Рішення № 140134077, 22.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3065/26

Провадження № 2/202/3694/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Зеленського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 02.08.2019 року було складено відповідний актовий запис № 555, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.08.2019 року. Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Лиманського міського нотаріального округу, яким 24.09.2019 було заведено спадкову справу № 68/2019. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.07.1986. 05.03.2021 року приватним нотаріусом на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вклад у сумі 383,47 грн, вклад в сумі 5000,00 грн, вклад в сумі 156,85 грн. 11.03.2021 року приватним нотаріусом на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. У серпні 2025 року позивач звернувся до першої вінницької державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 1413300000:07:001:0913, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 28.03.2025 року державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за № 1387/02-31, оскільки неможливо було отримати витяг з Державного земельного кадастру щодо спадкової землі у зв`язку з відсутністю відомостей Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки. Після винесення вищевказаного рішення нотаріуса позивач звернувся до ПП "Терра-Віта" для розроблення технічної документації та в результаті чого було присвоєно вищевказаній земельній ділянці кадастровий номер 1413300000:07:001:0913. Листом головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19.03.2026 року № 29-5-0.1701-1026/2-26 повідомлено, що згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1413300000:07:001:0913 перебуває ц власності ОСОБА_2 . Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_2 , для індивідуального садівництва, було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням нового кадастрового номера 1413300000:06:000:2913.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 16.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою до судового розгляду по суті.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи без участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 4ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 02.08.2019 року було складено відповідний актовий запис № 555, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.08.2019 року. Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Лиманського міського нотаріального округу, яким 24.09.2019 було заведено спадкову справу № 68/2019. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.07.1986. 05.03.2021 року приватним нотаріусом на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вклад у сумі 383,47 грн, вклад в сумі 5000,00 грн, вклад в сумі 156,85 грн. 11.03.2021 року приватним нотаріусом на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. У серпні 2025 року позивач звернувся до першої вінницької державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 1413300000:07:001:0913, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 28.03.2025 року державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за № 1387/02-31, оскільки неможливо було отримати витяг з Державного земельного кадастру щодо спадкової землі у зв`язку з відсутністю відомостей Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки. Після винесення вищевказаного рішення нотаріуса позивач звернувся до ПП "Терра-Віта" для розроблення технічної документації та в результаті чого було присвоєно вищевказаній земельній ділянці кадастровий номер 1413300000:07:001:0913. Листом головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19.03.2026 року № 29-5-0.1701-1026/2-26 повідомлено, що згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1413300000:07:001:0913 перебуває ц власності ОСОБА_2 . Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_2 , для індивідуального садівництва, було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням нового кадастрового номера 1413300000:06:000:2913.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 392ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

При цьому, передумовою для застосування ст.392ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Статтею 328ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право особи на доступ до суду, зокрема, включає в себе право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо оцінки доказів, встановлення обставин, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії" ; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи відсутність у позивача іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права - реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 48, 49, 51, 76- 89, 102, 209, 210, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 1413300000:06:000:2913, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для індивідуального садівництва.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.07.2026 року

Суддя І.Я. Дребот