Рішення № 140131030, 28.09.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/757/2026

Справа № 679/561/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст позовних вимог.

ТОВ «Кошельок» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 03.07.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3305908628-387367 про надання коштів у позику, за умовами якого позикодавець на умова строковості, зворотності та платності надав відповідачці грошові кошти у розмірі 3200,00 грн з початковим строком кредитування 14 днів, дисконтною відсотковою ставкою 2% на добу протягом початкового строк кредитування, з можливістю продовження строку користування кредитними коштами на 90 днів за базовою процентною ставкою 2,2% на добу за кожен день користування кредитом.

У договорі сторони передбачили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом, але не більш як на 90 днів після закінчення лояльного періоду. Згідно з пунктами 3.6 і 3.7 договору строк користування кредитними коштами був продовжений на 90 днів з 17.07.2021 до 14.10.2021.

Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав повністю, перерахувавши грошові кошти у розмірі 3200,00 грн за реквізитами банківської платіжної карти, які вказані позичальницею при укладенні договору.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених договором позики належним чином не виконала, внаслідок чого за договором виникла заборгованість загальний розмір якої складає 8218,31 грн, з яких: 2842,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5376,31 грн заборгованість за відсотками за користування позикою.

З огляду на викладені обставини ТОВ «Кошельок» просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 8218,31 грн, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн та сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді від 29.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Кошельок» про витребування доказів.

19.05.2026 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла інформація про належність карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписка про рух коштів за вказаним картковим рахунком за період з 02.07.2021 по 04.07.2021.

10.06.2026 до суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Оліферук Ж.А. на позовну заяву. У відзиві представник не заперечуючи факту укладення між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 кредитного договору № 3305908628-387367 від 03.07.2021 вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування, у даному випадку 14 днів, тому заявлені ТОВ «Кошельок» вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за користування позикою у період, який виходить за межі строку кредитування (з 17.07.2021 по 14.10.2021), є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розмір заборгованості за договором станом на 16.07.2021 (закінчення строку дії договору) складав 4097,00 грн, з яких ОСОБА_1 , сплативши 20.07.2021 суму 1536,00 грн, фактично здійснила погашення заборгованості за відсотками у розмірі 730,00 грн та погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 806,00 грн. Таким чином, заборгованість за тілом кредиту становить 2394,00 грн, яку відповідачка визнає та не заперечує щодо задоволення позовних вимоги в цій частині.

29.06.2026 від представника позивача адвоката Гурського Г.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі. У поясненнях зазначено, що відповідно до п. 2.1. договору кредит надавався строком на 14 днів, початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця грошових коштів. В договорі цей період визначений як лояльний. У пункті 3.6. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом. Зважаючи на те, що до спливу лояльного періоду у 14 днів відповідачка не виконала свій обов`язок за договором та не повернула кредит, продовжила користуватися кредитними коштами, що за умовами договору є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк кредитування продовжився ще на 90 днів, тобто до 14.10.2021. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у період з 17.07.2021 по 14.10.2021, розмір яких обумовлений пунктом 3.8. Договору, є законним.

Зважаючи на те, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не надходило, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.5 ст. 279 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 03.07.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом його підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором) було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3305908628-387367.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору кредит надається строком на 14 днів («Лояльний період»), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в пункті 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 договору.

Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом. Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до Договору (п.3.1, 3.3 договору).

Сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком до цього договору, становить 4160,00 грн, або 130% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 960,00 грн, або 30% від суми кредиту (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.5 кредитного договору у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом строк, встановлений пунктом 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена пунктом 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною пунктом 3.4 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 2.1 договору.

Сторони також погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом, а саме зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду. З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2% на день від суми кредиту за кожен день користування ним (п.п. 3.6-3.8 договору).

На підставі п. 4.1.3 договору, позичальник зобов`язався у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Згідно п.9.1 договору цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Згідно п. 9.4 договору невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок». Уклавши цей Договір позичальник підтверджує, що він ознайомився, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких знаходиться на Сайті Кредитодавця https://koshelok.net.

Згідно з умовами розділів 3, 5 Правил, ОСОБА_1 акцептувала оферту, здійснивши дії, спрямовані на укладання Договору і настання юридичних прав та обов`язків, заповнивши заявку на сайті ТОВ «Кошельок» добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит.

Згідно з повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК», 03.07.2021 через платіжну систему товариства було проведено успішне зарахування коштів у сумі 3200,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_2 , опис замовлення: видача кредитних коштів за договором №3305908628-387367.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «Приват Банк», на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки про рух коштів по вказаному картковому рахунку, 03.07.2021 на нього зараховано грошові кошти у сумі 3200,00 грн.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3305908628-387367 від 03.07.2021 ОСОБА_1 має заборгованість за у загальному розмірі 8217,91 грн, з яких: 2841,60 грн заборгованість за тілом кредиту; 5376,31 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом. При проведенні розрахунку враховано проведення позичальником 20.07.2021 платежу на суму 1536,00 грн з яких на погашення тіла кредиту зараховано 358,40 грн на погашення процентів 1177,60 грн. Розмір відсотків нарахованих у межах лояльного періоду складає 896,00 грн, у межах 90 днів після закінчення лояльного періоду, до 14.10.2021 включно 5657,91 грн.

Оскільки ОСОБА_1 умови договору позики належним чином не виконувала, позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

В силу статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

Як передбачено пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч.ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ст. 642 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Зібрані докази вказують на те, що 03.07.2021 ТОВ «Кошельок» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, у якому вони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання по поверненню суми отриманої позики в розмірі 3200,00 грн та сплати відповідної плати за користування нею протягом 14 днів (Лояльний період).

Оскільки відповідачка у встановлений в договорі строк, до закінчення лояльного періоду 14 днів (16.07.2021), суму кредиту та проценти за користування ним не повернула, кредитор, у відповідності до вимог п. 3.6, 3.7 Договору, продовжив нараховувати проценти за користування позикою протягом наступних 90 днів 14.10.2021.

Таким чином загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Кошельок» за весь строк кредитування 104 дні склав 8217,91 грн, з яких: 2841,60 грн - заборгованість за кредитом, 5376,31 грн - заборгованість за процентами.

Вказана заборгованість підтверджена детальним розрахунком заборгованості за договором та відповідачкою не спростована.

Факт укладення кредитного договору відповідачка не заперечує, а доводи її представника щодо відсутності у кредитора підстав для нарахування процентів після закінчення лояльного періоду, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами та умовами укладеного між соронами договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Кошельок» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №3305908628-387367 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 03.07.2021 в розмірі 8217,91 грн, слід задовольнити повністю, оскільки такі ґрунтуються на законі та договорі, підтверджені належними та допустимими доказами.

V. Розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2025 позивач уклав із Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Г.Ю. договір про надання правничої (правової) допомоги.

10.04.2026 між АБ «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Г.Ю. та директором ТОВ «Кошельок» підписано акт приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, згідно якого вартість наданої правової допомоги склала 10000,00 грн, з яких: 1000,00 грн оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги; 2000,00 грн збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору; 4000,00 грн - складання позовної заяви; 2000,00 грн формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідача); 1000,00 грн відправка позову стороні та до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У той же час відповідачка скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що витрати сторони позивача на правничу допомогу до складу якої увійшов збір і аналіз доказів, формування правової позиції по справі у сумі 2000,00 гривень, є явно завищеними, оскільки з матеріалів позову вбачається, що адвокат Гурський Г.Ю. співпрацює з ТОВ «Кошельок» на тривалій основі в аналогічних справах про стягнення кредитної заборгованості, даний спір є типовим та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат. По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно було вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спірні правовідносини, у зв`язку з чим підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. При цьому азначені в п. 1, 4, 3 Акту приймання-передачі правової допомоги від 12.02.2025 види послуги, такі як формування додаків до позову, формування досьє, складання акту прийому передачі тощо, що оцінені в 6000,00 грн за своєю суттю та спрямуванням не є професійною правничою допомогою адвоката. Тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, обсягу виконаної роботи і її складності, відповідачка визнає розмір правничої допомоги в сумі 2000,00 гривень.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, із урахуванням наведених представником відповідачки заперечень щодо обгрунтованості розміру зазначених витрат, суд прийшов до висновку, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним з складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову позаяк, даний спір є типовим, простим, не потребує глибокого аналізу судової практики чи правових висновків Європейського суду з прав людини, тому враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить значної складності.

За таких обставин, виходячи із предмета позову та конкретних обставин справи, їх складності, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, виходячи із критерію реальності адвокатських послуг, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Кошельок» до суми 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 5983 від 07.04.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, що у загальному розмірі складає 5662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором про надання коштів у позику № 3305908628-387367 від 03.07.2021 у загальному розмірі 8217 (вісім тисяч двісті сімнадцять) гривень 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2662,40 гривень судового збору та 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, всього 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 28 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Бучанський район, с.Чайки, вул. Антонова, буд. 8А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.М. Стасюк