Ухвала суду № 140145427, 28.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про сплату основної винагороди арбітражного керуючого

"28" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/380/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

при секретарі судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши матеріали справи № 970/380/25

за заявою кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп», м. Берегове Закарпатської області

про банкрутство

кредитор АТ «Укртрансгаз», м. Київ

ліквідатор Сокольвак Михайло Васильович, постанова від 02.09.2025 у справі №907/380/25

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп»; визнання його кредиторських вимог у розмірі 2 967 361,42 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2025 заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» прийнято до розгляду; призначено у справі підготовче засідання, в яке викликано представників заявника та боржника.

За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп»; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області на суму у розмірі 2 967 361,42 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп»; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» арбітражного керуючого Сокольвак Михайла Васильовича та, зокрема, визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 25 червня 2025 року о 10:00 год.

Відповідно до ухвали від 25.06.2025 за результатами попереднього засідання судом затверджено перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника; визнати конкурсними кредиторами у справі таких кредиторів із загальною сумою вимог кредиторів до боржника а саме:

- вимоги кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області у розмірі 2967361,42 грн, зокрема: «Податок на додану вартість» у розмірі 2 871 137,42 грн штрафна санкція; 24 224,00 грн судового збору та 72 000,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому;

- вимоги кредитора АТ «Укртрансгаз» на загальну суму 13 318,05 грн, з яких: 4 844,80 грн судовий збір у справі про банкрутство; 8333,18 грн заборгованості та 3% річних та 140,07 грн пені за порушення строків оплати наданих послуг;

- вимоги кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника на загальну суму 1 609 185,75 грн., а саме: 4844,80 грн. - сплачений судовий збір; 1 604 340,95 грн - зобов`язання зі сплати податків (пеня).

Окрім того, ухвалою від 25.06.2025 визначено дату проведення підсумкового засідання у цій справі на 07.08.2025 року.

Постановою від 02 вересня 2025 року боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича та зобов`язано, зокрема, ліквідатора банкрута:

- не менш, ніж один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

- провести ліквідаційну процедуру та надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора за приписами ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з призначенням судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2026 року № 02-02/70/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи №970/380/25.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №970/380/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 05.03.2026 року.

Ухвалою від 09 березня 2026 року суд постановив справу №907/380/25 прийняти до свого провадження на розгляду на стадії ліквідаційної процедури та призначив судове засідання на 02 квітня 2026 р.

Крім того, означеною ухвалою суд зобов`язав арбітражного керуючого (ліквідатора) Сокольвака Михайла Васильовича надати суду в строк до 26 березня 2026 року:

- відомості про вжиті в ході ліквідаційної процедури заходи, склад ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп», виявлене та реалізоване майно банкрута та погашені вимоги кредиторів у справі №970/380/25 (за наявності);

- звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута;

- рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» з пропозицією щодо подальших процесуальних дій у цій справі, з урахуванням, в тому числі, строку проведення ліквідаційної процедури у справі №970/380/25.

20 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від ліквідатора надійшов звіт від 20.03.2026, у якому арбітражний керуючий повідомив про вжиті заходи щодо скликання зборів кредиторів з метою визначення умов продажу майна банкрута.

Судове засідання неодноразово відкладалося, востаннє до 17 липня 2026 року.

Окрім того, в ході ліквідаційної процедури судом за результатами розгляду клопотання ліквідатора відповідно до ухвали від 09.06.2026 постановлено визначити умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп», а саме 4786 м.куб. природного газу на другому повторному аукціоні з можливістю зниження початкової ціни.

З метою надання часу для завершення ліквідаційної процедури та забезпечення реалізації сторонами прав і обов`язків у господарському процесі судове засідання відкладалося на 17 вересня 2026 року.

16 вересня 2026 року ліквідатором подано суду заяву про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу від 10.09.2026 за №01-21/97, у якій він просить суд затвердити подані звіт та баланс, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» ліквідувати як юридичну особу, позаяк за результатами ліквідаційної процедури було встановлено фактичну відсутність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Також, 16.09.2026 на адресу суду надійшло клопотання від 10.09.2026 за №01-21/96 про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та витрати по справі №907/380/25 та клопотання про оплату винагороди та витрат не отриманих у ліквідаційній процедурі від 10.09.2026 за №01-21/98 за рахунок визнаних судом кредиторів у цій справі.

Для надання можливості кредиторам ознайомитися з поданими ліквідатором звітами та клопотаннями, надати суду власні пояснення щодо належності та повноти вжитих ліквідатором заходів у ході ліквідаційної процедури ТОВ «Фірма «Альтаір-Груп» в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2026 року.

25 вересня 2026 року від кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшло клопотання із обґрунтуванням підстав голосування проти схвалення звіту ліквідатора та із зазначенням, зокрема, про відсутність зауважень щодо діяльності ліквідатора у ліквідаційній процедурі у цій справі.

В судове засідання 28 вересня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Розглянувши подану ліквідатором заяву про оплату винагороди та витрат не отриманих у ліквідаційній процедурі від 10.09.2026 за №01-21/98 за рахунок визнаних судом кредиторів у цій справі, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Суд підкреслює, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Згідно ч. 4 ст. 30 КУзПБ, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Ухвалою суду від 28.09.2026 у цій справі затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альтаір-Груп» арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича про нарахування основної грошової винагороди за період з 02.09.2025 по 02.09.2026 в сумі 303 528,00 грн та понесені витрати за цей період в розмірі 11 499,98 грн, що в загальній сумі становить 315 027,98 грн.

Окрім того, судом встановлено, що в ході ліквідаційної процедури у цій справі ліквідатором було встановлено наявність у банкрута на праві власності майна природнього газу загальним обсягом 4786 м.куб., який відповідно до протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20260625-56752, акту № 1 від 15.07.2026 про придбання майна на аукціоні був проданий 06.07.2026 на другому повторному аукціоні за ціною продажу 30 611,26 грн, а отримані від покупця ТОВ «Ірпінь-Клуб» грошові кошти в сумі 30 611,26 грн ліквідатором спрямовані на погашення грошових вимог першої черги, а саме на: оплату за розрахункове обслуговування в банку в сумі 300,00 грн (платіжна інструкція №TR.2223954.305379435 від 14.07.2026), оплату за закриття підготовчого рахунку в сумі 550,00 грн (платіжна інструкція №14119_4 від 14.07.2026) та на сплату грошової винагороди ліквідатора в сумі 29 461,26 грн (платіжна інструкція « 14119_3 від 14.07.2026).

Таким чином, невиплаченими залишаються основна винагорода ліквідатора та витрати в загальному розмірі 285 566,72 грн (315 027,98 грн 29 461,26 грн).

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі») зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату грошової винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (викладена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі № 916/1503/17).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.01.2019 року по справі №910/32824/15, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постанові від 14.12.2021р. по справі №902/626/20 Верховний Суд, крім інших правових висновків щодо права арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, зазначив, що відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 зауважила, що основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника, які не тільки мають певні процесуальні права, але й несуть певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі.

Зокрема, за ухвалою суду на них можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого

Суд приймає до уваги, що жодних заперечень в частині стягнення з кредиторів визначених ліквідатором сум суду не надано, а аргументам кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області в частині затвердження звіту про основну винагороду та витрати судом надана оцінка за змістом ухвали від 28.09.2026 про затвердження такого звіту.

За наведених обставин та правових підстав, заявлені ліквідатором вимоги про стягнення з кредиторів невиплаченої частини затверджених судом відповідно до звіту про нарахування основної винагороди за період з 02.09.2025 по 02.09.2026 та понесених витрат за цей період в загальній сумі 285 566,72 грн пропорційно розміру їх визнаних судом вимог задовольняються судом.

Суд, при цьому, враховує, що пропорційно розмір основної винагороди та витрат становить на 694,71 грн більше, ніж зазначено у прохальній частині клопотання ліквідатора, водночас, суд також позбавлений при розгляді відповідного клопотання ліквідатора виходити за межі заявлених ним сум, а відтак, клопотання арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича про оплату винагороди та витрат не отриманих у ліквідаційній процедурі від 10.09.2026 за №01-21/98 за рахунок визнаних судом кредиторів у цій справі задовольняється в заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 30 КУзПБ, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича про оплату винагороди та витрат не отриманих у ліквідаційній процедурі від 10.09.2026 за №01-21/98 за рахунок визнаних судом кредиторів у цій справі задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) на користь арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, офіс 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) 284 046,30 грн (двісті вісімдесят чотири тисячі сорок шість гривень 30 копійок) основної винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, офіс 1, РНОКПП НОМЕР_1 ) 825,71 грн (вісімсот двадцять п`ять гривень 71 копійку) основної винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Видати накази.

Ухвалу надіслати ліквідатору та кредиторам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Р.М. Лучко