Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/608/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Сохи Л.О. та представників:
від позивача: не з`явився,
від відповідача : Левчук А.С. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут
про стягнення 150 197,42 грн та визнання недійсними додаткових угод,
ВСТАНОВИВ:
Уманська окружна прокуратура (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 0291111924) звернулася в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради (вул. Миру, 8, с. Баштечки, Уманський район, Черкаська область, 19222, код ЄДРПОУ 04408637) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 42474208) у якій просить суд:
визнати недійсними додаткові угоди від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут;
стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (ЄДРПОУ 42474208) на користь виконавчого комітету Баштечківської сільської ради (ЄДРПОУ 04408637) 150 197, 42 грн;
стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) судовий збір у розмірі 31 491,20 грн, сплачений за пред`явлення позову.
В обґрунтування позову прокурор вказав на невідповідність додаткових угод від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут, вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків. У зв`язку з визнанням недійсними спірних додаткових угод, підлягає поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут Виконавчому комітету Баштечківської сільської ради на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно сплачені державні кошти у розмірі 150197,42 грн.
Також прокуратура вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач, відповідно до наданих повноважень, незважаючи на наявні порушення норм закону при укладенні оскаржуваних додаткових угод, не здійснює захисту інтересів держави.
Ухвалою від 30.05.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.
16 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що додаткові угоди №№ 4 13, 15, 16 до Договору про постачання електричної енергії № 71061000124 від 16.01.2021 укладені правомірно, оскільки відповідають п. 5.5.2 та п. 5.8 Договору, а також п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 1530-ІХ від 03.06.2021). За доводами останнього, підвищення ціни за одиницю електроенергії не перевищувало 10% від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, і було обґрунтоване документально довідками ДП «Оператор ринку» та висновками Черкаської торгово-промислової палати (ТПП), які підтверджують коливання ринкових цін.
Відповідач доводить про можливість розраховувати 10%-ий ліміт від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, а не від початкової ціни Договору, оскільки редакція п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», уведена Законом № 1530-ІХ від 03.06.2021, дозволяє розраховувати 10%-ий ліміт підвищення ціни за одиницю товару від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, а не від початкової ціни Договору. Відповідач посилається на нечіткість норми, висновок експерта № 118/24 від 06.03.2024, який підтверджує його тлумачення.
ТОВ «Черкасиенергозбут» стверджує, що дії Уманської окружної прокуратури є недобросовісними, оскільки прокуратура укладала подібні додаткові угоди з підвищенням цін у інших договорах, зокрема посилається на договір Черкаської обласної прокуратури з ТОВ «Енергогазрезерв». Відповідач також зазначає, що його дії були добросовісними, а поведінка прокуратури суперечить принципу належного урядування.
Представник відповідача зазначив, що Уманська окружна прокуратура не має права представляти інтереси держави у цій справі, оскільки це є виключною компетенцією Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби). Також відсутні виняткові підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради.
19 червня 2025 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує заперечення відповідача зазначаючи таке:
- неправомірність підвищення ціни за одиницю електроенергії понад 10% від початкової ціни, визначеної Договором, є ключовою підставою для визнання додаткових угод недійсними;
- у даній справі початкова ціна за одиницю електроенергії, визначена Додатком 2 до Договору (комерційна пропозиція «Вільна ціна бюджет»), становила 1,38565 грн/ кВт*год з ПДВ. Натомість додатковими угодами №№ 4 13, 15, 16 ціну було підвищено до 3,95325 грн/ кВт*год (за ДУ № 16 від 06.12.2021), що становить зростання на 185,24%. Це є прямим порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, оскільки значно перевищує дозволений десятивідсотковий ліміт;
- ТОВ «Черкасиенергозбут» перемогло в тендері з ціною 1,38565 грн/ кВт*год, але вже через додаткові угоди підвищило її до 3,95325 грн/кВт*год, що свідчить про «ціновий демпінг» та порушення принципів закупівель;
- в межах позову у даній справі не ставиться питання про підтвердження коливань ринкових цін як підстав для укладення додаткових угод, тому всі доводи відзиву з цих питань є не релевантними;
- додаткові угоди порушують ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, яка забороняє змінювати ціну в договорі після його виконання. У даній справі низка додаткових угод встановлювала нову ціну заднім числом. Оскільки електроенергія споживається безперервно, зміна ціни за вже поставлений товар є незаконною;
- доводи ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за доводами прокурора є необґрунтованими. Норма чітко обмежує сукупне підвищення ціни до 10% від початкової, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, зокрема постановою ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Нова редакція Закону не змінює цього тлумачення, висновок експерта не має доказової сили, а посилання на нечіткість норми та відмінність обставин спростовуються законодавством і судовою практикою. Підвищення ціни на 185,24% є порушенням Закону та підставою для визнання додаткових угод недійсними.
Щодо заперечень відповідача стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо орган, уповноважений захищати такі інтереси, не виконує своїх обов`язків. У даній справі виконавчий комітет Баштечківської сільської ради, як розпорядник бюджетних коштів і сторона Договору, не вжила заходів для оскарження додаткових угод, які призвели до переплати 150 197,42 грн через незаконне підвищення ціни на електроенергію. Прокурор надіслав позивачу повідомлення про намір подати позов з детальним викладом змісту виявленого порушення, однак відповіді чи дій з боку позивача не отримано. Це підтверджує бездіяльність органу місцевого самоврядування, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Твердження відповідача про порушення прокуратурою принципу належного урядування є безпідставним, оскільки принцип належного урядування, закріплений у ст. 3 Конституції України та розвинений у практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, справа «Бєлоусов проти України»), передбачає, що державні органи діють у межах закону, прозоро та з повагою до прав осіб. У даній справі Уманська окружна прокуратура діяла в межах повноважень, спрямованих на захист інтересів громади, яка зазнала збитків через незаконне підвищення ціни на електроенергію.
У даній справі виконавчий комітет Баштечківської сільської ради, як сторона Договору № 71061000124 від 16.01.2021 та розпорядник бюджетних коштів, не вжив заходів для оскарження додаткових угод №№ 4 13, 15, 16, які призвели до незаконного підвищення ціни за одиницю електроенергії з 1,38565 грн/кВтгод до 3,95325 грн/кВтгод (на 185,24%) та переплати 150 197,42 грн. Прокурор надіслав позивачу повідомлення про намір подати позов, але не отримав відповіді. Така бездіяльність є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Твердження відповідача про те, що представництво інтересів держави є компетенцією Держаудитслужби, є помилковим. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну аудиторську службу України», Держаудитслужба здійснює контроль за використанням бюджетних коштів, зокрема шляхом моніторингу публічних закупівель. Однак це не виключає повноважень прокурора звертатися до суду для захисту інтересів держави у разі виявлення порушень, особливо коли орган місцевого самоврядування не виконує своїх обов`язків.
23 червня 2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, 21 липня 2025 року клопотання про зупинення провадження у справі.
24 липня 2025 року від прокурора надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 24.07.2025 Господарський суд Черкаської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут від 21.07.2025 про зупинення провадження задовольнив; провадження у справі № 925/608/25 зупинив до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
05 січня 2026 року від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ Енергетичне партнерство, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 залишено без змін.
Ухвалою від 04.02.2026 Господарський суд Черкаської області провадження у справі поновив; підготовче засідання призначив на 24.02.2026.
24 лютого 2026 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
24 лютого 2026 року від прокурора надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою від 25.02.2026 Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовив; підготовче засідання відклав на 19.03.2026.
05 березня 2026 року від прокурора надійшло заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 19.03.2026 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 23 квітня 2026 року.
22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 925/608/25 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 916/2486/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Південного офісу Держаудитслужби, 2) Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), 3) Дністровського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 201 279,85 грн.
23 квітня 2026 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 10 год. 30 хв. 03 червня 2026 року.
Ухвалою від 03 червня 2026 року Господарський суд Черкаської області постановив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут про зупинення провадження у справі відмовити; відкласти розгляд справи по суті на 10 год. 40 хв. 13 серпня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно всі подані учасниками справи заяви по суті позовних вимог прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.
У призначене судове засідання Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради не з`явився, про причини неявки - суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні, що відбулося 13.08.2026 за участю прокурора та представника відповідача, суд заслухавши вступне слово прокурора та представника відповідача, усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідивши докази оголосив перерву до 17.08.2026 для можливості учасникам справи підготуватися до судових дебатів.
У судовому засіданні, що відбулося 17.08.2026 за участю прокурора та представника відповідача, суд продовжив розгляд справи по суті, надав можливість прокурору та представнику відповідача на стадії судових дебатів висловити свої правові позиції щодо спірних правовідносин та обмінятись репліками. Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи прокурора та заперечення представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі 400000 кВт/год електричної енергії за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія з очікуваною вартістю 1320000,00 грн. За результатом проведення відкритих торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «Черкасиенергозбут».
Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради (далі позивач, споживач) за результатами процедури відкритих торгів за номером закупівлі UA-2020-12-07013965-b з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі ТОВ «Черкасиенергозбут», постачальник, відповідач) (далі разом сторони) укладено договір від 16.01.2021 № 71061000124 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 1 063 999, 99 грн з ПДВ в розмірі 177333, 33 грн (далі Договір, а.с. 36-39).
Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.п. 2.3., 2.4. Договору предметом постачання (найменування товару) є електрична енергія (код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) в загальному обсязі 400 000 кВт/год.
Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Ціна 1 кВт*год електричної енергії, спожитої станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу за послуги з передачі, становить 1,76095997 грн (одна гривня 76 копійок) з урахуванням ПДВ, у тому числі:- - ціна електричної енергії - 1,46746664 грн; податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 0,29349333 грн.
Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Згідно з п. 5.3. Договору спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до Договору).
Відповідно до п. 5.17. Договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачу) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. Оплата послуг з передачі електричної енергії для Споживача, об`єкти (електроустановки) якого приєднані до мереж ОСР, здійснюється через Постачальника.
Згідно з п. 5.18. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 1 додатку 2 до Договору Комерційна пропозиція «Вільна ціна бюджет» (далі Додаток 2, а.с. 42 - 43) ціна (тариф) одиниці спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка зазначається у платіжному документі визначається за формулою Рфакт=(Ртов+Тпер=Тоср)*Афакт (грн. за 1 кВТ*год), де:
Ртов ціна за одиницю товару (1 кВт.год) визначається відповідно до домовленостей з урахуванням існуючих цін на ринку електричної енергії. Ціна за одиницю товару (1кВт.год) складає 1,385647975 грн з ПДВ для даної комерційної пропозиції.
Тпер- вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі електричної енергії оператора системи передачі НЕК «Укренерго», затверджений Регулятором на відповідний розрахунковий період (місяць) відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Тоср тариф на послугу з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу, затверджений НКРЕКП на відповідний розрахунковий період (місяць) з урахуванням ПДВ.
Афакт фактичний обсяг спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 5.5. Договору його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Згідно з п. 5.5.2. Договору збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до п. 5.6. Договору сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.1 цього розділу, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 5.8. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена.
Згідно з п. 13.5. Договору усі зміни до цього Договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід`ємною частиною Договору і мають переважаючу силу над положеннями Договору.
В подальшому між сторонами до Договору укладено 19 додаткових угод.
25.01.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою на підставі п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціну договору зменшено на 215 460, 00 грн, кількість товару зменшено на 81 000 кВт*год. Загальну ціну договору визначено в розмірі 848 539, 99 грн, а загальну кількість товару в обсязі 319 000 кВт*год (т.1, а.с. 45).
03.03.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 (т.1, а с. 46-47), за якою ціна за 1 кВт*год електроенергії скала 1,38565 грн з ПДВ, що є заокругленою ціною від ціни за одиницю товару, визначеною Додатком 2. Кількість товару зменшено до 297 485 кВт*год, а загальну ціну договору змінено до 848 537, 29 грн. Визначено, що з 01.01.2021 набирає чинності Постанова НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353, якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВт*тод (без урахування податку на додану вартість), а також, що з 01.01.2021 набирає чинності Постанова НКРЕКП від 09.12.2020 № 2382, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії на рівні 928,33 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість).
У разі коливання ціни на ринку постачальник письмово повідомляє про такі зміни замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника постачальника. Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяців, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення постачальника. На підставі отриманої довідки сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.02.2021.
31.03.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 (т.1, а с. 48), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 1,41309 грн з ПДВ (тобто на 1,98 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2)), при цьому зменшивши обсяг товару до 294 650 кВт*год.
Вартість тарифу на послуги з передачі електроенергії, а також тарифу на послуги з розподілу електроенергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.03.2021.
17.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 (т.1, а с. 49), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 1,55426 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 280 881 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.04.2021.
05.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 (т.1, а с. 50), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 1,70953 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 267151 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.06.2021.
06.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 (т.1, а с. 51), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 1,88031 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 253 518 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.06.2021.
25.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 7 (т.1, а с. 52), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 2,06815 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 240 046 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021.
07.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 8 (т.1, а с. 53), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 2,27476 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 226 790 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021.
23.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 9 (т.1, а с. 59), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 2,47926 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 215 036 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021.
07.10.2021 між Сторонами укладено додаткову угоду № 10 (т.1, а с. 55), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 2,63446 грн з ПДВ, при цьому зменшивши обсяг товару до 206 898 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 21.09.2021.
01.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 11 (т.1, а с. 56), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 2,89764 грн з ПДВ, при цьому залишивши обсяг товару на рівні 206 898 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021.
02.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 12 (т.1, а с. 57), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 3,18711 грн з ПДВ, при цьому залишивши обсяг товару на рівні 206 898 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 11.10.2021.
09.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 13 (т.1, а с. 58),, за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 3,26774 грн з ПДВ, при цьому обсяг товару за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 визначено на рівні 110 823 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 21.10.2021.
30.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 14 (т.1, а с. 59), за якою у зв`язку із зміною кількості об`єктів (точок обліку) Споживача Додаток № 1 «Лист-повідомлення до договору про постачання електричної енергії» та Додаток № 3 до Договору «Договірні обсяги споживання електричної енергії» викладено в нових редакціях. Інші умови договору залишено без змін з урахуванням редакцій попередніх додаткових угод.
30.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 15 (т.1, а с. 63), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 3,59419 грн з ПДВ, при цьому обсяг товару за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 визначено на рівні 9474 кВт*год, а за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 на рівні 95083 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.11.2021.
06.12.2021 між Сторонами укладено додаткову угоду № 16 (т.1, а с. 64), за якою ціну за 1 кВт*год електроенергії збільшено до 3,95325 грн з ПДВ, при цьому обсяг товару за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 визначено на рівні 88783 кВт*год. Вартість тарифу на послуги з передачі електричної енергії, а також тарифу на послуги з розподілу електричної енергії залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 11.11.2021.
24.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 17 (т.1, а с. 65-66), за якою дію договору продовжено до 10.02.2022 включно в обсязі, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в Договорі.
Крім того, додатковою угодою № 17 визначено, що з 01.01.2022 набирає чинності Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454, якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 354,64 грн/МВт*тод (без урахування податку на додану вартість), а також, що з 01.01.2022 набирає чинності Постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2612, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії на рівні 1013,49 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість).
28.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 18 (т.1, а с. 67), за якою загальну кількість товару змінено до 151 877 кВт*год, а загальну вартість всього обсягу поставки до 558 474,16 грн. Інші умови Договору залишено без змін з урахуванням останньої редакції.
10.02.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 19 (т.1, а с. 68), за якою зменшено загальну суму розрахунків за Договором на 38 506,68 грн.
Внесено зміни в п. 5.2 Договору, відповідно до яких загальна суму Договору з 1 лютого 2021 року по 31 грудня 2021 року становить 1 063 999, 99 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 177 333, 33 грн, сума Договору з 01.01.2022 по 10.02.2022 включно становить 61 493, 32 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 10 248, 89 грн, що не перевищує 20 % загальної суми договору за 2021 рік. Загальна сума Договору становить 1 125 493, 31 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 187 582, 22 грн.
Додатковою угодою № 19 сторони припинили його дію за взаємною згодою сторін з 10.02.2022. Інші умови в частині можливого впливу на ціну товару залишено без змін.
На виконання умов Договору про закупівлю електричної енергії Виконавчому комітету Баштечківської сільської ради Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут поставлено відповідно до актів прийняття передавання товарної продукції за Договором загальний обсяг електричної енергії - 162 889 кВт*год на загальну суму 619 967,48 грн з ПДВ, який фактично використано, а за період з 01.04.2021 по 10.02.2022 101 079 кВт*год на загальну суму 443 103, 72 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передавання товарної продукції, платіжними дорученнями та відомостями про деталі трансакцій з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (т.1, а. с. 97-133), зокрема:
Акт № 4 від 18.05.2021 за квітень 2021 року: поставлено 12 209 кВт*год на суму 36 883, 12 грн (ціна 3,0212 грн/кВт*год);
Акт № 5 від 03.06.2021 за травень 2021 року: поставлено 10 195 кВт*год на суму 30 798, 84 грн (ціна 3,0212 грн/кВт*год);
Акт № 6 від 06.07.2021 за червень 2021 року: поставлено 5 887 кВт*год на суму 18 698, 54 грн (ціна 3,1760 грн/кВт*год);
Акт № 7 від 09.08.2021 за липень 2021 року: поставлено 4 758 кВт*год на суму 15 925, 21 грн (ціна 3,3471 грн/кВт*год);
Акт № 8 від 09.09.2021 за серпень 2021 року: поставлено 4 756 кВт*год на суму 17 794, 44 грн (ціна 3,7408 грн/кВт*год);
Акт № 10 від 11.10.2021 за вересень 2021 року: поставлено 6 721 кВт*год на суму 26 868, 59 грн (ціна 3,9974 грн/кВт*год);
Акт № 10 від 11.11.2021 за жовтень 2021 року: поставлено 9 474 кВт*год на суму 43 476, 82 грн (ціна 4,5883 грн/кВт*год);
Акт № 11 від 09.12.2021 за листопад 2021 року: поставлено 16 142 кВт*год на суму 85 556, 98 грн (ціна 5,3007 грн/кВт*год);
Акт № 12 від 24.12.2021 за грудень 2021 року: поставлено 19 925 кВт*год на суму 105 607, 86 грн (ціна 5,3007 грн/кВт*год);
Акт № 1 від 03.02.2022 за січень 2022 року: поставлено 11 012 кВт*год на суму 61 493, 00 грн (ціна 5,5839 грн/кВт*год) (т.1, а. с. 99-108).
Фактична оплата за Договором за період поставки з квітня 2021 року по січень 2022 року становила 443 103, 72 грн з ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 18.05.2021 № 80, 24.05.2021 № 15, 18.05.2021 № 55, 03.06.2021 № 51, 03.06.2021 № 93, 03.06.2021 № 54, 03.06.2021 № 64, 06.07.2021 № 65, 06.07.2021 № 124, 06.07.2021 № 77, 09.08.2021 № 158, 09.08.2021 № 88, 09.08.2021 № 90, 09.09.2021 № 116, 09.09.2021 № 198, 09.09.2021 № 111, 12.10.2021 № 137, 12.10.2021 № 134, 12.10.2021 № 228, 11.11.2021 № 152, 11.11.2021 № 163, 11.11.2021 № 264, 09.12.2021 № 306, 09.12.2021 № 197, 09.12.2021 № 172, 24.12.2021 № 334, 24.12.2021 № 190, 24.12.2021 № 202 (т.1, а. с. 109 - 133).
В позовній заяві прокурор зазначив, що додаткові угоди від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут, укладені безпідставно, з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору та підвищено ціну за електроенергію, спірними додатковими угодами збільшено ціну більш як на 10 % від максимально дозволеної, тому прокурор просить визнати недійсними спірні додаткові угоди та повернути Виконавчому комітету Баштечківської сільської ради на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно сплачені державні кошти в розмірі 150197,42 грн.
За доводами прокурора, внаслідок укладання між сторонами спірних додаткових угод та підняття ціни на поставлену електричну енергію, споживачем Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради було надмірно та безпідставно сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" бюджетні кошти в загальному розмірі 150197,42 грн, які підлягають примусовому стягненню з відповідача, вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" за захистом порушеного права.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є господарськими зобов`язаннями, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України), а з огляду на те, що Договір укладено за результатами процедури закупівлі за частково бюджетні (публічні) кошти також імперативними нормами Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури за купівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього викладені у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», де, зокрема, зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила такий висновок: "…У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на дати укладення спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
У цій нормі права передбачена можливість внесення змін до договору про закупівлю у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми.
Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Отже, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Крім того, положення цієї норми права визначають, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, тобто передбачають можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни. Ця норма встановлює альтернативний варіант визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару: 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Разом з цим передбачені цієї нормою права обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Проте, цей виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Такі правові висновки Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" у редакції Закону України №1530-ІХ, чинній станом на дати укладення спірних додаткових угод, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 розглянула питання щодо відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, та дійшла висновку про відсутність підстав для цього.
З матеріалів справи судом встановлено, що Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради за результатами процедури відкритих торгів за номером закупівлі UA-2020-12-07013965-b з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» укладено договір від 16.01.2021 № 71061000124 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 1 063 999, 99 грн з ПДВ в розмірі 177333, 33 грн (далі Договір, а.с. 36-39).
Відповідно до п. 1 додатку 2 до Договору Комерційна пропозиція «Вільна ціна бюджет» (далі Додаток 2, а.с. 42 - 43) ціна (тариф) одиниці спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка зазначається у платіжному документі визначається за формулою Рфакт=(Ртов+Тпер=Тоср)*Афакт (грн. за 1 кВТ*год), де:
Ртов ціна за одиницю товару (1 кВт.год) визначається відповідно до домовленостей з урахуванням існуючих цін на ринку електричної енергії. Ціна за одиницю товару (1кВт.год) складає 1,385647975 грн з ПДВ для даної комерційної пропозиції.
Тпер- вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі електричної енергії оператора системи передачі НЕК «Укренерго», затверджений Регулятором на відповідний розрахунковий період (місяць) відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Тоср тариф на послугу з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу, затверджений НКРЕКП на відповідний розрахунковий період (місяць) з урахуванням ПДВ.
Афакт фактичний обсяг спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 5.5. Договору його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 5.5.2. Договору).
З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами до Договору укладено 19 додаткових угод, якими частково змінено умови договору, зокрема:
Додатковою угодою № 4 від 17.05.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 1,55426 грн з ПДВ, на 12,17 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 280 881 кВт*год.
Додатковою угодою № 5 від 05.07.2021збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 1,70953 грн з ПДВ, на 23,37 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 267151 кВт*год.
Додатковою угодою № 6 від 06.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 1,88031 грн з ПДВ, на 35,69 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 253 518 кВт*год.
Додатковою угодою № 7 від 25.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 2,06815 грн з ПДВ, на 49,25 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2)), при цьому зменшивши обсяг товару до 240 046 кВт*год.
Додатковою угодою № 8 від 07.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 2,27476 грн з ПДВ, на 64,16 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 226 790 кВт*год.
Додатковою угодою № 9 від 23.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 2,47926 грн з ПДВ, на 78,90 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 215 036 кВт*год.
Додатковою угодою № 10 від 07.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 2,63446 грн з ПДВ, на 90,11 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому зменшивши обсяг товару до 206 898 кВт*год.
Додатковою угодою № 11 від 01.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 2,89764 грн з ПДВ, на 109,11 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому залишивши обсяг товару на рівні 206 898 кВт*год.
Додатковою угодою № 12 від 02.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 3,18711 грн з ПДВ, на 129,99 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому залишивши обсяг товару на рівні 206 898 кВт*год. Всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 11.10.2021.
Додатковою угодою № 13 від 09.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 3,26774 грн з ПДВ (тобто на 135,81 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому обсяг товару за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 визначено на рівні 110 823 кВт*год. Всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 21.10.2021.
Додатковою угодою № 15 від 30.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 3,59419 грн з ПДВ, на 159,37 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому обсяг товару за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 визначено на рівні 9 474 кВт*год, а за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 на рівні 95083 кВт*год. Всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.11.2021.
Додатковою угодою № 16 від 06.12.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год електроенергії до 3,95325 грн з ПДВ, на 185,24 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором, а саме Додатком 2 (з урахуванням заокруглення додаткової угоди № 2), при цьому обсяг товару за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 визначено на рівні 88 783 кВт*год. Всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 11.11.2021.
Правовою підставою укладення оспорюваних додаткових угод сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зростання закупівельної ціни електричної енергії на ринку електричної енергії).
На виконання умов Договору про закупівлю електричної енергії Виконавчому комітету Баштечківської сільської ради Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут поставлено відповідно до актів прийняття передавання товарної продукції за Договором загальний обсяг електричної енергії - 162 889 кВт*год на загальну суму 619 967,48 грн з ПДВ, який фактично використано, а за період з 01.04.2021 по 10.02.2022 101 079 кВт*год на загальну суму 443 103, 72 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передавання товарної продукції, платіжними дорученнями та відомостями про деталі трансакцій з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (т.1, а. с. 97-133), зокрема:
Акт № 4 від 18.05.2021 за квітень 2021 року: поставлено 12 209 кВт*год на суму 36 883, 12 грн (ціна 3,0212 грн/кВт*год);
Акт № 5 від 03.06.2021 за травень 2021 року: поставлено 10 195 кВт*год на суму 30 798, 84 грн (ціна 3,0212 грн/кВт*год);
Акт № 6 від 06.07.2021 за червень 2021 року: поставлено 5 887 кВт*год на суму 18 698, 54 грн (ціна 3,1760 грн/кВт*год);
Акт № 7 від 09.08.2021 за липень 2021 року: поставлено 4 758 кВт*год на суму 15 925, 21 грн (ціна 3,3471 грн/кВт*год);
Акт № 8 від 09.09.2021 за серпень 2021 року: поставлено 4 756 кВт*год на суму 17 794, 44 грн (ціна 3,7408 грн/кВт*год);
Акт № 10 від 11.10.2021 за вересень 2021 року: поставлено 6 721 кВт*год на суму 26 868, 59 грн (ціна 3,9974 грн/кВт*год);
Акт № 10 від 11.11.2021 за жовтень 2021 року: поставлено 9 474 кВт*год на суму 43 476, 82 грн (ціна 4,5883 грн/кВт*год);
Акт № 11 від 09.12.2021 за листопад 2021 року: поставлено 16 142 кВт*год на суму 85 556, 98 грн (ціна 5,3007 грн/кВт*год);
Акт № 12 від 24.12.2021 за грудень 2021 року: поставлено 19 925 кВт*год на суму 105 607, 86 грн (ціна 5,3007 грн/кВт*год);
Акт № 1 від 03.02.2022 за січень 2022 року: поставлено 11 012 кВт*год на суму 61 493, 00 грн (ціна 5,5839 грн/кВт*год) (т.1, а. с. 99-108).
Фактична оплата за Договором за період поставки з квітня 2021 року по січень 2022 року становила 443103,72 грн з ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 18.05.2021 № 80, 24.05.2021 № 15, 18.05.2021 № 55, 03.06.2021 № 51, 03.06.2021 № 93, 03.06.2021 № 54, 03.06.2021 № 64, 06.07.2021 № 65, 06.07.2021 № 124, 06.07.2021 № 77, 09.08.2021 № 158, 09.08.2021 № 88, 09.08.2021 № 90, 09.09.2021 № 116, 09.09.2021 № 198, 09.09.2021 № 111, 12.10.2021 № 137, 12.10.2021 № 134, 12.10.2021 № 228, 11.11.2021 № 152, 11.11.2021 № 163, 11.11.2021 № 264, 09.12.2021 № 306, 09.12.2021 № 197, 09.12.2021 № 172, 24.12.2021 № 334, 24.12.2021 № 190, 24.12.2021 № 202 (т.1, а. с. 109 - 133).
Таким чином, судом встановлено, що через укладення оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару загалом зросла на понад 185 %, що, зважаючи на вже сформовану Верховним Судом практику, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Отже, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922 дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
Таким чином, суд вважає, що внаслідок укладення додаткових угод не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, оскільки при їх укладенні сторони належним чином не обґрунтували та не підтвердили коливання ціни товару на ринку після укладення договору та збільшили ціну за одиницю електричної енергії більш як на 10 %.
Враховуючи зазначене, наведені норми законодавства і умови договору, додаткові угоди від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, що укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.
Підсумовуючи викладене, у даному випадку позивач розпоряджався бюджетними коштами і таке використання фінансових ресурсів, зважаючи на усі перелічені обставини, виявилося неефективним (як неодноразово зазначав Верховний Суд, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору), здійсненим із порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що додаткові угоди до правочину, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, підлягають визнанню недійсними.
Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут на користь виконавчого комітету Баштечківської сільської ради (ЄДРПОУ 04408637) 150 197, 42 грн суд встановив таке.
За період з квітня 2021 року по січень 2022 року позивачем отримано 101079 кВтгод електричної енергії, за яку мав би сплатити 292906,30 грн, а фактично сплатив 443103,72 грн внаслідок безпідставного збільшення вартості електроенергії. Переплата становить 150 197, 42 грн, що є предметом спору.
Суд перевірив наведений в позовній заяві прокурором розрахунок щодо суми зайво сплачених коштів встановив, що його здійснено прокурором вірно.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом визнано недійсними додаткові угоди від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут.
Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, суд доходить до висновків, що відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, замовником надмірно сплачено кошти на загальну суму 150 197, 42 грн.
Отже, грошові кошти в сумі 150 197, 42 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, оскільки підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та належного позивача в даних правовідносинах.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
Водночас у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушенням інтересів держави є те, що під час укладення і виконання оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного використання публічних коштів (коштів територіальної громади).
Отже, беззаперечно наявні інтереси держави та територіальної громади щодо дотримання законності комунальним підприємством при здійсненні публічних закупівель, оскільки їх здійснення впливає на майновий стан територіальної громади (Власника).
Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.
У даній справі прокурором пред`явлений позов, зокрема, на захист порушених майнових інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів у вигляді додаткових угод до договору, якими суттєво підвищено ціну за одиницю товару та завдано шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.10. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами;
При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
В даному випадку таким органом місцевого самоврядування є Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради.
Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч.1 ст.23 БК).
Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1 ст.2 БК).
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 ст.2 БК).
Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.
Наслідком порушення вимог Закону Про публічні закупівлі є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
За таких обставин Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради, є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі. При цьому вони реалізують такі функції як у публічноправових, так і в приватноправових відносинах. Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетне асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів із бюджету за укладеним за наслідками проведеної публічної закупівлі договором.
Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Статтею 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.
Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном(коштами) що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що Уманською окружною прокуратурою на адресу Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради направлено листа від 21.04.2025 № 53/1-306 вих 25 з повідомленням про виявлені порушення та з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів усунення виявлених прокурором порушень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, причин їх невжиття (а.с.21-23).
Листами (т.1, а.с. 27-29) Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради повідомив окружну прокуратуру про те, що ні виконавчим комітетом ні Баштечківською сільською радою не вживались заходи щодо усунення порушень шляхом ініціювання питання визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії недійсними.
Крім вказаного листа на адресу Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради з повідомленнями про порушення, з метою виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Уманська окружна прокуратура повідомила Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради про наявність підстав для представництва інтересів держави та намір звернутися до суду з метою за захисту порушеного права (а.с. 24 -26).
З огляду на викладене, позивач, будучи поінформованим про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжив.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.
У пункті 7.17 постанови від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Суд, також акцентує увагу на тому, що у пунктах 8.10 - 8.14 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема таке: "Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи".
З огляду на викладене, суд доходить до висновків, що саме позивач у спірних правовідносинах наділений владними повноваженнями, оскільки джерелом фінансування Договору є місцевий бюджет, а Виконавчий комітет ради є її виконавчим органом, утвореним сільською радою (підзвітний і підконтрольний сільській раді, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання), якому у спірних відносинах делеговані повноваження щодо забезпечення потреб територіальної громади, у тому числі і щодо раціонального та максимально ефективного використання бюджетних коштів, а також він є стороною правочину.
Отже, із вищезазначених норм та матеріалів справи судом встановлено, що у цьому випадку загроза порушення інтересів територіальної громади полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме Виконавчий комітет ради є органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо розпорядження коштами місцевого бюджету саме з метою забезпечення потреб територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення жодних заходів щодо повернення такої не вжив.
Таким чином, враховуючи нездійснення Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів громади, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд виснував, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а також те, що Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради є належним позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Черкаською обласною прокуратурою сплачено за подання позову 31491,20 грн судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними додаткові угоди від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь виконавчого комітету Баштечківської сільської ради (вул. Миру, 8, с. Баштечки, Уманський район, Черкаської області, 19222 ЄДРПОУ 04408637) кошти в розмірі 150 197, 42 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, будинок 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 31 491,20 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складене та підписане 28 вересня 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз
Судове рішення № 140129275, Господарський суд Черкаської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/608/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: