Рішення № 140134097, 27.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 638/17163/25

Провадження № 2/202/1755/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Зеленського Б.В.,

учасників справи:

представника позивача Петренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент Банк" про стягнення безпідставно списаних коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент Банк" про стягнення безпідставно списаних коштів.

Позов мотивовано тим, що у липні 2024 року АТ "Акцент-Банк" звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 94888,31 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 09.07.2025 року апеляційну скаргу АТ "Акцент-Банк" залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року залишено без змін. Вищевказаними рішеннями було встановлено, що АТ "Акцент-Банк" безпідставно набув грошові кошти чим порушив права ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 112993,59 грн безпідставно списаних грошових коштів та судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 05.01.2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

01.04.2026 року від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що судом першої інстанції встановлено передплату у розмірі 54896,77 грн, а не 112993,59 грн, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши заяви по суті справи та надані сторонами докази суд встановив наступні обставини.

У липні 2024 року АТ "Акцент-Банк" звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 94888,31 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 09.07.2025 року апеляційну скаргу АТ "Акцент-Банк" залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року залишено без змін.

Під час розгляду вищевказаної справи судами було встановлено, що АТ "Акцент-Банк" не було доведено факту укладання із ОСОБА_1 договору від 25.12.2015 року на умовах, щодо розміру процентної ставки за користування кредитом і тому в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 36791,49 грн було відмовлено.

Також, у рішенні щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 58096,82 грн в мотивувальній частині суд зазначив, що розрахунок заборгованості та виписка по банківському рахунку підтвердив рух коштів по конкретному банківському рахунку в період з 26.12.2015 року по 01.05.2024 рік і було встановлено, що АТ "Акцент-Банк" систематично, безпідставно здійснювалось списання коштів з рахунку ОСОБА_1 , необумовлені умовами договору відсотки за користування кредитним лімітом, які банк не мав права нараховувати та списувати, загальний розмір яких складає 112993,59 грн.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, причому питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, причому такі обставини зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи та їхніх представників.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

За приписом статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Враховуючи встановлені судом обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 638/12271/24, а також набуття без достатньої правової підставни АТ "Акцент-Банк" грошових коштів, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент Банк" про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 112993,59 грн, підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.212-215,224-226, 88 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент Банк" про стягнення безпідставно списаних коштів - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно списані кошти у розмірі 112993,59 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя І.Я. Дребот