Рішення № 140128935, 28.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 917/1649/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/1649/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "УКРНАФТА", провул. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ", вул. Шевченка, 29, кв. 72, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення 300 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "УКРНАФТА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ" про стягнення штрафу у розмірі 300 000,00 грн за порушення строку поставки товару за договором про закупівлю №13/2107- МТР/25 від 01.05.2025 року (вх. №. 1711/26).

На підтвердження позовних вимог позивач як докази подав копії Виписки з ЄДР, вимоги АТ Укрнафта від 30.09.2025, довідки про відкриття рахунків АТ Укрнафта, договору про закупівлю №132107-МТР25 від 01.05.2025 разом з Додатком №1, листа АТ Укрнафта від 03.10.2025 щодо строків поставки, листа АТ Укрнафта від 12.08.2025 щодо строків поставки за Договором, листа Відповідача №304 від 25.08.2025 щодо строків поставки, листа Відповідача №7 від 15.01.2026, листа Відповідача №281 від 18.08.2025 щодо строків поставки, листа Відповідача №338 від 21.10.2025 щодо строків сплати штраф, платіжної інструкції від 05.12.2025, повідомлення АТ Укрнафта від 10.10.2025 про розірвання в односторонньому порядку, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Овсепян А.Г., довіреності №010107-321д від 07.07.26 на адвоката Овсепян Анну, доказу вручення повідомлення від 10.10.2025-відправлення №0505384650052, доказів направлення АТ Укрнафта повідомлення від 10.10.2025.

Ухвалою від 25.08.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив строки подачі заяв по суті.

Ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі відповідач отримав 25.08.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет (арк. справи 39).

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (Позивач, АТ «Укрнафта») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз» (Відповідач, ТОВ «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз») укладено Договір про закупівлю №13/2107-МТР/25 від 01.05.2025 (Договір).

АТ «Укрнафта» є правонаступником ПАТ «Укрнафта», оскільки зміна назви та типу товариства відбулася в результаті перейменування, що вбачається з Протоколу №15 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 22.07.2025 року.

При укладенні Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Пристрій якірно пакерного типу для спуску і цементування колони обсадних труб відповідно до коду ДК 021:2015:43130000-3 Бурове обладнання (надалі за текстом «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору;

- номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (надалі Специфікація).

- Згідно з п. 3 Специфікації до Договору строк поставки Товару становить 100 календарних днів з дати підписання Договору, тобто до 09.08.2025 включно;

- Пунктом 5.4 Договору встановлено, що датою поставки Товару та моментом його отримання Покупцем є дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної та акта приймання-передачі Товару за кількістю та якістю після зняття усіх зауважень;

- Відповідно до п. 7.1 Договору при недотриманні Постачальником строків поставки останній сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 % вартості непоставленого у строк Товару за прострочення до 30 днів та 10 % за прострочення 30 днів і більше.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Відповідач у передбачений Договором строк Товар не поставив. Жоден із трьох передбачених Договором комплектів Покупцю переданий не був.

12.08.2025 АТ «Укрнафта» листом №01/01/13/10/28/02-02/01/13011 повідомило Відповідача про те, що передбачений Договором строк поставки сплив 09.08.2025, однак Товар поставлений не був. З огляду на це Позивач запропонував Постачальнику у найкоротший строк повідомити про фактичні строки виконання зобов`язання, у відповідь 18.08.2025 ТОВ «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз» листом №281 підтвердило неможливість поставки Товару в погоджені Договором строки, пославшись на виявлення неякісних комплектуючих від постачальника. При цьому Відповідач повідомив про замовлення нових комплектуючих та орієнтовно визначив можливий строк поставки Товару на останній тиждень листопада 2025 року.

Листом № 304 від 25.08.2025 Відповідач уточнив запропонований ним графік виконання зобов`язання та повідомив про намір поставити перший комплект до 30.09.2025, другий до 31.10.2025, третій до 28.11.2025, запевнивши Позивача у вжитті необхідних заходів для здійснення поставки у визначені ним строки. Водночас перший комплект Товару у запропонований самим Відповідачем строк поставлено не було.

30.09.2025 АТ «Укрнафта» направило ТОВ «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз» вимогу №01/01/13/10/28/02-02/01/15869 про сплату передбаченого п. 7.1 Договору штрафу у розмірі 358 799,76 грн.

03.10.2025 АТ «Укрнафта» листом № 01/01/13/10/28/02-02/01/16078 повторно звернулося до Відповідача та вимагало здійснити поставку першого комплекту Товару не пізніше 10.10.2025. У цьому ж листі Позивач попередив, що у разі подальшої непоставки буде змушений ініціювати розірвання Договору та застосування передбачених ним штрафних санкцій. Оскільки вимога Позивача щодо поставки першого комплекту Товару не пізніше 10.10.2025 виконана не була, 10.10.2025 Позивач направив Відповідачу повідомлення №01/01/13/10/28/02-02/01/16505 про відмову від подальшого виконання Договору та його розірвання в односторонньому порядку відповідно до умов Договору.

Відповідач у відповідь на вимогу АТ «Укрнафта» від 30.09.2025 № 01/01/13/10/28/02-02/01/15869 листом № 338 від 21.10.2025 визнав факт прострочення поставки Товару та суму нарахованого штрафу у розмірі 358 799,76 грн. Відповідач не заперечував ані підстав нарахування штрафу, ані його розміру, натомість послався на тимчасовий брак обігових коштів, просив надати відстрочку та гарантував сплату всієї суми штрафу у другій половині листопада 2025 року.

Відповідач 05.12.2025 частково сплатив штраф у сумі 58 799,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №962 від 05.12.2025 (в мат. справи).

Листом від 15.01.2026 № 7 ТОВ «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз» повторно підтвердило факт часткової сплати штрафу у сумі 58 799,76 грн та прямо визначило несплачений залишок у сумі 300 000,00 грн, повідомивши про намір погасити його в період з 29.01.2026 по 09.02.2026 та знову попросивши про відстрочення виконання зобов`язання.

Позивач у позові зазначив, що він неодноразово надавав Відповідачу можливість добровільно виконати зобов`язання та врегулювати питання без звернення до суду. Водночас Відповідач послідовно визнавав факт порушення строків поставки, не заперечував правомірності нарахування штрафу, письмово визнав його розмір у сумі 358 799,76 грн, частково сплатив 58 799,76 грн, а згодом окремо підтвердив наявність несплаченого залишку у сумі 300 000,00 грн. Однак і в зазначений самим Відповідачем строк залишок штрафу сплачений не був.

Отже, станом на дату звернення з цим позовом Відповідач залишок штрафу у сумі 300 000,00 грн не сплатив, що й стало підставою для звернення Позивача до суду.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що сторонами відповідно до специфікації було визначено строк поставки товару, а саме- згідно п. 3 Специфікації до Договору строк поставки Товару становить 100 календарних днів з дати підписання Договору. Договір був підписаний Сторонами 01.05.2025, отже Товар мав бути поставлений у строк до 09.08.2025 включно.

Приписами статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що у строк передбачений договором поставки зобов`язання з поставки товару відповідачем виконані не були.

Доказів поставки товару матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що при недотриманні Постачальником строків поставки, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару за прострочення до 30 днів та 10% - за прострочення 30 днів і більше.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, товар у встановлені строки не поставив, доказів протилежного ним суду не подано.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару на суму 3 587 997,60 грн понад 30 днів розмір штрафу на підставі п. 7.1 Договору становить 358 799,76 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач частково сплатив штраф у сумі 58 799,76 грн згідно платіжної інструкції №962 від 05.12.2025. Таким чином, залишок несплаченого штрафу становить штрафу 300 000 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 300 000 грн., нарахованого на підставі п.7.1 Договору за порушення зобов`язання з поставки товару, відповідає чинному законодавству, положенням договору, заявлена правомірно, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, судом встановлено, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На спростування позовних вимог відповідач не надав жодного допустимого та належного доказу та не послався на існування таких.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України.

Так, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3600 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайлот Дріллінґ Текнолоджиз» (вул. Шевченка, 29, кв. 72, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, код ЄДРПОУ 36084719) на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390; Реквізити рахунку Позивача в банку: IBAN НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, МФО 320478) суму штрафу в розмірі 300 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 3600,00 грн.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2026 року

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України

Суддя Тимощенко О.М.