Ухвала суду № 140139250, 28.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13474/26

н/п 2-о/953/197/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"28" вересня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кравчук А.В., звернулася до Київського районного суду м.Харкова із заявою, відповідно до якої просить: 1. Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період з 2019 року по 29.08.2025 року. 2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на спадщину як спадкоємиці четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 . 3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на все спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: на все рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, житлові будинки, квартири, грошові кошти, банківські вклади (депозити), цінні папери, корпоративні права, частки (паї) у статутних капіталах юридичних осіб, іноземні інвестиції, транспортні засоби, майнові права, права інтелектуальної власності, а також будь-яке інше майно та майнові права, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 22.09.2026 заяву передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.

Після надходження заяви суд вирішує питання щодо наявності підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження, або відкриває провадження у справі.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення заяви без руху з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз`яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження в даній цивільній справі.

Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а також роз`яснень, викладених в Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 294, 318 ЦПК України. Недотримання заявником вказаних вимог унеможливлює відкриття провадження у справі та є підставою для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без руху.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Частиною ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка розглядається в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3328 грн 00 коп.

Таким чином, при подачі даної заяви у справі окремого провадження заявником мав бути сплачений судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Разом із цим, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, ОСОБА_1 мав бути сплачений судовий збір за подання даного позову в розмірі 532,48 гривень.

Однак, до заяви, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, заявником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, не додано.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Ч.1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення вказаних її недоліків, а саме: заявнику необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 532,48 гривень.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101; РНОКПП платника; слова за позовом (найменування позивача», Київський районний суд м. Харкова (код клієнта за ЄДРПО для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікова картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір,за позовом______(ПІБ чи назва установи, організації позивач; Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядаєте справа).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

При цьому суддя зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконаннязаявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Якщо заявник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертаєтьсязаявнику що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що заява повертається заявнику, якщо заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Після усунення недоліків заяви, документи до суду необхідно направляти із зазначенням номеру судової справи №953/13474/26 та прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя - С.М. Лисиченко