Ухвала суду № 140129070, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

28.09.2026м. ХарківСправа № 922/3306/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Сектор-2" від 18.09.2026 №3306/26 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 10469,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Сектор-2" (заявник) через підсистему "Електронний суд" надало Господарському суду Харківської області заяву (вх.№3306/26) до ОСОБА_1 (боржник), в якій просить суд:

- видати судовий наказ, яким стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Сектор-2", ідентифікаційний код юридичної особи: 40269831, місцезнаходження: 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6, НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, заборгованість у сумі 8386,58 грн, а також пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у сумі 2083,34 грн, всього 10 469,92 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Сектор-2" сплачений заявником судовий збір у сумі 266,24 грн.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов`язань за договором оренди №064650 від 07 грудня 2021 року, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість з орендної плати за травень грудень 2022 року в сумі 8386,58 грн та нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у сумі 2083,34 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 150 ГПК України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з ч. 7 ст. 150 ГПК України у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Документом, що підтверджує наявність у заявника зазначеного банківського рахунку, є довідка банку про наявність рахунку або витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах, наданий Державною податковою службою України.

Заявником на підтвердження наявності банківського рахунку надано роздруківку, нібито сформовану АТ "ОТП БАНК", яка не містить реквізитів, що дають змогу ідентифікувати її як належний документ банку, що підтверджує наявність зазначеного рахунку, а саме: дати, реєстраційного номера та підпису уповноваженої особи банку або кваліфікованого електронного підпису.

Зазначена роздруківка не відповідає вимогам, встановленим до оформлення документів відповідно до ДСТУ 4163:2020 та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, оскільки не містить дати, реєстраційного номера та підпису уповноваженої особи банку або кваліфікованого електронного підпису, а тому не може вважатися належним документом, що підтверджує наявність такого рахунку.

Таким чином, заявником не надано належно оформленого документа, що підтверджує наявність зазначеного банківського рахунку.

Відтак, вищезазначена заява подана з порушенням ч. 7 ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви про видачу судового наказу не додано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (ч. 1, 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій статті 148 ГПК України, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявник у наданій заяві просить стягнути з боржника на свою користь не тільки заборгованість за договором, а ще й неустойку (пеню).

Вимоги заявника про стягнення з боржника пені не відповідають приписам ст. 148 ГПК України, оскільки не відносяться до заборгованості, з якими він має право звернутися до суду в наказному провадженні.

Крім того, наданий заявником розрахунок розміру пені не містить підпису уповноваженої особи.

А також, відповідно до наданої заявником роздруківки безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповіді з цього ж реєстру №371909, сформованої судом засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець 08.07.2016 (номер запису 24800000000184578), а 19.01.2022 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням (номер запису 2004800060001184578; статус: припинено).

Водночас заявник просить стягнути заборгованість з орендної плати за травень - грудень 2022 року, тобто за період, коли ОСОБА_1 вже не мала статусу фізичної особи-підприємця.

А також, відповідно до наданої заявником роздруківки безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповіді з цього ж реєстру №371909, сформованої судом засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець 08.07.2016 (номер запису 24800000000184578), а 19.01.2022 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням (номер запису 2004800060001184578; статус: припинено).

Водночас заявник просить стягнути заборгованість з орендної плати за травень - грудень 2022 року, тобто за період, коли Васильєва Жанна Вікторівна вже не мала статусу фізичної особи-підприємця.

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Враховуючи те, що на момент виникнення спірної заборгованості боржник не мала статусу фізичної особи-підприємця, зазначена заява подана з порушенням правил суб`єктної юрисдикції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 147, 148, 150 - 153, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "А-Сектор-2" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 10469,92 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 28.09.2026.

СуддяОльшанченко В.І.