Рішення № 140146223, 16.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Справа № 914/85/26

За позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту), м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПК Інзерноекспорт, м. Львів

про стягнення 40 512, 09 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Свистун П.О.

За участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Биховець А.В. представник; Рогов М.О. представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПК Інзерноекспорт про стягнення 40 512, 09 грн за неналежне виконання договору № 2166-П-ОДФ-17 від 19.12.2017.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 11.02.2026.

Ухвалою суду від 11.02.2026 постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження.

Протокольною ухвалою від 01.07.2026 розгляд справи відкладено на 09.09.2026.

У судовому засіданні 09.09.2026 представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив її задоволити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, подав заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення призначено на 16.09.2026.

У судовому засіданні 16.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору від 19.02.2017 про надання послуг щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників та утримання захисної споруди в належному стані в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг впродовж березня 2024 року по липень 2025 року на суму 32 421, 02 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов`язань позивач заявив до стягнення 4 488, 53 грн пені, 914, 36 грн 3% річних та 2 688, 18 грн інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що з 04.03.2024 його діяльність в порту припинена, тому відсутні як можливість, так і предмет надання послуг за договором. Ствердив, що з 04.03.2024 послуги відповідачу не надавались та надаватись не могли, що виключає підстави для нарахування плати. Відповідач повідомив позивача листом від 02.07.2025 про те, що він не здійснює діяльність на території Одеського морського торговельного порту.

Також відповідач звернув увагу, що у рішенні Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі № 916/1564/25 суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЗПК Інзерноекспорт на підставі договору оренди від 09.10.2006, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, орендувало нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме - оренда складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв. м (далі по тексту - Склад) та нежитлові приміщення триповерхової виробничо адміністративної будівлі, загальною площею 1147,8 кв. м (далі по тексту - Адміністративна будівля), які знаходяться на балансі Державного підприємства Одеській морський торговельний порт, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2, та входять до складу нежитлових будівель, які в цілому складаються з будівель літ. Ю, літ. Ы, літ. І, літ. E, літ. Й, літ. Ь, літ. Ъ, загальною площею 4929,2 кв. м, основною площею 4591,9 кв. м; в оренду передаються нежитлові приміщення під літ. Ю, а саме всього по І поверху 3603,5 кв. м, всього по ІІ поверху 387,5 кв. м, всього по ІІІ поверху 378,5 кв. м, всього по літ. Ю 4369,5 кв. м.

Водночас 04.03.2024 ДП Одеський порт склав акт про повернення з оренди нерухомого майна; знято пост охорони державної служби Поліції охорони Національної поліції України, яка здійснювала охорону об`єкта оренди на підставі договору, укладеного з відповідачем; комісією 04.03.2024 здійснено опломбування об`єкта оренди за договором, що відображено у акті візуального огляду нерухомого майна. Тому доводить, що з 04.03.2024 відповідач втратив будь-який доступ та можливість використовувати об`єкт оренди за договором. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у відповіді на відзив ствердив, що сторони в договорі передбачили фіксований щомісячний платіж, а договором не передбачено припинення його дії та оплати послуги якщо товариство не здійснювало виробничої діяльності у звітному місяці; відповідач не звертався з проханням розірвати договір; відповідач повідомив позивача про припинення здійснення своєї діяльності лише у липні 2025 року, тоді як заборгованість виникла з березня 2024 року та накопичувалась протягом тривалого часу, що свідчить про несвоєчасність таких повідомлень і спрямованість їх виключно на уникнення виконання грошових зобов`язань; договір оренди та договір про надання послуг є самостійними цивільно-правовими договорами, які регулюють різні за змістом правовідносини, тому посилання відповідача на договір оренди як на підставу звільнення від відповідальності за договором про надання послуг не є обґрунтованим; щодо преюдиційних обставин, встановлених у справі № 916/1564/25, зазначив, що сам факт існування судового рішення не створює автоматичного обов`язку для суду враховувати встановлені там обставини, якщо відсутні умови суб`єктної тотожності, предметної релевантності та безпосереднього встановлення відповідних фактів; також наголошував на наявності судових рішень, які набрали законної сили, зокрема у справах № 914/394/25, 914/392/25 та 914/909/25.

Обставини справи.

09 жовтня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий перевантажний комплекс Інзерноекспорт та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі по тексті - РВ ФДМУ) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-89 (обліковий номер 20984091092), а саме - оренда складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв. м (далі по тексту - склад) та нежитлові приміщення триповерхової виробничо адміністративної будівлі, загальною площею 1147,8 кв. м (далі по тексту - адміністративна будівля), які знаходяться на балансі Державного підприємства Одеській морський торговельний порт, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2, та входять до складу нежитлових будівель, які в цілому складаються з будівель літ. Ю, літ. Ы, літ. І, літ. E, літ. Й, літ. Ь, літ. Ъ, загальною площею 4929,2 кв. м, основною площею 4591,9 кв. м; в оренду передаються нежитлові приміщення під літ. Ю, а саме всього по І поверху 3603,5 кв. м, всього по ІІ поверху 387,5 кв. м, всього по ІІІ поверху 378,5 кв. м, всього по літ. Ю 4369,5 кв.м.

Відповідно до пункту 1.1 договору в редакції договору про внесення змін від 11.11.2014 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, що перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт», а саме: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв.м та нежитлові приміщення триповерхової виробничо-адміністративної будівлі загальною площею 1147,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2.

Загальна площа переданого в оренду майна становила 4369,5 кв.м. Зазначене майно належить державі на праві державної власності та перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт».

Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (далі Позивач, Виконавець, Адміністрація) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» (далі Відповідач, Замовник, Товариство) 19.12.2017 укладено договір №2166-П- ОДФ-17 (далі договір), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець надає послуги Замовнику щодо забезпечення засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту) працівників Замовника з розрахунку найбільшої працюючої зміни (далі НПЗ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору до обов`язків виконавця належить:

- надавати послугу Замовнику щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників з розрахунку НПЗ, а саме, 21 особи Замовника та утримання захисної споруди в належному стані, що забезпечить працівників засобами колективного захисту для захисту життя та здоров`я від наслідків аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- забезпечити належний стан первинних засобів пожежогасіння у захисній споруді;

- визначити відповідального за розміщення у захисній споруді працівників та забезпечити зв`язок з Замовником у вигляді взаємного інформування та оповіщення;

- забезпечити організоване заповнення захисної споруди та розміщення працівників у приміщенні;

- не пізніше 1 числа кожного місяця наступного за звітним складати та надавати замовнику акти наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.2.5 договору у випадку відмовлення Замовника від підписання актів наданих послуг, він зобов`язаний протягом двох робочих днів передати Виконавцю письмове обґрунтування відмовлення від підписання (список зауважень) для їх усунення. У протилежному випадку, послуги вважаються такими, що прийняті, й акти наданих послуг вважаються підписаними.

Вартість послуг визначається за тарифами Виконавця на такі послуги, що діють на час надання послуг (п. 3.1. договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору вартість послуг щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників Замовника (21 особа) в місяць на момент підписання цього Договору становить 850,80 грн (без урахування ПДВ) ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства.

Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг підтверджену актами наданих послуг, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.4 договору).

Відповідно до умов договору, позивач здійснив зміну тарифів на послуги на 2024 рік та повідомив про це відповідача, що підтверджено листом №2618/19-01-25/Вих від 27.12.2023. Тариф вартості однієї особи на місяць становив 73, 67 грн без ПДВ.

Також і у 2025 році відбулись зміни в тарифах, про що проінформовано відповідача у письмовій формі листом №19-01-25/533 від 11.12.2024, який отримано відповідачем 16.12.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тариф вартості однієї особи на місяць становив 78, 55 грн без ПДВ.

Позивач ствердив, що за період з березня 2024 року по липень 2025 року такий надав відповідачу послуги згідно з договором на загальну суму 32 421, 01 грн.

На підтвердження надання послуг позивач долучив акти здачі-прийняття робіт за кожен місяць та рахунки на оплату.

Також позивач долучив акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного стану від 20.07.2024 та від 10.07.2025.

Водночас у межах справи № 914/156/25 постановлено рішення від 03.11.2025, яке набрало законної сили, та яким звільнено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ" від сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (обліковий номер договору №20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, що укладений 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», на період неможливості використовувати орендоване майно, а саме з 04.03.2024 до 12.07.2025 (пункт 6 резолютивної частини рішення суду).

Суд, у межах зазначеної справи дійшов висновку, що починаючи з 04.03.2024 ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» було позбавлене можливості користуватися орендованим майном з причин, які не залежали від його волі та не перебували у сфері його контролю. Така об`єктивна неможливість використання об`єкта оренди виключала можливість його експлуатації за цільовим призначенням, доступу до приміщень та здійснення господарської діяльності в них.

Тому за твердженням відповідача, ДП АМПУ не надавало та не могло надавати йому послуги щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників.

Натомість, позивач ствердив, що незважаючи на фактичне нездійснення відповідачем користування об`єктом оренди, договір про надання послуг є чинним, не розривався у встановленому законом порядку, а отже позивач вправі здійснювати нарахування відповідачу відповідно до його умов.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

19 грудня 2017 року сторони у справі уклали договір про надання послуг щодо забезпечення засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивач надсилав відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки, однак відповідач, незважаючи на їх отримання, акти не підписав та в порушення приписів пункту 2.2.5. договору мотивованої відмови від підписання не надав.

Сторони у тому ж пункті 2.2.5. договору погодили, що у разі відсутності письмового обґрунтування причин непідписання актів, такі вважаються підписаними, а послуги прийнятими.

Крім цього, відповідач, достовірно володіючи інформацією про чинність договору та отримуючи повідомлення про зміну тарифів, акти здачі-прийняття робіт та виставлені для оплати рахунки, не повідомив позивача про фактичне припинення з 04.03.2024 господарської діяльності на об`єктах (розташованих на території порту) у зв`язку з односторонньою відмовою Регіонального відділення ФДМ України від договору оренди об`єктів нерухомості, що перебували у користуванні відповідача та не заявив про необхідність припинення договірних відносин із позивачем (про розірвання договору від 19.12.2017).

Також суд враховує і пояснення представника позивача, наданих у судових засіданнях, що позивач не володів інформацією щодо припинення відповідачем господарської діяльності на об`єктах, розташованих на території порту, оскільки такий не є ні стороною договору оренди, ні учасником справи, які перебували в провадженні судів.

Важливим є і сам предмет договору - забезпечення засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту), які полягають у підтриманні таких споруд у належному технічному та санітарному стані, здійсненні їх нагляду, обслуговування та готовність до використання за призначенням з метою забезпечення безпеки працівників у разі виникнення загрози, з метою належного виконання своїх повноважень балансоутримувача захисної споруди відповідно до вимог законодавства України. Надання зазначених послуг не здійснювалось за місцезнаходженням об`єкта, яким користувався відповідач на правах оренди, не потребувало постійного залучення осіб до безпосереднього укриття чи отримання послуги негайно після її надання, оскільки їх сутність полягає саме у превентивному забезпеченні можливості безпечного укриття у разі необхідності, а не фактичному перебуванні осіб у захисних спорудах на постійній основі.

Факт надання таких послуг підтверджені актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного стану від 20.07.2024 та від 10.07.2025 та надавались на відміну від відшкодування експлуатаційних витрат (справа № 914/2660/25), які безпосередньо залежать від споживання послуг, безвідносно до здійснення/нездійснення відповідачем своєї господарської діяльності на об`єкті.

Договором з моменту його укладання сторони погодили фіксований щомісячний платіж, який повинен сплачуватись споживачем за право користування послугою або за підтримання доступу до неї, незалежно від фактичного обсягу споживання.

Також умовами договору не передбачено припинення його дії, припинення надання послуг на окремі строки (повний/неповний місяць тощо), припинення оплати послуги, якщо Замовник не здійснював виробничої діяльності у звітному місяці.

Таким чином, відповідач мав обов`язок щомісячно здійснювати оплату позивачу за послуги за весь період його дії.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статіт 530 Цивільного кодексу України передбачено Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони погодили строк оплати вартості наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Однак доказів оплати таких матеріали справи не містять.

Враховуючи надання позивачем послуг, відсутність повідомлення відповідача про фактичне припинення господарської діяльності на об`єктах зумовила:

- тривання договірних відносин сторін та надання позивачем послуг щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників;

- неможливість укладення позивачем договорів щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників з іншими суб`єктами, які користувались об`єктами нерухомості після односторонньої відмови орендодавця від договору оренди, укладеного з відповідачем, що унеможливило отримання від таких осіб плати за послуги (через відсутність правових підстав: правочинів).

Отже, саме з вини відповідача, який не повідомив позивача про фактичне припинення господарської діяльності на об`єктах (розташованих на території порту), укладений сторонами договір діяв упродовж усього спірного періоду, що зумовило наявність у позивача обов`язку з надання відповідачу обумовлених послуг та наявність у відповідача обов`язку з їх оплати.

Згідно з нормами статей 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, зобов`язання сторін, які виникли на підставі договору від 19.12.2017, були обов`язковими до виконання, і правові підстави для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання відсутні.

Тому позовні вимоги в частині основного боргу на суму 32 421, 02 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивач заявив до стягнення 4 488, 53 грн пені, нарахованої за кожен місяць окремо, з урахуванням шестимісячного строку її нарахування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що такий є правильним.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також заявив до стягнення 2 688, 18 грн інфляційних втрат та 914, 36 грн 3% річних, нарахованих за кожен місяць окремо, починаючи з 21 числа кожного наступного місяця і по 02.12.2025.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що такий є правильним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки сторони у договорі погодили термін виконання зобов`язання з оплати наданих послуг, приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, яка регулює закінчення строку, застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати.

На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий перевантажний комплекс ІНЗЕРНОЕКСПОРТ (місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Сельських, 10; ідент. код 31893739) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14; ідент. код 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, площа Митна, 1; ідент. код ВП 38728457) 40 512, 09 грн, з яких: 32 421, 02 грн основного боргу, 4 488, 53 грн пені, 914, 36 грн 3% річних, 2 688, 18 грн інфляційних втрат та 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя Никон О.З.