Рішення № 140146124, 08.09.2026, Господарський суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа № 911/3183/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

до Приватного підприємства КАТРЮК

про стягнення 141 206, 80 гривень

за участю представників позивача Петрунька І.В. (довіреність 22/2025 від 20.01.2025) та Соклакової К.С. (самопредставництво), представниці відповідача: Кузьменко О.В. (ордер серії АІ №2287075 від 19.08.2026)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі також ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі/позивач) надійшла позовна заява до Приватного підприємства КАТРЮК (далі також ПП КАТРЮК/відповідач) про стягнення 141 206, 80 гривень, з яких:

- 125 068,42 грн вартості необлікованої електричної енергії;

- 13 908,00 грн вартості експертного дослідження;

- 1 356,91 грн 3% річних та 873,47 грн інфляційних.

Господарський суд Київської області від 15.10.2025 у справі №911/3183/25, зокрема:

- прийняв позовну заяву ПрАТ ДТЕК Київські регіональні мережі до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання;

- витребував у позивача письмові пояснення стосовно неможливості подання до суду копії договору про постачання електричної енергії №374 від 24.04.2017, зокрема в частині змісту пунктів 2.3.-3.1.3. означеного правочину;

- постановив, що протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов та додаткові докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні.

20.10.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі надійшли додаткові пояснення разом з якими позивач, на виконання вимог ухвали від 15.10.2025, надав суду копію другої сторінки договору про постачання електричної енергії №374 від 24.04.2017.

30.10.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП КАТРЮК надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими до такого відзиву, зокрема, зображеннями заяв свідків у форматі pdf.

03.11.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі надійшло клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.11.2025 у справі №911/3183/25 призначив розгляд справи №911/3183/25 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17.11.2025, а також зобов`язав відповідача подати суду оригінали заяв свідків, доданих до відзиву у форматі зображень pdf.

05.11.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області, зокрема шляхом реєстрації у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» від сторін надійшли такі заяви по суті:

- відповідь ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі на відзив разом з долученим до такої відповіді відеофайлом «viedeo_2025-11-04_21-39-40.mp4»;

- заперечення ПП КАТРЮК стосовно вказаної вище відповіді на відзив.

Так, у змісті означених заперечень відповідач просив викликати до суду: провідного інженера підрозділу з рейдової роботи ЦРКВ ДЛВЗД ОСОБА_1 , посвідчення №01405; провідного інженера підрозділу з рейдової роботи ЦРКВ ДЛВЗД ОСОБА_2 , посвідчення № НОМЕР_1 ; інженера ЦРКВ ДЛВЗЗД Дубініна Ігоря Ігоровича, посвідчення № НОМЕР_2 , та допитати вказаних осіб як свідків, а обов`язок забезпечення їх явки покласти на позивача, оскільки вони є його працівниками.

07.11.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від сторін надійшли:

- додаткові пояснення ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі стосовно проведеного розрахунку вартості необлікованої електричної енергії;

- заява ПП КАТРЮК про приєднання до матеріалів справи оригіналів заяв свідків, доданих до відзиву у форматі зображень pdf.

У зв`язку непрацездатністю 17.11.2025 сервісу відеоконференцзв`язку Господарський суд Київської області ухвалою від 17.11.2025 у справі №911/3183/25 призначив судове засідання на 22.12.2025.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.12.2025 у цій справі перейшов до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а також, зокрема:

- призначив підготовче засідання на 26.01.2026;

- надав сторонам строк до 26.01.2026 для подання додаткових доказів по справі (за наявності); заяв та клопотань, які відповідно до статті 182 Господарського процесуального кодексу України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності).

Надалі призначене на 26.01.2026 підготовче засідання з розгляду вказаної справи неодноразово відкладалось та ухвалою від 23.03.2026 Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження у цій справі, призначивши її до розгляду по суті на 05.05.2025.

Водночас подані сторонами протягом вказаного вище періоду відповідь на відзив/заперечення на такі пояснення/пояснення/оригінали заяв свідків судом у підготовчому провадженні прийнято до розгляду.

Вказаний висновок судом зроблено з огляду на перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а також з метою повного та всебічного розгляду спору у цій справі, з урахуванням того, що:

- згідно частини 5 статті 13 ГПК України з метою дотримання принципу змагальності сторін при здійсненні судочинства господарський суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

- здійснюючи провадження у справі, суд повинен застосовувати принципи пропорційності (врахування конкретних обставин справи), справедливості, добросовісності та розумності, зокрема слід враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Стосовно ж викладеного відповідачем у змісті заперечень на відзив клопотання про виклик у судове засідання працівників позивача з метою їх допиту як свідків у підготовчому засіданні 23.02.2026 суд дійшов висновку про те, що означене клопотання є процесуально необґрунтованим та задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частиною 1 статті 89 ГПК України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Статтею ж 88 ГПК України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Тобто, з огляду наведених вище норм процесуального закону, викликано у судове засідання свідка може бути лише за умов подання ним відповідної заяви у передбаченому законом порядку та наявності як суперечності викладених у такій заяві доводів іншим доказам у справі, так і сумнівів у суду щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Оскільки вказані у запереченнях відповідача особи працівники позивача, не подавали заяв свідків, суд виснував про відсутність процесуальних підстав для задоволення відповідного клопотання та наголосив, що ГПК України не передбачено можливості викликати у судове засідання особу поза межами процесуального порядку.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що статус працівника юридичної особи-учасника справи не є тотожним процесуальному статусу представника такого учасника справи, тоді як бажання/необхідність сторони з`ясувати певні обставини не є підставою для виклику у судове засідання поза межами процесуального порядку працівника юридичної особи-учасника справи з метою його допиту.

Господарський суд Київської області ухвалами від 05.05.2026 та 23.06.2025 оголосив перерву у судовому засіданні, відповідно, до 23.06.2025 та 08.09.2025.

07.09.2026 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі надійшли додаткові пояснення у справі та долучені до таких пояснень копію рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень за №№0601129227994 та 0601142173712.

Покликаючись на п. 5 ч. 2 статті 42 ГПК України, позивач зазначив, що під час розгляду справи по суті судом поставлено питання щодо того, чим підтверджується направлення розрахункових документів та відповідно їх отримання відповідачем.

З огляду на вказане позивач відповідно до ч. 5 статті 161 ГПК України вважав за потрібне надати суду додаткові пояснення щодо таких питань та, власне, виклав зміст пояснень як щодо підтвердження направлення відповідачу розрахункових документів, так і щодо підтвердження отримання відповідачем цих документів, на підтвердження чого до таких пояснень позивачем і додано наведену вище копію, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0601142173712.

У судовому ж засіданні 08.09.2026 представниця позивача зауважила, що такі рекомендовані повідомлення вдалося віднайти за результатами службової перевірки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Відповідно ж до ч.ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України, зокрема, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приписами статті 207 ГПК України унормовано, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Отже, вказані вище норми визначають порядок дій/поведінки суду та учасників справи під час реалізації останніми права на подання заяв по суті, які мають подаватись у визначені ГПК України та/або встановлені судом строки.

Так, розгляд справи по суті суд розпочав у судовому засідання 05.05.2026, про що повідомив присутніх у засіданні представників сторін.

Втім вказані вище додаткові пояснення та долучену до них копію документів позивачем подано 08.09.2026, не на стадії підготовчого провадження та не разом з позовом, тобто з порушенням встановлених законом строків - після початку розгляду справи по суті, що процесуальним законом не допускається.

За таких обставин суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаних додаткових пояснень позивача та доданої до таких пояснень копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень за №№0601129227994 та 0601142173712.

Посилання позивача у поясненнях як на п. 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України, так і на ч. 5 ст. 161 ГПК України судом відхиляються як такі, що не надають стороні право подавати пояснення по суті спору та докази на підтвердження таких пояснень з порушенням строку та порядку, які встановлені спеціальними нормами, зміст яких наведено вище.

До того ж суд звертає увагу позивача на те, що п. 6 ч. 2 ст. 42 та ст. 118 ГПК України унормовують, відповідно, таке:

- учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Передбачений же п. 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України обов`язок учасників справи надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, корелює з приписами статті 208 ГПК України стосовно вступного слова учасників справи з метою з`ясування обставин справи та дослідження доказів на стадії розгляду справи по суті, зокрема частини 2, 4 та 5 вказаної статті передбачають, що:

- у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них;

- учасники справи можуть ставити питання один одному у черговості, яка визначається головуючим, та з його дозволу;

- головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.

Статтею 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Вказані вище норми процесуального права не встановлюють окремого права та/або строків для подання учасником на стадії розгляду справи по суті нових доказів з метою підтвердження власних пояснень на поставлені учасником або судом питання.

У розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що:

- норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі щодо подання доказів з порушенням строку, є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення процесуальних строків та балансу інтересів і прав усіх учасників судового процесу щодо реалізації ними власних прав;

- усі необхідні докази сторони мають збирати та готувати для подання до суду на етапі підготовки заяв по суті, тоді як сама по собі необхідність сторін віднайти нові докази на стадії розгляду справи по суті носить суб`єктивний характер;

- суб`єктивна складова причин пропуску встановлених процесуальним законом строків для подання доказів виключає обґрунтовану поважність цих причин, які мають не просто існувати, а й бути такими, що не залежать від особи, яка порушує відповідне питання перед судом, що також вбачається з конструкції ч. 4 ст. 80 ГПК України;

- підготовка та розробка стратегії захисту у суді, у тому числі шляхом зібрання необхідних доказів перебуває виключно в межах контролю сторони;

- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права не звільняє заявника від обов`язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил стосовно доказування.

Попри зроблені вище висновки судом наголошено, що представники позивача мають право усно озвучити пояснення по суті поставленого питання.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 1-2 частини 1 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У судовому засіданні 08.09.2026, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відтак оголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким

УСТАНОВИВ:

Зі змісту викладених у позові обставин слідує, що проведеною 29.03.2024 представниками ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі на належному ПП КАТРЮК об`єкті - АЗС за адресою: м. Сквира, вул. Залізнична, 10А, перевіркою виявлено порушення пунктів 2.3.2., 2.3.4., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункту 6.4.2. ККО, що відповідає порушенню пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме інші дії споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки:

- порушена схема підключення на клемній збірці електролічильника. Вихідні дроти (навантаження споживача) фази «А» та фази «С» підключені на вхідні клеми електролічильника, що унеможливлює обчислення спожитої електроенергії розрахунковим механізмом приладу обліку по фазі «А» та «С»;

- порушення пунктів 5.16,11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню пункту 8.4.2. ПРРЕЕ пошкодження пломб ОСР. Візуально відстежуються сліди термічного впливу на пломбах ОСР.

Згідно з доводами позивача за результатами вказаних вище обставин у присутності уповноваженої особи відповідача Овчаренко К.М., відомості про яку внесено до ЄДР, складено акт про порушення №К052296 від 29.03.2024 (далі також акт про порушення), копію якого додано до позовної заяви, як і надано до позовних матеріалів (завантажено в підсистемі «Електронний суд») pdf-файл «Фото до Акту про порушення» та mp4-файл «Відео до акту про порушення».

До позовної заяви ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі також додано копії:

- підписаного ПП КАТРЮК в особі директора Овчаренка О.В. як споживачем та ПАТ «Київообленерго» як постачальником договору про постачання електричної енергії №374 від 24.04.2017 та додатків до такого договору за №№1-8, зокрема додатків №1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», №3 «Режим постачання електричної енергії» та №7 «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації» з інформацією про місце встановлення комплекс АЗС-2, м. Сквира, Залізнична, 10А;

- складеного та підписаного 19.02.2019 інженером СОЕ протоколу параметризації лічильника електричної енергії MTX 3G30 заводський номер 02513017, а також складеного ПрАТ «Київобленерго» наряду на роботу по заміні 3-фазного електролічильника з виносом на фасад;

- оформленого та підписаного 06.03.2019 Овчаренком О.В. та представниками ПрАТ «Київообленерго» акта №019893 (особовий рахунок №22007696) від заміни/технічної перевірки/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), а саме про встановлений на об`єкті споживача «ПП КАТРЮК АЗС Сквира Залізнична 2», лічильник MTX 3G30 заводський номер 02513017 та, зокрема, встановлену на клемній кришці такого лічильника пломбу за №С48378835 (далі також акт про встановлення лічильника та пломб на ньому/акт від 06.03.2019);

- підписаного 01.07.2019 представником оператора системи розподілу та Овчаренком О.В. паспорта точки (точок) розподілу електричної енергії ПП КАТРЮК, як додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р №220007696 від 01.01.2019, із внесеними до такого паспорта відомостями, зокрема, про ЕІС-код точки розподілу, вид об`єкта та його адресу АГЗП Сквира, Залізнична 10А, схему живлення, приєднану і дозволену потужності, режим роботи струмоприймачів (далі також паспорт точки розподілу);

- примірника (роздруківка/паперова копія) договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- підписаного представниками ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі та Овчаренко К.М. акта №426799 від 29.03.2024 заміни/технічної перевірки/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) по об`єкту споживача ПП КАТРЮК АЗС Сквира Залізнична 10А.

Покликаючись на вказане вище, позивач зазначив, що 15.04.2024 на засіданні комісії з розгляду акта про порушення за участю представника відповідача, який надав окремі письмові пояснення, прийнято рішення про направлення на проведення експертного дослідження вилучених та упакованих в сейф-пакет за №00268118 речових доказів.

На підтвердження вказаних обставин до позову долучено копію протоколу №121 від 15.04.2024 засідання комісії по розгляду акта №К052296 від 29.03.2024, копії виданої ПП КАТРЮК на ім`я Назаренка Р.А. довіреності від 12.04.2024 та адресованих ним позивачу пояснень від 15.04.2024, а також копії супровідного листа за №04/530/2335 від 19.04.2024 та списку згрупованих відправлень разом з квитанцією АТ «Укрпошта» від 19.04.2024.

Як зауважив позивач, відповідно до висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №10499 від 10.01.2025 при моделюванні порушеної схеми підключення на момент порушення лічильник обліковував споживану електричну енергію не відповідно зазначеному класу точності, облік енергії здійснювався тільки по одній фазі, тоді як по іншим двом фазам облік електричної енергії взагалі не здійснювався.

До позовної заяви додано копію висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №10499 від 10.01.2025 з додатками до такого висновку.

Водночас до матеріалів позовної заяви додано копії:

- адресованого позивачу супровідного листа ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» вих. №10 від 10.01.2025 та копію висновку спеціаліста за результатами трасологічного дослідження №10491 від 10.12.2024;

- адресованого позивачу супровідного листа ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» вих. №241 від 24.05.2024 разом з рахунком №2405241 від 24.05.2024 на оплату експертних послуг у сумі 13 908,00 грн (далі також рахунок ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз»), а також платіжної інструкції №3519547 від 13.06.2024 щодо сплати позивачем на рахунок ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» 13 908,00 грн.

Відтак, за доводами позивача, він направляв відповідачу запрошення на засідання комісії по розгляду акта, відповідно, на 26.03.2025 та 30.04.2025, тоді як представник відповідача Р. Назаренко клопотав про перенесення дати засідання і надав пояснення від 29.04.2025, попри те на засіданнях комісії представників відповідача не було.

На підтвердження вказаного до позовної заяви додано:

- копію адресованого відповідачу листа №04/530/1421 від 21.02.2025 разом з копіями згрупованого списку відправлень та службового чека АТ «Укрпошта» від 21.02.2025, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копії адресованого позивачу клопотання адвоката Р. Назаренка від 25.03.2025 разом зі свідоцтвом, посвідченням адвоката Р. Назаренка та виданої на його ім`я довіреності від ПП КАТРЮК;

- копію адресованого адвокату Р. Назаренку/відповідачу листа №04/530/2419 від 28.03.2025 разом з копіями згрупованого списку відправлень та службового чека АТ «Укрпошта» від 28.03.2025;

- копію адресованого позивачу листа від 29.04.2025 за підписом представника ПП КАТРЮК Р. Назаренка, а також копії свідоцтва, посвідчення адвоката Р. Назаренка та виданих на його ім`я ордера і довіреності від ПП КАТРЮК.

Надалі, як зауважив позивач, 30.04.2025 на засіданні комісії по розгляду вказаного вище акта про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом №395, про те, що споживач причетний до порушень підпунктів 2 та 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ - порушено схему підключення на клемній збірці лічильника та пошкоджено пломби ОСР, візуально відстежуються сліди термічного впливу на пломбах ОСР, а тому означений акт підлягає розрахунку згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ за формулою 4, за період 66 днів за період з 23.01.2024 по 28.03.2024, обсяг необлікованої внаслідок порушення електричної енергії становить 18 423 кВт/год у сумі 125 068,42 грн (далі також протокол №395/рішення від 30.04.2025).

Копію вказаного протоколу №395, а також розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії до акту (далі розрахунок) додано до позовної заяви.

Згідно з вказаними вище рішенням від 30.04.2025 та розрахунком відповідачу нараховано 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а вказану суму розраховано з використанням формули 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ - Wдоб.с.п.=P*tвик*Квик, розрахункової величини Р=20 кВт (дозволена потужність згідно договору), tвик=24 год., а також відомостей про спожиті відповідачем у кожному місяці обсяги електроенергії і застосовані тарифи.

До позовної заяви також долучено копії завдання на зняття показників №К215028А від 23.01.2024, копії рахунка за електричну енергію від 30.04.2025 по акту №К052296 на суму 125 068,42 грн та рахунка на оплату від 01.05.2025 на суму 13 908,00 грн за послуги з проведення криміналістичних експертиз, копії адресованого ПП КАТРЮК листа від 02.05.2025 за №04/530/3446 та згрупованого списку відправлень з чеком АТ «Укрпошта» від 06.05.2025.

Покликаючись на вказане, позивач зауважив, що листом від 02.05.2025 за №04/530/3446 відповідачу було направлено протокол №395, розрахунок та рахунок до акта про порушення, а також рахунок за проведення експертного дослідження.

З огляду на вказане вище, оскільки відповідач виставлені рахунки не оплатив, позивач просить суд стягнути з ПП КАТРЮК, зокрема, 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, та 13 908,00 грн вартості експертного дослідження.

Не погодившись із вказаними вище доводами позивача та заявленими вимогами, ПП КАТРЮК у відзиві на позов зазначило, що не є причетним до порушень ПРРЕЕ та не здійснював жодного втручання в роботу лічильника №02513017 або інших систем електропостачання.

Так, відповідач зауважив, що заявлену до стягнення суму необлікованої енергії обраховано за порушення схеми підключення на клемній збірці електролічильника, попри те саме позивач у 2019 році встановлював та підключав до мережі лічильник №02513017, що підтверджується наданим самим же позивачем актом №01983 від 06.03.2019.

Відповідач же, за його доводами, не є фахівцем у галузі енергетики та не міг поставити під сумнів правильність підключення, натомість позивач, вказавши у позові про те, що означеним актом зафіксовано лише технічну перевірку вузла обліку, неправдиво та на свою користь висвітлив обставини.

З огляду на вказане у відповідача виникло питання стосовно того, чи були пошкоджені пломби під час встановлення та підключення лічильника.

Поряд з тим, посилаючись на пункт 5.16.18 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, відповідач вказав на те, що всупереч передбаченому таким пунктом порядку проведення робіт з пломбами 29.03.2024 Дубінін І. самостійно та без погодження з власником лічильника (відповідачем) здійснив його розпломбування, що призвело до пошкодження пломби за №С48378835.

Означені обставини, за доводами відповідача, підтверджуються заявами свідків та відеозображеннями з облаштованих на об`єкті зовнішніх камер спостереження.

На підтвердження вказаного відповідачем надано нотаріально посвідчені оригінали заяв свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також, шляхом завантаження в підсистемі «Електронний суд», mp4-файли, найменовані, відповідно:

- «XVR_ch2_main_20240329130000_20240329140000»;

- «XVR_ch2_main_20240329140000_20240329150000»;

- «XVR_ch2_main_20240329150000_20240329153241»;

- «XVR_ch2_main_20240329160005_20240329170000»;

- «XVR_ch2_main_20240329170000_20240329180000» (далі також відео з камер спостереження).

Водночас, за доводами відповідача, у позовній заяві не зазначено про те, що будь-яка пломба була пошкоджена і саме завдяки цьому відповідач мав змогу змінити підключення лічильника таким чином, щоб він не обліковував енергію.

На переконання відповідача саме позивач допустив численні порушення 29.03.2024 під час перевірки та складення акта, що полягає у такому.

Стосовно обставин розпломбування лічильника без участі представника відповідача останній вказав, що у змісті акта про порушення викладено зауваження про відповідну подію, яка також підтверджується доданими до відзиву відеоматеріалами.

Так, у відзиві відповідач, за проміжок часу доби 29.03.2024, з 13:00 по 18:00, навів певні часові відрізки та прокоментував їх, зокрема (далі коментарі відповідача дослівні):

- 13:03:09/13:03:50/13:06:25, відповідно, прибуття автомобіля ДТЕК; працівник ДТЕК наодинці підходить до лічильника; працівник ДТЕК говорить із оператором;

- 13:08:01/13:08:47, відповідно, оператор відкриває лічильник, і працівник ДТЕК щось робить із лічильником; оператор залишає працівника ДТЕК;

- 13:12:30/13:16:01/13:26:33, відповідно, працівник ДТЕК приніс ящик із інструментами і до 13:16:01 щось робить у лічильнику; повертається оператор до лічильника; працівник ДТЕК ховає ящик із інструментами в автомобіль та сідає в автомобіль + уходить оператор АГЗП;

- 15:19:20 до електрощитової з лічильником вперше за день - 29.03.2024, підходить директор відповідача.

Відповідач вважає, що вказаними вище відеоматеріалами підтверджується порушення позивачем перевірки, зокрема пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, згідно з яким у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Викладаючи у змісті відзиву на позов дослівний текст заяв свідків, відповідач вказав, що такими свідченнями також підтверджуються обставини як порушення 29.03.2024 працівниками позивача правил проведення перевірки, так і несанкціонованого з їх боку втручання в роботу лічильника та його розпломбування.

Стосовно ж змісту складеного представниками позивача акта про порушення, то відповідач зазначив, що:

- у акті не вказано, який конкретний підпункт пункту 8.4.2. ПРРЕЕ ставиться в провину відповідачу;

- у акті вказано неправдиву інформацію, яка спростовується відео та заявами свідків, а саме вказано відомості про те, що споживач не надав можливості виконати струмові заміри при максимальному навантаженні/сумарну потужність визначити неможливо у зв`язку з відсутністю паспортних даних струмоприймачів та недопуску в усі приміщення;

- у пункті 5 акта, щодо величини дозволеної потужності згідно умов договору, позивачем зроблено прочерк;

- у пункті 10 акта вказано про те, що до сейф-пакету було вкладено та опломбовано лічильник №02513017 зі зразком порушеної схеми, тоді як, за доводами відповідача, три зрізані пломби у день перевірки до сейф-пакету не вкладались, а будь-які фото «підключень» на дослідження не передавались, попри те експертами при виготовленні висновків такі були використані.

Щодо поданих позивачем висновків відповідач виклав такі доводи.

Як зауважив відповідач, згідно зі статтею 71 ГПК України у господарському судочинстві спеціаліст жодних висновків не надає, тоді як у позовній заяві здійснено посилання на висновки спеціаліста, а не експерта трасологічного дослідження.

У розрізі вказаного відповідач звернув увагу на те, що проведені на замовлення позивача експертні дослідження є підвидом криміналістичних експертиз, які згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, якою ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» не є.

Також відповідач у відзиві на позов виклав свої сумніви в об`єктивності змісту висновку спеціаліста за результатами трасологічного дослідження, а щодо іншого висновку вказав про те, що він складається із зображень підключення дротів до лічильника (схема підключення), які було здійснено позивачем після проведення маніпуляцій з лічильником до приїзду представника відповідача, тобто за його відсутності.

З огляду на вказане подані позивачем висновки ПП КАТРЮК вважає недопустимими та недостовірними доказами, а тому просить суд не брати їх до уваги.

Окремо відповідач не погодився і з проведеним позивачем нарахуванням вартості необлікованої електроенергії, оскільки із камер відеоспостереження видно, що позивач був безперешкодно допущений до приміщення, а тому зобов`язаний був перед складенням акта здійснити заміри і визначити сумарну потужність всіх працюючих електричних пристроїв на об`єкті.

Звідси, на переконання відповідача, при розрахунку позивачем безпідставно взято величину потужності 20 кВт, тоді як в пункті 4.2.3. укладеного між сторонами договору від 24.04.2017 №374 сторони передбачили, зокрема, що споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика).

З огляду зазначеного відповідач звернув увагу на те, що договором сторони не передбачили дані про тривалість роботи обладнання споживача, а тому при розрахунку tвик мало бути рівним 8 годинам, а не 24 год., як застосовано позивачем.

З-поміж вказаного вище у відзиві на позов відповідач вказав і про те, що він піддає сумнівам обставину, пов`язану надсиланням/врученням листа експертної установи з додатками №010 від 10.01.2025, оскільки в матеріалах справи відсутній поштовий конверт з датованими штемпелем оператора поштового зв`язку.

З огляду на вказане відповідач стверджує, що позивач отримав листа ТОВ НІСЕ з додатками №010 від 10.01.2025 не пізніше 15.01.2025, і такі обставини впливають на строк розгляду акта про порушення, який сплив 15.04.2025.

Оскільки позивач розглянув акт про порушення лише 30.04.2025, відповідач вважає, що згідно з чинним законодавством слід застосувати відповідні наслідки - вважати акт про порушення недійсним та скасованим.

Підсумовуючи вказане, ПП КАТРЮК просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Своєю чергою ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі не погодилось із викладеними у відзиві доводами ПП КАТРЮК та зазначило, що ним підтверджуються обставини встановлення 06.03.2019 уповноваженими представниками товариства за адресою об`єкта відповідача лічильника №02513017.

З доводами відповідача про те, що висновки експертного дослідження є недопустимими та недостовірними доказами, позивач не погодився з огляду на проведення відповідної експертизи згідно з пунктом 8.4.4. ПРРЕЕ, тоді як викладені відповідачем норми стосуються судових експертиз.

Стосовно ж наданих відповідачем відеоматеріалів, то позивач вказав на те, що з п`яти наданих відеозаписів, тривалістю кожного понад годину, не вбачаються ті обставини, про які у відзиві стверджує ПП КАТРЮК, оскільки відсутня можливість чітко встановити, хто саме відображений на відео та які дії вчиняються особами.

Доводи відповідача про те, що зрізані три полімерні пломби не були вкладені до сейф-пакету позивач спростував доданим до заперечень mp4-файлом «viedeo_2025-11-04_21-39-40.».

Окрім того, за доводами позивача, згідно зі статтею 88 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини, які відповідно до законодавства відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

З огляду на вказане, оскільки з урахуванням п. 8.2.5. ПРРЕЕ до акта про порушення сторонами можуть бути надані пояснення, зауваження та докази, тобто споживач наділений правом викласти свої зауваження до акта у конкретно встановленому документів, позивач вважає, що надані відповідачем заяви свідків не можуть підтверджувати обставини.

До того ж, як звернув увагу позивач, представник відповідача надав письмові пояснення до акта про порушення, і така позиція стосовно спірних у цій справі обставин відрізняється від викладеної у відзиві позиції.

Не погодившись із такими аргументами позивача, ПП КАТРЮК у власних запереченнях зазначило, зокрема, що оцінка позивачем відеоматеріалів із камер спостереження свідчить про невизнання і обставин перебування його представників на об`єкті відповідача 29.03.2024 в проміжок часу з 13:00 по 17:20.

У відповідача виклав сумнів також і наданий позивачем до відповіді на відзив відеоматеріал без фіксації дати і часу.

Натомість, як наполягає відповідач:

- викладені у поданих ним заявах свідків свідчення корелюють фактичним обставинам справи, відображеним у тому числі і на відеоматеріалах з камер спостереження;

- акт про порушення розглянуто позивачем з порушенням строків.

Під час розгляду справи по суті представниками сторін надано такі пояснення.

Так, на запитання суду про те, чи надано під час перевірки представникам позивача документи по усіх струмоприймачах, представник відповідача у судовому засіданні 05.05.2026 зауважив, що такі документи представники позивача мали самі витребувати, як і зобов`язані були заміряти потужність від усіх струмоприймачів.

На запитання ж суду про те, хто несе відповідальність за збереження встановленого на об`єкті відповідача засобу обліку та пломб на ньому, представник відповідача ПП КАТРЮК визнав, що така відповідальність лежить на відповідачі.

08.09.2026 під час розгляду справи по суті представниця ПП КАТРЮК, з-поміж уже зазначеного раніше, зауважила про те, що позивач не забезпечив відповідача правом фото- та відеофіксації, як наслідок порушив п. 8.2.5. ПРРЕЕ.

Своєю чергою представниця позивача у судовому засіданні 08.09.2026 пояснила, що за результатами службової перевірки вдалося віднайти рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 13.05.2025 представник відповідача отримав рішення стосовно розгляду акта про порушення та рахунки на оплату вартості необлікованої енергії і експертного дослідження.

У розрізі вказаного, за доводами представниці позивача, ПРРЕЕ не врегульовано питання стосовно оформлення поштового відправлення, зокрема, саме шляхом опису вкладення, тоді як правилами передбачено лише, що інші документи можуть направлятись рекомендованими листами, а тому позивач відповідно і направляв відповідачу всю кореспонденцію таким способом.

Своєю чергою представниця відповідача на вказані вище аргументи зауважила, зокрема, що:

- матеріали справи не містять належних доказів вручення відповідачу розрахункових документів;

- попри вказане, навіть якщо допустити отримання таких документів 13.05.2025, то 30 днів на оплату спливло пізніше, аніж позивач почав здійснювати нарахування річних та інфляційних втрат.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до приписів статті 46 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу має право: отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила/ПРРЕЕ) та визначено, що, зокрема:

- укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови;

- після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Приписами пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I, пунктів 2.1.5, 2.1.7. глави 2.1 розділу II Правил (тут і надалі - в редакції станом на час складення акта про порушення) визначено, зокрема, що:

- паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ), складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача;

- договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі;

- якщо за об`єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу/передачі, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії;

- у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Приписами статей 73, 75 ГПК України унормовано, зокрема, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як слідує з наявної в матеріалах цієї справи копії паспорта точки розподілу, ПП КАТРЮК є споживачем електричної енергії у точці розподілу за №62Z8570116032095 на АГЗП (АЗС) у м. Сквира по вул. Залізнична, 10А.

Означені обставини під час розгляду цієї справи сторони, зокрема відповідач визнав, як і не заперечив він того, що споживання електричної енергії за відповідним об`єктом до 01.01.2019 врегульовувалось на підставі договору про постачання електричної енергії №374 від 24.04.2017, укладеного між ПП КАТРЮК та ПАТ «Київообленерго», реорганізованого у ПрАТ «Київобленерго», найменування якого змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Відзив на позов не містить вказівки на незгоду відповідача і з тим, що надалі відносини з розподілу електричної енергії за вказаним об`єктом між сторонами врегульовано на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №220007696 від 01.01.2019, відтак:

- в межах такого договору на підставі акта від 06.03.2019 (акт з приміткою номера особового рахунка - 220007696) встановлено на об`єкті АЗС і передано на відповідальне зберігання відповідачу лічильник MTX 3G30 заводський номер 02513017 разом з відповідно встановленими на ньому пломбами;

- до вказаного договору сторонами підписано 01.07.2019 додаток №2 - паспорт точки розподілу із погодженими відомостями про схему живлення, приєднану і дозволену потужності, режим роботи струмоприймачів.

У розрізі зазначеного судом враховано, що відповідно до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1382 ПрАТ «Київобленерго», найменування якого змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», видано ліцензію на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019.

Отже, у спірних правовідносинах ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ПП КАТРЮК є, відповідно, оператором системи розподілу та споживачем, взаємні права та обов`язки яких щодо точки розподілу на об`єкті відповідача у м. Сквира по вул. Залізнична, 10А зі встановленим там лічильником MTX 3G30 заводський номер 02513017 врегульовано приписами ПРРЕЕ та положеннями договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №220007696 від 01.01.2019, зокрема і паспортом точки розподілу - в частині технічних параметрів точки підключення споживача.

Відповідно до пунктів 5.1.1. та 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ:

- оператор системи має право, зокрема: на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;

- споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії; не допускати безоблікового використання електричної енергії.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ надано, зокрема, такі визначення:

- акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил;

- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Пунктами 8.2.5., 8.2.6., 8.2.7. ПРРЕЕ передбачено, зокрема, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`явити документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, у спорі про стягнення вартості недоврахованої електроенергії визначальним є доведеність обставин порушення споживачем ПРРЕЕ, яке відповідно до п. 1.1.2 таких Правил фіксується актом про порушення, тоді як оформлене протоколом рішення комісії по розгляду відповідного акта є документом, у якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого виставляються обов`язкові до сплати споживачем рахунки.

Приписами статей 76, 77, 78, 79, 86 ГПК України унормовано, зокрема, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони.

Надання ж оцінки доказам є виключною компетенцією суду та здійснюється за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами, з урахуванням того, що:

- стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи, дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції;

- належність доказів спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

- принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- передбачений статтею 79 ГПК України стандарт доказування вірогідність доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Застосовуючи вказані процесуальні норми і принципи та надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам окремо та у їх сукупності, суд встановив таке.

З наявного в матеріалах справи акта про порушення слідує, що останній підписано уповноваженими представниками позивача, які відповідно і проводили вказану перевірку у складі трьох осіб - двох провідних інженерів підрозділу з рейдової роботи та одним інженером із відповідним зазначенням у акті номерів посвідчення цих осіб, а також представником ПП «Катрюк» - директоркою Овчаренко К.М., яка у відповідній графі означеного акта виклала такі зауваження (далі дослівно згідно тексту): «Лічильник був розпломбований без моєї присутності і мойого приїзду і без мойого представника».

Означений вище, підписаний представниками позивача та представницею відповідача із зауваженнями акт містить передбачені законом відомості, зокрема заповнено усі його графи, які стосуються порушення, вказано схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення, засіб обліку - лічильник MTX 3G30 заводський номер 02513017, а також наведено:

- як зміст порушення: …інші дії споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Порушена схема підключення на клемній збірці електролічильника. Вихідні дроти (навантаження споживача) фази «А» та фази «С» підключені на вхідні клеми електролічильника, що унеможливлює обчислення спожитої електроенергії розрахунковим механізмом приладу обліку по фазі «А» та «С»… пошкодження пломб ОСР. Візуально відстежуються сліди термічного впливу на пломбах ОСР…;

- так і посилання на відповідні пункти ПРРЕЕ, зокрема на пункт 8.4.2. вказаних правил.

Також у відповідній графі акта про порушення вказано, що представниками оператора вилучено електролічильник №02513017 зі зразком порушеної схеми підключення та відповідно опломбований пакет за №00268118, а порушення зафіксовано на фото і відео, які разом із сейф-пакетом описані у акті додатками до нього.

Так, з доданого до позовної заяви mp4-файлу під назвою «Відео до акту про порушення» вбачається закріплений на опорі металевий ящик та встановлений у ньому лічильник MTX 3G30 заводський номер 02513017, зокрема зображена на його кришці схема підключення та клемна колодка такого лічильника, на якій видно таке підключення кабелів живлення та навантаження по всіх трьох фазах:

- вхідний дріт живлення та вихідний дріт навантаження по другій фазі (фазі «В») підключені відповідно до зображеної на лічильнику схеми в гнізда 4-тої та 6-тої клем;

- вхідні та вихідні дроти по першій та третій фазах (фази «А» та «С») підключені в одне гніздо кожної з фаз, відповідно, обидва дроти підключено в перше клемне гніздо по фазі «А» та обидва дроти підключено в сьоме клемне гніздо по фазі «С», що також прокоментовано автором досліджуваного відео: «…перша і третя фаза вхід і вихід в одній клемі…».

Означене вище вбачається і на фотозображеннях згідно з доданим до позову pdf-файлом «Фото до Акту про порушення».

Поряд з тим зображена на відповідно зафіксованому такими відео-та фотоматеріалами лічильнику схема підключення передбачає, що дріт живлення та дріт навантаження підключаються по фазі «А» у перше та третє клемне гніздо відповідно, а дріт живлення та дріт навантаження підключаються по фазі «С» у сьоме та дев`яте клемне гніздо відповідно.

Підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ унормовано, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

- пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

- інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Пунктом пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I та пунктом 8.4.4. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, зокрема, що експертиза засобу комерційного обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).

Тобто вказаними вище нормами передбачено необхідність підтвердження експертизою не тільки обставин пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, але і обставин втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.

Зі змісту наявних в матеріалах цієї справи копії протоколу №121 від 15.04.2024 засідання комісії по розгляду акта №К052296 від 29.03.2024 та копії адресованих позивачу пояснень представника відповідача від 15.04.2024 слідує, що позивач прийняв рішення про направлення на проведення експертних досліджень вилучених речових доказів до акта про порушення, запакованих у сейф-пакет №00268118, тоді як відповідач, у тому числі в особі його представника не заперечив проти відповідної експертизи.

Водночас як вбачається із вказаного вище протоколу, представник відповідача відмовився зазначити позицію стосовно прийнятого комісією рішення, а у поясненнях загалом заперечив причетність споживача до будь-яких порушень.

Приписами ст.ст. 98, 101, 102 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Як слідує з наявного в матеріалах цієї справи висновку за результатами проведення електротехнічного дослідження №10499 від 10.01.2025, наданого на замовлення позивача судовим експертом Пампухою Г.Г., який працює за цивільно-правовою угодою з ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз»:

- при типовій електричній схемі підключення, яка наведена на щитку лічильника електричної енергії типу MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 зав. №02513017 2018 року випуску, наданий на дослідження лічильник обліковував споживану електричну енергію, відповідно зазначеному класу точності;

- при моделюванні порушеної схеми підключення на момент виявлення порушення, а саме: вхідний і вихідний провід по фазі «А» входить в вхідну клему 1, клема 2 відповідно не задіяна та по фазі «С» провід живлення і навантаження входять в клему 5, клема 6 незадіяна, лічильник електричної енергії типу MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 зав. №02513017 2018 року випуску, обліковував споживану електричну енергію, не відповідно зазначеному класу точності;

- облік споживаної електричної енергії лічильником типу MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 зав. №02513017 2018 року випуску, здійснювався тільки по одній фазі «В»;

- відповідно облік споживаної електричної енергії лічильником типу MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 зав. №02513017 2018 року випуску по фазам «А» та «С» взагалі не здійснювався.

Зі змісту ж дослідницької частини означеного висновку судового експерта слідує, зокрема, що недооблік споживаної електричної енергії при порушеній електричній схемі підключення лічильник електричної енергії типу MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 зав. №02513017 складав більше величини мінус 65% (при симетричному трифазному навантаженні).

Із вказаного вище, а також досліджених вище окремо та у сукупності акта про порушення, фото- та відео файлів, суд висновує про те, що означений акт є однозначним і таким, що дає можливість його правильно тлумачити в розрізі кваліфікації виявленого позивачем порушення - інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, зокрема втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки шляхом порушення схеми підключення, внаслідок чого лічильник недообліковував електричну енергію.

Стосовно ж зафіксованого актом про порушення «…пошкодження пломб ОСР. Візуально відстежуються сліди термічного впливу на пломбах ОСР…», суд зауважує, що в акті про порушення, у тому числі у графі щодо ідентифкації пломб та їх стану не вказано номери/назви пошкоджених пломб, а лише зроблено відмітку про їх наявність.

Додане ж до позову відео, як досліджено судом вище, стосується лише підключення лічильника та не містить відомостей, які б достовірно свідчили про пошкодження пломб, встановлених разом з лічильником відповідно до акта від 06.03.2019.

Попри вказане суд зазначає, що відсутність обставин пошкодження встановлених на лічильнику пломб не спростовує встановлені вище, підтверджені належними та достовірними доказами обставини порушення схеми підключення і, відповідно, кваліфікацію такого порушення як інші дії, які призвели до зміни показів приладів обліку, згідно з підпунктом 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, позаяк:

- пункт 8.4.2. ПРРЕЕ розрізняє різні, окремі види порушень, відтак передбачені у підпункті 2 вказаного пункту порушення у вигляді, зокрема, пошкодження установлених на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін не є взаємопов`язаними з передбаченими у підпункті 3 порушеннями у вигляді інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

- визначення поняттю «втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки», як і поняття «інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки» Правилами не надано та за системним аналізом таких нормативних положень таке «втручання» може здійснюватись шляхом вчинення відповідних «інших дій»;

- відповідно до змісту підпункту 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ перелік таких інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, не є вичерпним (підпункт 3 вкінці переліку можливих дій містить «тощо») та не може обмежуватись лише ідентифікацією порушень, наведених у інших підпунктах означеного пункту Правил, як-то пошкодження та/або відсутність пломб.

Тобто законодавець не ототожнив та взаємно не пов`язав порушення у вигляді пошкодження на засобах вимірювальної техніки пломб, які виконують сигнальну, а не захисну функцію, з іншими діями, які призвели до зміни показів приладу обліку.

Окрім того суд ураховує, що позивач, звертаючись до суду із позовом у цій справі, в основу обґрунтування позову та виявленого порушення поклав саме підпункт 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ та, власне, обставини порушення схеми підключення лічильника, встановлені у тому числі і висновком судового експерта №10499 від 10.01.2025.

Натомість висновком спеціаліста за результатами трасологічного дослідження №10491 від 10.12.2024 позивач не мотивував позовні вимоги.

З урахування вказаного, оскільки висновок спеціаліста за результатами трасологічного дослідження №10491 від 10.12.2024 позивачем не покладено в основу обґрунтування позову, суд не надає такому документу оцінки як засобу доказування.

Висновок же судового експерта №10499 від 10.01.2025, відповідно до змісту його вступної частини, відповідає процесуальним приписам стосовно засобу доказування, зокрема такий висновок склав для подання до суду судовий експерт, який попереджений про кримінальну відповідальність.

Саме ж лише посилання експерта на ст. 102 ЦПК України не створює процесуальну дефектність такого висновку як засобу доказування, а виконане експертом електротехнічне дослідження не відноситься до криміналістичних експертиз, як хибно вважає відповідач, відтак повноваження судового експерта на проведення такої експертизи не суперечать статті 7 Закону України «Про судову експертизу», частина 1 якої передбачає, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Крім того хибними суд визнає і твердження відповідача про те, що експерт проводив дослідження без наданих йому позивачем фото та відео, оскільки про зворотне свідчить вступна частина висновку №10499 від 10.01.2025.

У розрізі вказаного судом враховано і те, що експертиза засобу комерційного обліку, мова про яку йде у ПРРЕЕ має на меті встановлення з високим ступенем вірогідності даних, які є істотними для встановлення певних обставин та в подальшому впливають на рішення комісії з розгляду акта про порушення в частині визначення вини споживача у порушенні ПРРЕЕ і, відповідно, донарахуванні йому обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Така експертиза готується саме для врахування в межах застосування ПРРЕЕ, а не заздалегідь для подання до суду, оскільки судового спору щодо здійснених нарахувань між сторонами може й не виникнути взагалі.

Відтак судом враховано відсутність у акті про порушення тих дефектів форми чи змісту, які б унеможливлювали ідентифікацію вчиненого порушення ПРРЕЕ, тобто зміст акта, як окремо, так і у сукупності з відео- та фотоматеріалами дозволяє однозначно віднести саме до одного із вказаних у підпункті 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ порушень обставини порушення схеми підключення, внаслідок чого електрична енергія по двом фазам з трьох не обліковувалась.

З огляду вказаного суд відхиляє посилання відповідача на те, що у акті про порушення не вказано конкретного підпункту пункту 8.4.2., порушення за яким ставиться в провину відповідачу.

Суд, з огляду на зроблені вище висновки стосовно обставин пошкодження пломб, також відхиляє усі заперечення та аргументи відповідача у вказаній частині, зокрема і стосовно доказово не підтверджених припущень про ймовірне пошкодження пломб саме представниками позивача, так і щодо обставин упакування пломб не разом із лічильником.

Відтак неспроможними суд визнає і:

- доводи відповідача про відсутність у позовній заяві викладу обставин пошкодження будь-якої пломби, завдяки чому відповідач мав би змогу змінити підключення лічильника таким чином, щоб він не обліковував енергію;

- виникнення у відповідача питання стосовно того, чи були пошкоджені пломби під час встановлення та підключення лічильника.

У розрізі вказаного суд повторно наголошує, що законодавець не ототожнив та взаємно не пов`язав передбачене підпунктом 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ порушення у вигляді пошкодження на засобах вимірювальної техніки пломб з передбаченими у підпункті 3іншими діями, які призвели до зміни показів приладу обліку.

Суд звертає увагу і на те, що у господарському судочинстві доказування, яке покладається на сторін, засноване не на постановці учасниками питань перед один одним та судом, а на поданні сторонами доказів, які з більшою вірогідністю свідчили про стверджуване.

Попори вказане суд зауважує, що заперечення відповідача на відео, подане позивачем з метою доведення обставин упакування лічильника та пломб разом в один сейф-пакет, зводься лише до того, що таке відео не ідентифіковано за часом та датою його створення, попри те відповідач не спростував, що цим відео зафіксовано упакування у присутності керівника відповідача пломб разом із лічильником MTX 3G30 заводський номер 02513017, який представники позивача вилучали саме 29.03.2024, а події вилучення такого лічильника у будь-який інший день відсутні.

Стосовно ж аргументів відповідача про те, що він не є фахівцем у галузі енергетики та не міг поставити під сумнів правильність підключення згідно з актом від 06.03.2019, суд вважає за необхідне зазначити, що такий, підписаний обома сторонами акт містить відомості про заміри струму по всіх трьох фазах та про те, що лічильник працює правильно, тоді як:

- саме на особу, яка приймає встановлений для її енергоспоживаючих об`єктів лічильник, покладаються обов`язки з відповідального зберігання такого лічильника та правильну його експлуатацію;

- ПП «Катрюк», як непобутовий споживач, має проявляти розумну обачність стосовно покладених на нього обов`язків з правильної експлуатації засобу обліку електричної енергію, зокрема і шляхом залучення відповідних фахівців.

З огляду на зазначене, а також досудову поведінку відповідача, у тому числі його представниці під час складення акта про порушення, у суду викликають обґрунтований сумнів доказово неспроможні аргументи відповідача про причетність представників позивача до порушення схеми підключення.

Так, досліджуючи та оцінюючи зміст доданих до відзиву mp4-файлів та, поданих надалі, оригіналів заяв свідків, суд встановив, що на означених відео не вбачається з точною достовірністю тих обставин про які стверджує відповідач, зокрема того, що працівник ДТЕК, який приніс ящик із інструментами, «…до 13:16:01 щось робить у лічильнику».

На відповідно наданих відповідачем відео без звуку відтворюються події дня у загальний проміжок часу з 13:00 по 18:00, відтак на достатньо дальній відстані вбачаються невстановлені особи, які переміщаються в периметрі зони відеофіксації, зокрема біля ящика на опорі та біля входу в приміщення.

Попри вказане з таких відео не вбачається вчинення конкретними особами тих дій, які б можна було достовірно ідентифікувати як будь-яке проведення робіт з лічильником та/або його підключенням/перепідключенням, як і не вбачається з відео те, що особа, яка підійшла з неідентифікованою поклажею в руках до опори з ящиком, «…щось робить у лічильнику».

Зміст заяв свідків ОСОБА_3 директорки ПП «Катрюк», яка підписала акт про порушення із зауваженням, та ОСОБА_4 працівниці відповідача, не спростовують вказаного судом вище та неможливості ідентифікувати із наданого відповідачем відео конкретних дій тих чи інших осіб по відношенню до лічильника та його підключення.

Зокрема пояснення ОСОБА_4 стосовно того, що за її відсутності та за відсутності представника споживача ОСОБА_5 близько 20-30 хвилин фізично проводив якісь роботи з лічильником в електрощитовій не узгоджуються із наведеними вище подіями з відео, у тому числі і в частині відображення особи, яка підійшла з неідентифікованою поклажею в руках до опори з ящиком та перебувала наодинці близько 5 хвилин, решту часу близько 10 хвилин, біля опори з ящиком перебувало дві особи.

До того ж суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

З огляду на вказане суд вважає за необхідне зазначити, що заяви свідків та їх показання, враховуючи суть цього спору і всі обставини справи та їх характер, не є виключними, належними та достовірними доказами ані на підтвердження стверджуваних відповідачем доводів, ані на спростування виявленого представниками позивача 29.03.2024 порушення ПРРЕЕ.

Не спростовують проведеної представниками позивача перевірки 29.03.2024 та виявленого порушення ПРРЕЕ порушення схеми підключення, також і викладені у заяві свідка ОСОБА_3 пояснення, які частково ґрунтуються на повідомлених їй іншим свідком відомостях та частково стосуються обставин поведінки представників позивача під час пакування у сейф-пакет лічильника, оцінку щодо чого судом зроблено вище.

Суд зауважує, що певні, конкретно визначені події та обставини, які мають достовірно вбачатись із інших засобів доказування не можуть бути підмінені суб`єктивними спогадами однієї або декількох осіб про вказані події.

Отже, надані відповідачем заяви свідків та відеоматеріали суд оцінює критично та вказує, що вони не є більш вірогідними доказами на спростування доказово підтверджених позивачем обставин виявлення порушення ПРРЕЕ та відповідно фіксації такого порушення належним чином складеним актом.

Суд не вбачає підстав сумніватися у достовірності наданих позивачем відео- та фотоматеріалів як таких, що кореспондують змісту акта про порушення.

Доводи ж відповідача про розпломбування лічильника зі відсутності представника та порушення позивачем приписів 8.2.5. ПРРЕЕ, у тому числі і щодо забезпечення споживача можливістю фото- та відеофіксації проведеної перевірки суд визнає неспроможними з огляду на таке.

Вказані вище приписи пункту 8.2.5. ПРРЕЕ передбачають обов`язкове здійснення відеозйомки для фіксації, зокрема відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення.

Водночас Правила передбачають право усіх учасників здійснювати під час перевірки фото- та відеозйомку, тоді як жодних інших приписів стосовно обов`язку представників оператора здійснювати під час технічної перевірки фото- та відеозйомку та/або якимось іншим чином забезпечити інших учасників такою можливістю ПРРЕЕ не містять.

Звідси не позбавлений був відповідач, у тому числі і в особі його представниці керівниці Овчаренко К.М., фіксувати події здійсненої 29.03.2024 перевірки на власні технічні засоби, тобто здійснювати фото- та відео фіксацію.

Попри те вказаних доказів відповідачем суду не надано, тоді як посилання представників відповідача на те, що позивач не забезпечив такого права споживачу є доказово необґрунтованими та непідтвердженими.

Зокрема суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що представники позивача забороняли та/або перешкоджали будь-якій особі, присутній під час перевірки, у тому числі і представниці відповідача керівниці Овчаренко К.М., здійснювати технічну фіксацію подій.

У розрізі зазначеного суд наголошує, що обставини підписання акта із зауваженнями не є тотожними обставинам відмови від підписання акта, а тому наявність зауважень споживача, який підписав акт про порушення, як і викладення змісту такого зауваження у акті не робить його автоматично недійсним.

Так, відповідач не заперечив та не спростував жодними доказами того, що акт про порушення складено та підписано у присутності ОСОБА_3 , якій і вручено відповідний акт, безпосередньо у місці виявлення порушення на об`єкті АЗС зі встановленим на цьому об`єкті та переданим на відповідальне зберігання відповідачу лічильником MTX 3G30 заводський номер 02513017.

Водночас представник відповідача Овчаренко К.М. під час підписання акта про порушення усвідомлювала та повинна була усвідомлювати як зміст підписаного нею документа, так і відповідні наслідки його підписання, позаяк:

- воля особи на вчинення тих чи інших юридично значимих дій не може мати подвійного змісту, зокрема особа не може погоджуватись навіть на найменший негативний наслідок вчинення порушення, яке за її внутрішнім переконанням не вчинялось або про яке їй невідомо;

- пункт 8.2.5. ПРРЕЕ допускає право особи, яка допустила до перевірки, відмовитись від підписання акта.

Тобто представниця відповідача, вважаючи дії представників позивача неправомірними та/або несанкціонованими, або ж не погоджуючись зі змістом акта та із вказаним у цьому акті порушенням, зокрема у формі зміни схеми підключення лічильника, мала право не підписувати відповідний акт та/або викликати свідків, незаінтересованих представників, поліцію для фіксації відповідних обставин.

Так, у розумінні приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений такий вирок або постанова суду, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто господарський суд не є тим судом, до повноважень якого, в межах предмету та підстав позову у зазначеній справі, віднесено питання дослідження та встановлення обставин, що можуть бути підставами для притягнення особи до кримінальної та/або адміністративної відповідальності.

Під час господарського судочинства суд не підміняє собою органи слідства та не встановлює склад кримінального правопорушення.

Звідси, з урахуванням вказаного вище порядку доведення причетності осіб до вчинення кримінального/адміністративного правопорушення, відхиляються доводи відповідача та аргументи його представників про можливість порушення схеми підключення лічильника саме представниками позивача.

З-поміж вказаного вище суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Так, ПРРЕЕ передбачають обов`язок споживача забезпечити безперешкодний доступ оператора системи до розрахункових засобів обліку електричної енергії, який, відповідно, кореспондує праву такого оператора на доступ до засобів обліку електричної енергії, що не ставиться в залежність від організації та визначення споживачем відповідальної особи/представника з метою виконання ним відповідних законодавчих приписів.

Отже, обставини потрапляння будь-яких осіб на територію, де розміщено електроустановки та прилади обліку, знаходяться в межах контролю та відповідальності відповідача.

З огляду на вказане вище суд відхиляє решту доводів відповідача про те, що представниця відповідача приїхала на територію об`єкта пізніше, ніж одному з представників позивача працівниця ПП «Катрюк», за згодою керівниці, відчинила ящик з лічильником.

Суд зауважує, що ПРРЕЕ не зобов`язує оператора системи доводити можливість вчинення чи спосіб вчинення порушення (за яких обставин, хто і з якою метою вчинив порушення), відтак доведенню підлягають обставини встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді певних дій, які Привила відносять до одного з виду порушень.

Так, відповідач жодним чином не спростував тих обставин, що наданими позивачем відео та фото зафіксовано підключення лічильник MTX 3G30 заводський номер 02513017, тобто саме належний відповідачу лічильник, за збереження та належну експлуатацію якого вона несе відповідальність.

Водночас відповідач не надав жодних, більш вірогідних доказів на спростування того, що зафіксована станом на момент виявлення порушення схема підключення лічильника унеможливлює врахування та обчислення спожитої електроенергії таким лічильником по двом із трьох фаз.

Зокрема суд ураховує, що відповідач не був позбавлений можливості провести власне експертне дослідження за результатами проведеної 29.03.2024 перевірки та складення акта про порушення, попри те відповідним правом відповідач не скористався та про проведення власного дослідження не клопотав ані в досудовому порядку, ані під час розгляду цієї справи.

У розрізі вказаного суд також ураховує, що сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів, тоді як ні ПРРЕЕ, ні інші норми чинного законодавства України не визначають вказані відповідачем недоліки змісту акта, а також поведінку представників позивача під час перевірки, як такі, що мають наслідком недійсність/нікчемність відповідно акта.

Підсумовуючи все зазначене вище, суд висновує, що надані позивачем документи підтверджують як обставини споживання ПП «Катрюк» електричної енергії по об`єкту у м. Сквира по вул. Залізнична, 10А зі встановленим на цьому об`єкті лічильником електричної енергії MTX 3G30 заводський номер 02513017, так і обставини виявлення 29.03.2024 представниками позивача порушення схеми підключення такого лічильника, що, з урахуванням висновків експертизи, вплинуло на унеможливлювало врахування та обчислення спожитої електроенергії таким лічильником по двом із трьох фаз.

Суд звертає увагу на те, що ним здійснено оцінку наданих позивачем акта та відео-фотоматеріалів, як окремо, так і у сукупності, і такі докази, з урахування висновку судового експерта, не викликали у суду розумного сумніву про стверджувані позивачем обставин вчинення відповідачем порушення у вигляді інших дій, що призвели до зміни показів засобу обліку.

Надані позивачем докази узгоджуються між собою, як належні, допустимі та достовірні і у своїй сукупності доводять причетність відповідача до стверджуваного порушення, зокрема передбаченого підпунктом 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ.

Натомість, зосередившись на власній суб`єктивній оцінці поданих позивачем доказів та їх недоліках, відповідач зі свого боку не надав більш вірогідних доказів, які б спростували викладені у позові обставини та усі подані позивачем на підтвердження цих обставин докази.

У розрізі наведеного суд звертає увагу, що:

- покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- під час розгляду спорів у господарському суді діє принцип змагальності, який ґрунтується не на зауваженнях особи про незрозумілість їй певних обставин, а на поданні належних та більш вірогідних доказів на підтвердження власних доводів або ж на спростування аргументів опонента.

З огляду вказаних обставини суд дійшов висновку, що відповідний акт про порушення є дійсним документом, що фіксує відповідно виявлене порушення, передбачене підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, та є підставою для визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, як наслідок доводи позивача про порушення відповідачем ПРРЕЕ та наявність правових підстав для нарахування недоврахованої електроенергії є обгрунтованими.

Так, зі змісту оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача слідує, що споживач причетний до порушень, зазначених у п.п. 2 та п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, відтак акт про порушення підлягає розрахунку за період з 23.01.2024 (день останнього контрольного огляду засобу обліку) по 28.03.2024 (день, що передує виявленому порушенню) на підставі формули 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ.

Як слідує з доданого до позовної заяви розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вартість необлікованої енергії у сумі 125 068,42 грн нараховано за період з 23.01.2024 по 28.03.2024 з використанням формули 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ - Wдоб.с.п.=P*tвик.*Квик, розрахункової Р=20 кВт та tвик=24 год, а також відомостей про обсяги електроенергії, спожиті відповідачем у кожному місяці такого загального періоду, і відповідні щомісячні тарифи.

Згідно пункту 8.4.10. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою Wдоб=P*tдоб*Кв, де:

- P потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

- tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

- Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Пунктом 8.4.7. ПРРЕЕ передбачено, зокрема, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

- вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год);

- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д i, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.

Вартість необлікованої електричної енергії (Вно, грн) розраховується за формулою - Wi*Цi, де: Цi - середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається виходячи з суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год; Wi - обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i-тому календарному місяцю (ціновому періоду), кВт·год, що розраховується за формулою Wдоб* Дi, де:

- Wдоб - розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год;

- Дi - кількість днів, визначена відповідно до рівняння 1 цієї глави.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 8.4.8., 8.4.9. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема, якщо:

- споживач вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

- споживач вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Кількість робочих днів електроустановки непобутового споживача визначається виходячи з умов договору споживача з оператором системи.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави, розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшений на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.

З огляду на вказані вище нормативні приписи, оскільки порушення схеми підключення лічильника, як інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, є підставою для донарахування вартості необлікованої електроенергії згідно пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, перевіривши здійснене позивачем нарахування необлікованої електроенергії, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок є арифметично правильним та таким, що здійснений згідно законодавчих вимог на підставі правильно обраних формули та показників.

Під час перевірки нарахування необлікованої електроенергії судом взято до уваги відомості наявного в матеріалах справи паспорта точки розподілу, стосовно використаних для розрахунку показника дозволеної потужності (20 кВт) для відповідної точки АЗС із трифазним підключенням, а також режим роботи струмоприймачів (720 годин, що відповідає 24 годинам на добу (720 годин/30 днів у місяці = 24 години).

Стосовно ж аргументів відповідача про те, що у акті зроблено прочерк у графі щодо потужності, то суд звертає увагу, що вказана графа містить запис «згідно договору», тоді як обставин підписання 01.07.2019 паспорта точки розподілу, як додатка №2 до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №220007696 від 01.01.2019 відповідач не спростував.

Також відповідач не спростував жодними належними та більш вірогідними доказами обставин погодженого у вказаному паспорті режиму роботи струмоприймачів, та погодження з оператором розподілу іншої тривалості роботи обладнання протягом доби, аніж 24 години, як розрахункового показника від 720 годин роботи струмоприймачів.

Те, що у паспорті точки розподілу вказано означену величину саме таким способом, жодним чином не спростовує логічну та арифметичну правильність визначеної позивачем тривалості роботи обладнання протягом доби.

Стосовно ж доводів відповідача про неправдиві відомості стосовно показника потужності, то судом враховано, що у акті про порушення зроблено відмітку як про ненадання споживачем можливості зробити заміри при максимальному навантаженні, так і відсутність паспортних даних усіх струмоприймачів.

Водночас під час розгляду цієї справи відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що потужність, обчислена, виходячи зі струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення струмоприймачів на максимальну, була меншою за вказану вище дозволену потужність згідно договору 20 кВт.

До того ж відповідач не підтвердив жодними засобами доказування того, що меншою за вказану дозволену потужність є і потужність відповідно до паспортних даних всіх наявних за об`єктом ПП «Катрюк» струмоприймачів, що в свою чергу свідчить про неможливість застосувати встановлені підпунктами 1-2 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ перші два випадки визначення потужності.

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у cправі №908/2797/21.

Самі ж лише обставини наявності у представників позивача можливості зайти до приміщення об`єкта не спростовує зазначеного вище, а також того, що представниця відповідача, підписуючи акт про порушення, не зробила жодної відмітки про зауваження до тих граф і рядків, де було вказано про неможливість зробити заміри при максимальному навантаженні та відсутність паспортних даних усіх струмоприймачів.

Стосовно ж обраного позивачем періоду нарахування - з 23.01.2024 по 28.03.2024, суд зазначає, що наведені вище підпункти 2, 3 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ визначають початком обрахунку або день останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку/технічної перевірки, або дату набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (в залежності від події яка відбулась, у тому числі і пізніше), попри те такі пункти обмежують період нарахування, в залежності від можливості/неможливості оператора системи виявити порушення, відповідно - загальною кількістю робочих днів у шести та дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, відповідає змісту та характеру порушення.

Як слідує зі змісту оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача, днем початку обрахунку обрано дату останнього контрольного огляду засобу обліку 23.01.2024.

Попри те, що суду не надано доказів проведення контрольного огляду належного відповідачу лічильника MTX 3G30 заводський номер 02513017, яким долучене до позову завдання на зняття показників №К215028А від 23.01.2024 не є, суд висновує, що обраний позивачем періоду нарахування - з 23.01.2024 по 28.03.2024 узгоджується з передбаченим підпунктами 2, 3 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ максимально можливими періодом обрахунку 6 і 12 місяців, що передували порушенню.

Тобто визначений позивачем період нарахування не є більшим аніж можливі присічні періоди 6 і 12 місяців, що передували 29.03.2024, тоді як норми закону не містять заборони здійснювати нарахування за будь-який час в межах максимально можливих періодів.

Неможливість же встановлення дати проведення контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки, що передували порушенню, не нівелює обставини існування часу, протягом якого споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПРРЕЕ.

Відсутність доказів проведення контрольного огляду та/або технічної перевірки не легітимізує вчиненого порушення та не виключає можливості обрахунку вартості електроенергії внаслідок такого порушення за час в межах максимально допустимого законом періоду.

Судом також взято до уваги і те, що будь-яких контр-розрахунків недоврахованої електричної енергії відповідачем не надано, як і не надано жодних інших доказів, які б впливали на правильність такого розрахунку.

Отже, суд висновує про законодавчу та арифметичну обґрунтованість здійсненого позивачем нарахування вартості необлікованої енергії у сумі 125 068,42 грн на підставі чинного та оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача.

Суд також висновує і про доказову обґрунтованість витрат позивача на експертне дослідження, сума яких відповідно до наявних в матеріалах справи копій рахунка ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз») та платіжної інструкції №3519547 від 13.06.2024, становить 13 908,00 грн.

У розрізі зробленого висновку судом враховано, що згідно з п. 8.4.4. ПРРЕЕ якщо за результатами експертизи підтверджено факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, витрати оператора системи на проведення експертизи спеціалізованою організацією (підприємством) відшкодовуються оператору системи стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, крім встановлених таким пунктом випадків:

- встановлення експертизою, що порушення роботи засобу обліку виникло не з вини споживача;

- надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової згоди з фактом пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи;

- надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової відмови від проведення експертизи до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи.

Доказів наявності обставин, які згідно з пунктом 8.4.4 Правил виключають можливість понесення витрат відповідачем, як відповідальною за збереження засобу комерційного обліку особою, суду не надано.

У розрізі зроблених висновків судом враховано, що чинність та дійсність оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача про донарахування відповідачу вартості електричної енергії не спростовують внесені до означеного протоколу відомості про кваліфікацію позивачем порушення як за підпунктом 3 пункту 8.4.2, так і за підпунктом 2 цього пункту.

Недоведеність обставин пошкодження на засобах вимірювальної техніки пломб, як передбаченого підпунктом 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ порушення, не спростовує обставин вчинення передбаченого підпунктом 3 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ порушення у вигляді дій, які призвели до зміни показів лічильника, а тому кваліфікація комісією порушень за обома підпунктами не впливає на чинність такого рішення загалом, як і не змінює способу та формули обрахунку вартості електричної енергії.

До того ж суд бере до уваги відсутність доказів оскарження відповідачем у судовому порядку оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача про нарахування вартості необлікованої електроенергії у сумі 125 068,42 грн, тобто таке рішення станом на момент розгляду даної справи є дійсним та обов`язковим до виконання.

ПРРЕЕ передбачає право споживача на звернення до оператратора про перегляд акта про порушення, чим відповідач також не скористався, а усі заперечення щодо акта та рішення позивача ПП «Катрюк» викладено тільки вже після подання позову до суду та під час розгляду цієї справи.

При ухваленні вказаного рішення, зокрема в частині висновків про дійсність оформленого протоколом №395 від 30.04.2025 рішення позивача про розгляд акта про порушення та нарахування вартості необлікованої електроенергії у сумі 125 068,42 грн, судом також ураховано, що строків розгляду такого акта оператором не пропущено, позаяк згідно з преамбулою ПРРЕЕ строки, визначені абзацами 6 та 7 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених цією Постановою, зупиняються на час дії Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №393 від 20.04.2022 - діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Втім доказів на підтвердження обставин перерахування відповідачем на рахунок позивача 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, суду не надано.

Не надано суду також і доказів сплати відповідачем на рахунок позивача вартості експертного дослідження у сумі 13 908,00 грн.

За таких обставин, оскільки позивачем доведено обставин порушення відповідачем ПРРЕЕ, як наслідок наявності підстав для нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок такого порушення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимоги ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі про стягнення з ПП «Катрюк» 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, та 13 908,00 грн вартості експертного дослідження.

Стосовно ж вимог ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі про стягнення з ПП «Катрюк» 1 356,91 грн 3% річних та 873,47 грн інфляційних, нарахованих на 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. ст. 625, 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Отже, згідно наведених вище норм закону для застосування статті 625 ЦК України щодо сплати боржником інфляційних втрат та 3% річних необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив грошове зобов`язання.

Попри вказане вище суду не надано належних та достовірних доказів на підтвердження обставин направлення/вручення відповідачу розрахункових документів на сплату 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі і протоколу №395 від 30.04.2025, розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії до акту, а також рахунка за електричну енергію від 30.04.2025 по акту №К052296 на суму 125 068,42 грн.

Надані ж позивачем копії його власного листа від 02.05.2025 за №04/530/3446, адресованого відповідачу, а також згрупованого відправлень з чеком АТ «Укрпошта» від 06.05.2025 судом оцінюються критично, у розумінні зазначених вище процесуальних норм стосовно належності та достовірності доказів, позаяк такі документи:

1) не свідчать про безпосередній зв`язок між зазначеними у них відомостями та, власне, обставинами направлення/вручення відповідачу вказаних вище документів на сплату 125 068,42 грн;

2) не слугують тією інформацією, яка може встановлювати об`єктивну істинність обставин направлення/вручення відповідачу вказаних вище документів на сплату 125 068,42 грн.

Усні доводи представниці позивача про те, що 13.05.2025 представник відповідача отримав рішення стосовно розгляду акта про порушення та рахунки на оплату вартості необлікованої енергії і експертного дослідження, суд відхиляє, позаяк такі доказово не підтвердженні аргументи не відповідають передбаченим процесуальним законом правилам доказування та достовірно не свідчать про стверджувані позивачем обставини.

Стосовно ж поданих позивачем на стадії розгляду по суті документів (рекомендованих повідомлень про вручення), які суд разом із відповідними поясненнями не прийняв до розгляду, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 164 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Тобто процесуальні норми не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин.

Оскільки судове пізнання завжди опосередковане та спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує без подання відповідних доказів.

Процесуальний закон також передбачає можливість позивача подати докази на стадії підготовчого засідання, попри те тільки у випадку обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів, чого під час розгляду цієї справи не встановлено.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами викладені ним у позові обставини надіслання, а відтак і отримання відповідачем розрахункових документів на сплату 125 068,42 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Отже, суд доходить висновку, що вказане унеможливлює встановлення моменту, з якого відповідач вважається таким, що прострочив відповідне грошове зобов`язання у розумінні законодавчих норм, як наслідок вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 356,91 грн 3% річних та 873,47 грн інфляційних є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, арифметично правильна сума якого, понижена на коефіцієнт 0,8 з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та подання позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», складає 2422,40 грн, покладаються судом на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки при зверненні до суду із позовом у цій справі позивач сплатив 3028,00 грн судового збору, суд звертає увагу на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, згідно яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства КАТРЮК (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 80, ідентифікаційний код 31247959) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, ідентифікаційний код 23243188):

- 125 068 (сто двадцять п`ять тисяч шістдесят вісім) грн 42 коп. необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії;

- 13 908 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісім) грн 00 коп. вартості експертного дослідження;

- 2 379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять) грн 96 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя В.А. Ярема