Рішення № 140139512, 23.09.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 612/225/26 провадження № 2/632/962/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Клименко А.В. (у порядку ч.3 ст.66 ЦПК України),

позивача - ОСОБА_1 ,

уповноваженої особи його представника - адвоката Марущак Я.В.,

уповноваженого прокурора - Середа С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції з приміщення Ставищенського районного суду Київської області при розгляді справи по суті у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області як орган опіки та піклування, уповноважений прокурор - Середа Святослав Сергійович - прокурор Златопільського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 року до суду на підставі ухвали Близнюківського районного суду Харківської області, яка 17.04.2026 року набула чинності, надійшла вказана цивільна справа, в якій позивач в особі свого представника за ордером адвокатського бюро «Марущак і партнери», якого представляв адвокат Марущак Ярослав Вікторовича, просив суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку п.1 ч.1 ст.162 Сімейного кодексу України через ухилення від виконання батьківських обов`язків з початку 2024 року та до дня звернення до суду та повне утримання та виховання дитини позивачем.

Разом із позовною заявою позивач надав суду заяву про допит його як свідка в даній справі та допит ще 3 свідків для підтвердження заявлених позовних вимог, а також витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетин кордону України відповідачкою у період з 01.01.2024 року до 31.03.2026 року, тобто до дня звернення до суду (а.с.50-53).

Ухвалою судді від 11.05.2026 року вказану заяву було прийнято до розгляду та залишено без руху через не реєстрацію представника позивача як юридичної особи в електронному суді в порушення ч.6 ст.14 ЦПК України та відсутності ордера на представлення інтересів позивача саме в Златопільському міськрайонному суді Харківської області (а.с.68).

Ухвалою судді від 03.06.2026 року провадження у справі було відкрито у загальному позовному провадженні, наданий відповідачу час для подання відзиву, а третій особі письмових пояснень, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання кордону України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2023 року до 31.03.2026 року включно (а.с.81-82).

09.06.2026 року від Головного центру обробки спеціальної інформації адміністрації Державної прикордонної служби України засобами електронного документообігу надійшла відповідь на виконання вимог ухвали судді від 03.06.2026 року із даними про постійне перетинання кордону відповідачкою у вказаний період та залишення нею кордонів України останній раз 25.03.2026 року (а.с.97-98).

03.07.2026 року на адресу суду від третьої особи у справі в особі представника за довіреністю засобами електронного суду надійшла заява про проведення підготовчого провадження за відсутності третьої особи та не заперечення проти вимог заяви позивача (а.с.100-101).

07.07.2026 року на адресу суду засобами електронної пошти з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшла заява відповідачки про визнання позовних вимог та розгляд справи загалом за відсутності відповідачки (а.с.102-103).

Ухвалою суду від 08.07.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті, задоволено клопотання позивача про виклик та допит у судовому засіданні трьох свідків, заявлених позивачем при зверненні до суду (а.с.106-107).

Ухвалою суду від 02.09.2026 року відкладено розгляд справи по суті через зміну законодавства в частині обов`язкових учасників справи та залучено до участі у справі уповноваженого прокурора за місцем проживання дитини - Київську обласну прокуратуру, якій надано час для подання письмових пояснень щодо суті заявлених позовних вимог (а.с.146-147).

Ухвалою суду від 14.09.2026 року за клопотанням уповноваженої особи представника позивача надано вказаному представникові та позивачу право участі у судовому засіданні при розгляді справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з приміщення Ставищенського районного суду Київської області (а.с.168-169).

Ухвалою суду від 23.09.2026 року перед початком розгляду справи по суті відмовлено у проведенні відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку за участі представника третьої особи через порушення вимог ст.212 ЦПК України (а.с.223-224).

Ухвалою суду від 23.09.2026 року перед початком розгляду справи по суті наданий свідкам, заявленим позивачем ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з приміщення Ставищенського районного суду Київської області (а.с.226-227).

Перед початком розгляду справи по суті до участі у справі як уповноважений прокурор був допущений на підставі наказу Лозівської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури №26 від 07.09.2026 року «Про розподіл обов`язків між керівництвом та працівниками Лозівської окружної прокуратури» прокурор Златопільського відділу Лозівської окружної прокуратури Середа С.С.

Також перед початком розгляду справи по суті ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання був знятий допит свідків у судовому засіданні після встановлення факту їх не прибуття у судове засідання через не забезпечення їх явки стороною позивача та подальшого відповідного клопотання уповноваженої особи представника позивача про вказану дію.

Відповідачка у судове засідання для розгляду справи по суті не прибула, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином у порядку п.4 ч.8 ст.128 та п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України (а.с.151). Її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України. Визнання нею позовних вимог суд до уваги як доказ не приймає, оскільки в іншому випадку справа була б вирішена ще в підготовчому провадженні, в той же час встановлюючи, що відповідачці відомо про наявність спору у суді щодо заявлених позовних вимог та вона особисто приймати участь у справі не бажає.

Третя особа в особі уповноваженої службової особи у судове засідання не прибула, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином засобами електронного суду (а.с.159-160), причини неявки суду не повідомила. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач та уповноважена особа його представника заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на надані суду докази стороною позивачів та витребувані судом докази за клопотанням сторони позивачів, вказуючи, що відповідачка відмовилася від виконання своїх батьківських обов`язків, переклавши вказаний обов`язок на позивача, свідомо ухиляючись від виконання власних батьківських обов`язків.

Уповноважений прокурор Середа С.С. у судовому засіданні до судових дебатів власної позиції не мав, а вже у судових дебатах після дослідження матеріалів справи не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши позивача, уповноважену особу його представника та уповноваженого прокурора, суд встановлює, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідачка є матір`ю, а позивач батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (актовий запис №162 24.09.2019 року)(а.с.21).

Шлюб між сторонами розірваний рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 13.04.2026 року, яке 14.05.2026 року набуло чинності, в межах цивільної справи №378/171/26 згідно даним Єдиного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135636047).

Дитина зареєстрована із відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру теритоіральної громади Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської области (а.с.11, 12).

Фактично дитина мешкає із позовачем у селищі Ставищі Київської області, що підтверджує акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача від 19.11.2025 року, складений службою у справах дітей Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с.23).

18.02.2026 року виконавчий комітет Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області своїм рішенням №2105 від 18.02.2026 року затвердив висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно доньки через те, що вона з власних міркувань взагалі не приймає участі у житті дитини, самоусунувшись від виконання власних батьківських обов`язків (а.с.45-46).

Судом встановлено, що відповідачка постійно залишає межі України, що встановлено із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 05.06.2026 року, зокрема, ОСОБА_2 залишала межі України у період з 24.06.2024 року (перший виїзд у період, коли виник спір та вимоги до неї) до 25.03.2026 року (останній вже після подання позову) чотири рази, кожного разу на термін від 3 з половиною до п`яти місяців (а.с.98). Під час судового розгляду не встановлено, що вказані виїзди були пов`язані з лікуванням або необхідністю працевлаштування.

Ба більше, у вказаний період з 05.02.2025 року до 22.01.2026 року донька сторін постійно хворіла на інфекції верхніх дихальних органів, що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №64 від 13.02.2026 року (а.с.35).

Таким чином, відсутність відповідачки ставалася, коли дитину необхідно було лікувати, зокрема, придбавати ліки для лікування за встановленими діагнозами.

Даних про те, що відповідачка брала участь у таких витратах суду надано не було.

Крім цього, дитина на час звернення до суду відвідувала дошкільний навчальний заклад, де нею повністю опікувався саме позивач-батько, що вбачається із довідок Ставищенського закладу дошкільної освіти «Золота рибка» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с.38-39).

Надані суду докази у сукупності надають суду чітку картину поведінки відповідачки відносно дитини у період другої половини 2024 року - початку 2026 року, вказують на зухвале невиконання своїх батьківських обов`язків відповідачкою щодо виховання дитини, не надають суду можливості встановити будь-які причини чи докази, які б дозволяли б сумніватися, що до відповідачки слід застосувати будь-який інший захід впливу, окрім найсуворішого, оскільки підстав вважати, що поведінка відповідачки зміниться судом не встановлено.

Відносно часткових заперечень прокурора щодо прихованої мети для позбавлення батьківських прав щодо появи відстрочки від мобілізації для позивача як військовозобов`язаного на підставі норм Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», то в цій частині суд вказані заперечення не приймає до уваги, оскільки для даної категорії позовів головним є захист прав дитини безвідносно наявності відстрочки чи бронювання в особи, яка звернулася до суду, оскільки в іншому випадку предметом спору повинен бути не захист права дитини в частині встановлення злісного невиконання обов`язків батьками або одним із них, а перевірка, чи не зможе позбавлення батьківських прав вплинути на мобілізаційний стан відповідного батька, що виходить за межу предмета спору в дній справі та судом до уваги не приймається.

Прийняте судом рішення є квінтесенцією поведінки відповідачки за останні два роки щодо дитини, її свідоме нехтування здоров`ям власної доньки на догоду власним бажанням та настроям, поведінка, яка не дозволяє суду бачити в ній мати та виховательку для дитини з позитивним прикладом.

Відповідно до частин 1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частин 3 та 4 ст.155 СК України, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, лікування дитини, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

У відповідністю зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України. Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи вирішення питання про позбавлення батьківських прав відповідачки, суд одночасно за власною ініціативою, не зважаючи на те, що ані позивач, ані третя особа вказані питання не ставили у позові, у порядку ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України вирішує питання про стягнення з відповідачки аліментів, розмір яких суд визначає відповідно до вимог статей 182 та 183 СК України, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку при щомісячному нарахуванні

Під поняттям аліменти законодавство передбачає усі належні види утримання, які повинна отримати дитина, зокрема, харчування, одяг, медичне забезпечення, сплату за дитину комунальних послуг, витрати на відпочинок тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Частиною п`ятою статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає, що судові витрати у вигляді не сплаченого судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1331,20 грн. повинні бути стягнуті з відповідачки, оскільки позивач вказаний судовий збір сплатив. Також з відповідачки слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів, оскільки спір вирішується саме судом, а позивач звільнений від його сплати на підставі вимог закону.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується державі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-14, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 351-352, 354 ЦПК України, ч.ч.1-4 ст.150, ч.ч.3, 4 ст.155, п.2 ч.1 ст.164, ч.3 ст.166, ч.2 ст.182, ч.ч.2, 3 та 5 ст.183, ч.1 ст.191 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної дитини сторін у справі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку при щомісячному нарахуванні, починаючи стягнення з 31.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору за вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у справі у вигляді судового збору за вимогу про стягнення аліментів, які вирішив суд, і які не заявляв позивач, у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 28 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жашківський РВ УМВС України в Черкаській області 05.04.2011 року, РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4

Відповідачка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт у формі ID-картки НОМЕР_5 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_7 .

Третя особа у справі: СТАВИЩЕНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ - 04360913, адреса: 09401, Київська область, Білоцерківський район, селище Ставище, вул. Цимбала Сергія, буд. 35/1, тел. 097-417-49-64, електронна пошта: ssd_stav_rada@ukr.net.

Уповноважений прокурор: СЕРЕДА СВЯТОСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_8 , адреса місця роботи: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_9 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ