Рішення № 140137115, 22.09.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1938/26

Провадження № 2/347/1344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

22 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

секретаря Сумарука І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

03.08.2026 року представник ТОВ «Цикл Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.10.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026688207.

Позичальник власноручно підписав договір, чим підтвердив ознайомлення з правилами отримання коштів та іншими супутніми документами. Відповідно до умов Кредитного договору банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання за Кредитним договором. У зв`язку з чим станом на 11.12.2020 року, загальний розмір заборгованості відповідача за договором №2026688207 становив 9 195,31 грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту 8 037,08 грн, заборгованість по відсотках 0,83 грн та заборгованість по комісії 1 157,40 грн.

ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №2026688207 на суму 9 195,31 грн від АТ «ОТП БАНК» за Договором факторингу №11/2/20 від 11.12.2020 року.

ТОВ «Фінансова компанія Укрфінанс Груп» набуло право вимоги за кредитним договором №2026688207 на суму 9 195,31 грн від ТОВ «Діджи Фінанс» за Договором факторингу №437/ФК-20 від 11.12.2020 року.

ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №2026688207 до ОСОБА_1 на суму 9 195,31 грн від ТОВ «Фінансова компанія Укрфінанс Груп» за Договором факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року.

У зв`язку із наведеним, представник позивача просила стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №2026688207 від 17.10.2019 року в розмірі 9 195,31 гривень, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явилася, однак у позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 11).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 37-40), про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 35).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.08.2026 року позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено справу до судового розгляду на 22.09.2026 року.

Про судове засідання відповідач повідомлявся належним чином (а. с. 37-40). Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/1938/26 відповідача ОСОБА_1 (а. с. 35).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що 17.10.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026688207 (а. с. 14-15).

Згідно з пунктами вказаного договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у загальному розмірі 9 645 грн, що складається з 9 255 грн на придбання товару та 390 грн на сплату Додаткових послуг банку (послуги «СМС+Довідка»). Протягом дії Кредитного договору використовувалась фіксована процентна ставка 0,01% річних. Дата остаточного повернення кредиту 17.08.2020 року. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів за датами та на банківський рахунок, що визначені в Графіку платежів (а. с. 16).

Згідно з розділом 2 вказаного Договору, заява-анкета є невід`ємною частиною Договору про надання послуг дистанційного обслуговування засобами Системи OTP Smart та Правил надання послуг дистанційного обслуговування засобами Системи OTP Smart, Тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку. Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що він особисто отримав свій примірник заяви-анкети, з умовами Договору та Правил, Тарифами банку, які розміщені на офіційному сайті банку у розділі, ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями (а. с. 15).

Відповідно до Графіку платежів (а. с. 16) та Орієнтовного графіку платежів (а. с. 17) строк, на який надається кредит 10 місяців. У зазначених документах вказані суми платежів за договором та дати платежів для погашення суми кредиту.

Як вбачається з копії Паспорта споживчого кредиту, його положення встановлюють інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а. с. 18).

У копії Анкети-клієнта на отримання кредиту від 17.10.2019 року встановлено анкетні дані та місце проживання позичальника ОСОБА_1 (а. с. 19).

Відповідно до копії Специфікації до Кредитного договору від 17.10.2019 року АТ «ОТП БАНК» надало кредит «Ельдорадо 0-6-24» ОСОБА_1 строком на 10 місяців у сумі 9 255 грн, з процентною ставкою 0,01% та комісією 3% (а. с. 24). Згідно з копією Товарного чеку №003000010662370 від 17.10.2019 року (а. с. 23) та копії фіскального чеку від 17.10.2019 року (а. с. 25) клієнт придбав товар у магазині «Ельдорадо» на суму 9 255 грн.

Згідно з копією розписки від 17.10.2019 року, ОСОБА_1 ствердив, що картка НОМЕР_1 емітована в АТ «ОТП БАНК» на його ім`я. з правилами користування карткою останній ознайомлений (а. с. 27).

У копії виписки по особовому рахунку зазначено суми та дати платежів, здійснених на рахунок та з рахунка ОСОБА_1 , зокрема перекази щодо повернення кредиту та сплати % по кредитному договору №2026688207 від 17.10.2019 року (а. с. 28).

Відповідно до копії Розрахунку заборгованості за договором №2026688207 станом на 11.12.2020 року, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 9 195,31 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту 8 037,08 грн, заборгованість по відсотках 0,83 грн та заборгованість по комісії 1 157,40 грн (а. с. 29).

Як вбачається з копії вимоги про погашення кредитної заборгованості від 16.03.2026 року позивач ТОВ «Цикл Фінанс» надіслало позичальнику ОСОБА_1 вимогу про сплату простроченої заборгованості за Кредитним договором №2026688207 від 17.10.2019 року у сумі 9 195,31 грн (а. с. 30).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед позивачем (ТОВ «Цикл Фінанс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2026688207 від 17.10.2019 року.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у загальному розмірі 9 645 грн, що складається з 9 255 грн на придбання товару та 390 грн на сплату Додаткових послуг банку. Протягом дії Кредитного договору використовувалась фіксована процентна ставка 0,01% річних. Дата остаточного повернення кредиту 17.08.2020 року.

В свою чергу, позичальник зобов?язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договором.

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов?язання та договір.

Всупереч умовам укладеного договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком становить 9 195,31 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту 8 037,08 грн, заборгованість по відсотках 0,83 грн та заборгованість по комісії 1 157,40 грн.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 9 195,31 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту 8 037,08 грн, заборгованість по відсотках 0,83 грн та заборгованість по комісії 1 157,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд враховує, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З приводу наведеного береться до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано Договір №43453613 про надання правової допомоги від 01.04.2026 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом до Договору №43453613, Додаткову угоду №2026688207(POS) до Договору про надання правової допомоги №43453613 від 01.04.2026 року, Акт №2026688207(POS) про надання послуг від 10.07.2026 року та доказ оплати витрат на правову допомогу на загальну суму 3 500 гривень.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ТОВ «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 гривень.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613, рахунок НОМЕР_2 , банк АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №2026688207 від 17.10.2019 року в розмірі 9 195 (дев`ять тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 31 (тридцять п`ять) копійок, а також витрати, пов?язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула