Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/6413/26
Провадження № 2/643/5338/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - Поліщук Т.В.
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовною акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариства «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.10.2019 у розмірі 15506 грн. 65 коп. станом на 27.02.2026 та судових витрат у розмірі 3328 грн. 40 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30.10.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 у розмірі 15600 грн. 00 коп. Відповідно до положення 5.17 п. 5 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). Станом на 28.12.2022 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до п.5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 02.12.2020 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідачка на контакт не виходив, не вчинив жодної дії на погашення заборгованості. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору. Станом на 27.02.2026 заборгованість відповідачки перед АТ «Універсал Банк» за договором становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 15506 грн. 65 коп.
13.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому прохав застосувати наслідки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що останній платіж за вищевказаним кредитним договором ним було здійснено 06.02.2022, а тому з цієї дати банк мав право звернутись до суду протягом 3 років, тобто до 06.02.2025. Проте позивач звернувся до суду з позовом у 2026 року.
26.02.2026 представником позивача АТ Універсал Банк» Мєшніком К.І. подано відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначив, що підписана клієнтом анкета заява є підтвердженням укладення договору, а перелічені документи формують договір про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» з чим погодився відповідач шляхом підписання анкети заяви, пройшовши 30.10.2019 процедуру верифікації. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 15600 грн., баланс - 2181 грн. 84 коп., отже заборгованість складає 13418 грн. 60 коп. Заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 15600 грн. 00 коп. та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить 2181 грн. 84 коп. Щодо позовної давності зазначив,що при укладенні договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо зобов`язань, що виникли у відповідача перед позивачем складає 30 років, що передбачено ст. 259 ЦК України та пп. 9.3 п. 9 розділ 1 Умов і правил обслуговування. Крім того, строк позовної давності неодноразово зупинявся у зв`язку із веденням карантинних обмежень та воєнного стану, а тому прохав задовольнити позовну заяву.
В свою чергу, ОСОБА_1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 04.05.2026, в яких вказав, що посилання позивача на п. 9.3 Умов та Правил щодо встановлення строку давності у 30 років є безпідставними, оскільки згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (справа № 342/180/17), умови, які не містять підпису позичальника, не можуть змінювати встановлений законом строк давності. Щодо нарахування відсотків за кредитом зазначив, що він погодився з тарифами через мобільний додаток, проте не можна вважати підтвердженням згоди на сплату конкретних відсотків 3,1 % чи 6,2 %, якщо вони не зазначені безпосередньо у підписаному ним документі, у витягу «Умов та Прави» його підпис відсутній, а тому такий документ не є доказом узгодження відсотків. Вважає, що кошти, які ним були внесені на рахунок в розмірі 19301 грн. 60 коп. повністю покривають отримане тіло кредиту, а решта суми 13418 грн. 16 коп. складаються з незаконно нарахованих відсотків з якими не погоджується. Вважає наведені аргументи представника позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Представник позивача Мєшнік К.І. у додаткових поясненнях поданих до суду 13.05.2026 зазначив, що мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації без ознайомлення клієнта з актуальними умовами та правилами. Отже, на момент підписання анкети-заяви клієнт був належним чином ознайомлений з Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає позивач за Договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Електронний договір прирівнюється до письмового. Процесуальні строки позовної давності були поновлені 04.09.2025 та починаються відраховуватись саме з цього часу, а тому позивачем такі строки не пропущенні.
В поясненнях у зв`язку з додатковими документами від 25.05.2026 відповідач ОСОБА_1 зазначив, що посилання позивача на застосування строку позовної давності терміном 30 років є безпідставними у зв`язку із відсутністю його підпису в Умовах та Правилах, застосуванню підлягає строк позовної давності 3 роки. Проте навіть враховуючи, що строки позовної давності поновлено з 04.09.2025, позивач звернувся до суду в квітні 2026 року, тобто майже через 7 місяців після відновлення перебігу позовної давності, а отже пропустили строки звернення до суду через пасивність та недбалість у період з вересня 2025 року по квітень 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 01.04.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 30.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30.10.2019 та встановивши мобільний додаток monobank отримав розрахункову карту НОМЕР_1 (а.с.12).
У заяві-анкеті від 30.10.2019 зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами і Правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів MONOBANK|Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, Тарифами, що розміщені за посиланнями, складають договір про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_1 проставлянням власноручного свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив та зобов`язався виконувати його умови.
Також, у п. 6 анкети-заяви від 30.10.2019 ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (за цифрово-словесним шифром, зазначеним у заяві), що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та є рівнозначним аналогом його власноручного підпису.
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (а.с.14).
На підставі укладеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт 30.10.2019 у розмірі 20000 грн. 00 коп., який 13.12.2025 було зменшено до 15600 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про розмір встановленого ліміту від 27.02.2026 АТ «Універсал Банк» (а.с.13).
До позовної заяви позивач додав чинну редакцію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених Протоколом № 46 від 24.11.2021, які набули чинності з 27.11.2021.
Крім того, позивачем разом із відповіддю на відзив надано Умови та Правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» в редакції станом на дату підписання Анкети заяви.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.10.2019 станом на 27.02.2026 становить 15506 грн. 65 коп.
Відповідно до довідки про рух коштів по картці від 15.04.2026 клієнта ОСОБА_1 за період з 30.10.2019 по 29.12.2025 кредитний ліміт станом на 29.12.2025 становить 15600 грн. 00 коп., заборгованість станом на 29.12.2025 становить 13418 грн. 16 коп., сума витрат за період 32719 грн. 76 коп., сума зарахувань за період 19301 грн. 60 коп.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.10.2019 станом на 27.02.2026 становить 15506 грн. 65 коп.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту (надалі по тексту - кредитний договір).
За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
У позові АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 30.10.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджені Протоколом № 46 від 24.11.2021, які набули чинності з 27.11.2021, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, а також надані представником позивача Умови та Правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» в редакції станом на дату підписання Анкети заяви не містять підпису відповідача та позивачем не доведено, що саме ці Умови, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту розумів відповідач, ознайомившись і погодившись з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) могли неодноразово змінюватись самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
У постанові від 03.07.2019 у справі №14-131цс19 Верховний Суд України викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Підписана відповідачем анкета-заява до Договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані та контактну інформацію, відкриття поточного рахунку, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги, сплату процентів за користування кредитом.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Паспортом споживчого кредиту.
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.10.2019 вбачається, що за період з 30.10.2019 по 27.02.2026 відповідачем періодично вносились кошти на погашення заборгованості перед банком.
Частину внесених на повернення боргу коштів банком зараховувалося на погашення відсотків. Загальний розмір відсотків, списаних банком за період з 30.10.2019 по 27.02.2026 з картки відповідача складає 7647 грн. 65 коп.
Зважаючи на наведене, суд зменшує заборгованість за тілом кредиту на суму фактично списаних з відповідача (утриманих з нього) процентів за користування кредитом та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7859 грн. 00 коп., яка розраховується як різниця між розміром заборгованості, визначеним позивачем за тілом кредиту та сумою сплачених відповідачем процентів (15506 грн. 65 коп. 7647 грн. 65 коп. = 7859 грн. 00 коп.).
Заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає безпідставною та необґрунтованою.
У постанові Верховного Суду від 13.11.2024 року по справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред`явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
14.05.2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким було виключено положення про зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Вказаний Закон набрав чинності з 04.09.2025 року (через три місяці з дати опублікування).
Тобто, із 04.09.2025 року було поновлено відлік строку позовної давності.
Враховуючи, що строк позовної давності було продовжено на період дії карантину та воєнного стану, фактично, строк позовної давності не протікав з березня 2020 року, а, отже, у даному випадку, з моменту останнього здійснення відповідачем платежу за кредитним договором 06.02.2022 не розпочався. Якщо порушення зобов`язання виникло вже в період карантину чи воєнного стану, то після набрання чинності Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» строк позовної давності тільки почне відраховуватись. Тож, загальна позовна давність для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.10.2019 тільки почала відлік після 04.09.2025.
Тобто, позивачем не пропущений строк позовної даності з часу виникнення у нього права вимоги за означеним кредитним договором і до цього часу, а отже заява відповідача про застосування позовної давності є необґрунтованою.
З огляду на викладене вище, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (50,68%), та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1686 грн. 63 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.10.2019, що утворилась станом на 27.02.2026 у розмірі 7859 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1686 (одна тисяч шістсот вісімдесят шість) грн.63 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження за адресою: 04114, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Поліщук
Судове рішення № 140143336, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/6413/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: