилку, зумовлену некоректним визначенням бази нарахування за однією з накладних.

Так, позивачем при здійсненні розрахунку не було взято до уваги обставин часткового повернення відповідачем товару за накладною № SR0000323578 від 17.02.2022 на суму 139,32 грн.

Суд зауважує, що накладна на повернення постачальнику № SR0000323578 від 17.02.2022 не містить посилання на реквізити видаткової накладної, за якою цей товар первісно постачався покупцю. Водночас, проаналізувавши найменування та код товару (ЕСР-3486 РАІ Ковпачок металевий в кількості 2 шт.), судом встановлено, що аналогічна продукція раніше надходила за видатковими накладними № SI0003390888 від 09.02.2022 (у кількості 6 шт.) та № SI0003395183 від 11.02.2022 (у кількості 2 шт.).

За такого, для правильного визначення бази нарахування пені та періодів прострочення грошового зобов`язання, за відсутності чітких реквізитів у накладній на повернення, суд застосовує календарну черговість і вважає, що покупцем було повернуто товар, який раніше надійшов за видатковою накладною № SI0003390888 від 09.02.2022.

З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми «IpLех» здійснено перерахунок штрафних санкцій та встановлено, що обґрунтованою сумою пені у спірних правовідносинах є 3398,52 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача.

В задоволенні ж решти позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 23,19 грн (3421,71 грн 3398,52 грн) належить відмовити.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зауважити, що умовами укладеного між сторонами Договору (п. 5.3) сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 12 % річних.

Водночас, перевіривши наведені позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив наявність помилок.

По-перше, аналогічно до розрахунку пені, позивачем неправильно визначено базу нарахування за однією з накладних (з урахуванням викладених вище висновків суду за видатковою накладною № SI0003390888 від 09.02.2022).

По-друге, у наведеному розрахунку інфляційних втрат, суд встановив наявність помилок при визначенні товариством сукупного індексу інфляції, а саме відповідний індекс у період з лютого 2022 року по квітень 2026 року вказано як 164,0 %, замість правильного 163,9 %.

По-третє, за результатами перевірки наведеного позивачем розрахунку процентів річних судом встановлено, що позивачем допущено помилки при визначенні ставки процентів річних, а саме позивачем зазначено відповідну ставку протягом усього періоду прострочення (з 09.02.2022 по 03.06.2026) як 0,033% за кожен день прострочення (із розрахунку 12% / 365 днів). Разом із тим, позивачем не враховано, що 2024 рік був високосним, і за основу для визначення ставки процентів річних у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 за період має враховуватись 366 днів у році.

Судом за допомогою програми «IpLех» здійснено перерахунок компенсаційних нарахувань та встановлено, що обґрунтований розмір 12 % річних у спірних правовідносинах складає 9923,75 грн, а інфляційних втрат 12 417,43 грн.

Отже, до стягнення з відповідача підлягають 12 % річних в розмірі 9923,75 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 417,43 грн.

В задоволенні ж решти позовних вимог щодо стягнення 12 % річних в розмірі 115,36 грн (10 039,11 грн 9 923,75 грн) та інфляційних втрат в розмірі 107,81 грн (12 525,24 грн 12 417,43 грн) належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар, відповідач, у порушення приписів ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА» (Україна, 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Набережна, будинок 5/7; код ЄДРПОУ 42034765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (Україна, 02232, місто Київ, вул.Закревського Миколи, будинок 16; код ЄДРПОУ 37141112) суму основного боргу в розмірі 19 431,36 грн, пеню в розмірі 3 398,52 грн, 12 % річних в розмірі 9 923,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 12 417,43 грн та судовий збір в розмірі 2 639,86 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.09.2026.

Суддя Н.О. Семенчук