Ухвала суду № 140133610, 28.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11039/26

2/212/7065/26

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., представника відповідача Савельєвої Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд міста Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Савельєвої Т.Д. про витребування доказів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням.

17.09.2026року, через систему «Електронний суд», від представника відповідача до суду надійшло клопотання про витребування у КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №16» КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 01986233, Україна, 50053, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Шухевича Романа, будинок 32А) відомостей, а саме:

- Найменування хвороби, виникнення якої пов`язано із впливом шкідливих та/або небезпечних виробничих факторів, що стало підставою для визначення відсотка втрати професійної працездатності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/944/В від 09.06.2026 номер рішення 125/26/944/Р?

- Які коди хвороби, що стали підставою для визначення відсотка втрати професійної працездатності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/944/В від 09.06.2026 номер рішення 125/26/944/Р згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10)?

- Який відсоток втрати професійної працездатності встановлений по кожному із професійних захворювань згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер 125/26/944/В від 09.06.2026 номер рішення 125/26/944/Р?

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, 16.09.2026 представник надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, просила задовольнити.

Вивчивши подане клопотання, матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд доходить висновків про таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту ч. 2 ст. 77 ЦПК України вбачається, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням. При цьому матеріали справи містять акт розслідування причин виникнення професійного захворювання та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.06.2026, яким позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності.

Суд зауважує, що згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.06.2026 року вбачається, що діагноз за яким особу було направлено відповідно до національного класифікатора НК 025:2021: основний діагноз радікулопатія, множинні відділи хребта, супутні діагнози пневмоконіоз, спричинений іншим пилом що містить кремній, впливи вібрації.

Окрім цього, згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.06.2026 року причина втрати професійної працездатності - професійне захворювання, 65 %, встановлено з 01.05.2026 року.

Відповідач, обґрунтовуючи необхідність витребування додаткових відомостей, посилається на наявність розбіжностей у зазначених документах та просить витребувати інформацію щодо того, за якими саме захворюваннями позивачу встановлено відповідний відсоток втрати професійної працездатності, а також відповідні коди захворювань та відсоток втрати працездатності за кожним із них.

Разом із тим відповідачем не наведено належного обґрунтування того, яку саме обставину, що входить до предмета доказування у цій справі, можуть підтвердити або спростувати зазначені відомості, а також яким чином визначення відсотка втрати професійної працездатності окремо за кожним із захворювань впливатиме на вирішення питання щодо наявності у позивача моральної шкоди, причинного зв`язку між професійним захворюванням та моральними стражданнями позивача або визначення розміру такого відшкодування.

У клопотанні про витребування доказів представник відповідача також зазначає, що у цій справі для встановлення ступеня втрати працездатності по кожному з професійних захворювань необхідні спеціальні знання у сфері медицини та профпатології. Відсутність таких даних на думку представника відповідача позбавить суд можливості встановити наявність чи відсутність підстав для моральної шкоди.

Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду такої категорії справи судом встановлюється: наявність професійного захворювання; його зв`язок із трудовою діяльністю/порушенням роботодавцем вимог охорони праці; заподіяння у зв`язку з цим моральної шкоди; причинний зв`язок між ушкодженням здоров`я та моральними стражданнями; розмір моральної шкоди.

Однак відповідачем не заперечується факт наявності у позивача професійного захворювання та встановлення з цієї причини 65 % втрати професійної працездатності. Доводи відповідача фактично зводяться до того, що окремі зазначені у витягу діагнози не мають професійного характеру, у зв`язку з чим просить визначити частку втрати працездатності за кожним захворюванням.

Водночас такі доводи не свідчать про відсутність у позивача професійного захворювання як такого та не спростовують встановленого компетентним органом факту втрати професійної працездатності саме з причини професійного захворювання, рішення експертної команди щодо причини та ступеня втрати професійної працездатності відповідачем не оскаржується.

При цьому суд враховує практику Верховного Суду щодо меж судового контролю за рішеннями спеціалізованих медичних органів. Розглядаючи питання меж судового контролю у спорах щодо рішень МСЕК, Верховний Суд послідовно виходить із того, що перевірка таких рішень має здійснюватися виключно через призму їхньої відповідності критеріям законності, визначеним процесуальним законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері та не володіють спеціальними знаннями, необхідними для самостійної оцінки стану здоров я особи, визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, під час розгляду таких справ суди не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття медичних висновків, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права (зокрема, постанови від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а, від 29 грудня 2021 року у справі № 638/2723/16-а).

До повноважень суду не належить встановлення діагнозу, визначення групи інвалідності та відсотка втрати працездатності, оскільки такі дії є втручанням у дискреційні повноваження спеціалізованих установ. (висновки викладені у постанові від 01 травня 2026 року) Верховного Суду справа № 280/26/24.

З огляду на наведене, отримання запитуваних відповідачем відомостей було б спрямоване на з`ясування медичних підстав та правильності визначення експертною командою встановленого позивачу ступеня втрати професійної працездатності, що не є предметом цього спору.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі необхідності витребування нових доказів.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 127, 126, 223, 260, 261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача Савельєвої Т.Д. про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Пустовіт