Рішення № 140134078, 16.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3114/26

Провадження № 2/202/3716/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Зеленського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батько позивача склав заповіт від 02.07.2009 року яким передбачалося, що все майно ОСОБА_2 , де б воно не було і з чого б не складалося заповів своєму сину ОСОБА_1 . Після смерті батька позивач звернувся до Авдіївської державної нотаріальної контори де була заведена та зареєстрована спадкова справа. 04.02.2026 року позивач звернувся до державного нотаріуса Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_2 . Нотаріусом було видано постану про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для прийняття такого рішення визначено те, що спадщина відкрилась на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження згідно переліку територій, на яких ведуться бойові дії та у позивача відсутні оригінали заповіту та дані в держреєстрах щодо зареєстрованих відомостей про права власності на ім`я померлого.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, м.Авдіївка, що відноситься до Авдіївської міської територіальної громади Донецької області, включено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

З урахуванням наведеного, позивач просив визнати за ним право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 13.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, через підсистему "Електронний суд" надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батько позивача склав заповіт від 02.07.2009 року яким передбачалося, що все майно ОСОБА_2 , де б воно не було і з чого б не складалося заповів своєму сину ОСОБА_1 . Після смерті батька позивач звернувся до Авдіївської державної нотаріальної контори де була заведена та зареєстрована спадкова справа. 04.02.2026 року позивач звернувся до державного нотаріуса Здолбунівської державної нотаріальної контори Рівненської області, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_2 . Нотаріусом було видано постану про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для прийняття такого рішення визначено те, що спадщина відкрилась на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження згідно переліку територій, на яких ведуться бойові дії та у позивача відсутні оригінали заповіту та дані в держреєстрах щодо зареєстрованих відомостей про права власності на ім`я померлого.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, м.Авдіївка, що відноситься до Авдіївської міської територіальної громади Донецької області, включено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на вказану квартиру.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53.10 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя І.Я. Дребот