Вирок № 140135946, 24.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/17246/24

н/п 1-кп/766/2293/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області колегіально в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку in absentia кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 62024080200001418 від 25.09.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сусаніно Первомайського району Автономній Республіки Крим, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -

встановив:

I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до наказу № 12/ос від 19.01.2021 ОСОБА_7 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Генічеського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, увільнивши його з посади інспектора реагування патрульної поліції № 3 Генічеського відділу поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Таким чином, ОСОБА_7 відповідно до покладених на нього службових обов`язків та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.

Наказом № 366 о/с від 22.06.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» дільничного офіцера поліції сектору превенції Генічеського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_7 звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 22 червня 2022 року.

Таким чином, ОСОБА_7 до 22.06.2022 був представником державної влади та мав статус працівника правоохоронного органу.

Згідно зі ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас, ОСОБА_7 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді дільничного офіцера поліції сектора превенції Генічеського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема міста Генічеськ, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, Генічеського району, системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з 20 травня 2022 року, під час проведення бойових дій на території Херсонської області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації РФ та представників збройних формувань РФ, зокрема щодо виконання функції у незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі так званого «тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу генічеського районного відділу поліції головного управління МВС Херсонської області», мовою оригіналу: «временно исполняющего обязанности заместителя начальника отдела генического районного отдела полиции главного управления МВД Херсонськой области».

У подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, з 12.04.2023 добровільно обійняв посаду так званого «начальника відділення міністерства внутрішніх справ російської федерації «іванівське», мовою оригіналу: «начальник отделения министерства внутренних дел российской федерации «ивановское».

Отже, ОСОБА_7 за власної ініціативи з 20.05.2022 добровільно проходив «службу» на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області, у тому числі виконуючи репресивні функції щодо місцевого населення, в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, чим порушив присягу працівника поліції.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

II.Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 111 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області 11.10.2024.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 21.01.2025 року, 03.02.2025 року, 17.02.2025 року та 29.04.2025 року.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви.

Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_7 не скористався.

Застосовуючи процедуру заочного судового розгляду суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.ст.111 КК України, за якою, висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до призначених судових засідань опублікуваних у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_7 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 протягом тривалого часу на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого.

Щодо забезпечення права на захист.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 29 квітня 2025 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62024080200001418 від 25.09.2024 року висунуте щодо злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 28.07.2025 року був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 15.10.2024 року (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 23.09.2026 року, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду, офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати ОСОБА_7 винним за ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому; позбавити ОСОБА_7 спеціального звання «майор поліції».

Захисник в судових дебатах зазначила про те, що факт зайняття обвинуваченим посади тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника окупаційного відділу Генічеського РВ поліції головного управління МВС Херсонської області не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду. Вказала, що на її думку дії ОСОБА_7 мають бути кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2024 року (справа 487/5075/24, н/п № 1-кс/487/4997/24), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

-наказ начальника ГУНП в Херсонській області від 19.01.2022 № 12 о/с «Про особовий склад», згідно з яким майора поліції ОСОБА_7 призначено дільничним офіцером поліції сектора превенції Генічеського районного відділу поліції;

-висновок службового розслідування від 31.05.2022 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками служб та підрозділів ГУНП в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності деяких працівників поліції без поважних причин на службі;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_8 від 24.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 1 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді «заместителя начальника отдела Генического РОП ГУ МВД» незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_9 від 24.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 1 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді «заместителя начальника отдела Генического РОП ГУ МВД» незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_10 від 15.06.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді «заместителя начальника отдела Генического РОП ГУ МВД» незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_11 від 07.07.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді «заместителя начальника отдела Генического РОП ГУ МВД» незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_12 від 04.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді поліцейського незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_13 від 05.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді поліцейського незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу «Генического РОП ГУ МВД»;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_14 від 18.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді поліцейського незаконно створеного окупаційною владою правоохоронного органу «Генического РОП ГУ МВД»;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведений зі свідком ОСОБА_15 від 11.05.2023, відповідно до якого свідок впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_7 , як особу, яка під час окупації Генічеського району Херсонської області працювала на посаді першого заступника начальника Генічеського РВ при окупаційній владі;

-протокол огляду від 12.06.2023 у кримінальному провадженні № 62022080030000059 від 27.04.2022 додатку до супровідного листа ГСУ СБ України від 02.03.2023 за вихідним № 6/2307 в якому знаходиться CD-R диск серійний номер LH3176BE09081776D2; Оглядом вмісту файлів та папок виявлено в тому числі «приказ по личному составу от 20.05.2022 № 2-Г л/с», в якому зокрема міститься інформація про призначення ОСОБА_7 , на підставі його заяви, на посаду «временно исполняющего обязанности начальника отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области с 20.05.2022, присвоив специальное звание майор полиции»;

-протокол огляду від 21.08.2024 у кримінальному провадженні № 62022080030000059 від 27.04.2022 публічної інформації, яка міститься в реєстрі юридичних осіб рф - відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 де розміщено розділ (мовою оригіналу) «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в электронном виде», через який отримано (мовою оригіналу) «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц», дата отримання 21.08.2024, №ЮЭ9965-24-112333265, де міститься інформація про реєстрацію юридичної особи «Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области», начальник: ОСОБА_16 ;

-протокол огляду документів від 19.08.2024 у кримінальному провадженні № 62022080030000059 від 27.04.2022, об`єктом огляду якого є матеріали кримінального провадження № 42022230000000225 від 29.06.2022, яким було встановлено наступні документи:

-запит начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 22.02.2023 за №71/22/1/109-1461 на адресу заступника начальника 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України щодо надання наявних матеріалів кримінального провадження N? 22022000000000211 від 12.05.2022, які підтверджують протиправну діяльність, зокрема зайняття відповідних посад та здійснення функціональних обов?язків, громадянами України в незаконно створеному правоохоронному органі так званому «Экспертно-криминалистическом центре Главного управления МВД Херсонской области», створеному на тимчасово окупованій території України;

-відповідь Головного слідчого управління Служби безпеки України від 22.02.2023 за №71/22/1/109-1461 на адресу слідчого відділу Управління Служби безпеки України про направлення в електронному вигляді копій матеріалів кримінального провадження № 22022000000000211;

-оптичний диск, який є додатком до відповіді Головного слідчого управління Служби безпеки України від 22.02.2023 за №71/22/1/109-1461 якому містяться матеріали кримінального провадження № 22022000000000211, які підтверджують протиправну діяльність, зокрема зайняття відповідних посад та здійснення функціональних обов?язків, громадянами України в незаконно створеному правоохоронному органі так званому «Экспертно-криминалистическом центре Главного управления МВД Херсонской области», створеному на тимчасово окупованій території України;

-доручення старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області від 31.03.2023 за №71/22/1/176-607 в порядку ст. 40 КПК України на адресу Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

-супровідний лист Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 03.04.2023 за N? 1436/42-21/01-2023 про направлення матеріалів на адресу слідчого відділу УСБУ в Херсонській області щодо виконаного доручення;

-протокол огляду від 31.03.2023 оптичного диску з матеріалами кримінального провадження №22022000000000211 в електронному вигляді наданого Головним слідчим управлінням Служби безпеки України на запит СВ УСБУ в Херсонській області;

-ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2022 про надання дозволу у кримінальному провадженні №22022000000000211 на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-протокол обшуку від 25.11.2022 за місцем фактичного проживання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_4 , що є додатком до протоколу огляду від 31.03.2023;

-заява від ОСОБА_18 , який є власник квартири за адресою: АДРЕСА_3 на 1 аркуші, що є додатком до протоколу огляду від 31.03.2023;

-постанова від 26.11.2022 про визнання предметів речовими доказами, а саме: предметів, які були вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_17 адресою: АДРЕСА_3 ;

-оптичний диск, який є додатком до відповіді Головного слідчого управління Служби безпеки України від 22.02.2023 за №71/22/1/109-1461 та на якому містяться матеріали кримінального провадження № 22022000000000211, які підтверджують протиправну діяльність, зайняття відповідних посад та здійснення функціональних обов`язків, громадянами України в незаконно створеному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України, а також зайняття відповідних посад та здійснення функціональних обов`язків, громадянами України в незаконно створеному правоохоронному органі так званому «Главное управление МВД Херсонской области»;

Оглядом зазначеного оптичного диску встановлено, що при його відкритті містяться папки та файли, зокрема у папці під назвою мовою оригіналу: «МАЙ 2022» міститься шість файлів у форматі «Word Document», зокрема у файлі під назвою мовою оригіналу: «Приказ 20.05.2022 Геническ)))))» міститься текстовий документ у форматі «Word Document», а саме документ під назвою мовою оригіналу: «Приказ Главного управления МВД Херсонской области №2-Г л/с от 20.05.2022 по личному составу».

Крім того, оглядом зазначеної папки під назвою мовою оригіналу: «МАЙ 2022» у файлі під назвою мовою оригіналу: «Приказ 17.05.2022 Геническ ))))» міститься текстовий документ у форматі «Word Document», а саме документ під назвою мовою оригіналу: «Приказ Главного управления МВД Херсонской области №1-Г л/с от 17.05.2022 по личному составу».

Також вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджуюся наступними показами свідків,допитаних в ході судового засідання:

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що до початку війни працювала секретарем в Генічеському суді, ОСОБА_7 на той момент працював в поліції і займався приводом до суду правопорушників в справах про адміністративні правопорушення. Після окупації Херсонської області свідок виїхала з м.Генічеськ, але неодноразово приїжджаючи туди за речами в свою квартиру, що знаходилась в будинку поруч із Генічеським відділом поліції, зустрічала там ОСОБА_7 . Одягнений він був у форму, схожу на парадну поліцейську, мав на руці пов`язку із «Z» символікою, мав кобуру зі зброєю, а на кепці був орел на гербі РФ. Також свідок розповіла, що з інтернет ресурсів і телеграм каналів знає, що обвинувачений був заступником начальника окупаційної поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_7 знає з 2006 року, працював із ним в карному розшуку Генічеського РВ. Під час окупації Херсонської області неодноразово бачив його разом із начальником окупаційної поліції в різних частинах міста. Обоє вони були озброєні табельною зброєю, ОСОБА_19 був без форменого одягу. Також свідок розповів, що в вересні 2022 року його доставили окупаційного відділу поліції, де він чув розмову ОСОБА_7 із іншими співробітниками поліції, яка відбувалась у внутрішньому дворі будівлі. Поводив він себе при цьому спокійно, як зазвичай.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що до окупації Херсонської області він разом із ОСОБА_7 працював в Генічеському РВ. Після окупації неодноразово зустрічав його, в тому числі бачив, як ОСОБА_19 заходить до окупаційного райвідділу, при цьому він був одягнений у цивільний одяг, однак мав кобуру при собі. Іздив він на автомобілі, який раніше був у користуванні Генічеського РВ, однак не мав вже української розпізнавальної символіки. Одного разу при зустрічі на час окупації ОСОБА_21 зазначив свідку, що пішов працювати, але не сказав ким.

Зазначені докази та покази свідків, у сукупності та взаємозв`язку між собою, поза розумним сумнівом свідчать, що ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.

V.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Стосовно доводів сторони захисту щодо необхідності кваліфікації дій обвинуваченого за ч.7 ст.111-1 КК України та відсутності документальних підтверджень складання присяги останнім при прийнятті на службу до української Національної поліції.

Як уже неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема і в постанові № 331/4882/23 від 21.07.2025, і в постанові № 127/7019/24 від 11.12.2025), відповідно до ст. 111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Однією із форм державної зради є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту, та є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України. В конкретних випадках цей злочин може полягати у добровільному зайнятті посади у незаконних органах влади на окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях, передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.

Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту і бажає цього.

Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

З огляду на досліджені під час судового розгляду докази, судом було встановлено, що ОСОБА_7 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлено перейшов на бік ворога та співпрацював з окупаційною адміністрацією рф, обійнявши посаду в незаконному правоохоронному органі, виконуючи репресивні функції щодо місцевого населення, чим завдав шкоди суверенітету та безпеці України.

Відсутність же підписаного бланка Присяги у матеріалах кримінального провадження не спростовує статус правоохоронця та не звільняє особу від відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки визначальним є факт юридичного перебування особи на службі, а присяга є обов`язковим наслідком його призначення на посаду. Так, відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові. Таким чином, оскільки наявним в матеріалах кримінального провадження і дослідженим під час судового розгляду наказом про особовий склад було підтверджено той факт, що ОСОБА_7 з 19.01.2022 приступив до виконання обов`язків, вона набув статусу спеціального суб`єкта працівника правоохоронного органу, а отже пройшов усі процедури вступу на службу.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VI. Призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчинених злочинів, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе застосовувати щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, який посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, відповідно до вимог ст.54 КК України з позбавленням спеціального звання та з конфіскацією всього належного йому майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого покарання, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного.

Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_7 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст. 50, 65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75КК України, відсутні.

VIІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В даному кримінальному провадженні арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва № 487/5075/24 від 25.09.2024 року з метою майбутньої конфіскації майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 372-374, 376, 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років із конфіскацією майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання «майор поліції».

Строк відбування призначеного ОСОБА_7 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах України рахувати з моменту відбуття ОСОБА_7 основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2024 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва № 487/5075/24 від 25.09.2024 року, на майно, а саме: 1/1 частку власності земельної ділянки, кадастровий номер 6522185200:02:001:1129, площею (га): 0,1; 1/1 частку власності земельна ділянка, кадастровий номер 6522110100:01:001:1521, площею (га): 0,003 за адресою: АДРЕСА_5 залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації належного йому на праві власності майна на користь держави.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, захиснику та направити на адресу обвинуваченого.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2