Рішення № 140139584, 28.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1341/26

Провадження № 2-о/645/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Спесивцева О.В.

присяжних Магас В.В., Бисової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Асєєвої К.М.

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці адвоката Кирочко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця, ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , уродженця міста Харкова, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за контрактом, старшого водія зенітно ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який загинув у селі Діброва (код кодифікатора НОМЕР_4 ), Міловської селищної територіальної громади, Старобільського району Луганської області під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України; зобов`язати Перший відділ Державної реєстрації Актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України видати свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Харкова, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Діброва (код кодифікатора НОМЕР_4 ), Міловської селищної територіальної громади, Старобільського району Луганської області.

В обґрунтування заяви вказує, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 31.10.2022 року уклав Контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу та згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 31.10.2022 року №299, був зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Із змісту довідки командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади імені кошового отамана ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 від 18.11.2022 р. № 0501/13/39 вбачається, що в послідуючому ОСОБА_4 звернувся до НОМЕР_6 окремої механізованої бригади з проханням про прийняття його на військову службу за контрактом, а командир бригади не заперечував у прийнятті його на вакантну посаду водій «солдат», штат-04/307, ВОС-790037А, після проходження фахової підготовки в навчальному центрі. Після закінчення навчання в навчальному центрі він був направлений до НОМЕР_6 окремої механізованої бригади імені кошового отамана ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби, де проходив службу як військовослужбовець за призивом, у званні старшого солдату на посаді старшого водія зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону.

У квітні 2023 року заявницею отримано сповіщення сім`ї №12/3058 про безвісти зниклого чоловіка від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким сповіщено, що під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України, поблизу населеного пункту Діброва, Старобільського району Луганської області, зник безвісти 24.03.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення службового розслідування, встановлено обставини зникнення безвісти військовослужбовця, а також те, що зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настало під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та пов`язано з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини, місце зникнення безвісти: населений пункт Діброва, Луганської області. У зв`язку із зникненням безвісти чоловіка, заявником подано заяву до Національної поліції України, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221190000607 від 11.05.2023 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Органом досудового розслідування справи, є Відділ поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області. Станом на час звернення із заявою, будь-якої офіційної інформації щодо нього не надходило, місцезнаходження його не відоме. З огляду на те, що з дня зникнення ОСОБА_4 минуло більше ніж шість місяців і будь-які відомості про його місцеперебування відсутні, є підстави вважати його загиблим (померлим). Оголошення ОСОБА_4 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою про оголошення фізичної особи померлою. Вирішено проводити розгляд справи в порядку окремого позовного провадження у складі одного судді та двох присяжних. Призначено справу до розгляду.

Від представника Міністерства оборони України Ляшенко О.О. надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що оскільки чоловік заявниці визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі у бойових діях, заява про оголошення його померлим має розглядатися з дотриманням положень ч. 2 ст. 46 ЦК України. Так, представник Міноборони вважає, що враховуючи правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2014 року по справі № 755/11021/22, заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. Просить прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану. Також просить витребувати від державних органів відомості стосовно громадянина України, а розгляд справи провести без участі представника Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року задоволено клопотання Міністерства оборони України про витребування доказів.

До суду надійшла витребувана інформація.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_6 та її представник - адвокат Кирочко Л.С., підтримали вимоги заяви та просили її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 та Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялися, надали заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини 1 статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із частиною 3 статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина 4 статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно із частиною 1 статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24, провадження № 61-2282св25).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22, провадження № 61-1296св24).

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців ( постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною 2 статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині 2 статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 (а.с. 20). Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 21).

31.10.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав Контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу та згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 31.10.2022 року №299, був зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с. 22-24).

Згідно довідки командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади імені кошового отамана ОСОБА_7 підполковника ОСОБА_5 від 18.11.2022 р. № 0501/13/39 вбачається, що в послідуючому ОСОБА_4 звернувся до НОМЕР_6 окремої механізованої бригади з проханням про прийняття його на військову службу за контрактом, а командир бригади не заперечував у прийнятті його на вакантну посаду водій «солдат», штат-04/307, ВОС-790037А, після проходження фахової підготовки в навчальному центрі (а.с. 26).

Після закінчення навчання в навчальному центрі ОСОБА_4 був направлений до НОМЕР_6 окремої механізованої бригади імені кошового отамана ОСОБА_7 для подальшого проходження військової служби, де проходив службу як військовослужбовець за призивом, у званні старшого солдату на посаді старшого водія зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону.

Повідомленням про зниклого безвісті від 05.04.2023 року №12/3058 ІНФОРМАЦІЯ_7 сповістив заявницю, що її чоловік, старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу за контрактом 31.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проходив службу на посаді старшого водія зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 24.03.2023 року поблизу населеного пункту Діброва, Старобільського району Луганської області, під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України (а.с. 44).

Зі змісту Акту службового розслідування, яке було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.03.2023 року №1619, проведеного за фактом зникнення безвісти в умовах складної бойової обстановки 24 березня 2023 року військовослужбовця за призовом, старшого водія зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, зокрема, що «Згідно бойового розпорядження оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 14 лютого 2022 року №21т-оп. та бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18 лютого 2022 року №301/130/т на застосування особового складу підрозділів військової частини НОМЕР_1 , особовий склад НОМЕР_3 механізованого батальйону залучено до виконання завдань за призначенням, пов`язаних із захистом суверенітету країни, її територіальної цілісності та недоторканності в умовах воєнного стану та відсічі збройній агресії рф проти України.

З рапорту командира НОМЕР_3 механізованого батальйону майора ОСОБА_8 за вхідним номером 1427/р від 24 березня 2023 року та доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 24 березня 2023 року стало відомо, 24 березня 2023 року в ході бойового зіткнення підрозділів ЗВРез №2 (5 МР 2 МБ) з противником в районі населеного пункту Діброва Луганської області, зник безвісти старший солдат ОСОБА_4 . Вжитими заходами щодо з`ясування місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_4 , а саме спроби встановити з ним телефонний зв`язок, опитування співслужбовців, позитивних результатів не дали. Проявів боягузтва через небажання виконувати обов`язки військової служби в умовах бойової обстановки вказаний військовослужбовець не виказував, до теперішнього часу будь-які відомості щодо самовільного залишення ним місця служби або його поранення чи загибелі не надходили, місцезнаходження останнього не відоме.

З витягу з журналу ведення бойових дій НОМЕР_6 омбр стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 під час бойового зіткнення особового складу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону з противником в районі населеного пункту Діброва Луганської області, зник безвісти старший солдат ОСОБА_4 .

З пояснень командира 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону капітана ОСОБА_9 та командира 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_10 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 в ході виконання бойових завдань в складі підрозділу в районі населеного пункту Діброва Луганської області, переважаючими силами противник перейшов в активні наступальні дії. Під час відступу групи старший солдат ОСОБА_4 прикривав відхід групи поблизу другої вулиці у населеному пункті Діброва. Під час пересування на запасні позиції останній з групою не вийшов та на зв`язок більше не виходив. У зв`язку із щільним обстрілом зі сторони збройних формувань Російської Федерації повертатись було неможливо, група втратила боєздатність евакуйовуючи поранених військовослужбовців. По теперішній час частина території населеного пункту Діброва, в якій останній раз перебував старший солдат ОСОБА_4 , знаходиться під окупацією ворога. Під час виконання бойових завдань старший солдат ОСОБА_4 знаходився в тверезому стані та перебував у засобах захисту, а саме: бронежилеті та шоломі кевларовому. Також старший солдат ОСОБА_4 був зі своєю штатною, закріпленою за ним зброєю, а саме: АК-74 № НОМЕР_8 , яка не була знайдена.

До теперішнього часу до військової частини НОМЕР_1 будь-яка офіційна інформація щодо старшого солдата ОСОБА_4 не надходила та його місцезнаходження невідоме.

За даних обставин, враховуючи той факт, що місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_4 не встановлено, слід визнати зазначеного військовослужбовця зниклим безвісти з 24 березня 2023 року.

Таким чином, зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_4 настало під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в ході відсічі збройної агресій Російської Федерації проти України. Пов`язано з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Місце зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_4 встановлено: населений пункт Діброва, Луганської області.

Умовою, що сприяла зникненню безвісти старшого солдата ОСОБА_4 є бойове зіткнення із противником в районі ведення бойових дій в ході наступу противником. Вини посадових осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли б даній події, під час проведення службового розслідування не встановлено» (а.с. 120-121).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.04.2023 року №1393 «Про результати службового розслідування» вирішено вважати військовослужбовця за призовом старшого водія зенітного ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону, старшого солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зниклим безвісти з 24 березня 2023 року (а.с.122-123).

Листом від 30.03.2026 року №152378-2026, ГУНП в Харківській області повідомило, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», Положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, та відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наповнення та підтримка в актуальному стані якої здійснюється відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 «Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2022 за №425/37761 (зі змінами), гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у державному розшуку за відділом поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 11.05.2023 по теперішній час, кримінальне провадження №12023221190000607 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, як особа, зникла безвісти за особливих обставин. У період з 24.03.2023 по теперішній час звернення до органів (підрозділів) поліції від його імені не надходили (а.с. 110-112).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №20260513-1449 від 13.05.2026 року вбачається, що в реєстрі наявна інформація про розшукувану особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяви/інформації №5181 від 10.05.2023 року ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, кримінальне провадження №12023221190000607 від 11.05.2023 року, інформація про обставини: «зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій)» (а.с. 144).

Відповідно до листа ДП «Український національний центр розбудови миру» від 27.03.2026 року №08-10/16379 «Щодо надання інформації» повідомлено суд, що відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені до реєстру НІБ (Національне інформаційне бюро), однак відомості про перебування запитуваної особи у полоні відсутні. Станом на дату надання відповіді, інформація від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до НІБ не надходила (а.с. 105).

Листом від 25.03.2026 року №19.5.1/22174-26-Вих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 24.03.2023 року по 25.03.2026 року (станом на 10:55) в Базі даних не виявлено (а.с. 104).

Згідно інформації щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з березня 2023 року по лютий 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховувався дохід за кодом 185- виплата військовослужбовцям з В/ч НОМЕР_1 . Інформація про інші джерела відсутня (а.с. 106-107).

Допитаний у судовому засіданні 19.05.2026 року в якості свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , повідомив, що є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що з 2018 року він разом зі своїми батьками, братом та його дружиною (заявницею по справі), а також їх дитиною, проживали разом за адресою АДРЕСА_1 . Зазначив, що восени 2022 року його брат пішов на військову службу за контрактом в ЗСУ. Близько 20 березня 2023 року його брат, ОСОБА_4 , зателефонував їх матері та повідомив, що відбуває на бойове завдання. Після цієї дати жодної інформації від брата ні він, ні його мати не отримували та з ним не спілкувалися. Вказав, що після отримання повідомлення про зникнення безвісті ОСОБА_4 , заявниця разом з малолітньою дитиною переїхали в інше місце, де наразі мешкають.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).

Вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте дають підстави для обґрунтованого припущення його смерті за обставин, що підтверджені цими доказами. Наявні в справі матеріали докази не містять жодних суперечностей щодо обставин можливої загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання ним обов`язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті село Діброва, Старобільського району Луганської області, Україна. Будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 живий, перебуває у полоні, виїхав за межі України тощо, у матеріалах даної цивільної справи відсутні.

Верховний Суд у своїх численних рішеннях послідовно підтримує можливість оголошення особи померлою за наявності сукупності обставин, які дають підстави припускати її загибель або смерть.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі № 756/11546/18 (провадження № 61-279св19) було зазначено, що для оголошення фізичної особи померлою необхідно встановити не тільки факт відсутності відомостей про її місцеперебування, а й наявність обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Суд повинен дослідити всі обставини зникнення особи, а також вжиті заходи щодо її розшуку, і оцінити їх у сукупності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 757/23011/17-ц (провадження № 61-12499св19), де наголошувалося, що суду необхідно встановити неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи, та існування обставин, що об`єктивно дають підстави вважати, що особа загинула або померла.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 757/29519/18-ц також зазначено, що відсутність особи за місцем постійного проживання протягом тривалого часу, припинення виплати пенсії, а також неможливість встановити її місцезнаходження за допомогою правоохоронних органів, є достатніми підставами для оголошення особи померлою.

У даній справі наявні всі вищезазначені умови, а саме: особа зникла під час бойового завдання, з моменту зникнення пройшло більше 3 років та 6 місяців, відсутні будь-яких відомості про її місце перебування, проводяться розшукові дій правоохоронними органами, які до теперішнього часу не дозволили встановити місцезнаходження особи.

Заявник вказує, що оголошення загиблим (померлим) її чоловіка, необхідно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Посилання Міністерства оборони України на те, що заявник у порушення вимог ч. 2 ст. 46 ЦК України передчасно, до спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій, звернулася до суду із заявою про оголошення її чоловіка померлим, суд вважає необґрунтованими, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що з великою долею вірогідності можна стверджувати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 поблизу населеного пункту Діброва, Старобільського району Луганської області, під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

У постановах Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 та від 25 квітня 2024 року № 278/970/23 сформовано правовий висновок про те, що шестимісячний строк, визначений у ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 року, зазначила, що: «приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким», «речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи».

У п. 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 року зазначено, що «законодавець, формуючи припис речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»). Після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене свідчить, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюється без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, село Діброва, Мілівської селищної територіальної громади, Старобільського району Луганської області (код UA44140070070030989) у період з 24.02.2022 року має статус тимчасово окупованої території.

Отже, як на час настання події (бойового зіткнення з противником в районі ведення бойових дій в ході наступу противника), за якої, ймовірно, відбулася загибель військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і станом на час розгляду справи, село Діброва, Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованим Російської Федерацією територія України.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24)), окупація території не є законодавчою перешкодою для застосування положень частини другої статті 46 ЦК України.

Оскільки в районі ймовірної загибелі особи активні бойові дії не ведуться понад шість місяців, правові підстави для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим є повністю обґрунтованими та доведеними.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верхоного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 03 червня 2026 рокуу справі № 621/1130/25 (провадження № 61-604св26).

Відтак, суд дійшов висновку, що саме з 24 березня 2023 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини 2 статті 46 ЦК України, як дати настання події, за якої відбулася загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник звернулася до суду із заявою 19.02.2026 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду). Тож, як на час її звернення до суду, так і на час судового розгляду, сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини 2 статті 46 ЦК України, що спростовує твердження Міністерства оборони України про передчасність її звернення.

Ураховуючи викладене, за наявності обґрунтованих припущень про факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України, у складі військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку про задоволення заяви про оголошення його померлим.

Керуючись ст. ст. 46, 47 Цивільного кодексу України, ст. ст. 305-309 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце народження: Україна, м. Харків, Харківська область, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за контрактом, старшого водія зенітно ракетного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Датою смерті ОСОБА_4 вважати ІНФОРМАЦІЯ_9 ; місцем смерті вважати населений пункт: село Діброва, Старобільського району Луганської області, Україна; причиною смерті: виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації, виконуючи бойове завдання у складі підрозділів Збройних Сил України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: м.Київ, проспект Повітряних Сил, 6;

Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 23320813, м.Харків, вул. Сумська, 61.

Повний текст рішення складено 28.09.2026 року.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев

Присяжні В.В. Магас

С.М. Бисова