Рішення № 140141861, 29.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2628/26

Провадження № 2/373/1893/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2628/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - Усенко Михайло Ігорович, звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №98788680000 від 10.04.2023 року у сумі 30092,29 гривень, судовий збір в сумі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 8000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 10.04.2023 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98788680000. Відповідачу було надано кредит у розмірі 28001 гривень для погашення суми заборгованості, шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний або картковий рахунок споживача, відкритий у кредитодавця. Умовами договору було визначено процентну ставку за кредитом у розмірі 0,00001% річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов договору.

Відповідач кредитні кошти отримала, але свої зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула. Сума заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення, становить 30092 грн 29 коп. з них: заборгованість за тілом кредиту становить 25052 грн 05 коп., заборгованість за відсотками становить 0 грн 00 коп., заборгованість за комісією становить 5040 грн 24 коп.

Вимога за кредитним договором була відступлена.

27.08.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №280. Згідно вказаного договору, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98788680000 від 10.04.2023 року.

Позивач вказує, що зобов`язання за кредитним договором на даний час боржником не виконані, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», як новий кредитор просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №98788680000 від 10.04.2023 року та судові витрати.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 03.08.2026 у справі № 373/2628/26 відкрите провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, як малозначна.

Поштове відправлення із копією ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось з відміткою про вручення «12.08.2026».

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

25.08.2026 на адресу канцелярії суду ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в стягненні заборгованості за комісією у розмірі 5040,24 гривень. Відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позовних вимог просила суд прийняти обґрунтоване та справедливе рішення, з урахуванням відзиву. В поданому відзиві зазначає, що вона дійсно укладала кредитні договори з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» і це було неодноразово. У відповідача не має оригіналу договору про який йде мова у позовній заяві. При ознайомленні з матеріалами позову у третьому розділі договору №98788680000 від 10.04.2023 року чомусь фігурує номер іншого договору №98725777000. Тому, даний документ в неї викликає сумніви з приводу його достовірності, на що вона звертає увагу суду. Вказує, що згідно практики Верховного Суду, у тому числі правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою, є нікчемною. Тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги у частині стягнення ї неї заборгованості за комісією за договором про споживчий кредит. Щодо витрат на правову допомогу, зазначає, що справа є однотипною до десятків тисяч аналогічних, де змінюються лише дані особи відповідача та ідентифікація договорів, справа є малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання. Вважає, що витрати на правничу допомогу у цій справі, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, не перевищують розміру 2000 гривень. Просить взяти до уваги, що про факт укладення договору факторингу №280 від 27 серпня 2024 року її ніхто не повідомляв. Відомостей про повідомлення матеріали справи також не містять. До позовної заяви долучена досудова вимога вих.№5534/3010 від 08.06.2026, щодо сплати заборгованості у розмірі 30092,29 гривень у позасудовому порядку на користь позивача. Однак позовна заява датована тим же 08 червня 2026 року. Таким чином, відповідач була позбавлена можливості досудового врегулювання спору. Такі дії позивача, на думку відповідача, є намаганням введення суду в оману.

Судом встановлено наступне.

10.04.2023 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98788680000.

Відповідно до п. 3.1 сума кредиту за договором становить 28001 гривень.

Згідно п.3.3 кредит надавався ОСОБА_1 для особистих потреб в сумі 28001 гривень на погашення суми заборгованості позичальника за кредитом, наданим позичальнику банком на підставі договору про надання споживчого кредиту 98725777000, шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку № НОМЕР_1 .

Пункт 3.5 зобов`язує позичальника повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтентних платежів, відповідно до графіку платежів, що викладений у Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 12.04.2027 року.

Відповідно до п. 3.8 процентна ставка за договором становить 0,00001% річних.

Згідно п.3.9 за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту відповідачу надано кредит в розмірі 28001 грн строком 48 місяців з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач своєчасно банку кредитні кошти не повертала, в зв`язку з чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № 98788680000 від 10.04.2023 складає 30092,29 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25052,05 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 0,00 грн, заборгованості за комісією в розмірі 5040,24 грн.

До матеріалів справи додано виписку за кредитним договором з 10.04.2023 по 27.08.2024.

З виписки за кредитним договором, яка надана АТ «УКРСИББАНК» вбачається, що 10.04.2023 на рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 28001 грн 00 коп. Призначення платежу: надання кредиту згідно угоди 98788680000 від 10.04.2023 ОСОБА_2

27.08.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №280. Відповідно до вказаного договору, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98788680000 від 10.04.2023 року.

08.06.2026 року за вих. № 5534/3010 на ім`я відповідача була направлена письмова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором №98788680000, в якій ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимагає здійснити погашення кредиту у повному обсязі.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами до казування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду.

10.04.2023 відповідач ОСОБА_1 уклала з АТ «УКРСИББАНК» Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98788680000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 28 001,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути його та сплачувати плату за кредит, інші платежі, шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіку платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але у будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 12.04.2027. Розмір ануїтетного платежу з моменту укладення договору до 10.08.2023 становить 584,00 грн, з 11.08.2023 розмір такого платежу становить 1004,00 грн. Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних.

Крім того, Додатком № 1 до Договору №98788680000 від 10.04.2023 визначено умови нарахування та сплати комісій, графік платежів, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором.

АТ «УКРСИББАНК» також виконав свій переддоговірний обов`язок по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, про що свідчить наявний в матеріалах справи Паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма). В Паспорті споживчого кредиту, серед іншого, відображена інформація стосовно основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та порядок повернення кредиту.

На підтвердження заборгованості, позивачем надано виписку, сформовану АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором №98788680000 ОСОБА_1 за період з 10.04.2023 по 27.08.2024. Зі змісту виписки вбачається, що банком 10.04.2023 ОСОБА_1 були надані кредитні кошти в сумі 28 001,00 грн, призначення платежу:«надання кредиту згідно угоди 98788680000 від 10.04.2023 ОСОБА_2 ». Згідно виписки за кредитним договором № 98788680000 здійснювалось нарахування комісії та частково погашалась заборгованість.

Суд бере до уваги, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку проте, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

З доданої до позовної заяви виписки по банківському рахунку НОМЕР_1 відкритому на ім`я відповідача вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами. Виписка містить деталізацію витрат та нарахувань в межах відкритої кредитної лінії, тому суд погоджується з наявністю заборгованості.

Також суд звертає увагу на те, що номер банківського рахунку НОМЕР_1 відкритому на ім`я відповідача ОСОБА_1 , на який 10.04.2023 кредитодавцем перераховано 28 001 грн 00 коп. міститься у п.3.3. Договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98788680000, яким передбачено, що кредит надається позичальнику шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок Банку НОМЕР_1 , а позичальник надає згоду щодо зарахування кредитних коштів з наданого йому кредиту на рахунок отримувача, зазначений в цьому пункті Договору.

Отже, Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98788680000 від 10.04.2023 року є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УКРСИББАНК» не повернуті, то відповідно до отриманих ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прав вимоги на їх стягнення, які позивач набув на підставі Договору факторингу №280 від 27.08.2026, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.

Згідно витягу з реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором від 10.04.2023 № 98788680000 у сумі 30 092 грн 29 коп., з яких: 25 052 грн 05 коп. - сума заборгованості за основним боргом; 00 грн 00 коп.- загальна заборгованість за процентами, 5 040 грн 24 коп. заборгованість за комісіями.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 5449 від 27.08.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перерахувало АТ «УКРСИББАНК» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 280 від 27.08.2024 в сумі 2 798 494,63 грн

Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 , перед позивачем також підтверджується розрахунком заборгованості за договором №98788680000, відповідно до якого її заборгованість становить 30 092 грн 29 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту 25 052 грн 05 коп., заборгованість за відсотками 0 грн, заборгованість за комісією 5 040 грн 24 коп.

08.06.2026 позивачем,із дотриманням порядку визначеному у статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», на адресу відповідача направлялась досудова вимога Вих. №5534/3010 про погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, у ОСОБА_1 виник обов`язок дострокового повернення суми грошових коштів за кредитним договором №98788680000від 10.04.2023.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити в стягненні заборгованості за комісією у розмірі 5040,24 гривень, відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позовних вимог просила суд прийняти обґрунтоване та справедливе рішення, з урахуванням відзиву. В поданому відзиві зазначає, що вона дійсно укладала кредитні договори з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» і це було неодноразово. У відповідача не має оригіналу договору про який йде мова у позовній заяві. При ознайомленні з матеріалами позову у третьому розділі договору №98788680000 від 10.04.2023 року чомусь фігурує номер іншого договору №98725777000. Тому, даний документ в неї викликає сумніви з приводу його достовірності, на що вона звертає увагу суду.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», яке є правонаступником кредитора, належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98788680000 від 10.04.2023 в сумі 25 052 грн 05 коп.

Щодо заборгованості за комісією.

Позивачем не надано жодних доказів про те, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості включала в себе додаткові послуги, які надавалися поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право вимагати безоплатно один раз на місяць.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом даної справи.

Відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу є завищеними, оскільки позовна заява є однотипною, малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання. Просить відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу і разом з тим у своєму відзиві зазначає, що витрати на правничу допомогу у цій справі, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін не перевищують розміру 2000,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд також звертає увагу та те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав суду договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ», який підписано сторонами та скріплено печатками; акт №3805 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 на суму - 8000 грн 00 коп., який підписано сторонами та скріплено печатками та детальний опис наданих юридичних послуг до акту №3805 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

Пунктом 2.3 договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року передбачає вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу 8 000 грн.

Зі змісту акту №3805 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 вбачається, що виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Кредитним договором №98788680000 на суму 8 000 грн 00 коп.

Детальний опис наданих юридичних послуг до акту №3805 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року містить детальний опис наданих АО «АПОЛОГЕТ» послуг за період з 01.06.2026 по 08.06.2026 у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №98788680000, боржник ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Загальна кількість: 6 год. 30 хв.; 1 шт.

У такий спосіб позивачем у справі підтверджено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо судового збору.

Згідно із платіжною інструкцією №36114 від 12.06.2026 позивачем сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 83,25%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2 216 грн 45 коп.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №98788680000 від 10.04.2023 у розмірі 25 052 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят дві) гривні 05 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 216 (дві тисячі двісті шістнадцять) гривень 45 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк