Рішення № 140129117, 21.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/967/21

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, офіс 21); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Снейк" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 48, ідентифікаційний код 31643401) про визнання недійсним договору застави частини частки у статутному капіталі товариства за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Розумовського О.С.

відповідача - не з`явився

3-ї особи (Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна) - не з`явився

3-ї особи (Товариство з обмеженою відповідальністю "Снейк") - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 Фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи ОСОБА_2 , в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, визнати недійсним договір застави від 28 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо частини частки у розмірі 51 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕЙК" (ідентифікаційний код 31643401, статутний капітал 6 734 693,88 грн), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною. Зареєстрований в реєстрі за № 696.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 березня 2021 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/967/21. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 квітня 2021 р. об 11:40 год. Залучено до участі у справі як 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахову Галину Іванівну (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, офіс 21), Товариство з обмеженою відповідальністю "Снейк" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 48, ідентифікаційний код 31643401). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано сторонам провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-м особам строк для подання пояснення щодо позову - 15 днів з дня вручення цієї ухвали, строк на подання пояснення щодо відзиву протягом 5 днів з дня його отримання.

22.04.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. №9207).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову.

22.04.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів (вх. №9204).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2021 року заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №922/967/21 призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 23 квітня 2021 р. об 11:40 год.

22.04.2021 представник позивача подав заяву (вх. №9205) про зупинення провадження у справі № 922/967/21 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 641/1628/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 30 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів (вх.№9204 від 22.04.2021) відмовлено. Задоволено заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 922/967/21 до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства Московським районним судом м. Харкова, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 641/1628/21. Запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 922/967/21.

30.07.2026 через систему "Електронний суд" представник позивача подав клопотання (вх.№18626) про поновлення провадження у справі № 922/967/21, оскільки усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі, а саме:

1) заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 у справі № 641/1628/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 30.09.2018 відмовлено;

2) постановою Харківського апеляційного суду від 18.11.2025 у справі № 641/1628/21 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін;

3) постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.07.2026 у справі № 641/1628/21 (провадження № 61-15467св25) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 та постанову Харківського апеляційного суду від 18.11.2025 залишено без змін.

Ухвалою суду від 31.07.2026 провадження у справі № 922/967/21 поновлено. Продовжено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на 17 серпня 2026 року о 10:00.

01.08.2026 через систему Електронний суд позивач подав заяву про зміну підстав позову, зареєстровану 03.08.2026 за вх.№18833, в якій він просив суд прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову у справі № 922/967/21 та розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням змінених (нових) підстав, викладених у цій заяві. Визнати недійсним договір застави від 28 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо частини частки у розмірі 51 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕЙК" (ідентифікаційний код 31643401, статутний капітал 6 734 693,88 грн), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною. Зареєстрований в реєстрі за № 696. Судові витрати покласти на відповідача.

03.08.2026 через систему Електронний суд позивач подав клопотання про витребування доказів (вх.№ 18895).

Ухвалою суду від 17.08.2026 заяву позивача про зміну підстав позову (вх.№18833 від 03.08.2026) прийнято до розгляду. Подальший розгляд справи № 922/967/21 вирішено здійснювати з урахуванням зміни підстав позову. Запропоновано всім учасникам справи надати суду у строк, який становить п`ять днів з дня вручення даної ухвали, письмові пояснення щодо заяви про зміну підстав позову. Відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх.№18895 від 03.08.2026). Відкладено підготовче засідання на "07" вересня 2026 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 07.09.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14 вересня 2026 року о 15:00 год.

14.09.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 14.09.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "21" вересня 2026 р. о 15:30 год.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце цього засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

У позовній заяві позивачем зазначено, що 30 вересня 2018 року нібито між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був складений договір позики у простій письмовій формі, згідно з яким Позичальник зобов`язується виплатити Позикодавцю грошові кошти в сумі 15 000 000,00 грн не пізніше 30 грудня 2020 року включно при умові поновлення ТОВ «СНЕЙК», місцезнаходження якого: 61140, Харківська область, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 48, ідентифікаційний код юридичної особи 31643401, будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ), в разі не поновлення будівельних робіт та відсутності фінансування достатнього для добудови багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ) та здачі його в експлуатацію, Позичальник зобов`язується виплатити (повернути) Позикодавцю грошові кошти в сумі 15 000 000, 00 грн не пізніше 16 квітня 2020 року. Позичальник надає Позикодавцю в заставу частину частки в розмірі 51% (п`ятдесят один) відсоток у статутному капіталі ТОВ «СНЕЙК», місцезнаходження якого: 61140, Харківська область, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 48, ідентифікаційний код юридичної особи 31643401, статутний капітал якого складає 6734693,88 грн.

Згодом 28 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (Заставодавець) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладений договір застави.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави, з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у заставодавця (надалі - боржник) за договором позики, укладеним у простій письмовій формі 30.09.2018 року (далі - договір позики), згідно з яким заставодавець зобов`язується виплатити заставодержателю грошові кошти в сумі 15 000 000 грн не пізніше 30 грудня 2020 включно при умові поновлення ТОВ «СНЕЙК» будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресом: АДРЕСА_3 ), в разі непоновлення будівельних робіт та відсутності фінансування достатнього для добудови багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ) та здачі його в експлуатацію, заставодавець зобов`язується виплатити (повернути) заставодержателю грошові кошти в сумі 15 000 000 грн не пізніше 16 квітня 2020 року, заставодавець надає заставодержателю в заставу частку в розмірі 51 % у статутному капіталі (в подальшому - предмет застави) ТОВ "СНЕЙК", статутний капітал якого складає 6 734 693,88 грн.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 30.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2021 у цій справі № 922/967/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 922/967/21 до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства Московським районним судом м. Харкова, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 641/1628/21. Запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 922/967/21.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року у справі № 641/1628/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 30.09.2018 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.07.2026 по справі № 641/1628/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 та постанову Харківського апеляційного суду від 18.11.2025 залишено без змін. Відмова мотивована тим, що неукладений договір не може бути визнаний недійсним, а тому обрано неправильний спосіб захисту.

У пункті 61 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Салтівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визнання неукладеним договору позики від 30.09.2018 (справа № 643/20867/25).

Заочним рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2026 року у справі № 643/20867/25 (повний текст складено 12 червня 2026 року) позов ОСОБА_1 задоволено: договір позики від 30 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано неукладеним на підставі статті 1046 ЦК України. Суд встановив, що спірного договору (договору позики) взагалі не існує, оскільки грошові кошти не передавались і волевиявлення на його укладення відсутнє.

У поданій у справі №922/967/21 заяві про зміну підстав позову від 03.08.2026 вх.№18833 позивач обґрунтовує вимогу про визнання недійсним договору застави від 28.02.2020 похідним (акцесорним) характером застави від забезпечуваного нею зобов`язання та відсутністю такого зобов`язання.

Позивачем зазначено, що договір застави від 28.02.2020 за своїм змістом прямо забезпечував виконання зобов`язання Заставодавця "за договором позики, укладеним у простій письмовій формі 30.09.2018". Іншого зобов`язання, на забезпечення якого спрямовано заставу, договір не містить. Разом із тим, договір позики від 30.09.2018 визнано неукладеним (справа № 643/20867/25), тобто такого правочину не існує, а права та обов`язки за ним не виникли; грошові кошти в сумі 15 000 000 грн позивачу не передавались, борг у позивача перед відповідачем відсутній; відповідно, відсутня дійсна існуюча вимога, яку можна було б забезпечити заставою у розумінні статті 3 Закону України "Про заставу". Оскільки основне зобов`язання не виникло, забезпечувальний (похідний) правочин - договір застави - позбавлений свого обов`язкового елемента (забезпечуваної вимоги) і не може існувати самостійно. Такий договір суперечить статті 3 Закону України "Про заставу" та статті 548 ЦК України, а його зміст не відповідає вимогам частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків). Недодержання цих вимог у момент вчинення правочину є за статтею 215 ЦК України підставою для визнання договору застави недійсним.

Також позивачем зазначено, що відсутність договору позики підтверджена й іншими доказами. Так, приватний нотаріус Малахова Г.І. на вимогу суду надала завірені копії всіх документів нотаріальної справи щодо посвідчення договору застави, проте копію самого договору позики від 30.09.2018 не надано - такого документа в нотаріальній справі немає. За інформацією ГУ ДПС у Харківській області, ОСОБА_2 з 2014 року декларацій про майновий стан і доходи не подавав, а відомості про декларування ним коштів у розмірі 15 000 000 грн відсутні. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2021 року у справі № 922/3666/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на корпоративні права; суд врахував, що позивачем не надано жодних документів на підтвердження наявності правочину від 30 вересня 2018 року, а зазначення у договорі застави про договір позики від 30.09.2018 не є беззаперечним свідченням існування такого правочину.

Позивач вважає, що обраний спосіб захисту - визнання недійсним договору застави є належним та ефективним. На відміну від договору позики, договір застави був реально вчинений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 , тобто є укладеним правочином, що об`єктивно існує, породжує обтяження корпоративних прав позивача та підлягає оцінці на предмет дійсності. Тому висновок про неможливість визнання недійсним неукладеного правочину (справа № 641/1628/21) до договору застави не застосовний: заставу оспорено саме як дійсний за формою, але недійсний за змістом правочин, позбавлений забезпечуваного зобов`язання. На підставі викладеного, на думку позивача, визнання договору застави недійсним є єдиним ефективним способом усунення обтяження частки позивача у статутному капіталі ТОВ "СНЕЙК" та відновлення його порушених прав, що відповідає статтям 15, 16 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною або сторонами вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Предметом спору у справі є вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору застави від 28.02.2020, укладеного між нею та ОСОБА_2 , щодо частини частки у розмірі 51 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕЙК" (ідентифікаційний код 31643401, статутний капітал 6 734 693,88 грн), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною. Зареєстрований в реєстрі за № 696.

Як вище встановлено, 28 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (Заставодавець) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною. Зареєстрований в реєстрі за № 696.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у заставодавця (надалі - боржник) за договором позики, укладеним у простій письмовій формі 30.09.2018 року (далі - договір позики), згідно з яким заставодавець зобов`язується виплатити заставодержателю грошові кошти в сумі 15 000 000 грн не пізніше 30 грудня 2020 включно при умові поновлення ТОВ «СНЕЙК» будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресом: АДРЕСА_3 ), в разі непоновлення будівельних робіт та відсутності фінансування достатнього для добудови багатоповерхового житлового будинку за адресом: АДРЕСА_3 ) та здачі його в експлуатацію, заставодавець зобов`язується виплатити (повернути) заставодержателю грошові кошти в сумі 15 000 000 грн не пізніше 16 квітня 2020 року, заставодавець надає заставодержателю в заставу частку в розмірі 51 % у статутному капіталі (в подальшому - предмет застави) ТОВ "СНЕЙК", статутний капітал якого складає 6 734 693,88 грн.

За умовами зазначеного пункту договору застави ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15 000 000,00 грн не пізніше 30.12.2020 за умови поновлення ТОВ "СНЕЙК" будівельних робіт, а у разі їх непоновлення, відсутності достатнього фінансування та не здачі об`єкта в експлуатацію, не пізніше 16.04.2020.

На забезпечення виконання зазначеного грошового зобов`язання ОСОБА_1 передала в заставу ОСОБА_2 частку у розмірі 51 % у статутному капіталі ТОВ "СНЕЙК", статутний капітал якого становить 6 734 693,88 грн.

Отже, зі змісту договору застави вбачається, що його укладення було обумовлено виключно забезпеченням виконання зобов`язання ОСОБА_1 за договором позики від 30.09.2018 на суму 15 000 000,00 грн. Іншого основного зобов`язання, виконання якого забезпечувалося б спірною заставою, договором застави не визначено.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, договір застави має похідний характер від основного зобов`язання та не може існувати самостійно поза зобов`язанням, виконання якого ним забезпечується.

Судом встановлено, що у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Салтівського районного суду м. Харкова з позовом про визнання договору позики від 30.09.2018 неукладеним.

Заочним рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2026 року у справі № 643/20867/25 (повний текст складено 12 червня 2026 року) позов задоволено. Договір позики від 30 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано неукладеним на підставі статті 1046 ЦК України. Суд встановив, що спірного договору взагалі не існує, оскільки грошові кошти не передавались і волевиявлення на його укладення відсутнє.

Вказане рішення набрало законної сили 13.07.2026.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якщо у ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У цій справі №922/967/21 та у справі № 643/20867/25 сторонами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому встановлені у справі № 643/20867/25 обставини щодо неукладення договору позики від 30.09.2018 повторному доказуванню не підлягають.

При цьому суд враховує, що відповідно до практики Верховного Суду преюдиційне значення мають саме встановлені судом фактичні обставини, а не правова оцінка цих обставин. Тому правові наслідки встановленої обставини щодо неукладення договору позики суд визначає самостійно відповідно до норм цивільного законодавства.

Оскільки заочним рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2026 року у справі № 643/20867/25 договір позики від 30 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано неукладеним на підставі статті 1046 ЦК України, відповідно, на момент укладання спірного договору застави відсутня була дійсна існуюча вимога, виконання якої могло бути забезпечене заставою.

Отже, умова договору застави про забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 30.09.2018 суперечить статті 3 Закону України "Про заставу", яка допускає заставу лише щодо дійсної існуючої або такої, що може виникнути в майбутньому, вимоги.

Оскільки спірна вимога не виникла та не є такою, що може виникнути в майбутньому з визначених договором правовідносин, договір застави не відповідає імперативним вимогам законодавства щодо предмета забезпечення.

Тож, при вчиненні договору застави не було дотримано вимог частини першої статті 203 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, є підставою його недійсності.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що договір застави від 28.02.2020 є недійсним як такий, що укладений з порушенням вимог цивільного законодавства щодо забезпечення зобов`язань.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України наявні правові підстави для визнання договору застави від 28.02.2020 недійсним.

Щодо способу захисту суд зазначає, що відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права, зокрема шляхом визнання правочину недійсним.

У даному випадку саме договір застави є підставою встановлення обтяження частки позивача у статутному капіталі ТОВ "СНЕЙК", тому вимога про визнання цього договору недійсним є належним способом захисту права позивача.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання недійсним договору застави від 28 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо частини частки у розмірі 51 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕЙК" (ідентифікаційний код 31643401, статутний капітал 6 734 693,88 грн), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 696, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 203, 215, 546, 548, 572 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3 Закону України "Про заставу", та ст. 4, 20, 73, 74, 75, 77, 86, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір застави від 28 лютого 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо частини частки у розмірі 51 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕЙК" (ідентифікаційний код 31643401, статутний капітал 6 734 693,88 грн), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 696.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "28" вересня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова