Рішення № 140129831, 28.09.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2836/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача за ордером адвоката Борисова І.В., представника органу опіки та піклування Великобийганської сільської ради за довіреністю Гарвозюка Д.М., представника Служби у справах дітей Великобийганської сільської ради Поповича О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Свалявської міської ради, Служба у справах дітей Великобийганської сільської ради, орган опіки та піклування Великобийганської сільської ради, про поновлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Козар М.М., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Свалявської міської ради, Служба у справах дітей Великобийганської сільської ради, орган опіки та піклування Великобийганської сільської ради, про поновлення батьківських прав, а саме просить поновити їй, ОСОБА_1 , батьківські права відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що рішенням Свалявського районного суду від 16.01.2023 року у цивільній справі №?306/1805/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав позов було задоволено та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після позбавлення батьківських прав з позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 50?% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. Рішення перебуває на виконанні у Свалявському відділі ДВС Мукачівського району, ВП №?71880190.

На даний час перестали існувати обставини, які слугували підставою для позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з чим позивачка просить поновити батьківські права відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка зазначає, що спілкується з сином, зустрічається з ним, а дитина приїздить до неї за місцем проживання у м. Свалява.

Довідкою КНП «Свалявська міська лікарня» №?10 від 06.02.2025 року підтверджується, що позивачка не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра. Вона працює у ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою від 16 січня 2025 року №?1, де зазначено отримання заробітної плати. Характеристика, надана ФОП ОСОБА_4 , свідчить, що позивачка зарекомендувала себе як відповідальний, сумлінний та добросовісний працівник.

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим Свалявським відділом ДВС Мукачівського району, встановлено відсутність заборгованості у ВП №?71880190. Банківські квитанції підтверджують подальше виконання аліментних зобов`язань.

Службою у справах дітей Свалявської міської ради складено акт обстеження умов проживання позивачки, відповідно до якого будинок складається з чотирьох житлових кімнат, умови проживання є нормальними, приміщення прибране, наявні всі комунікації, меблі та побутова техніка.

Копії квитанцій, долучені до матеріалів справи, підтверджують поїздки позивачки до сина у с. Гуняді Берегівського району та придбання ним подарунків для розвитку й виховання дитини.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 18.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Великобийганської сільської ради Закарпатської області (а.с. 27-28).

Іншою ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 18.09.2025 року від органу опіки та піклування Великобийганської сільської ради Закарпатської області витребувано письмовий висновок щодо доцільності поновлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.10.2025 року клопотання представника відповідача адвоката Борисова І.В. про поновлення процесуального строку для подання відзиву задоволено, відповідачу ОСОБА_2 поновлено процесуальний строк для подання відзиву (а.с. 62-63).

У відзиві відповідачем вказано, що сплата аліментів ОСОБА_1 на користь відповідача для утримання сина ОСОБА_3 є обов`язком позивачки незалежно від факту позбавлення її батьківських прав.

Доводи позивачки та додані до позовної заяви докази, зокрема довідка №?1 від 16.01.2025 року про працевлаштування ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_4 з 15.01.2025 року на посаду покоївки та характеристика з місця роботи, відповідач вважає неналежними доказами, які не мають правового значення для вирішення спору. Зазначено, що наведені обставини виникли у січні 2025 року, тоді як позов подано у квітні 2025 року, а характеристика видана роботодавцем через один день після прийняття на роботу, що не дає можливості об`єктивно оцінити працівника.

Щодо довідки КНП «Свалявська міська лікарня» №?10 від 02.02.2025 року про відсутність ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, відповідач зазначив, що вона лише підтверджує факт незвернення за медичною допомогою, але не спростовує обставини зловживання спиртними напоями, які слугували підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідач не заперечує, що позивачка спілкується з сином та він відвідував її за місцем проживання, однак ці факти не свідчать про зміну обставин, які стали підставою для позбавлення батьківських прав. Зі слів дитини, під час перебування у матері він неодноразово ночував у тітки через відсутність матері вдома, самостійно готував їжу, перебував без належного нагляду, а також повертався додому у брудному одязі, тоді як речі, надані батьком, систематично не поверталися. Мали місце випадки, коли дитина хворіла, але мати самостійно відправляла його з високою температурою громадським транспортом до ОСОБА_5 , де батько змушений був залишати роботу та супроводжувати сина до лікаря.

Відповідач наголосив, що під час перебування у матері дитина не отримувала належної уваги, виховання, харчування та догляду. Позивачка після позбавлення її батьківських прав жодного разу не відвідувала навчальний заклад сина, не цікавилася його успіхами, не брала участі у батьківських зборах та житті класу, не з`являлася на амбулаторний прийом до лікаря разом із ОСОБА_3 та не цікавилася його станом здоров`я.

Разом із тим, позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується даними реєстру боржників та роздруківками з ЄДРСР ухвал і рішень. Існують підстави вважати, що кредитні кошти могли бути використані для погашення заборгованості зі сплати аліментів та придбання подарунків для сина з метою введення суду в оману щодо зміни її матеріального стану.

Таким чином, доводи позивачки про те, що на даний час перестали існувати обставини, які слугували підставою для позбавлення її батьківських прав, є необґрунтованими. Доказів того, що вона займається вихованням, духовним розвитком, навчанням, належним доглядом за здоров`ям сина, створює відповідні умови для проживання та виявляє інтерес до його внутрішнього світу, матеріали справи не містять (а.с. 47-52).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 05.11.2025 року клопотання представника відповідача адвоката Борисова І.В. про поновлення процесуального строку для подання заяви про витребування доказів задоволено, представнику відповідача Борисову І.В. поновлено процесуальний строк для подання відповідного клопотання. Клопотання представника відповідача Борисова І.В. про витребування доказів задоволено частково та у Головного управління ДПС України в Закарпатській області витребувано письмову інформацію щодо працевлаштування ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , у ФОП ОСОБА_4 , із зазначенням періоду такого працевлаштування (а.с. 71-72).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 25.11.2025 року уточнено дані щодо коду ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_4 у резолютивній частині ухвали від 05.11.2025 року (а.с. 80-81).

03 грудня 2025 року судом отримано висновок від органу опіки та піклування Великобийганської сільської ради (а.с. 93-94).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року клопотання представника позивачки адвоката Козара М.М. про долучення доказу задоволено, представнику позивачки поновлено процесуальний строк для подання доказу та долучено до матеріалів справи наказ №?2789/МК від 23.10.2025 року про прийняття позивачки на роботу в ТОВ «Аджакс Сістем Манюфакчуринг». Підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 121-124).

У вступному слові позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позивачка не проходить лікування від алкогольної залежності у стаціонарних умовах та, як йому відомо, продовжує зловживати спиртними напоями.

Представник відповідача адвокат Борисов І.В. підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.

Представник органу опіки та піклування Великобийганської сільської ради Гарвозюк Д.М. залишив вирішення спору на розсуд суду.

Представник Служби у справах дітей Великобийганської сільської ради Попович О.І. підтримав висновок органу опіки та піклування.

Представник позивачки адвокат Козар М.М. та представник Служби у справах дітей Свалявської міської ради в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були належно повідомлені.

Заслухавши пояснення позивачки, заперечення відповідача та його представника, а також думку представників органу опіки та піклування і служби у справах дітей, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.01.2023 року у справі №306/1805/22 ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7-8).

Підставою для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стало встановлення судом ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та зловживання нею алкогольними напоями.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно із ч. 4 ст. 169 СК України суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Отже, визначальним критерієм при вирішенні спору про поновлення батьківських прав є встановлення факту усунення причин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, а також відповідність такого поновлення найкращим інтересам дитини.

З матеріалів справи вбачається, що після ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав поведінка позивачки істотно змінилася.

Так, довідкою КНП «Свалявська міська лікарня» №10 від 06.02.2025 року підтверджено, що позивачка не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (а.с. 16).

ОСОБА_1 з 15 січня 2025 року по 15 лютого 2025 року працювала покоївкою у ФОП ОСОБА_4 . З характеристики, виданої за місцем роботи, убачається, що позивачка зарекомендувала себе як відповідальний, сумлінний та добросовісний працівник. У процесі виконання своїх обов`язків вона проявляє високу дисциплінованість, уважність та професійність, володіє навичками організації праці, які сприяють ефективній роботі колективу. Позивачка завжди ввічлива у спілкуванні, уважна до потреб клієнтів та колег, має позитивну репутацію серед співробітників і керівництва (а.с. 11, 12, 106).

Наразі, відповідно до наказу №?2789/МК від 23.10.2025 року, ОСОБА_1 прийнята на роботу з 24 жовтня 2025 року до ТОВ «Аджакс Сістем Манюфакчуринг» у м. Берегове (а.с. 97).

Актом обстеження умов проживання підтверджено, що за місцем проживання ОСОБА_1 створені належні санітарно-побутові умови для перебування дитини, житло забезпечене необхідними меблями, побутовою технікою та комунальними зручностями (а.с. 15).

Відповідно до розрахунку заборгованість зі сплати аліментів відсутня, а долучені до матеріалів справи квитанції підтверджують їх сплату (а.с. 13, 14).

Матеріалами справи та поясненнями сторін також підтверджено, що позивачка підтримує стосунки із сином, систематично спілкується з ним, відвідує його, дитина перебуває у неї за місцем проживання, а також вона бере участь у матеріальному забезпеченні дитини шляхом придбання необхідних речей та подарунків (а.с. 18-22).

У свою чергу, суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності підстав для поновлення батьківських прав, оскільки вони переважно ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці поведінки позивачки і не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-81 ЦПК України. Так, посилання відповідача на можливе використання кредитних коштів для сплати аліментів або придбання подарунків дитині жодними доказами не підтверджено.

Сам по собі факт проживання дитини разом із батьком у належних житлово-побутових умовах не може свідчити про неможливість поновлення матері у батьківських правах, оскільки предметом розгляду даної справи є встановлення факту зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та усунення причин, які стали підставою для такого позбавлення.

Поновлення батьківських прав не зумовлює автоматичної зміни місця проживання дитини та не позбавляє відповідача можливості й надалі реалізовувати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки. Вирішення питання про поновлення батьківських прав спрямоване насамперед на відновлення юридичного зв`язку між матір`ю та дитиною і не порушує стабільності умов її проживання, оскільки дитина може й надалі проживати разом із батьком до вирішення відповідних питань у порядку, визначеному законом.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Великобийганської сільської ради, поновлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є недоцільним та на даний час не відповідає інтересам малолітньої дитини. Разом з тим орган опіки та піклування зазначив, що зазначений висновок не є обов`язковим для суду (а.с. 93-94).

Висновок органу опіки та піклування не є обов`язковим для суду та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статті 89 ЦПК України.

Таким чином, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, однак не погоджується з ним повністю, оскільки наведені у ньому обставини не узгоджуються з дослідженими судом доказами. Із самого висновку вбачається, що дитина підтримує сталі відносини з матір`ю, любить її, часто відвідує її місце проживання та бажає спілкуватися з нею. Разом із тим висновок не містить належного обґрунтування того, яким чином поновлення матері у батьківських правах за наявності встановлених позитивних змін у її поведінці суперечитиме найкращим інтересам дитини.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив, що підтримує доброзичливі відносини з матір`ю, яку любить, часто зустрічається з нею та переважно їздить до неї у м. Свалява на канікули. Мати цікавиться його навчальними досягненнями та життям загалом.

Узагальнюючи висловлену думку дитини, яка не усвідомлює суті позовних вимог про поновлення батьківських прав, суд приходить до висновку, що неповнолітній висловлює бажання щодо поновлення батьківських прав його матері.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (надалі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Статтею 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі N 484/920/18 (провадження N 61-6992св20) вказано, що «сім`я вважається природним середовищем для розвитку дитини; виховання в сім`ї відповідає найкращим інтересам дитини і тільки коли виявиться, що сім`я є особливо непридатною або неблагонадійною, зв`язки з нею можуть бути перервані. Розлучення дітей з батьками всупереч їх волі можливо тільки за умови, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. При розгляді позовів батьків про передачу їм дитини іншими особами, від яких вони мають право вимагати її повернення, суд бере до уваги зокрема можливість батьків забезпечити належне виховання дитини, характер їхніх взаємовідносин з нею, прихильність дитини до осіб, у яких вона перебуває, й інші конкретні обставини справи. При цьому суд враховує, хто з зацікавлених осіб виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожної з осіб, особисті якості сторін, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані однієї з осіб сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. У будь-якому випадку суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої дитини. Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її дол. випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається дол. дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини».

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Хоча сімейні правовідносини в цьому випадку припиняються, закон дозволяє можливість поновлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав, спонукається тим самим до виправлення. Зв`язки її з дитиною не припиняються, вона може прохати про побачення з дитиною, зобов`язана утримувати її. Прохання батьків, позбавлених батьківських прав, про поновлення батьківських прав має бути підтверджено такою їх поведінкою та способу життя, які б свідчили про те, що відбуваються істотні зміни, щоб суд міг особисто упевнитися, що той з батьків, якого він позбавляв батьківських прав, став іншою людиною, з іншими поглядами на батьківські права та обов`язки, що він може стати або став взірцем для своєї дитини. При поновленні батьківських прав перш за все суд суворо дотримується принципу охорони інтересів дитини, оскільки позбавлення батьківських прав проводилося в інтересах дитини, які заслуговують на увагу.

Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, яка знайшла своє відображення і в Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII) дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Судом встановлено, що з часу позбавлення позивачки батьківських прав щодо її неповнолітнього сина вона істотно змінила свою поведінку та спосіб життя, усунула обставини, які слугували підставою для такого позбавлення. У судовому засіданні дитина висловила, що підтримує добрі відносини з матір`ю та бажає їх відновлення. Крім того, суд врахував поведінку позивачки, її намагання та щире бажання виправити ситуацію, продовжувати виховання сина та належним чином турбуватися про нього.

Під час розгляду справи не встановлено жодної з обставин, які свідчили б про існування підстав, визначених частиною першою статті 164 СК України, або про наявність загрози життю, здоров`ю чи нормальному розвитку дитини у разі поновлення матері у батьківських правах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поновлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даному етапі повністю відповідає його найкращим інтересам та сприяє збереженню сімейних зв`язків, а відтак позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 6 ст. 169 СК України рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили підлягає направленню до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 169 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Свалявської міської ради Закарпатської області, розташована за адресою: м. Свалява, вул. Головна, 1, Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 43966354, Служба у справах дітей Великобийганської сільської ради Закарпатської області, розташована за адресою: с. Велика Бийгань, вул. Головна, 61, Берегівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 44031074, орган опіки та піклування Великобийганської сільської ради, розташований за адресою: с. Велика Бийгань, вул. Головна, 61, Берегівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 44064126, про поновлення батьківських прав задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківські права щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя: Лайош ГАЛ