Рішення № 140138850, 28.09.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я (заочне)

Іменем України

636/8686/25 2/610/648/2026 28 вересня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 11.10.2021 між ТОВ "Сучасний Факторинг"і ОСОБА_1 , станом на 08.09.2025 в сумі 16794,16 гривні, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 11.10.2021 було укладено кредитний договір у формі заяви приєднання до кредитного договору по продукту "Кредит на товар", на підставі якого відповідачу був наданий кредит в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту, сума кредиту за даним договором складає 20659,57 грн.

Проте, відповідач порушив умови договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 5).

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 38, 39), однак на пошту за отриманням судової повістки і в судове засідання не з`явився (а.с. 44-45), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

11.10.2021 ОСОБА_1 власноруч підписав з ТОВ "Сучасний Фактор" заяву-приєднання № 10211108948 до кредитного договору по продукту "Кредит на товар" (затверджено наказом № 07/21-П від 12.07.2021), яка разом з Публічною пропозицією, Графіком платежів кредитному посереднику складають кредитний договір, предметом якого стало надання кредиту у загальній сумі 20659,57 грн на строк 12 місяців з моменту подання по терміни визначені графіком платежів, з кінцевим терміном повернення 11.10.2022 (включно), з розміром процентної ставки (звичайної) 4,5% в місяць (на початкову загальну суму кредиту, протягом всього строку кредиту), із розміром комісії за управління (обслуговування) кредиту за кожен факт прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 14 календарних днів 826,38 грн, штрафом за кожний пропуск періодичного платежу 826,38 грн (а.с. 14).

У заяві зазначено анкетні дані відповідача, а також, що відповідач ознайомився з умовами публічної пропозиції на укладання кредитного договору до продукту "Кредит на товар", а також з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів) та отримав свій примірник.

Згідно з п. 10 кредитного договору ОСОБА_1 доручив ТОВ "Сучасний Фактор" перерахувати суму кредиту 20659,57 грн в наступному порядку та за наступними реквізитами:

- за товари у розмірі 18299 грн на користь ТОВ "ВФ Ритейл", вартість товару 19799 грн згідно рахунку-фактури № S900138360 від 11.10.2021, розмір власного внеску 1500 грн;

- за послуги страхування у розмірі 2360,57 грн на користь ТДВ "СК "ЕКТА" згідно з договором страхування № 101/91-ДА5 від 01.06.2021.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту по продукту "Кредит на товар", що оформлюється за особистої присутності споживача (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит); таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів); договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику № 10211108948 від 11.10.2021; лист зобов`язання, згідно з яким ТОВ "Сучасний Фактор" зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит для придбання товару - ноутбуку HP 250 G8 (27K02EA), вартістю 16499 грн, та страхування "Мобізахист" Експрес 24 міс. вартістю 3300 грн, а всього на суму 19799 грн, з врахуванням 1500 грн - сума внеску клієнта, та забезпечити надходження на поточний рахунок торгової організації ТОВ "ВФ Ритейл" вартості товару без урахування початкового внеску в якості виконання зобов`язань клієнта за рахунок зазначеного кредиту, а саме 18299 грн (а.с. 15-17).

В матеріалах справи міститься Публічна пропозиція ТОВ "Сучасний Фактор"на укладання Кредитного договору по продукту "Кошти в кредит" (затверджено наказом №07/21-П від 12.07.2021) (а.с. 22-27).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував на рахунок постачальника ТОВ "ВФ Ритейл" грошові кошти у розмірі 19799 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 11.10.2021 № S900138360.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що він здійснював погашення заборгованості на суму 13893,75 грн (а.с. 13).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.09.2025 становить 16794,16 грн, що складається з: загальної заборгованості за тілом кредиту- 10484,54 грн, загальної заборгованості за сумою комісії - 6309,62 гривень.

Викладене підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Виходячи з цього, відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитним договором.

Внаслідок задоволення позову судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20.06.2025 між ТОВ "Сучасний Факторинг" та адвокатським бюро "ТАРАСА ОНИЩЕНКА" укладено договір про надання правничої допомоги № 20/06-СФ, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, юридичний супровід справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, перелік яких визначається окремими додатковими угодами до цього договору (а.с. 8-10).

Відповідно до акту від 11.09.2025 № 528 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.06.2025, виконавець адвокатським бюро "ТАРАСА ОНИЩЕНКА" надало, а клієнт ТОВ "Сучасний Факторинг" отримав наступні послуги: надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10211108948 від 11.10.2021, узгодження правової позиції, складання позовної заяви, вартість яких склала 10000 грн (а.с. 11-12), яка була сплачена позивачем адвокатському бюро "ТАРАСА ОНИЩЕНКА" 15.09.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 912069 (а.с. 21).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

01.07.2025 між ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" і Адвокатським об`єднанням "АЛЬЯНС ДЛС" укладено договір про надання правничої допомоги № 1/07, до якого додається реєстр боржників від 21.07.2025, відповідно до яких адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав і інтересів клієнта з питань, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № TDB.2021.0083.1143 від 20.01.2021.

В договорі вказано, що пiдписанi сторонами акти приймання-передачi наданих послуг є пiдставою для проведення розрахункiв за надану правничу допомогу. Винагорода виплачується у нацiональнiй грошовiй одиницi України шляхом безготiвкового перерахування клiєнтом на поточний рахунок об`єднання, вказаний в договорi, протягом 60 календарних днiв вiд дати пiдписання сторонами актів приймання-передачi наданих послуг та на пiдставi наданого об`єднанням рахунку (а.с. 46-51, 52, 54, 55).

У відповідності до акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12137499 від 14.08.2025 адвокат надав, а клієнт прийняв у повному обсязі послуги з правничої допомоги відповідно до договору № 1/07 про надання правничої допомоги від 01.07.2025, вартість наданих АО "АЛЬЯНС ДЛС" правових і юридичних послуг ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" зі стягнення заборгованості з ОСОБА_2 складає 11200 грн (а.с. 53).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, пункт 30).

Із огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, які є фактично понесеними та які позивач зобов`язаний сплатити за договором.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі "Чоліч проти Хорватії" (ИOLIЖ v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третійп`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14, від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 11.09.2025 № 528 загальна вартість послуг склала 10000 грн (надання усної консультації стосовно складання позовної заяви, узгодження правової позиції, складання позовної заяви).

Проте заявлені витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Надавши оцінку доказам на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, досвід адвоката, принципи співмірності та розумності судових витрат, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в іншій частині не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"заборгованість за кредитним договором в сумі 16794,16 гривні.

3)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг"2422,40 гривні судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днівз дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг", місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39А, код ЄДРПОУ 35310044.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Стригуненко В.М.