Рішення № 140129141, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа № 922/2689/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська. буд 4; код ЄДРПОУ 14282829) до Фізичної особи-підприємця Бабенко Тетяни Миколаївни (адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення 101570,76 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бабенко Тетяни Миколаївни про стягнення 101570,76 грн, з яких:

76495,33 грн - тіло кредиту, в т.ч. 31861,40 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 44633,93 грн - строкова заборгованість за кредитом;

25075,43 - строкова заборгованість за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на те, що відповідачем порушення умови укладеного між сторонами кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 716846532774 від 05.09.2024 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків, зокрема щодо повернення отриманого кредиту та сплати комісії за його користування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного або поштового зв`язку направлено копію ухвали від 30.07.2026.

Зокрема, копія ухвали доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд, про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка від 30.07.2026.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи копія ухвали від 30.07.2026 була направлена засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації, яка зазначена в позовній заяві, та яка вказана в ЄДРПОУ, та була вручена відповідачу

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 20688/26 від 24.08.26) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, вказує про недоведеність позивачем факту укладання між сторонами кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 716846532774 від 05.09.2024, оскільки наданий позивачем примірник названого договору не містить електронних цифрових підписів (кваліфікованих електронних підписів) жодної зі сторін.

Водночас, водночас відповідач зазначає, що виявляючи добросовісність та не ухиляючись від виконання дійсно взятих на себе грошових зобов`язань, він зазначає, що між сторонами узгоджувалися та погоджувалися виключно умови щодо повернення фактично отриманого тіла кредиту та сплати процентів за користування коштами за ставкою 0.00001% річних. Відтак, Відповідач визнає позовні вимоги лише в цій частині - в межах залишку основного боргу за тілом кредиту в розмірі 76 495.33 грн та нарахованих на цю суму процентів за ставкою 0.00001% річних до моменту зміни строку виконання зобов`язання (до моменту звернення Позивача до суду із заявою про видачу судового наказу). Натомість жодних умов щодо нарахування та сплати будь-яких комісій сторонами узгоджено не було, їх нарахування ніколи не погоджувалося Відповідачем, а тому вимоги Банку про стягнення комісій як у доданій ним редакції, так і поза межами строку кредитування є нікчемними, протиправними та не визнаються Відповідачем у повному обсязі.

Відповідач звертає увагу суду, що позивач реалізував своє право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за Кредитним договором № 716846532774 від 05.09.2024 року ще в лютому 2026 року, звернувшись до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу (справа № 922/373/26).

Відповідач вважає, що заявлення Позивачем вимоги про стягнення строкової заборгованості в судовому порядку беззаперечно свідчить про те, що позивач ще в лютому 2026 року виявив свою волю на дострокове повернення всієї суми кредиту та в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України фактично змінив строк виконання основного зобов`язання в повному обсязі саме з лютого 2026 року. Той факт, що надалі вказаний судовий наказ за заявою відповідача було скасовано судом, жодним чином не нівелює та не скасовує юридичного факту зміни строку виконання зобов`язання. За своєю правовою природою право на дострокове витребування боргу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України) є одностороннім волевиявленням кредитора.

Відповідач вказує, що надалі позивач додатково підтвердив факт зміни строку виконання зобов`язання, направивши відповідачу письмову Вимогу вих. № 520 від 08.07.2026 року про погашення всієї суми боргу в розмірі 100 394,12 грн. Зі змісту цієї Вимоги вбачається, що позивач повторно виставив до дострокової сплати всю суму боргу за Кредитним договором № 716846532774 у розмірі 100 394,12 грн, що включає як прострочені зобов`язання, так і залишок строкового кредиту та щомісячні платежі за комісією. Зазначене вкотре підтверджує намір Позивача стягнути всю суму кредиту достроково, а не лише поточну прострочену заборгованість.

Відповідач вважає, що оскільки позивач ще у лютому 2026 року звернувся до суду про дострокове стягнення всієї суми боргу у справі № 922/373/26, у відповідача з цього моменту виникло зобов`язання одноразово повернути кредит у повному обсязі, а отже, у відповідача були відсутні підстави отримувати послуги з обслуговування цього кредиту, а у позивача - право їх надавати та щомісячно нараховувати комісію. Проте, як убачається з наданого позивачем Розрахунку заборгованості, Позивач продовжив протиправно здійснювати щомісячні нарахування комісії за обслуговування кредиту протягом лютого - липня 2026 року (аж до 23.07.2026 року), збільшивши заявлену комісію з 12 204,37 грн до 25 075,43 грн. Таке нарахування Банком комісії поза межами встановленого ним же строку виконання зобов`язання (після пред`явлення судової вимоги в лютому 2026 року та повторної вимоги від 08.07.2026 року) є повністю неправомірним. Воно виходить за межі взаємних прав та обов`язків сторін за Кредитним договором, порушує баланс їхніх інтересів та покладає на Відповідача обов`язок сплати коштів за послуги, які після вимоги про дострокове повернення фактично не надавалися і не могли надаватися.

Окрім того відповідач вважає, що позивач взагалі не має права нараховувати відповідачу та відповідно стягувати комісійну винагороду, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. Зі змісту Кредитного договору № 716846532774 від 05.09.2024 року (зокрема п.п. 1.1.4.1, 1.1.4.2) вбачається, що його умови взагалі не містять жодних положень щодо надання Відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх банківських послуг, за які останній повинен був би сплачувати одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 % та щомісячну комісійну винагороду за його обслуговування в розмірі 1,9 %. У тексті угоди повністю відсутній перелік конкретних операцій, дій чи індивідуальних послуг, які Банк зобов`язувався надавати Відповідачу в обмін на сплату вказаних комісій. Відтак, на думку відповідача, встановлені Банком комісії за надання та за обслуговування кредиту не є самостійними банківськими послугами, оскільки вони не створюють для Відповідача жодного окремого, самостійного блага, відмінного від самого факту надання кредиту.

Також разом з відзивом відповідач надав до суду клопотання (вх. № 20689 від 24.08.2026) про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання (вх. № 20690 від 24.08.2026) про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 20689 від 24.08.2026) про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено; клопотання відповідача (вх. № 20690 від 24.08.2026) про витребування доказів задоволено; витребувано у позивача оригінал електронного документа, а саме, кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 716846532774 від 05.09.2024 року разом із накладеними кваліфікованими електронними підписами сторін.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 21218/26 від 31.08.26) в якій спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та просить суд заявлений позов задовольнити.

Зокрема, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на неукладання договору кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 716846532774 від 05.09.2024.

З цього приводу до відповіді на відзив через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС позивачем надано оригінал Договору, а також, Заяву про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, з накладеним КЕП Уповноваженого представника Позивача та КЕП/ УЕП Відповідача. Наявність електронних підписів позивача та відповідача можливо перевірити за допомогою відповідних електронних сервісів.

Позивач вказує, що згідно з умовами наведеного договору та Типових умов, відповідач при настанні будь-якої Несприятливої події (несплата грошових коштів за кредитом, погіршення фінансового стану, зміни паспортних даних, зміни місця проживання тощо) мав невідкладно, в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту настання відповідної події, повідомити про це позивача та надати підтверджуючі документи. В той же час, відповідачем не надано доказів невідкладного звернення до позивача з повідомленням про настання Несприятливої події, зокрема, щодо погіршення фінансового стану та надання підтверджуючих документів. Відповідно, відповідач не дотримався положень Договору та Типових умов в момент настання Несприятливих подій.

Щодо заперечень відповідача стосовно безпідставного нарахування Комісії позивач зазначає, що така комісія нарахована у відповідності до умов договору, та у відповідності до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Натомість, незгода з оплатою комісії є недобросовісною, враховуючи що за весь період дії Договору відповідач не сплачував процентів, фактично означає отримання безкоштовного кредиту, тобто повернення суми кредиту без жодної плати за користування ним.

Окрім того, позивач також надав суду заяву (вх. № 21477/26 від 01.09.26) про виконання ухвали суду до якої додав оригінал договору кредитного договору Кредит всеБІЗНЕС № 716846532774 від 05.09.2024 в електронному вигляді.

Відповідач своїм правом на надання заперечень не скористався.

Розглянувши подані матеріали суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (далі Банк, Кредитор, АТ «ПУМБ») та відповідачем (далі Позичальник, Клієнт, ФОП) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716846532774 від 05.09.2024 року (надалі за текстом Кредитний договір, Договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.

Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.07.2026, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_716846532774.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку відповідача (підписувач 1 ) 14:07:05 05.09.2024 р. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Відповідно до умов Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.

Згідно з п. 1.1.8 Кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому Договорі в наступному значенні:

Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору) (надалі за текстом Типові умови).

Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Типових умовах. Кредитний договір складається з Договору та Типових умов.

З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Підписанням Договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.

Умови кредитування: сума кредиту складає 120 000,00 гривень, строк кредитування до 05.09.2027 р. включно, комісійна винагорода за надання Кредиту 1.0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 1.9 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.

Пункт 1.1.4 Договору визначає плату за Кредит, що передбачає Комісійну винагороду за надання Кредиту та Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту.

Пунктом 6.3.1 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний сплатити Банку Комісійну винагороду за надання Кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за надання Кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1 Договору.

Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на Поточний рахунок Позичальника. Даним пунктом Типових умов Позичальник уповноважує Банк здійснити переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п. 1.1.4.1 Договору, на користь Банку.

Пункт 1.1.4.1 Договору визначає, що комісійна винагорода за надання Кредиту 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов.

Пунктом 6.3.2 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної Комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п.1.1.1 Договору.

Пункт 1.1.4.2 Договору визначає, що комісійна винагорода за обслуговування Кредиту 1,9% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту відповідно до п.6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору.

Крім того, п. 4.3 Договору вказано, що підписанням Договору Відповідач підтверджує, що до укладення Договору її в належній формі була надана необхідна, повна, доступна та достовірна інформація про фінансову послугу, достатня для прийняття нею свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов`язані з отриманням такої фінансової послуги відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю Сторін є належним способом надання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов позичальнику зрозумілі, згоди з усіх істотних умов Договору досягнуто.

Згідно з графіком погашення заборгованості позичальник має, починаючи з 05.10.2024 р., щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.09.2027 р. сплачувати суму у розмірі 5 613,33 грн., а 05.09.2027 р. 5 613,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 3 333,33 грн., а 05.09.2027 р. 3 333,45 грн. та на погашення комісії по 2 280,00 грн. щомісячно.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 202 080,00 грн., з яких 120 000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 82 080,00 грн. на погашення комісії.

Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.84640319.1093511.29514 вiд 05.09.2024 р., призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 716846532774 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Бабенко Тетяна Миколаївна" , сума: 118 800,00 грн.

Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією NTR.84640319.1093510.29514 вiд 05.09.2024 р., призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №716846532774 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Бабенко Тетяна Миколаївна".

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.

Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.

Стаття 4 Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» (далі Типові умови) передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як Несприятливі події.

Так, зокрема, Несприятливою подією тлумачиться несплата Позичальником будь якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або іншими договорами, укладеними між Сторонами (п.п.1 п.4.1 ст.4).

Пунктом 4.2 ст. 4 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 7 (семи) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Пункт 8.3.1 ст. 8 Типових умов встановлює обов`язок Позичальника невідкладно повідомляти Банк про зміни в документах та інформації, що були надані Позичальником при укладенні Договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення Несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане Позичальником в строк не пізніше 3 (трьох) Банківських днів з моменту настання відповідної події.

Як свідчать матеріали справи, в межах справи № 922/373/26 позивач у даній справі звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача у даній справі боргу за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716846532774 від 05.09.2024, і такий судовий наказ було видано судом 10.02.2026.

Однак, за поданою відповідачем заявою, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2026 наведений вище судовий наказ було скасовано.

В подальшому, з огляду на порушення відповідачем умов договору щодо сплати заборгованості згідно зі встановленим графіком, позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 520 від 08.07.2026.

Факт направлення вимоги підтверджується наданими позивачем копією чека, опису вкладення та роздруківки з сайту Укрпошти.

Проте, зазначена вимога відповідачем виконана не була.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 23.07.2026 р. (включно) становить 101 570,76 грн., з яких:

- 76 495,33 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 31 861,40 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 633,93 грн.;

- 25 075,43 грн. прострочена заборгованість за комісією;

Обставини щодо стягнення існуючої заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до ст. 6 якого для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг регулюються Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства.

Приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

В даному випадку, як вже зазначалося, між позивачем (далі Банк, Кредитор, АТ «ПУМБ») та відповідачем (далі Позичальник, Клієнт, ФОП) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716846532774 від 05.09.2024 року (надалі за текстом Кредитний договір, Договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.

Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.07.2026, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_716846532774.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку відповідача (підписувач 1 ) 14:07:05 05.09.2024 р. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Зазначене в свою чергу спростовує доводи відповідача про недоведеність позивачем обставин укладання договору.

Крім того, п. 4.3 Договору вказано, що підписанням Договору Відповідач підтверджує, що до укладення Договору її в належній формі була надана необхідна, повна, доступна та достовірна інформація про фінансову послугу, достатня для прийняття нею свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов`язані з отриманням такої фінансової послуги відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю Сторін є належним способом надання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов позичальнику зрозумілі, згоди з усіх істотних умов Договору досягнуто.

Таким чином, укладаючи кредитний договір відповідач взяв на себе обов`язок повернути отриманий кредит та сплатити інші платежі.

Згідно з графіком погашення заборгованості позичальник має, починаючи з 05.10.2024 р., щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.09.2027 р. сплачувати суму у розмірі 5 613,33 грн., а 05.09.2027 р. 5 613,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 3 333,33 грн., а 05.09.2027 р. 3 333,45 грн. та на погашення комісії по 2 280,00 грн. щомісячно.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 202 080,00 грн., з яких 120 000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 82 080,00 грн. на погашення комісії.

Однак матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано належних доказів виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором згідно зі встановленим графіком.

Згідно з п.п. 1 п. 4.1. ст. 4 Типових умов, несприятливою подією тлумачиться несплата Позичальником будь якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або іншими договорами, укладеними між Сторонами.

Пунктом 4.2 ст. 4 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 7 (семи) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Враховуючи факт порушення відповідачем умов договору щодо сплати заборгованості згідно з встановленим графіком, позивач вправі вимагати достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а відповідач відповідно зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 7 (семи) Банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Як свідчать матеріали справи, з огляду на порушення відповідачем умов договору щодо сплати заборгованості згідно зі встановленим графіком, позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 520 від 08.07.2026. Факт направлення вимоги підтверджується наданими позивачем копією чека, опису вкладення та роздруківки з сайту Укрпошти. Проте, зазначена вимога відповідачем виконана не була.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 23.07.2026 р. (включно) становить 101 570,76 грн., з яких:

- 76495,33 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 31 861,40 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 633,93 грн.;

- 25 075,43 грн. прострочена заборгованість за комісією;

Зазначений розрахунок, зокрема, в частині заборгованості за сумою кредиту (тіло) відповідачем жодним чином не спростовується, доказів неправомірності або необґрунтованості суду також не надано.

Більше того, у відзиві на позовну заяву відповідач фактично визнав факт наявності боргу за сумою кредиту (тілом) в сумі 76495,33 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в процесі розгляду даної справи також не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення заявленого позову в частині вимог про стягнення 76 495,33 грн. боргу за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 31 861,40 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 44 633,93 грн.

Твердження відповідача про те, що звернення позивача із заявою про видачу судового наказу у справі № 922/373/26 змінило строк виконання основного зобов`язання, суд вважає необґрунтованим та таким, що взагалі не можуть вплинути на правову кваліфікацію спірних правовідносин з огляду на наявність у відповідача боргу за сумою кредиту (тілом) та реалізоване позивачем право на його дострокову вимогу за вимогою № 530 від 08.07.2026.

Суд також зазначає, що звернення із заявою про видачу судового наказу є процесуальним способом захисту права та саме по собі не є правочином щодо зміни умов Кредитного договору. Крім того, судовий наказ від 10.02.2026 у справі № 922/373/26 був скасований ухвалою суду від 23.02.2026, а тому не встановлює остаточного обов`язку відповідача сплатити заявлену суму та не змінює умов Кредитного договору.

Відповідно до пункту 4.2 Типових умов Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у разі настання передбачених договором обставин. Таку вимогу Банк направив відповідачу 08.07.2026.

Отже, саме вказана вище вимога Банку від 08.07.2026 є належним волевиявленням щодо дострокового повернення кредиту, а не попереднє звернення із заявою про видачу судового наказу. Доказів зміни умов Кредитного договору або відмови Банку від права вимагати дострокового повернення кредиту відповідачем не надано.

Відтак, доводи відповідача про зміну строку виконання основного зобов`язання ще у лютому 2026 року є безпідставними та не спростовують права Банку вимагати дострокового повернення кредиту на підставі вимоги від 08.07.2026.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом.

Пункт 1.1.4 Договору визначає плату за Кредит, що передбачає Комісійну винагороду за надання Кредиту та Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту.

Пунктом 6.3.1 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний сплатити Банку Комісійну винагороду за надання Кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за надання Кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1 Договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на Поточний рахунок Позичальника. Даним пунктом Типових умов Позичальник уповноважує Банк здійснити переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п. 1.1.4.1 Договору, на користь Банку.

Згідно з пунктом 1.1.4.1 Договору комісійна винагорода за надання Кредиту 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов.

Пунктом 6.3.2 ст. 6 Типових умов визначено, що Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту. Розмір зазначеної Комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу Комісійної винагороди за обслуговування Кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 Договору, на розмір Суми Кредиту, визначеної в п.1.1.1 Договору.

Пункт 1.1.4.2 Договору визначає, що комісійна винагорода за обслуговування Кредиту 1,9% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на Суму Кредиту відповідно до п.6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору.

Крім того, п. 4.3 Договору вказано, що підписанням Договору відповідач підтверджує, що до укладення Договору її в належній формі була надана необхідна, повна, доступна та достовірна інформація про фінансову послугу, достатня для прийняття нею свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов`язані з отриманням такої фінансової послуги відповідно до вимог Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії, в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю Сторін є належним способом надання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов Відповідачу зрозумілі, згоди з усіх істотних умов Договору досягнуто.

Положеннями ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До банківських послуг належать: 1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб; 2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); 3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності. Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку. Комісійний дохід утворюється внаслідок не тільки розрахунково-касового обслуговування, а й в результаті кредитного обслуговування клієнтів.

За таких обставин, комісійна винагорода за надання кредиту та за обслуговування кредиту є платежами, що визначені та узгоджені позивачем і відповідачем при підписанні Договору та при прийнятті відповідачем умов Договору та Типових умов.

При цьому не свідчать про нікчемність відповідних положень кредитного договору та Типових умов посилання відповідача на те, що у їх тексті повністю відсутній перелік конкретних операцій, дій чи індивідуальних послуг, які Банк зобов`язувався надавати Відповідачу в обмін на сплату вказаних комісій.

Дійсно, зі змісту Кредитного договору № 716846532774 від 05.09.2024 року (зокрема п.п. 1.1.4.1, 1.1.4.2) вбачається, що його умови взагалі не містять жодних положень щодо надання Відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх банківських послуг, за які останній повинен був би сплачувати одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 % та щомісячну комісійну винагороду за його обслуговування в розмірі 1,9 %.

Таким чином, дану комісію слід розглядати як звичайну винагороду позивача за отримання та користування відповідачем кредитними коштами, яка нарахована у відповідності до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на яку відповідач погодився при укладанні договору та отримуючи на його підставі кредитні кошти.

Посилання відповідача на певну судову практику суд вважає безпідставними, оскільки в наведених ним постановах мова йде про встановлення банками комісії за чітко передбачені в договорі супутні послуги пов`язані з обслуговуванням кредиту, тоді як в даному випадку умови договору не містять положень які б давали підстави вважати що комісійну винагороду позивачем нараховано саме за супутні послуги безпідставними пов`язані з обслуговуванням кредиту.

Натомість, незгода з оплатою комісії є недобросовісною, враховуючи, що за весь період дії Договору відповідач не сплачував процентів, фактично означає отримання безкоштовного кредиту, тобто повернення суми кредиту без жодної плати за користування ним.

У цій справі відповідач є фізичною особою-підприємцем, а кредит отримано для цілей, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Отже, спірні правовідносини виникли у сфері господарської діяльності.

Таким чином, нарахування позивачем комісії відповідно до умов укладеного Кредитного договору є правомірним.

Враховуючи наведене, позов в наведеній частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 25075,43 грн. строкової заборгованості за комісією.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабенко Тетяни Миколаївни (адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська. буд 4; код ЄДРПОУ 14282829):

76495,33 грн - тіла кредиту, в т.ч. 31861,40 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту та 44633,93 грн - строкової заборгованості за кредитом;

25075,43 грн. - строкової заборгованість за комісією.

2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак