Постанова № 140139499, 20.08.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 635/7808/26

провадження № 3/631/440/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

20 серпня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що складений Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції та надійшов з Харківського районного суду Харківської області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 19 липня 2021 року органом 6343, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року до Берестинського районного суду Харківської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцької О. В., винесеної 07 липня 2026 року у межах справи з єдиним унікальним № 626/2267/26 (провадження № 3/626/617/2026) протокол про адміністративне правопорушення серпії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для направлення для розгляду до суду за підсудністю.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що підставою для повернення адміністративного матеріалу було те, що у складеному у відношенні ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено: місто Тернопіль, вулиця 15 Квітня, що не відноситься до юрисдикції Берестинського районного суду Харківської області. Місцем проживання правопорушника згідно протоколу серії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року є АДРЕСА_1 , що відноситься до території колишнього Нововодолазького району Харківської області. Відповідно до підпункту 20 пункту 1, підпункту 20 пункту 3 Постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворений Берестинський (колишній Красноградський) район (з адміністративним центром у місті Берестин (стара назва Красноград) у складі територій Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської, Наталинської сільської, Сахновщинської селищної, Старовірівської сільської територіальних громад. Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Берестинський (Красноградський) окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав. Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, а також статтею 17 Закону України «про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом. Відповідно до приписів статтей 221, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 126, 127-1 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Враховуючи, що місце вчинення адміністративного правопорушення та місце проживання правопорушника знаходяться на території, на яку юрисдикція Берестинського районного суду Харківської області не поширюється, протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає поверненню Управлінню патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для подальшого направлення до суду, до компетенції якого належить розгляд цієї справи, із врахуванням положень статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18 липня 2026 року до Харківського районного суду Харківської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області Савченка Д. М., винесеної 29 липня 2026 року у межах справи з єдиним унікальним № 635/7808/26 (провадження № 3/635/2293/2026) справу про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серпії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

Як зазначив суддя у наведеній постанові, в складеному у відношенні ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено: місто Тернопіль, вулиця 15 Квітня, що не відноситься до юрисдикції Берестинського районного суду Харківської області. Місцем проживання правопорушника згідно протоколу серії ЕПР1 № 698140 від 20 червня 2026 року є АДРЕСА_1 , що відноситься до території колишнього Нововодолазького району Харківської області. Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Харківській області Харківський район (з адміністративним центром у місті Харків) у складі територій Безлюдівської селищної, Височанської селищної, Вільхівської сільської, Дергачівської міської, Липецької сільської, Люботинської міської, Малоданилівської селищної, Мереф`янської міської, Нововодолазької селищної, Південноміської міської, Пісочинської селищної, Роганської селищної, Солоницівської селищної, Харківської міської, Циркунівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 3 та 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. На даний час не змінено систему місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів, водночас, до ухвалення Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ село відносилось до Нововодолазького району Харківської області. Таким чином, оскільки розгляд справи з порушенням підсудності може призвести до скасування постанови, суддя вважав за необхідне передати дану справу до Нововодолазького районного суду Харківської області, для розгляду.

12 серпня 2026 року до Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що був зареєстрований за єдиним унікальним № 635/7808/26 (провадження № 3/631/440/26).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698140, складеного 20 червня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області лейтенантом поліції Марчуком Василем Богдановичем, убачається, що 20 червня 2026 року у місті Тернопіль по вулиці 15 Квітня поблизу будинку № 1-Е близько 12 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MAN TGX 26.480», державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «KRONE», державний номерний знак НОМЕР_4 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом, що рухався попереду марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3 «б», 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, як зазначено у протоколі, просив суворо його не карати.

Суддя, вислухавши пояснення особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення,?адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»?передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях?247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями?283,?254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.?У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами, в справі про?адміністративне правопорушення?є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються?протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,?потерпілих,?свідків, висновком?експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів?та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,?чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими?в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про?вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені положеннями Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», частина 1 статті 14 якого обумовлює, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, тощо (частина 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух»).

Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»?визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху,?затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як визначено в загальних положеннях Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У пункті 12.1 Правил дорожнього руху встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із пунктом 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).

Стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»?у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Так, окрім визнання своє провини, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698140, складеному 20 червня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області лейтенантом поліції Марчуком Василем Богдановичем, у якому зафіксовано, що 20 червня 2026 року у місті Тернопіль по вулиці 15 Квітня поблизу будинку № 1-Е близько 12 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MAN TGX 26.480», державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «KRONE», державний номерний знак НОМЕР_4 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом, що рухався попереду марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить його короткий особистий підпис (а. с. 1);

- схемі місця ДТП, складеної 20 червня 2026 року за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, місто Тернопіль, вулиця Підволочиське шосе, 15 Квітня, будинок № 1-Е, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів,??транспортні засоби, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів марки «MAN TGX 26.480», державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом «KRONE», державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_5 , у зв`язку з чим з неї вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив положення Правила дорожнього руху (а. с. 3);

- письмових поясненнях ОСОБА_2 від 20 червня 2026 року, яка повідомила, що 20 червня 2026 року близько 12 години 40 хвилин вона керуючи транспортним засобом марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_5 , перебуваючи у місті Тернопіль по вулиці 15 Квітня, поблизу будинку 1-А, зупинилась, щоб надати перевагу у русі транспортним засобам, що рухалися по головному кільцю, як раптово відчула звук та поштовх машини з лівої сторони ззаду і побачила, що водій фури в`їхав в її транспортний засіб, чим наніс механічні пошкодження (а. с. 4);

- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 20 червня 2026 року, який вказав, що 20 червня 2026 року близько 12 години 40 хвилин він керував транспортним засобом марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_6 , з напівпричепом та рухався в напрямку міста Тернополя по вулиці 15 Квітня, не побачив транспортний засіб, що зупинився та раптово відчув удар у транспортний засіб марки «VOLVO», який рухався попереду. Одразу зупинився на місці події та побачив пошкодження обох транспортних засобів (а. с. 5);

- рапорті інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Василя Марчука від 20 червня 2026 року, який доповів начальнику Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції майору поліції Богдану Шевчуку, що під час несення служби 20 червня 2026 року в період часу з 08 години 00 хвилин по 20 годину 00 хвилин в складі екіпажу «ЮПІТЕР-105» спільно із старшим лейтенантом ОСОБА_3 близько 12 години 45 хвилин отримали виклик на службовий планшет «ДТП без травмованих». Прибувши за адресою: місто Тернопіль, вулиця 15 Квітня, поблизу будинку № 1-Е, було встановлено, що 20 червня 2026 року близько 12 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «MAN TGX 26.480», державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом «KRONE», державний номерний знак НОМЕР_4 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом, що рухався попереду марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 698140 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, відібрано пояснення (а. с. 6).

Також, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи з нагрудного відеореєстратора (відеофайл explort-plcsa), на яких відображено перебіг подій, що мали місце 20 червня 2026 року, а саме, як працівники поліції прибули на місце події, після чого працівник поліції представляється учасникам дорожньо-транспортної пригоди та просить надати йому відповідні документи, зокрема, посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортні засоби та поліси обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Надалі працівниками поліції було здійснено фотофіксацію обставин дорожньо-транспортної пригоди, складено схему її місця а також оформлено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Отже в даному випадку, виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення та характеру пошкоджень автомобілів і механіки їх виникнення, наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , слід мовити про невиконання останнім приписів пунктів 2.3 «б», 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім того, суд бере до уваги, що зі схеми місця ДТП від 20 червня 2026 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась у світлий час доби, стан покриття проїзної частини був сухим, були наявні дорожні знаки пріоритету на головній дорозі, тому можна було чітко розпізнати межі елементів дороги, що свідчить про змогу ОСОБА_1 орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості, здійснення безпечного маневру та дотримання безпечної дистанції й безпечного інтервалу

Приймаючи до уваги вищенаведені дані, які містяться в матеріалах справи, з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку, що дії водія ОСОБА_1 , не відповідали вимогам Правил дорожнього руху, зокрема пунктів 2.3 «б», 12.1 та 13.1, а отже в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» року («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», заяви № 15809/02 і № 25624/02), яке з урахуванням положень статей ?8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відтак, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена. А тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею із матеріалів справи не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням вимог статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до приписів статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 665 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 34, 35, частиною 2 статті 38, статтями 40-1, 124, 245, 246, 256, частиною 2 статті 268, статтями 247, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1700 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.???

Суддя Т. М. Трояновська