Постанова № 140130755, 22.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 3/490/1554/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

Справа № 490/5317/26

П О С Т А Н О В А

22.09.2026р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протоколи про вчинення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент вчинення правопорушення працювала диспетчером пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Миколаївській області, наразі працює у центрі відновлення, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , яка займала посаду диспетчером пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Миколаївській області, будучи суб`єктом відповідальності за корупційні порушення відповідно до п.п. "д" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції", в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" несвоєчасно без поважних на те причин, подала декларацію типу "при звільненні" за період, не охоплений раніше поданими деклараціями; окрім того в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" несвоєчасно подала декларацію типу "щорічна" за 2022 рік, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор Абдуллаєва А.Х. обставини правопорушення, викладені у протоколі підтримала. Вважала наявних у справі доказів достатнім для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що декларацію за 2022 рік та декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, не подала у зв`язку з обставинами, що склалися після початку повномасштабного збройного вторгнення рф в Україну.

Зазначила, що у вказаний період була зосереджена на вирішенні питань, пов`язаних із забезпеченням безпеки та виживанням в умовах воєнного стану. Крім того, пояснила, що неодноразово виїжджала за межі України та поверталася на територію України, у зв`язку з чим її життєві обставини були нестабільними.

Також ОСОБА_1 зазначила, що за місцем її роботи їй не повідомляли про необхідність подання зазначених декларацій та не нагадували про відповідний обов`язок, у зв`язку з чим вона не була належним чином поінформована про необхідність їх подання.

Заслухавши наведені пояснення, вивчивши матеріали додані до адміністративного протоколу, приходжу до наступних висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно п.п. "д" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 , будучи диспетчером пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Миколаївській області, відносилась до суб`єкта, на якого поширюється дія вказаного закону.

Відповідно до норм абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно до витягу із наказу № 352 від 01.11.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду диспетчером пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Миколаївській області.

01.11.2017 року ОСОБА_1 під особистий підпис було ознайомлено з попередженням про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в той же день ОСОБА_1 була ознайомлена з пам`яткою при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) ДСНС України, зокрема з вимогою ст. 45 Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до витягу з наказу № 66 від 07.03.2022 року молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 диспетчера пожежно-рятувальної відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Миколаївській області звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), за пунктом 176 підпунктом 6 (у зв?язку із систематичним невиконанням неприбуттям до місця служби під час введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України №? 64-2022 від 24 лютого 2022 року, з 07.03.2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу. У зв`язку з чим НАЗК відповідно до роз`яснень від 07.03.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)», які розроблені з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» - відтерміновано обов`язок подання декларації.

Відповідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ, який набрав чинності 12.10.2023 року та яким відновлено обов`язок декларування.

Таким чином ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу "щорічна" за 2022 рік (після звільнення) до 31.01.2024 року включно.

Однак, в ході огляду публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подала відповідну декларацію лише 10.05.2026р.

Окрім того, згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

На підставі викладеного ОСОБА_1 зобов`язана була не пізніше 31.01.2024р. подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу "при звільненні" за період не охоплений раніше поданими деклараціями) з 01.01.2022р. по 07.03.2022р.

Однак, в ході огляду публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подала відповідну декларацію 04.11.2024р.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , наведені нею в судовому засіданні на обґрунтування причин неподання декларацій, суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» обов`язок щодо подання декларацій покладається безпосередньо на суб`єкта декларування. При цьому обов`язок декларування не залежить від отримання особою додаткового повідомлення, нагадування чи роз`яснення з боку роботодавця, оскільки виникає безпосередньо в силу закону.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ще у 01.11.2017р. була під особистий підпис ознайомлена з положеннями статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», які регламентують обов`язок суб`єктів декларування щодо подання декларацій. Крім того, до 2022 року ОСОБА_1 систематично подавала щорічні декларації, що свідчить про те, що порядок та необхідність виконання обов`язку щодо декларування були їй відомі.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 на те, що за місцем роботи їй не повідомили про необхідність подання декларацій, не спростовує встановленого законом обов`язку та не може бути підставою для звільнення її від відповідальності. Навпаки, попередня поведінка ОСОБА_1 як суб`єкта декларування, зокрема неодноразове подання нею декларацій, свідчить про її обізнаність із необхідністю їх подання та встановленим законодавством порядком декларування.

Не можуть бути прийняті судом і посилання ОСОБА_1 на складні життєві обставини, пов`язані з початком повномасштабного збройного вторгнення рф в Україну та необхідністю вирішення питань, пов`язаних із власною безпекою і виживанням.

Сам по собі факт введення воєнного стану та складність життєвих обставин у цей період не свідчать про об`єктивну неможливість виконання особою обов`язку щодо подання декларацій. При цьому законодавством та роз`ясненнями НАЗК було врегульовано особливості виконання обов`язків суб`єктами декларування в умовах воєнного стану.

Посилання ОСОБА_1 на неодноразовий виїзд за межі України та повернення на територію України також саме по собі не свідчить про неможливість виконання нею обов`язку щодо декларування. Перебування особи за межами України не припиняє її статусу суб`єкта декларування та не звільняє від обов`язку дотримуватися вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Більше того, протягом періоду перебування як на території України, так і за її межами, ОСОБА_1 , будучи обізнаною з вимогами законодавства у сфері декларування та маючи попередній досвід подання декларацій, мала можливість та повинна була самостійно відстежувати зміни законодавства, які регулюють порядок та строки виконання відповідного обов`язку. Місце фактичного перебування особи саме по собі не звільняє її від обов`язку виконання вимог закону.

Таким чином, наведені ОСОБА_1 обставини не свідчать про відсутність у неї обов`язку щодо подання відповідних декларацій та не підтверджують наявності об`єктивних причин, які б унеможливлювали виконання такого обов`язку.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 була заздалегідь ознайомлена з положеннями законодавства про декларування під особистий підпис, у попередні роки виконувала обов`язок щодо подання щорічних декларацій, а тому не могла обґрунтовано не усвідомлювати наявності відповідного обов`язку у наступних звітних періодах.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наведені Я. причини не є такими, що об`єктивно перешкоджали виконанню встановленого законом обов`язку щодо своєчасного подання декларацій, а її посилання на необізнаність із необхідністю їх подання внаслідок відсутності повідомлення з боку роботодавця не звільняє її від відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

За викладених обставин, вважаю що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типів "При звільненні" та "Щорічна" за 2022р.

При обранні виду адміністративного стягнення враховано характер вчинених правопорушень, які не є грубими, беручи до уваги що тяжких наслідків не настало, а також особу правопорушника, яка із вчиненим погодилась, раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувалась, а за такого, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до неї остаточне адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в прибуток держави.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 172-6, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на неї з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок №UA688999980313040106000014483, отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ. р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081100.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Грошові кошти у розмірі 665,60 гривень в рахунок сплати судового збору перерахувати до УК у Центральний м. Миколаїв /Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок № UA798999980313131206000014483, код отримувача 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 22030101.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Дірко І.І.