Рішення № 140141759, 10.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1077/25

2/368/229/26

Рішення

Іменем України

"10" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі головуючого судді Кириченко В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 95405,56 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ять гривень 56 копійок) гривень. та 2442, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивував позов тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 16.11.2021 на підставі кредитного договору № 1002017914001 (надалі - кредитний договір) видано кредит у сумі 70000 грн. (копії кредитного договору та платіжної інструкції про видачу кредиту додаються).

Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) Відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому Позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином.

Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює, також, принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 року складає 95405.56 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ять гривень 56 копійок) грн., з яких:

- 61069.5 грн. - заборгованість за кредитом;

- 16.37 грн. - заборгованість процентами;

- 34319.69 грн. - заборгованість за комісією (детальний розрахунок заборгованості додається до позовної заяви).

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002017914001 від 16.11.2021, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

А тому наполягаю на правомірності позовних вимог до Відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і прошу суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі.

Окрім того, постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2024 по справі № 486/203/24 підтверджено правомірність стягнення комісії за обслуговування кредиту, з огляду на те, що: - комісія була узгоджена сторонами договору;

- її нарахування відповідає законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування»;

- ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

Статтею 264 того ж Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Кредитний договір укладено між сторонами процесу 16.11.2021. Однак Відповідач здійснював платежі по договору до 14.04.2023, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку.

Окрім того, 11.03.2020р. постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину(п. 12 Прикінцевих та перехіднихположень ЦКУ).

24.02.2022р. Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

1 липня 2023р. завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023).Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020р. продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Відповідно, строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. ЇЇ представник адвокат Матюшенков Д.В. в судовому засіданні не визнав позов з обгрунтуванням, що заборгованість по тілу кредиту та процентах за користування кредитом сплачена після складання довідки позивачем про заборгованість а умови кредитного договору щодо стягнення комісії в розмірі 34319,69 грн. за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЗУ "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за надання кредиту без визначення того, які саме послуги кредитором надаються позичальнику в його інтересах, як у цьому випадку, є несправедливою умовою кредитного договору та відповідні положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11 , частини п`ятої статті 12 ЗУ "Про споживче кредитування".

Такого висновку дійшла ВП ВС у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Враховуючи зазначене вище, вважаю, що умови кредитного договору щодо стягнення комісії в розмірі 34319,69 грн. за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією вважаю задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 16.11.2021 укладено кредитний договір № 1002017914001 (надалі - кредитний договір) зі слідуючими умовами:

сума кредиту - 70000,00 грн.;

строк кредитування - 24 місяці;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % від суми кредиту щомісяця, що становить 2093 грн.;

розмір процентної ставки за користування кредитом 0,01% річних;

схема повернення кредиту рівними платежами згідно графіку платежів;

Згідно платіжної інстукції відповідачу видано 70000,00 грн. кредиту.

Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) Відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому Позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином.

Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює, також, принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконувала свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 року згідно детального розрахунку заборгованості складає 95405.56 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ять гривень 56 копійок) грн., з яких:

- 61069.5 грн. - заборгованість за кредитом;

- 16.37 грн. - заборгованість процентами;

- 34319.69 грн. - заборгованість за комісією .

Надана Банком виписка/довідка за особовим рахунком ОСОБА_1 відображає платежі, здійснені у період з травня 2025 року по квітень 2026 року, та загальний оборот 61 120,00 грн. У документі зазначено особовий рахунок та IBAN НОМЕР_2 , який також зазначений Банком у матеріалах позову та у вимозі про сплату заборгованості.

Банківська довідка фіксує, зокрема, платежі 5 000,00 грн 13.05.2025, низку платежів по 5

100,0 грн 10.06.2025, 08.07.2025, 08.08.2025, 10.10.2025, 07.11.2025, 10.12.2025, 09.01.2026, 10.02.2026, 11.03.2026, а також 4 000,00 грн 12.09.2025, 20,00 грн 27.03.2026 та 6 200,00 грн. 10.04.2026 . Загальна сума становить 61 120,00 грн. Ця довідка, сформована Банком, усуває сумніви щодо факту надходження коштів до АТ «ПУМБ».

Арифметично 61 120,00 грн перевищують заявлені Банком 61 069,50 грн. основного боргу на 50,50 грн. Якщо врахувати також заявлені 16,37 грн процентів, загальна сума цих двох складових позову становить 61 085,87 грн. Отже, повторне присудження 61 069,50 грн тіла та 16,37 грн процентів призвело б до подвійного стягнення одного й того самого зобов`язання.

У призначенні окремих платежів та у довідці Банку поряд із номером № 1002017914001 зазначено дату 29.06.2023, тоді як позов заявлено за договором № 1002017914001 від 16.11.2021. Проте ця обставина має оцінюватися не ізольовано, а у сукупності з усіма доказами та процесуальною поведінкою сторін.

По-перше, номер договору в платіжних документах повністю збігається з номером договору, який є предметом позову: № 1002017914001. По-друге, IBAN иА413348510000029097114778813 збігається з рахунком, який Банк використовує у матеріалах цього кредитного зобов`язання. По-третє, у самій довідці Банку поряд із платежами міститься технічний запис «Вхідний 16/11/21», тобто документ Банку одночасно пов`язує відповідний рахунок із датою виникнення спірного кредиту 16.11.2021.

По-четверте, у призначенні переказів Банк використовує формулювання про «погашення заборгованості по раніше списаній угоді № 1002017914001 від 29/06/2023». Це формулювання саме по собі вказує не на доведене існування другого самостійного кредитного договору, а на внутрішню банківську ідентифікацію «раніше списаної угоди». Жодного іншого кредитного договору № 1002017914001 від 29.06.2023, укладеного ОСОБА_2 з ПУМБ, Позивач до суду не надав і на його існування як на окреме зобов`язання не посилався.

По-п`яте, саме Банк формував реквізити та призначення платежів. Позичальник, який сплачує кошти за реквізитами кредитора, не може нести негативні наслідки внутрішньої банківської класифікації.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про споживче кредитування для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

З вищенаведеного вбачається, що Закон про споживче кредитування безумовно та однозначно передбачає право Позивача (як Кредитодавця) на встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за Кредитним договором.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості була відображена в тексті Кредитного договору, який був підписаний Відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за Кредитним договором.

Верховний Суд в Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у своїй Постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц зазначає, що «умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів»(будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734^Ш від 15 листопада 2016 року».

Відтак, починаючи з 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон про споживче кредитування, а рівно й зміни до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», після чого зазначена стаття 11 прийняла той вигляд, який має і до цього моменту («1. Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування"»).

Таким чином, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості Позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від Відповідача.

Відтак, враховуючи все вищезазначене в сукупності, є всі належні правові підстави вважати, що включення до тексту Кредитного договору умови про необхідність сплати Відповідачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості , а також подальше витребування нарахованої комісії від Позивача є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, що регулює відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем.

Вищезазначені доводи узгоджуються з правовим висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Тому посилання відповідача про нікчемність умови про комісію за обслуговування кредитної заборгованості не відповідає діючому законодавству на час виникнення правовідносин.

Банк нарахував 40 673,88 грн комісії, з яких 6 354,19 грн відобразив як погашені, а 34 319,69 грн заявив до стягнення. При цьому 29.06.2023 у розрахунку Банку одним нарахуванням відображено 15 031,55 грн комісії які, з розрахунку вбачається, нараховані з урахуванням згоди позивача про сплату відповідачем 16.03.2022, 16.04.2022,16.05.2022,16.06.2022,16.07.2022, 16.08.2022 і 16.09.2022 частини щомісячної комісії в розмірі 75,19 грн. з суми щомісячної комісії в розмірі 2093 грн. та відтермінування сплати решти частини щомісячної комісії комісії до 29.06.2023 .

Тому стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1002017914001 за комісією у сумі 34319,69 грн.

В решті позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентів відмовити.

Позов заявлено на суму 95405,56 грн. а задоволено на суму 34319,69 грн.,що становить 35,97% від вказаної суми. На підставі ст.141ч.1 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 871,34 грн. , що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При подачі позову позивачем сплачено 2422,4 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 29.09.2026 року у зв`язку з участю судді у колегіальному розгляді іншої справи.

Керуючись статтями 3, 509, 526, 599, 1054, 215 ЦК України, статтями 8,11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263 ЦПК України,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість за Кредитним договором №1002017914001 за комісією у сумі 34319,69 грн., а також судовий збір в розмірі 871,34 грн.

В решті позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентів відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення складено 29.09.2026 року.

Суддя В.І. Кириченко