Рішення № 140130318, 28.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6503/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у приміщенні суду у м. Львові у складі головуючої судді Гедз Б.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Вакула Є.Д. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором № 1550-2005 від 06.05.2025 у сумі 33 022,66 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 577,94 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 14 211,94 грн, заборгованості за штраф у розмірі 9 232,78 грн та просить стягнути понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем, за допомогою вебсайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», шляхом самостійного створення клієнтом заявки та надалі підписання за допомогою одноразового ідентифікатора було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1550-2005. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на суму 5 000,00 грн зі строком кредитування на 365 календарних днів, базовий період - 21 день, із процентною ставкою 1%. Також між сторонами були укладені додаткові угоди на загальну суму кредиту у розмірі 23 800,00 грн. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повністю виконало взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором № 1550-2005 від 06.05.2025 у сумі 33 022,66 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 577,94 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 14 211,94 грн, заборгованості за штраф у розмірі 9 232,78 грн. Відтак просить позов задоволити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

18.08.2026 за допомогою підсистеми Електронний суд відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із відзивом на позовну заяву, в якому заперечила суму заборгованості та просила відмовити в задоволенні позову.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі змістом ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 06.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1550-2005, за умовами якого позичальнику було надано кредит у сумі 5 000,00 грн, строком 365 календарних день зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с. 13-зворот 24).

Вказаний кредитний договір укладений у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. На офіційному вебсайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

Згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії до укладення цього договору між сторонами кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію Позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Позичальника (в тому числі, здійснений з метою укладення між Сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника.

Умовами договору сторонами у п. 4.7., погоджено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом, та комісії за видачу кредиту, тип процентної ставки за користування кредитом фіксована.

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів дати, які є останніми днями відповідних базових періодів.

Пунктом 4.10. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дію договору, окрім строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою.

Комісія за видачу кредиту становить 0,00 % від суми виданого кредиту.

Дата повернення кредиту 05.05.2026.

Підписавши договір позичальник підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги.

Разом із Кредитним договором відповідач також шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3907 підписав правила відкриття кредитної лінії, які є невід`ємною частиною договору та містять повну інформацію про основні умови кредитування, про порядок повернення кредиту та відповідальність за невиконання умов договору та паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором А2340 (а.с.25-72).

Окрім того, судом встановлено, що між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1550-2005 від 02.06.2025 про надання кредитодавцем позичальнику додаткові кошти у кредит у розмірі 8 700,00 грн(а.с.зворот 76-80).

Також між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1550-2005 від 23.07.2025 про надання кредитодавцем позичальнику додаткові кошти у кредит у розмірі 800,00 грн(а.с.зворот 86-90).

Також між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1550-2005 від 14.10.2025 про надання кредитодавцем позичальнику додаткові кошти у кредит у розмірі 1300,00 грн(а.с.зворот 91-95).

Також між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1550-2005 від 20.10.2025 про надання кредитодавцем позичальнику додаткові кошти у кредит у розмірі 10000,00 грн(а.с.зворот 96-100).

Також між сторонами була укладена додаткова угода до договору №1550-2005 від 20.10.2025 про надання кредитодавцем позичальнику додаткові кошти у кредит у розмірі 3000,00 грн(а.с.зворот 101-105).

Щоразу укладаючи додаткові угоди сторони домовлялись продовжити строк основного договору на 365 днів від дня укладення додаткової угоди. Як вбачається з матеріалів справи, остання додаткова угода була укладена 20.10.2025, а відтак строк загальний строк становить 540 дні.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів 06.05.2025, 02.06.2025, 23.07.2025, 14.10.2025, 20.10.2025, 28.10.2025 в загальній сумі 28 800,00 грн підтверджено квитанціями ТОВ ФК Конрактовий дім, згідно з якими видача коштів за кредитним договором здійснювалась на підставі договору відкриття кредитної лінії № 1550-2005 на платіжну картку за реквізитами, які відповідають реквізитам платіжної картки, зазначеної позичальником ОСОБА_1 особисто при укладенні кредитного договору, а також довідкою про перерахування суми кредиту(а.с. 73-зворот 75, 106).

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1550-2005 укладений у спосіб передбачений чинним законодавством України із дотриманням вимог щодо їх укладення та із зазначенням усіх необхідних умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відтак між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору у добровільному порядку не повернуто.

Відповідач у відзиві не заперечив отримання зазначених коштів.

Як вбачається із представленого позивачем розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1550-2005 від 06.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.06.2026 становить 33 022,66 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 577,94 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 14 211,94 грн, заборгованості за штраф у розмірі 9 232,78 грн (а.с.107-зворот 111).

02.06.2026 кредитодавцем висунуто вимогу до позичальника про дострокове припинення кредиту. Проте така була проігнорована ОСОБА_1 (а.с. 112).

У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачем неправильно відображено розрахунок заборгованості, а саме встановлено розбіжності з наявними банківськими документами та розрахунком.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснювала такі платежі: 26.05.2026 1 525,00 грн, 17.06.2026 6 371,00 грн, 11.07.2025 -5 080,00 грн, 23.08.2025 2 928,30 грн 23.12.2025 6 000,00 грн, які значаться в розрахунку заборгованості, а також підтверджується квитанціями, які надала суду відповідач.

Щодо платежів, здійснених відповідачем 02.08.2025, 14.09.2025, 05.10.2025, 26.10.2025, 19.11.2025 та 25.12.2025, судом здійснено перевірку відповідності сум фактично здійснених відповідачем платежів сумам, відображеним кредитодавцем у розрахунку заборгованості.

Так, 02.08.2025 відповідач здійснив платіж у розмірі 4 004,00 грн. З урахуванням комісії за переказ коштів на рахунок кредитодавця фактично надійшло 3 984,08 грн. Водночас у розрахунку заборгованості кредитодавцем зараховано 3 960,32 грн, тобто на 23,76 грн менше від суми, яка фактично надійшла кредитодавцю.

Разом із тим за іншими платежами, здійсненими відповідачем, мають місце такі обставини.

Так, 14.09.2025 відповідачем сплачено 2 529,22 грн, з яких після утримання комісії кредитодавцю фактично надійшло 2 506,46 грн, тоді як у розрахунку заборгованості зараховано 2 514,14 грн, тобто на 7,68 грн більше від фактично отриманої суми.

05.10.2025 відповідачем сплачено 1 885,38 грн, з яких кредитодавцю після утримання комісії фактично надійшло 1 868,41 грн, тоді як у розрахунку заборгованості зараховано 1 874,14 грн, тобто на 5,73 грн більше.

26.10.2025 відповідачем сплачено 6 361,29 грн, з яких кредитодавцю фактично надійшло 6 304,04 грн, тоді як у розрахунку заборгованості зараховано 6 323,35 грн, тобто на 19,31 грн більше.

19.11.2025 відповідачем сплачено 7 950,30 грн, з яких кредитодавцю фактично надійшло 7 878,75 грн, тоді як у розрахунку заборгованості зараховано 7 902,88 грн, тобто на 24,13 грн більше.

25.12.2025 відповідачем сплачено 3 840,15 грн, з яких кредитодавцю фактично надійшло 3 805,59 грн, тоді як у розрахунку заборгованості зараховано 3 817,25 грн, тобто на 11,66 грн більше.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що невідповідність між фактично отриманими кредитодавцем коштами та сумами, відображеними ним у розрахунку заборгованості, має місце в обидві сторони. При цьому за платежем від 02.08.2025 кредитодавцем зараховано на 23,76 грн менше, ніж фактично надійшло на його рахунок, тоді як за платежами від 14.09.2025, 05.10.2025, 26.10.2025, 19.11.2025 та 25.12.2025 кредитодавцем, навпаки, зараховано відповідно на 7,68 грн, 5,73 грн, 19,31 грн, 24,13 грн та 11,66 грн більше, ніж фактично надійшло коштів.

Отже, загальна сума перевищення зарахованих кредитодавцем платежів над фактично отриманими коштами за наведеними платежами становить 68,51 грн, що перевищує суму недорахування за платежем від 02.08.2025 у розмірі 23,76 грн. Таким чином, твердження відповідача про те, що внаслідок невірного зарахування платежу від 02.08.2025 виникла відповідна недоплата, не знаходить підтвердження, оскільки зазначена різниця була компенсована кредитодавцем при зарахуванні наступних платежів.

Крім того, відповідач посилається на здійснення 23.07.2025 платежу в розмірі 50,00 грн. Водночас зазначена обставина не змінює наведеного висновку суду. Навіть за умови врахування цього платежу, загальна сума коштів, яка була фактично зарахована кредитодавцем понад розмір коштів, що фактично надійшли за наведеними вище платежами, у сукупності компенсує як різницю за платежем від 02.08.2025, так і заявлену відповідачем суму платежу від 23.07.2025.

Таким чином, при оцінці правильності розрахунку заборгованості суд виходить не з окремої арифметичної невідповідності за одним платежем, а з сукупності здійснених відповідачем платежів та їх зарахування кредитодавцем. За результатами такої перевірки встановлено, що допущене за платежем від 02.08.2025 зменшення суми зарахування на 23,76 грн було компенсоване за рахунок зарахування кредитодавцем за іншими платежами сум, які перевищують фактично отримані кошти.

За таких обставин посилання відповідача на неналежне врахування кредитодавцем платежу від 02.08.2025, а також на необхідність додаткового врахування платежу від 23.07.2025 у розмірі 50,00 грн, саме по собі не свідчить про неправильність визначеного кредитодавцем розміру заборгованості, оскільки при сукупному врахуванні відповідних платежів зазначені розбіжності взаємно компенсуються.

Положенням ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

За наявних матеріалів справи, кредитор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяті на себе зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 1550-2005 виконав у повному обсязі надавши у розпорядження позичальника грошові кошти у розмірі на загальну суму 28 800,00 грн, в той же час відповідач як позичальник, який взяв на себе обов`язок повернення кредиту та відсотків у строки договору щодо своєчасного повернення кредиту не виконав, та допустив виникнення заборгованості в частині сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитування.

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Покликання відповідача на завищений та недоведений розмір процентів не знаходить свого підтвердження судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Поруч з цим, суд дійшов висновку про безпідставність вимог в частині стягнення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» із відповідача заборгованості за штраф.

Водночас нормою п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення нарахувань у відповідності до положень ст. 625 ЦК України за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення штрафів у сумі 9 232,78 грн, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні, тому у цій частині позову слід відмовити.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, грошові кошти відповідачем отримано, однак у порядку та на умовах договору у добровільному порядку повернуто не в повному обсязі. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 23 789,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 918,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1550-2005 у розмірі 23 789 (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 88 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 1 918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28.09.2026.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/6503/26

Суддя: Б.М.Гедз