Рішення № 140146502, 22.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 915/319/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) Брагар А.А., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова», вул. Нікольська, 25, м. Миколаїв, 54001, адреса для листування: Центральна, 14, с. Синюхін Брід, Первомайський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 41219949

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», вул. Центральна, 1, с. Калинівка, Березанська ТГ, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ 41107067

про: про захист ділової репутації, припинення порушення права та відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 13.03.2026 (вх. № 3933/26 від 23.03.2026), в якій просило суд:

1. Визнати поширену товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» інформацію відносно товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова».

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» спростувати поширену недостовірну інформацію тим самим способом, у який вона була поширена.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» (рахунок в AT «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , МФО 326461) відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

В обґрунтування позову заявник зазначив, що ТОВ ВК «Агро-Нова» є юридичною особою, що створене з метою розвитку сільського господарства, виробництва, переробки, збуту продукції, а також задоволення економічних, соціальних та інших потреб. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур, бобових культур та насіння олійних культур. Оскільки для здійснення своєї діяльності товариство орендує земельні ділянки у власників земельних ділянок, то товариство повинно мати бездоганну репутацію, етичну поведінку. Позивач зазначає, що з кожним роком товариство удосконалює свої відносини з власниками земельних ділянок, завойовує їх довіру та підвищує свою репутацію серед власників земельних ділянок.

За даними позивача, ТОВ «Південь Агро Інвест», яке межує земельними ділянками з ТОВ ВК «Агро-Нова», направило 24.07.2025 до КДКА Миколаївської області скаргу на дії адвоката Єщенко О.В., у зв`язку з відсутністю кворуму скаргу було скеровано до Дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області. Дисциплінарною палатою КДКА Тернопільської області 12.12.2025 було прийнято рішення № 280 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Єщенко О.В. у зв`язку з відсутністю у діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Не погодившись з даним рішенням відповідач направив скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Позивач зазначає, що в скарзі до Вищої КДКА було зазначено, що оскільки адвокат Єщенко О.В. надавала адвокатські послуги ТОВ ВК «Агро-Нова», то ТОВ ВК «Агро-Нова» за допомогою корупційних схем взаємодіяли з Дисциплінарною палатою КДКА Тернопільської області для не притягнення адвоката Єщенко О.В. до дисциплінарної відповідальності. На переконання позивача, такі серйозні та відкриті звинувачення є неприпустимими по відношенню позивача, ДП КДКА в Тернопільської області та ОСОБА_1 , оскільки домисли відповідача підривають авторитет позивача, авторитет ДП КДКА в Тернопільської області та обезцінюють правосуддя в цілому, що руйнує верховенство права та авторитет адвоката Єщенко О.В.

Позивач зазначив, що відповідач безпідставно та бездоказово звинувачує ТОВ ВК «Агро-Нова» у корупційних відносинах з ДП КДКА в Тернопільської області для вирішення питання відносно адвоката Єщенко О.В. Товариство вказує, що відсутні будь-які заяви до правоохоронних органів про задіяння ДП КДКА в Тернопільської області в корупційних схемах або в отриманні хабаря, як про те відкрито зазначає відповідач у скарзі. Також відсутні будь-які письмові вимоги ТОВ ВК «Агро-Нова», які б підтверджували участь у спільній змові з КДКА.

Вказане посилання, на переконання позивача, містить факт недостовірності інформації та є відвертим вимислом, що у свою чергу є порушенням статті 277, 278, 302 ЦК України, оскільки особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися у її достовірності. Позивач наполягає, що доводи в скаргах містять посилання на факти та події до яких ТОВ ВК «Агро-Нова» в дійсності не мало ніколи ніякого відношення. Дані події ніколи не мали місця в реальному житті, а твердження, викладені в скаргах, не підтверджуються жодними доказами і є такими, що порушують право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 32, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 91, 94, 200, 277, 278, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 7, 30 Закону України «Про інформацію».

У зв`язку тим, що при поданні позовної заяви позивачем не було дотримано вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу від 30.03.2026, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.04.2026 до суду від позивача надійшла заява б/н від 02.04.2026 (вх. № 4995/26 від 08.04.2026) на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2026, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/319/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 07.05.2026 о 14:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

21.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» через систему «Електронний суд» надійшов відзив № 1/17 від 21.04.2026 (вх. № 5704/26 від 21.04.2026), в якому відповідач позовних вимог не визнає, вважає їх безпідставними та незаконними, та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, мотивовані, зокрема, тим, що право на звернення ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» до органів адвокатського самоврядування задля перевірки дій адвоката на предмет дисциплінарного проступку, порушення закону чи етики передбачено низкою нормативно правових актів. Сама вже можливість звернення та безпосередньо звернення ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» до органів адвокатського самоврядування зі скаргою на поведінку адвоката Єщенко Ольги Вікторівни з підстав та за обставин, що викладені в останній, проведення Кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної справи, свідчить про реалізацію на території незалежної, демократичної країни України, ст. 40 Конституції України Основного Закону України.

Крім того, відповідач зауважує, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Товариство виснує про те, що у випадку, коли особа звертається до відповідних органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди відповідачем зазначено, що позивачем не надано жодного належного доказу твердженням про те, що зверненням до органів адвокатського самоврядування відповідач принизив ділову репутацію позивача наслідком чого стало те, що власники земельних ділянок, які планували укладати договори оренди з ТОВ ВК «АГРО-НОВА» з невідомих причин змінили своє рішення щодо переукладання договорів оренди з ТОВ ВК «АГРО-НОВА». Відповідач також вважає, що не відповідає вимогам розумності та справедливості і заявлений розмір моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. Крім того, на переконання відповідача, оскільки фактичні та правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання поширеної ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» інформації відносно ТОВ ВК «АГРО-НОВА» не достовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ТОВ ВК «АГРО-НОВА», зобов`язання ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» спростувати поширену недостовірну інформацію тим самим способом, у який вона була поширена відсутні, не підлягає і задоволенню позовна вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки вона є похідною від інших вимог.

Крім наведеного, відповідач зазначає про те, що позивачами за позовними заявами де предметом, є честь та гідність можуть виступати тільки фізичні особи, та вказує, що провадження у справі №915/319/26 за позовною заявою ТОВ ВК «АГРО-НОВА» до ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (відсутність предмета спору, честь та гідність притаманні тільки фізичним особам).

30.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» надійшла відповідь на відзив б/н від 27.04.2026 (вх. № 6292/26 від 30.04.2026), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та наполягає на наявності підстав для задоволення позову, вказуючи, зокрема, про те, що у скарзі до Вищої КДКА міститься наклеп з його перебільшенням.

05.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких відповідач підтверджує незгоду із заявленими позовними вимогами та просить суд в задоволенні позову відмовити, наполягаючи на тому, що звернення відповідача зі скаргою до органів адвокатського самоврядування свідчить про реалізацію товариством права, передбаченого статтею 40 Конституції України та не є поширенням недостовірної інформації.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.06.2026 о 10:30.

10.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення № 10-05 від 10.06.2026 (вх. № 8603/26 від 10.06.2026) щодо обставин подання та розгляду скарги на дії адвоката Єщенко О.В. до органів адвокатського самоврядування.

За результатами підготовчого засідання проведеного 11.06.2026 судом було постановлено ухвалу, якою, у порядку ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» у справі № 915/319/26 було залишено без руху; постановлено позивачу усунути недоліки позовної заяви, що визначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду; повідомлено позивачу, що в силу вимог ч.13 ст.176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

16.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 15062026 від 15.06.2026 (вх. № 8865/26 від 16.06.2026) про уточнення позовних вимог та усунення недоліків, з урахуванням якої позивач просить суд позовні вимоги вважати наступними:

1. Визнати поширену товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» інформацію відносно товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова».

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом направлення офіційного листа-спростування на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» (рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , МФО 326461) відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» (рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , МФО 326461) судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2026 було постановлено продовжити розгляд справи № 915/319/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про захист ділової репутації, припинення порушення права та відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн; провести підготовче провадження у справі № 915/319/26 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 177 ГПК України, у розумний строк; визнано явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» в підготовче засідання, призначене на 21.07.2026 о 12:00 обов`язковою.

17.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання № 160726 від 16.07.2026 (вх. № 10350/26 від 17.07.2026) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме розрахунку втраченої вигоди, яку позивач отримав би при укладенні договорів оренди з власниками земельних ділянок: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Бучковська до одруження).

20.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання № 20-05 від 20.07.2026 (вх. № 10430/26 від 20.07.2026) про закриття провадження у справі, в якому відповідач просить суд:

- Залучити до матеріалів справи №915/319/26 додаткові докази: рішенням Вищої КДКА №VI-002/2026 від 18.06.2026 року, супровідний лист вих. №3355 від 17.07.2026 року та Акт про надання послуг адвоката від 20.07.2026 року;

- Закрити провадження у справі №915/319/26 за позовними вимогами ТОВ ВК «Агро-Нова» до ТОВ «Південь Агро Інвест» про захист ділової репутації, припинення порушення права та відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн.;

- Вирішити питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Підготовче засідання у справі № 915/319/26 призначене на 21.07.2026 о 12:00, не відбулось, у зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2026 було повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/319/26 відбудеться 30.07.2026 о 13:30; визнано явку представника позивача в засідання обов`язковою.

28.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення № 270726 від 27.07.2026 (вх. № 10814/26 від 28.07.2026) на клопотання відповідача проти закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 30.07.2026 за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 05.08.2026 об 11:00.

У вказаному підготовчому засіданні судом також було постановлено позивачу остаточно визначитися зі змістом позовних вимог та надати відповідні уточнення на адресу суду та відповідача у строк до 03.08.2026, а також зазначено про те, що розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі буде здійснено у наступному засіданні.

03.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 020826 від 02.08.2026 (вх. № 11242/26 від 03.08.2026) про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить суд позовні вимоги вважати наступними:

1. Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «АгроНова» інформацію, поширену товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» у скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 06.02.2026 року, а саме: «У відповідь на наполегливі рекомендації, керівництво ТОВ ВК «Агро-Нова» отримало відмову, на що ними було заявлено, що вони тоді самостійно «ВИРІШАТЬ» дане питання з КДКА Тернопільської області.

Під «ВИРІШЕННЯМ» даного питання малось на увазі задіяння своїх КОРУПЦІЙНИХ ЗВ`ЯЗКІВ задля збереження можливості адвокату Єщенко О.В. продовжувати діяти в інтересах ТОВ ВК «Агро-Нова».

Зважаючи на зміст і мотивацію оскаржуваного рішення, вважаю, що ТОВ ВК «Агро-Нова» вдалось дотриматись своєї обіцянки і «ВИРІШИТИ ПИТАННЯ» не притягнення адвоката Єщенко О.В. до дисциплінарної відповідальності».

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом направлення офіційного листа на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із зазначенням резолютивної частини судового рішення у справі № 915/319/26.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» (рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , МФО 326461) шкоду у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Агро-Нова» (рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 , МФО 326461) судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2026 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» № 020826 від 02.08.2026 (вх. № 11242/26 від 03.08.2026) про уточнення позовних вимог; відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» № 20-05 від 20.07.2026 (вх. № 10430/26 від 20.07.2026) про закриття провадження у справі № 915/319/26; закрито підготовче провадження у справі № 915/319/26; постановлено провести розгляд справи № 915/319/26 по суті поза межами строку, встановленого ст. 195 ГПК України, у розумний строк; призначено справу № 915/319/26 до судового розгляду по суті на 10.09.2026 о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2026, занесеною до протоколу судового засідання, було відкладено розгляд справи по суті на 17.09.2026 о 14:30.

Про час та місце розгляду справи учасників було повідомлено відповідною ухвалою від 10.09.2026.

14.09.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 11.09.2026 (вх. № 13630/26 від 14.09.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 15.09.2026.

17.09.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» надійшло клопотання б/н від 17.09.2026 (вх. № 13898/26 від 17.09.2026) про проведення засідання без участі представника позивача, мотивоване наявністю постійних повітряних тривог.

За змістом вказаного клопотання позивач також повідомляє суд про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судове засідання у справі № 915/319/26 призначене на 17.09.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2026 було повідомлено учасників справи про розгляд справи 22.09.2026 о 13:30.

21.09.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання № 180926 від 18.09.2026 (вх. № 13979/26 від 21.09.2026) про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якому заявник також повідомляє суд про те, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

22.09.2026 в судове засідання з`явився представник відповідача, якого суд заслухав. Позивач, як уже було наведено вище, просив суд розгляд справи здійснювати без свого представника.

В судовому засіданні 22.09.2026, за результатами розгляду справи, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» (код ЄДРПОУ 41219949) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур.

Позивач зазначає, що для здійснення своєї діяльності орендує земельні ділянки, у зв`язку із чим товариство повинно мати бездоганну репутацію та етичну поведінку.

При цьому, за даними позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» було поширено щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» недостовірну, негативну інформацію, що порушує моральні та етичні норми поведінки та стало причиною занепокоєння щодо бездоганного авторитету позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» було скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області скаргу від 27.07.2025 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка може мати наслідком її дисциплінарну відповідальність.

У подальшому, рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 280 від 12.12.2025 було закрито дисциплінарну справу, порушену відносно адвоката Єщенко Ольги Вікторівни.

Після наведеного, Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» було скеровано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу від 06.02.2026 (вх. № 33042 від 09.02.2026) на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка може мати наслідком її дисциплінарну відповідальність.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-002/2026 від 18.06.2026 вищевказану скаргу було задоволено частково; рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 280 від 12.12.2025 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Єщенко Ольги Вікторівни скасовано; матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

При цьому, судом встановлено, що за змістом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» від 06.02.2026, адресованої Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, відповідачем було наведено, зокрема, таке:

«Одразу після звернення зі скаргою до ДП КДКА на адвоката Єщенко О.В. на керівництво ТОВ «Південь Агро Інвест» одразу вийшло керівництво ТОВ ВК «Агро-Нова» і дуже наполегливо рекомендувало відкликати скаргу подану раніше на адвоката Єщенко О.В.

У відповідь на наполегливі рекомендації, керівництво ТОВ «ВК «Агро-Нова» отримало відмову, на що ними було заявлено, що вони тоді самостійно «вирішать» дане питання з КДКА Тернопільської області.

Під «вирішенням» даного питання малось на увазі задіяння своїх корупційних зв`язків задля збереження можливості адвокату Єщенко О.В. продовжувати діяти в інтересах ТОВ ВК «Агро-Нова». Тому неповідомлення керівництва ТОВ «Південь Агро Інвест» про дату, час і місце розгляду скарги на адвоката Єщенко О.В. та ухвалення незаконного рішення було досить очікуваним, з боку ТОВ «Південь Агро Інвест».

Виходячи з того, що представники ДП КДКА в Тернопільської області всіляко уникали надання інформації ТОВ «Південь Агро Інвест» про дату, час і місце розгляду скарги, про несвоєчасне повідомлення представниками регіональної дисциплінарної палати про ухвалені рішення, зважаючи на зміст і мотивацію оскаржуваного рішення, вважаю, що ТОВ ВК «АгроНова» вдалось дотриматись своєї обіцянки і «вирішити питання» не притягнення адвоката Єщенко О.В. до дисциплінарної відповідальності».

За доводами позивача, відповідні твердження в частині зазначення «У відповідь на наполегливі рекомендації, керівництво ТОВ ВК «Агро-Нова» отримало відмову, на що ними було заявлено, що вони тоді самостійно «ВИРІШАТЬ» дане питання з КДКА Тернопільської області. Під «ВИРІШЕННЯМ» даного питання малось на увазі задіяння своїх КОРУПЦІЙНИХ ЗВ`ЯЗКІВ задля збереження можливості адвокату Єщенко О.В. продовжувати діяти в інтересах ТОВ ВК «Агро-Нова». Зважаючи на зміст і мотивацію оскаржуваного рішення, вважаю, що ТОВ ВК «Агро-Нова» вдалось дотриматись своєї обіцянки і «ВИРІШИТИ ПИТАННЯ» не притягнення адвоката Єщенко О.В. до дисциплінарної відповідальності» є недостовірними та такими, що порушують ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «АгроНова»

Позивач наголошує, що відповідач безпідставно та бездоказово звинувачує ТОВ ВК «Агро-Нова» у корупційних відносинах з КДКА Тернопільської області для вирішення питання відносно адвоката Єщенко О.В. Таке серйозне звинувачення, на переконання позивача, є неприпустимим.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що поширення відповідачем недостовірної, негативної інформації про ТОВ ВК «Агро-Нова» порушує моральні та етичні норми поведінки, стало причиною занепокоєння щодо бездоганного авторитету перед Вищою КДКА та викликало сором. Товариство наполягає, що таке публічне обвинувачення без жодного доказу за своєю суттю носить образливий характер, що впливає на господарську та професійну діяльність ТОВ ВК «Агро-Нова».

Так, позивач зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до того, що власники земельних ділянок, які планували укладати договори оренди з ТОВ ВК «Агро-Нова», через поширення неправдивої інформації серед односільчан про корупційні діяння ТОВ ВК «Агро-Нова», змінили своє рішення щодо переукладення договорів оренди з ТОВ ВК «Агро-Нова», що підтверджується листами землевласників про відмову укладати договори оренди.

Суд зауважує, що позивачем надані до матеріалів справи копії:

- листа Семенової Оксани б/н від 05.12.2025, адресованого ТОВ ВК «Агро-Нова», у якому зазначається про укладання між ними договору оренди земельних ділянок та договору про фінансову допомогу, за яким фізична особа зобов`язалась після розірвання договору оренди з ТОВ «Південь Агро Інвест» в судовому порядку передати земельні ділянки у користування ТОВ ВК «Агро-Нова». При цьому, за змістом листа ОСОБА_4 повідомляє про зміну поглядів та подання до суду відмови від своїх позовних вимог про розірвання договору оренди з ТОВ «Південь Агро Інвест»;

- листа ОСОБА_5 б/н від 25.12.2025, адресованого ТОВ ВК «Агро-Нова», за змістом якого фізична особа повідомляє про зміну поглядів щодо передачі земельних ділянок у користування ТОВ ВК «Агро-Нова» після закінчення договору оренди з ТОВ «Південь Агро Інвест», а також про те, що планує в подальшому продовжити договірні відносини з ТОВ «Південь Агро Інвест» та зобов`язується найближчим часом повернути кошти, які отримала за перехід до ТОВ ВК «Агро-Нова».

Товариство наполягає, що оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність у маленькому селі, то неправдиві відомості, які розповсюджує відповідач серед власників земельних ділянок швидко поширюються, що негативно впливає на ділову репутацію позивача.

При цьому, у зв`язку із приниженням ділової репутації позивача, останній вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у відповідній частині, товариство зазначило про здійснення розрахунку втраченої вигоди, яку позивач отримав би при укладенні договорів оренди з власниками земельних ділянок: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (за даними товариства до одруження мала прізвище ОСОБА_6 ).

До матеріалів справи позивачем надано копію довідки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» за вих. № 67 від 01.07.2026 про затрати на 1 га озимої пшениці, за змістом якої зазначено, що чистий дохід складає 36 082,99 грн.

Товариство, посилаючись на надану до матеріалів справи копію додаткової угоди від 31.08.2018, зазначає, що у власності ОСОБА_3 перебуває 11,19 га землі, у зв`язку із чим розрахунок упущеної вигоди по ОСОБА_3 становить 36082,99 * 11,19 = 403 768,66 грн.

Товариство також вказує, що у власності ОСОБА_7 перебуває 5,8 га землі, у зв`язку із чим розрахунок упущеної вигоди по ОСОБА_7 становить 36082,99 * 5,8 = 209 281,34 грн.

За розрахунком товариства загальна сума упущеної вигоди становить 613 050 грн.

Позивач зазначає, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Зазначене вище, на переконання позивача, свідчить, що заявлена сума моральної шкоди у розмірі 200 000,0 грн не призводить до безпідставного збагачення, є мінімальною для відшкодування страждань, відтак, розумною та справедливою.

З урахуванням наведених обставин у сукупності позивач звернувся до суду з позовом про захист ділової репутації, припинення порушення права та відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн.

З огляду на викладені вище обставини у сукупності, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб (ст. 68 Конституції України).

За змістом ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення передбачених ст. 10 Конвенції свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ін.), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 07.12.2021 у справі № 905/902/20.

Приписами ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

У ч. 1 ст. 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством (ч. 1 ст. 201 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

У ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію»).

Суд зауважує, що за своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб`єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 10.07.2024 року у справі № 755/17554/19, від 23.07.2024 року у справі № 361/3910/19.

У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі №910/15148/17 та від 19.07.2018 року у справі № 910/5117/17 наведено висновок про те, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 10.07.2024 року у справі № 755/17554/19 та від 22.05.2024 року у справі № 128/285/18.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Тобто для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Поряд з цим, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням або оціночним судженням (постанови Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №693/1278/21, від 01.11.2023 у справі №357/1235/22 та інші).

Для того, щоб відокремити фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 761/32924/19-ц від 22.11.2021 року.

У пункті 46 рішення ЄСПЛ у справі «Lingens v. Austria» від 08.07.1986 (заява №9815/82) зауважується, що суду необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання - ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

ЄСПЛ вказав: «Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, є однією з основних підвалин демократичного суспільства й однією з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе» (пункт 41 рішення).

Тобто, кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання. Відсутність у висловлюваннях маркерів суб`єктивної модальності, оцінних слів, конструкцій та інших показників, що виражають невпевненість, сумніви автора щодо вірогідності висловлюваного (гіперболи, алегорії, сатира, риторичні питання), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного, і вказують на те, що висловлюване є суб`єктивною думкою та поглядом автора на подію, його суб`єктивною оцінкою того, що відбувається, а отже відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваної події і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

Так, фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/13556/18. від 21.11.2019 у справі №927/791/18, від 18.03.2021 у справі №927/791/18).

Судження ж за своїм характером є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істинною, або хибною, але при цьому неодмінно однією з двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Таким чином, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2018 року у справі № 910/5117/17, від 04 серпня 2020 року у справі № 903/927/19.

За загальним правилом, відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Зокрема, Верховний Суд виснував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірність цієї інформації (постанова Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 758/13555/21). Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності (постанова Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/7750/22).

Суд констатує, що спір у цій справі серед іншого стосується конфлікту між свободою вираження поглядів та захистом честі й гідності осіб (дифамаційний спір), тому для його вирішення необхідно ретельно зважити заявлені у справі вимоги на основі критеріїв, закладених практикою ЄСПЛ.

У дифамаційному праві цивільно-правовий судовий захист зазначених нематеріальних благ можливий лише при умові одночасного захисту права на свободу слова і масової інформації. Тобто значення будь-якого дифамаційного спору - у досягненні балансу і вирішенні колізії між правом на захист честі, гідності та ділової репутації й спростування недостовірної інформації, з одного боку, і правом на свободу слова і масової інформації, з іншого (рішення ЄСПЛ «Українська Прес-група» проти України» від 29.03.2005).

Для того, щоб втручання держави в здійснення права на вільне висловлення думок вважалось би пропорційним переслідуваній ним меті захисту репутації інших осіб, необхідна наявність об`єктивного зв`язку між спірним твердженням та особою, яка звернулась в суд з позовом про дифамацію. Просто особистих домислів або суб`єктивного сприйняття тої чи іншої публікації в якості дифамаційної недостатньо для встановлення факту, що публікація напряму зачепила інтереси такої особи. В умовах конкретної справи повинно бути дещо таке, що змушує пересічного читача відчути, що спірне твердження в публікації напряму кидає тінь персонально на позивача, або що цей позивач став об`єктом критики (пункт 44 рішення ЄСПЛ «Дюльдін і Кислов проти Росії від 31.07.2007).

У справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до ч. 2 ст. 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вона стосується не лише інформації або ідей, які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує демократичного суспільства.

Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає наявними підстави для висновку про те, що викладені у адресованій до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» від 06.02.2026 (вх. № 33042 від 09.02.2026) висловлювання відповідача мають характер оціночних суджень, а не фактичних тверджень, що можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності.

Аналіз змісту спірних висловлювань свідчить, що їх автор не повідомляє про конкретні встановлені факти протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова», які могли б бути перевірені на предмет їх істинності.

Натомість у тексті скарги використано вислови: «було заявлено, що вони тоді самостійно «ВИРІШАТЬ» дане питання», «під «ВИРІШЕННЯМ» даного питання малось на увазі задіяння своїх КОРУПЦІЙНИХ ЗВ`ЯЗКІВ», «вважаю, що ТОВ ВК «АгроНова» вдалось дотриматись своєї обіцянки і «вирішити питання»», які за своїм змістом не містять об`єктивних фактів, які можуть бути доведені або спростовані. Навпаки, вони відображають суб`єктивне сприйняття автором усної розмови із представниками позивача та особисту оцінку ним правомірності відповідних висловлювань.

Використані мовні конструкції, зокрема: «малося на увазі» та «вважаю», на переконання суду, безпосередньо свідчать про те, що у наведеній тезі йдеться про суб`єктивне сприйняття відповідача, яке виражає ставлення останнього до змісту усної розмови, що за даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» відбулася між сторонами.

При цьому, сам по собі різкий або негативно забарвлений характер висловлювання не перетворює його на фактичне твердження.

Таким чином, спірні висловлювання у своїй сукупності становлять критичну оцінку, суб`єктивні висновки та припущення відповідача щодо поведінки позивача в межах процедури оскарження дій адвоката до органів адвокатського самоврядування, а тому мають ознаки оціночних суджень та не можуть розглядатися як поширення фактичних даних, що підлягають спростуванню в порядку статті 277 Цивільного кодексу України.

Суд також звертає увагу, що позивач належним чином не довів, що поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» у скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 06.02.2026 інформація будь-яким чином призвела до негативних наслідків або завдала шкоди діловій репутації позивача.

Так, обґрунтовуючи заподіяння шкоди власній діловій репутації Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова» зазначає, що поширення неправдивої інформації серед односільчан про корупційні діяння ТОВ ВК «Агро-Нова» призвело до того, що власники земельних ділянок, які планували укладати договори оренди з ТОВ ВК «Агро-Нова» змінили своє рішення.

Водночас, такі доводи оцінюються судом критично, з огляду на таке.

По-перше, матеріали справи свідчать, що спірні висловлювання містилися виключно у скарзі, поданій відповідачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Тобто відповідні висловлювання були адресовані конкретному органу адвокатського самоврядування у межах реалізації права на звернення, а не поширювалися серед невизначеного кола осіб (зокрема, потенційних орендодавців Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Агро-Нова»). Жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняв будь-які інші дії щодо поширення інформації про позивача за межами процедури звернення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, суду надано не було.

По-друге, судом взято до уваги хронологічну невідповідність між спірною подією та настанням негативних наслідків, на які посилається позивач. Так, спірна скарга підписана відповідачем 06.02.2026 та зареєстрована у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури за вх. № 33042 від 09.02.2026, в той час як листи фізичних осіб про зміну їхньої позиції щодо укладення договорів оренди датовані 05.12.2025 та 25.12.2025, тобто, більше ніж за місяць до подання відповідачем спірної скарги. Отже, заявлені позивачем негативні наслідки (втрата орендодавців) об`єктивно не могли бути результатом дій відповідача, оскільки вони виникли раніше за вчинення таких дій, що виключає наявність причинно-наслідкового зв`язку між поширенням інформації та заподіяною шкодою.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що у спірних правовідносинах мало місце поширення відповідачем щодо позивача інформації, що є недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «АгроНова», що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість заявлених вимог у відповідній частині.

Крім того, вимоги про зобов`язання відповідача протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, а також вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди в сумі 200 000,00 грн, що є похідними, також є безпідставними та необґрунтованими.

Водночас суд додатково звертає увагу позивача на те, що наведений товариством розрахунок упущеної вигоди взагалі не підтверджений належними доказами. Зокрема, площі земельних ділянок, стосовно яких позивачем здійснювався такий розрахунок (як такі, що могли бути потенційно передані йому в оренду), документально не обґрунтовані. Щодо площі земельної ділянки ОСОБА_2 будь-які докази у матеріалах справи відсутні. Стосовно площі земельної ділянки ОСОБА_3 суд критично оцінює посилання позивача на додаткову угоду від 31.08.2018, оскільки орендодавцем у ній зазначено ОСОБА_8 , а не ОСОБА_3 , а твердження позивача про зміну прізвища внаслідок шлюбу є лише декларативним припущенням позивача, не підтвердженим належними документами. Крім того, навіть потенційна наявність у власності вказаних громадян ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) земельних ділянок відповідної площі сама по собі не свідчить про те, що всі ці площі обов`язково були б передані в оренду позивачу.

Вказані обставини справи у своїй сукупності, на переконання суду, зумовлюють наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд дійшов висновку про повну відмову в задоволенні позову.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір, сплачений за подання до господарського суду позовної заяви підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.09.2026.

Суддя Н.О. Семенчук