Рішення № 140133275, 25.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/208/26

Провадження № 2/201/154/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду м. Дніпра за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року, №С-401-007554-18-980 від 27.12.2018 року, №С16.175.74805 від 26.05.2017 року, та №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 07072023, умовами якого передбачено, що АТ «Ідея Банк» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі, і до ОСОБА_1 за кредитними договорами № D44.00401.004857353, №С-401-007554-18-980, №С16.175.74805, та №G01.10701.004392644.

Оскільки відповідач умови кредитних договорів не виконав, утворилася заборгованість за кредитними договорами: № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року в розмірі 66472,44 грн., що складається з: 23393,96 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 43078,48 грн. - заборгованість за відсотками; №С-401-007554-18-980 від 27.12.2018 року в розмірі 40769,47 грн., що складається з: 12834,94 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 27934,53 грн. - заборгованість за відсотками; №С16.175.74805 від 26.05.2017 року в розмірі 13865,51 грн., що складається з: 5172,67 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 8692,84 грн. - заборгованість за відсотками; №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року в розмірі 60616,33 грн., що складається з: 22317,07 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 38299,26 грн. - заборгованість за відсотками;

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 181723,75 грн. та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.01.2026 року позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.75-76).

Ухвалою судді від 20.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 78)

У позовній заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просили розгляд справи проводити за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечували. (а.с.6-зворот)

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено, 29.01.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № D44.00401.004857353 підписаний останнім власноручним підписом, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 23605 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), строк кредитування - 60 місяців, процентна ставка становить 20 % (змінювана) річних від залишку суми кредиту. Крім того, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. (а.с.8-11)

Крім того, ОСОБА_1 29.01.2019 року також підписав заяву-анкету (а.с.12), паспорт споживчого кредиту та додаток до нього (а.с.13-14,15), договір добровільного страхування життя (а.с.16), заяву про акцепт на укладання договору про використання аналога власноручного підпису уповноваженої особи Страховика та відтиску печатки Страховика (а.с.17), та заяву № D44.00401.004857353 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банк і згоди до нього (а.с.18).

Згідно ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 29.01.2019 року АТ «Ідея Банк» виконало грошове зобов`язання та перерахувало відповідачу кредитні кошти. (а.с.19)

З виписки по банківському рахунку, відкритому в АТ «Ідея Банк» на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що на його рахунок 29.01.2019 року зараховані кредитні кошти, джерело надходження - видача кредиту згідно з договором № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року. З вказаної виписки по рахунку також вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами. (а.с.20)

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за вказаним вище кредитним договором станом на 07.07.2023 року становить 66475,44 грн., з яких: 23393,96 грн - заборгованість за основним боргом, 43078,78 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. (а.с.21)

27.12.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-401-007554-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, у відповідності до якої банк відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня та надає кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт 200000 грн.; доступний ліміт на момент укладення угоди 13910 грн.; процентна ставка 24% річних. (а.с.22-23)

Вказана угода, та паспорт споживчого кредиту (а.с.26-27) підписані ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його власноручний підпис.

Згідно виписки АТ «Ідея Банк» в період з 27.12.2018 року по 07.07.2023 року ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами (а.с.30) та станом на 07.07.2023 року в нього виникла заборгованість в загальній сумі 40769,47 грн., з якої: 12834,94 грн. - за кредитом, 27934,53 грн. за відсотками, що вбачається із довідки-розрахунка. (а.с.31)

26.05.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С16.175.74805 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, у відповідності до якої банк відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 у валюті гривня та надає кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт 200000 грн.; доступний ліміт на момент укладення угоди 4105 грн.; процентна ставка 48% річних. (а.с.32-33)

Також, 26.05.2017 року ОСОБА_1 була підписана заява № С16.175.74805 на приєднання до договору добровільного страхування життя. (а.с.37)

Вказана угода, та паспорт споживчого кредиту (а.с.26-27) підписані ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його власноручний підпис.

Згідно виписки АТ «Ідея Банк» в період з 26.05.2017 року по 07.07.2023 року ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами (а.с.40-46) та станом на 07.07.2023 року в нього виникла заборгованість в загальній сумі 13865,51 грн., з якої: 5172,67 грн. - за кредитом, 8692,84 грн. за відсотками, що вбачається із довідки-розрахунка. (а.с.47)

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023, у відповідності до якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог (а.с.56-57).

Згідно платіжної інструкції №19913 від 11.07.2023 року АТ «Ідея Банк» отримали від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму коштів у розмірі 15300000 грн., як плату згідно договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 року. (а.с.58)

Відповідно до витягів з реєстру боржників до Договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами: № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року у загальній сумі 66742,44 грн. (п/п 782); № С-401-007554-18-980 від 27.12.2018 року у загальній сумі 40769,47 грн. (п/п 781); № С16.175.74805 від 26.05.2017 року у загальній сумі 13865,51 грн. (п/п 780). (а.с.59,60,61)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість за кредитними договорами: № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року у загальній сумі 66742,44 грн.; № С-401-007554-18-980 від 27.12.2018 року у загальній сумі 40769,47 грн.; № С16.175.74805 від 26.05.2017 року у загальній сумі 13865,51 грн., суд дійшов висновку про її стягнення з відповідача на користь позивача.

При цьому суд враховує, що під час розгляду справи по суті у судовому засіданні відповідачем не надано жодних доказів на спростування вищевказаної заборгованості.

Щодо кредитного договору №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

З огляду на положення вказаних вище норм законодавства, позивачем надані докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача (а.с.62), однак не надано доказів укладення кредитного договору №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року, про стягнення заборгованості за яким ставить питання позивач.

Так позивачем позивачем долучено до матеріалів справи копію генерального кредитного договору № ГКД.564438.1 від 09.12.2018 року та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем власноручним підписом (а.с.48-51,52-53). Однак, стягнення заборгованост за договором від 09.12.2018 року не є предметом спору.

Суд зауважує, що саме на позивача покладено обов`язок доказування обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та подання всіх наявних у нього доказів у строки, встановлені статтею 83 ЦПК України.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року задоволенню не підлягають, оскільки копія вказаного договору не долучена до матеріалів справи.

Отже у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зауважує наступне.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції №149604 від 19.12.2025 року за подання позовної заяви позивачем сплачено 3028 грн.

Оскільки позовна заява задоволена частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2017,97 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № D44.00401.004857353 від 29.01.2019 року в розмірі 66472,44 грн., що складається з: 23393,96 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 43078,48 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С-401-007554-18-980 від 27.12.2018 року в розмірі 40769,47 грн., що складається з: 12834,94 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 27934,53 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №С16.175.74805 від 26.05.2017 року в розмірі 13865,51 грн., що складається з: 5172,67 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 8692,84 грн. - заборгованість за відсотками.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №G01.10701.004392644 від 01.10.2018 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 2017,97 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць