Рішення № 140132491, 25.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3439/25

Номер провадження2/173/648/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5535098107 від 01.12.2020, який разом із паспортом кредиту та умовами отримання фінансових кредитів складають єдиний кредитний договір.

02.12.2020 права вимоги за кредитним договором № 5535098107 від 01.12.2020 відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.

Водночас відповідач умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 76914,25 грн, з яких: 18120,49 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 1,13 грн - сума заборгованості за річними процентами; 58792,63 грн - сума заборгованості за щомісячними процентами. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 22.09.2026 було замінено позивача АТ «Таскомбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у зв`язку з відступленням права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5535098107.

Згідно з умовами договору ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 48760,00 грн строком на 24 місяці зі сплатою річних процентів від суми боргу в розмірі 0,01 % та щомісячних процентів від суми кредиту в розмірі 3,99 %.

Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.

ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» виконало умови договору та надало відповідачу кредит, що підтверджується випискою про рух коштів за особовим рахунком відповідача за період з 01.12.2020 по 01.05.2025.

Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 5535098107 від 01.12.2020 станом на 01.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 76914,25 грн, з яких: 18120,49 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту; 1,13 грн - загальна заборгованість за процентами; 58792,63 грн - загальна заборгованість за щомісячними процентами.

02 грудня 2020 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року. Відповідно до умов цього договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 5535098107 від 01 грудня 2020 року з усіма наступними додатками та змінами.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 02.12.2020 АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5535098107 від 01.12.2020.

29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги за кредитним договором № 5535098107 від 01.12.2020, укладеним із ОСОБА_1 .

На підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором матеріали справи містять: договір факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026, Витяг з Реєстру прав вимог від 29.06.2026, Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог від 29.06.2026, а також платіжну інструкцію № 24400 від 29.06.2026 про оплату за відступлення прав вимоги згідно з указаним договором факторингу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Частиною першою ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Крім цього, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність) або якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року (провадження № 61-15813сво23)).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання умов договору, у розмірі 76914,25 грн необхідно стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Водночас відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», та не довів відсутності заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за договором № 5535098107 від 01.12.2020 у розмірі 76914,25 грн є обґрунтованими та доведеними позивачем наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська обл.., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 76914 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту

Суддя: Є.В. Челюбєєв