Рішення № 140133145, 28.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5409/23

Провадження № 2/175/1372/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулося ТОВ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором №1821080-А від 31.01.2022 у розмірі 19029,92 грн, з яких: 17000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2029,92 грн нараховані проценти, судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.01.2022 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» укладено електронний кредитний договір 1821080-А.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 2912-1 від 29.12.2021, які розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС ЛОУН».

Згідно з п. 2.6.1. кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 17000,00 грн. Відповідно до п. 2.6.2. кредитного договору строк кредиту з 31.12.2022 по 01.03.2022 включно. Згідно п. 2.6.4. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало їй кредит в сумі 17000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника, маска картки № НОМЕР_1 .

У встановлений термін 01.03.2022 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку із чим на підставі умов кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 31.01.2022 кредитний договір було автопролонговано, у зв`язку з чим строк користування кредитом продовжено на 20 календарних днів, тобто до 21.03.2022 включно, під час якої позичальник повинен сплачувати відповідно умов угоди проценти за підвищеної ставкою в розмірі 2,99 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту 21.03.2022 відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 17000,00 грн - тіло кредиту та 2029,92 грн - нараховані проценти.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 17.01.2023 між ТОВ «СС ЛОУН» (Клієнт) та ТОВ «ФІНФОРС» (Фактор) укладено договір факторингу № 40071779-146, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило позичальника шляхом направлення 17.01.2023 на електронну адресу позичальника електронного листа.

Станом на дату звернення до суду відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором ні перед ТОВ «ФІНФОРС», ні перед ТОВ «СС ЛОУН».

ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу.

У зв`язку з розглядом даної справи в суді позивач поніс наступні судові витрати: сплачений судовий збір 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (7 год по 1000,00 грн. за годину).

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу направлена ухвала суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, але у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін останній не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено кредитний договір №1821080-А.

Відповідно до пункту 2.6.1. кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 17000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.6.2. кредитного договору строк кредиту з 31.01.2022 по 01.03.2022 включно.

Відповідно до п.2.6.4. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка становить 476,01%.

Згідно з угодою до кредитного договору №1821080-А від 31.01.2022, сторони погодили наступні умови у випадку застосування автопролонгації: строк автопролонгації з 02.03.2022 по 21.03.2022, проценти за користування кредитом в період автопролонгації в розмірі 2,99 %.

17.01.2023 між ТОВ «СС ЛОУН» (Клієнт) та ТОВ «ФІНФОРС» (Фактор) укладено договір факторингу № 40071779-146, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до реєстру прав грошових вимог до договору факторингу №40071779-146 від 17.01.2023, ТОВ «ФІНФОРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 19029,92 грн, у тому числі 17000,00 сума основного зобов`язання, 2029,92 грн - проценти.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем ТОВ «ФІНФОРС».

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором № 1821080-А від 31.01.2022 у розмірі 19029,92 грн. Укладення відповідачем з первісним кредитором угод та додаткових угод щодо пролонгації строку повернення кредиту додатково підтверджує факт видачі кредиту. Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за вищевказаним договором є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі 19029,92 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду: ордер виданий «Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» на надання правничої допомоги ТОВ «ФІНФОРС» на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 20.02.2023; доручення замовника ТОВ «ФІНФОРС» про надання правової допомоги від 08.08.2023 згідно Договору про надання правової допомоги від 20.02.2023, з якого видно які послуги входять до складу правової допомоги та їх вартість у розмірі 7000,00 грн; платіжна інструкція №3418 від 11.08.2023 про перерахування АБ «Герман Гурський та партнери» 7000,00 грн за послуги по договору б/н від 20.02.2023 та додатку від 08.08.2023.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Гурським Г.Ю. послуг, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення суми стягуваних з відповідача витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, та необхідних процесуальних дій сторони.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі - 2684,00 грн.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ 41717584, місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд 4/6, корп В, каб. 508-2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором №1821080-А від 31.01.2022 у розмірі 19029 (дев`ятнадцять тисяч двадцять дев`ять) грн 92 копійки, з яких: 17000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2029,92 грн нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Заборський