Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-185/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року
Свердловський міський суд , Луганської області
у складі : головуючого судді Олейнікової Г.М.
при секретарі Гончаренко С.В. .
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська
справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Екотех» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до суду з позовною заявою і в обгрунтовування заявлених вимог пояснив, що він з 16.08. 2006 року по 4.12.2008 року працював в ДП „Екотех ”, водієм навантажувача , звільнився за ст. 36 п.1 КЗпП України за угодою сторін , згідно наказу №94/к від 04.12.2008 року.
При звільненні позивача з роботи адміністрація підприємства не провела з ним розрахунок як того вимагає ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення., але ні в подальшому, не в день звільнення належні позивачу від підприємства суми заробітної плати не були сплачені. Це змусило позивача звернутись до прокуратури м. Свердловську із заявою про надання допомоги при отриманні заборгованості по заробітній платі .За заявою прокурора м. Свердловська Луганської області Свердловський міський суд Луганської області 16.09.2010 року видав судовий наказ про стягнення з дочірнього підприємства «Екотех» на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 3589,13 грн., цю суму відповідач перерахував на рахунок позивача в банку тільки 22.10.2010 року .
Відповідно до ст.. ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В даному випадку позивач вважає , що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за період з 4.12.2008 року по 22.10.2010 року . Середньоденний заробіток позивача перед звільненням складає 145,25 грн.
Згідно уточнення до позовної заяви від 15.02. 2011 року позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток з 4.12.2008 року по 22.10.2010 року у сумі 49239,75 грн, виходячи з розрахунку 339 х145,25 грн. = 49239, 75 грн, де 145,25 грн.- середньоденна заробітна плата .
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги , просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 49239,75 грн. ., і пояснив , що підтримує ті обставини які викладені у позовній заяві, вважає що строк звернення до суду ним не був пропущений , так як він отримав від підприємства повний розрахунок по заробітній платі тільки 25.10.2010 року ,а не 22.10.2010 року як зазначено , до суду він звернувся 17.11.2010 року ,тобто в 3-х місячний строк , дійсно 16.09.2010 року був виданий наказ Свердловським міським судом Луганської області про стягнення на його користь з відповідача заборгованості по заробітній платі , він не звертався до суду з позовом про стягнення середнього заробітку з моменту звільнення до видачі судового наказу так як весь час йому відповідач обіцяв виплатити заборгованість по заробітній платі , останній раз він звернувся до відповідача у серпні 2010 року , але так як відповідач до вересня нічого не виплатив , то він звернувся до прокуратури м. Свердловську і 16.09.2010 року судом був виданий судовий наказ. .
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив , вважає , що позивач пропустив 3-х місячний строк звернення до суду , так як 16.09.2010 року Свердловським міським судом Луганської області був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості по заробітній платі з ДП»Екотех» на користь позивача і з цього часу він вважає , що позивач знав що його право порушено і мав змогу звернутись до суду і пред,явити вимоги одночасно про стягнення середнього заробітку , також поважних причин пропуску строку позивачем немає , дійсно заборгованість по заробітній платі позивачу на його рахунок була перерахована підприємством 25.10.2010 року , а не 22.10.2010 року .
Суд вислухавши сторони , дослідивши матеріали справи вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
Згідно з ст.. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного , районного у місті , міського чи міськрайонного суду в 3-х місячний строк з дня , коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, таке ж положення відображено у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»
Із трудової книжки на ім.,я ОСОБА_1 ( а.с.5) витікає , що він з 16.08.2006 року по 4.12.2008 року знаходився у трудових відносинах з дочірнім підприємством « Екотех» працюючи водієм навантажувача і згідно наказу №94/к від 04.12.2008 року був звільнений за ст. 36 п.1 КЗпП України за угодою сторін.
У судовому засіданні було встановлено , що на момент звільнення позивача , тобто станом на 4.12.2008 року відповідач не провів з позивачем повний розрахунок належних йому сум , не була виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 3589,13 грн., чого не заперечував представник відповідача у судовому засіданні і яка згідно судового наказу Свердловського міського суду Луганської області від 16.09.2010 року ( а.с.11) була стягнута з дочірнього підприємства «Екотех» на користь ОСОБА_1 , яку позивач отримав 25.10.2010 року згідно витягу з карточного рахунку ( а.с. 6)
Заперечення відповідача проти позову , що позивач пропустив строк звернення до суду передбачений діючим законодавством суд вважає необґрунтованими , оскільки вважає , що позивач взнав про те , що його право порушено 9.09. 2010 року , коли до суду в його інтересах з заявою про видачу судового наказу звернувся прокурор м. Свердловську і 17.11.2010 року у межах 3-х місячного строку звернувся до суду із позовом.
Статтею 116 ч. 1 КЗпП України передбачено , що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.. 117 ч.1КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд вважає , що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 4.12.2008 року по 22.10.2010 року у сумі 49239,75 грн. підлягають частковому задоволенню , а саме за період з 4.12.2008 року по 16.09. 2010 року у сумі 46770,50 грн., із розрахунку 145,25 грн. х 322 дня =46770,50 грн. , де 145, 25 грн. – середньоденна заробітна плата позивача згідно довідки на а.с. 12 , з якою згодні сторони , 322 дня – час затримки розрахунку згідно довідки а.с. 19 .
Вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.09.2010 року по 22.10.2010 року не підлягають задоволенню , оскільки після видачі судового наказу про стягнення заробітної плати й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом України “Про виконавче провадження” і дія ст. 117 КЗпП України у такому разі застосовуватись не може., таку ж правову позицію виклав Верховний суд України в ухвалі від 26.11.2008 року за позовом особи _1 до приватного підприємства “Світ” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, тобто після 16.09.2010 року заборгованість по заробітній платі є боргом підприємства перед позивачем .
Також суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову , що згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від24.12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право , частки яку вона становила у заявлених вимогах істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи , так як вищезазначене не викладено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від24.12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»
З урахуванням викладеного суд вважає стягнути з дочірнього підприємства « Екотех» на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у сумі 46770,50 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 467,70 грн. і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 113,98 грн. , виходячи із розрахунку 49239,75 грн. – 120 грн. = 46770, 50 грн. – х , де х= 113.98 грн.
Керуючись ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України , на підставі ст. 116,117 ,233 КЗпП України ,п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від24.12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» ,суд ,
ВИРИШИВ
Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Екотех» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково .
Стягнути з дочірнього підприємства « Екотех» р/ рахунок 260089596767703 в ПАТ ПУМБ м. Луганськ МФО 303966 ЕДРПОУ 30921403 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 46770,50 грн.
Стягнути з дочірнього підприємства « Екотех» на користь держави судовий збір у розмірі 467, 70 грн.. і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 113,98 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :
Судове рішення № 14012921, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області) було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-185/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: