Рішення № 140129665, 23.09.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1054/26

Провадження № 2/293/912/2026

23 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Бутрика О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ ПОЗОВУ

20.07.2026 Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41260,72 грн.

В обґрунтування позову Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі ТОВ «Універсал банк») зазначило, що 01.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.07.2024, та встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Позивач зазначає, що у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 31.05.2026 направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач не погасив заборгованість за договором.

За розрахунком позивача загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 41260,72 грн., з яких: 32270,83грн. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту, 6537,79 грн. заборгованість за пенею, 2452,10 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.07.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 22.07.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі №293/1054/26, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначив на 16.09.2026.

03.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов.

16.09.2026 позивач АТ «Універсал банк» подав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.09.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 23.09.2026.

17.09.2026 відповідач подала заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання 23.09.2026 представник позивача Гаврилюк С.В. не прибув, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком.

Відповідач ОСОБА_1 визнала позов в межах отриманих кредитних коштів.

Представник відповідача позов не визнав з підстав вказаних у відзиві на позов (а.с.46).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

23.09.2026 судом складено скорочене рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Позивач вказує, що умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www/monobank.ua/terms.

Судом встановлено, 01.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.07.2024 (а.с. 12-17).

Анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MonobankІ Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами розміщеними за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Згідно умов анкети-заяви, клієнт, підписуючи анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 ; встановити кредитний ліміт 500000,00грн. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У пункті 4 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Пунктом 5 анкети-заяви відповідач погодилась із тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевняння клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність.

До позовної заяви банком надано: копію паспорта відповідача ОСОБА_1 , копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг; запевняння клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; форму підтвердження електронного документу; виписки з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.07.2024 укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 07.06.2026; роздруківку таблиці «Чорна картка monobank»; паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; роздруківку Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank; копію довідки про відкриття рахунку, довідку про наявність рахунку.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі до 500000,00грн. на поточний рахунок НОМЕР_3 .

Згідно із наданим позивачем розрахунком, заборгованість за договором про надання банківських послуг від 01.07.2024 станом на 07.06.2026 становить 41260,72 грн., з яких: 32270,83грн. заборгованість за тілом кредиту, 6537,79 грн. заборгованість за пенею, 2452,10 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Заперечуючи проти позовних вимог АТ «Універсал банк» відповідач ОСОБА_1 зазначила, що підписання нею анкети-заяви не свідчить про ознайомлення та надання її згоди з Умовами, Тарифами чи паспортом споживчого кредиту, розміщених на веб-сайті позивача.

Розрахунок заборгованості наданий позивачем вважала одностороннім документом сформованим самим позивачем, який не є первинним документом бухгалтерського обліку господарських операцій та не може бути належним доказом розміру заборгованості за кредитним договором. Нарахування позивачем пені в розмірі 6537,79 грн. та штрафу у розмірі 2452,10 грн. вважала неправомірними, оскільки договір про надання банківських послуг укладений під час дії воєнного стану. Крім того, вказала, що позивачем не надано доказів направлення та доставку їй вимоги про дострокове погашення боргу.

31.05.2026 позивач направив відповідачу в мобільний застосунок повідомлення «пуш» про повне повернення всієї суми заборгованості (а.с.176).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 цього Закону банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається із ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 01.07.2024 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

В даній анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MonobankІ Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами розміщеними за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язалась виконувати його умови.

Крім того, в п. 4 анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для правочинів та платіжних операцій.

Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.

Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Вказана анкета-заява підписана ОСОБА_1 як клієнтом 01.07.2024.

Крім того, на підтвердження факту укладення кредитного договору АТ «Універсал Банк» також додав до матеріалів справи: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank; Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача; Тарифи «Чорна картка» monobank.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові ОП КГС ВС від 19 березня 2021 року у справі №904/2073/19, за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Зважаючи на погоджену сторонами в п. 5 анкети-заяви від 01.07.2024 умову про набрання чинності кредитним договором після підписання в мобільному додатку Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, такий договір сторонами укладений на підставі ч. 1-2 ст. 1054, параграфу 1 Глави 71 ЦК України як консенсуальний.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Крім того, відповідач у судовому засіданні підтвердила те, що активно користувалася кредитною карткою, частково погашала кредит.

У зв`язку із викладеним суд доходить до висновку, що між АТ «Універсал Банк» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником 01.07.2024 із урахуванням вимог ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію» укладений кредитний договір в електронному вигляді.

Доказів визнання недійсним вказаного кредитного договору матеріали цивільної справи не містять.

Відповідно до частини 1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша ст.629 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з довідки про відкриття рахунку, АТ «Універсал банк» відкрив рахунок для погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_4 (а.с.153).

Згідно довідки АТ «Універсал банк» від 15.09.2026, кредитна картка № 444111хххххх6993 видана на ім`я ОСОБА_1 є активною, строком дії до 05/28.

Крім того, на підтвердження розміру заборгованості за договором про надання банківських послуг позивачем надані виписки по рахунку відповідача.

У постанові КЦС ВС від 18.05.2026 року по справі № 727/701/25 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16, від 27 лютого 2025 року у справі № 522/18779/15». КЦС ВС у постанові від 17.04.2025 року у справі № 280/1099/19 вказав: «банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Натомість боржник не позбавлений права спростувати зазначені у виписці операції, надавши суду відповідні розрахункові документи.

З обставин цієї справи відомо, що кредит надавався позивачу шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий у банку.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 року по справі № 642/548/21 зазначає, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Аналогічний висновок вказаний у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц.

Перевіривши надані позивачем виписки з особового рахунку відповідача, суд дійшов висновку, що остання активно користувалась кредитною карткою, поповнювала рахунок, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні, тим самим підтвердила свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.

Відповідачем не спростовані доводи позивача щодо отримання та користування кредитними коштами, а тому банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що узгоджується із усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду.

З вказаних підстав суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32270,83 грн. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 6537,79 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Кредитний договір укладений під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування пені у розмірі 6537,79 грн. та 2452,10 грн. за порушення грошового зобов`язання ОСОБА_1 є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АК «Універсал банк» підлягають частковому задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

З врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2082,32грн. із розрахунку 78,21% задоволених позовних вимог від заявлених.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.07.2024 у розмірі 32270 грн 83 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2082 грн. 32 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Акціонерне товариство «Універсал Банк»

адреса місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Оленівська, 23

код ЄДРПОУ 21133352

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_5

Повне рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ