Рішення № 140128878, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/13031/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЦОФСО), Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (далі відповідач-1), Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області (далі відповідач-2), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.05.2026, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області - експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №22/25/2125/Р, оформлене витягом 22/25/2125/В від 24.11.2025 щодо зняття статусу особи з інвалідністю ОСОБА_1 , як таке, що прийнято з порушенням встановленого порядку та без повного дослідження обставин;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЦОФСО) - Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги №142/25/3626 від 23.12.2025, оформлене витягом №142/25/3626/ВП від 23.12.2025 щодо зняття статусу особи з інвалідністю ОСОБА_1 , як таке, що прийнято з порушенням встановленого порядку та без повного дослідження обставин;

- зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області провести повторний розгляд матеріалів ОСОБА_1 та повторне оцінювання повсякденного функціонування особи з урахуванням усіх наявних медичних документів, у тому числі результатів інструментальних досліджень, з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024, а також висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного оцінювання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи було прийнято рішення № 22/25/2125/Р від 24.11.2025, оформлене витягом № 22/25/2125/В від 24.11.2025, яким відмовлено у пролонгуванні встановленої раніше третьої групи інвалідності з мотивів наявності у позивача легкого ступеня порушення здатності до пересування і до трудової діяльності, що не є підставою для продовження третьої групи інвалідності згідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.12.2024. У зв`язку з відмовою первинної команди оцінювання у грудні 2025 позивачем було подано скаргу до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Експертної команди з повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) №22/25/2125/Р від 24.11.2025 щодо визнання протиправним і скасування вищезазначеного рішення ЕКОПФО. За результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» (ЦОФСО) відповідно прийняв рішення №142/25/3626 від 23.12.2025, оформлене витягом № 142/25/3626/В, що ступінь функціональних порушень позивача не дає підстав визнати його особою з інвалідністю і рішення ЕКОПФО від 24.11.2025 є обґрунтованим. Тобто, рішення первинної експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» залишив без змін, а скаргу позивача без задоволення. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, зазначає, що наявні медичні довідки, виписки, епікризи, інструментальні (УЗД, ЕЕГ) та лабораторні обстеження впродовж 2020-2026 років, що свідчать про погіршення клінічної картини, розвиток ускладнень та зниження функціональних можливостей організму. Лікарі-профільні спеціалісти неодноразово фіксували стійкість і прогресування симптомів, що унеможливлює відновлення повного здоров`я чи повернення до попереднього рівня життєдіяльності. Важкі, хронічні та системні порушення серцево-судинної системи, які характеризуються тривалим перебігом, високим ризиком ускладнень та суттєвим зниженням функціональних можливостей, що впливає на здатність до самостійної життєдіяльності, самообслуговування та професійної праці. У сукупності ці зміни свідчать про прогресування захворювань та розвиток стійких порушень функцій організму, що істотно обмежує життєдіяльність позивача. Таким чином, сукупність виявлених у позивача медичних показників (ФВ 39%, гіпокінез передньої стінки, порушення релаксації) призвела до стійкого та незворотного обмеження життєдіяльності у сфері праці, пересування та самообслуговування, що згідно з чинним законодавством України є абсолютною підставою для визнання мене особою з інвалідністю. Сукупність діагностованих станів (постінфарктний кардіосклероз, ІІІ ФК стенокардії, множинне АКШ, верхівкова аневризма ЛШ, гіпертензія ІІІ ст.) формує стійкі та необоротні зміни серцево-судинної системи, що призводять до значних порушень основних категорій життєдіяльності. З метою соціальної адаптації, стосовно позивача Медико-соціальною експертною комісією була створена та затверджена індивідуальна програма реабілітації інваліда №14ДУ від 09.11.2020. Стан здоров`я позивача має негативну динаміку, що підтверджується результатами ультразвукових досліджень серця, проведених у різні періоди часу. Спостерігається чітка негативна динаміка, що свідчить про прогресування захворювання та погіршення функціонального стану серцево-судинної системи. Зазначені зміни безпосередньо впливають на мою здатність до повсякденної діяльності, знижують фізичну витривалість, викликають задишку, слабкість та інші симптоми. Незважаючи на це, відповідач не врахував зазначену динаміку погіршення стану здоров`я при прийнятті рішення, що свідчить про неповне та необ`єктивне дослідження обставин справи. Це прямо відповідає критеріям для встановлення інвалідності. Таким чином, рішення ЕКПФО, ухвалене без належного врахування цих медичних фактів та динаміки стану, суперечить реальному стану здоров`я, ігнорує наявність стійких функціональних обмежень та їхній вплив на повсякденне життя, що робить його незаконним та необґрунтованим. Позивач вважає, що обстеження було проведено формально та поверхнево, без належного дослідження всіх медичних документів та без фактичного повного огляду стану здоров`я. Зокрема, експертною командою не було досліджено результати тривалого лікування позивача у лікарів-спеціалістів, що свідчить про неповноту та необ`єктивність проведеного оцінювання. Погіршення стану здоров`я демонструє прогресування, що підтверджується численними медичними документами впродовж 2020-2026 років. За період спостереження зафіксовано ряд негативних змін, які прямо впливають на здатність до повсякденного функціонування та самообслуговування. Оцінювання ЕКОПФО та ЦОФСО відбулося з істотними процедурними порушеннями. Відповідно до «Нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи», комісія зобов`язана здійснювати комплексне, індивідуальне оцінювання за чітко визначеним алгоритмом, у тому числі з використанням стандартизованих інструментів, структурованих інтерв`ю, аналізу медичної документації та оцінювання здатності до конкретних видів діяльності. Позивач стверджує, що повноцінне оцінювання за шкалами проведено не було; фактичні обмеження життєдіяльності не були визначені належним чином; обставини щоденного функціонування не були враховані; не були витребувані або проаналізовані всі наявні медичні документи; комісія не надала мотивованого обґрунтування, чому ігноруються висновки профільних лікарів та результати діагностичних досліджень. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

16.06.2026 представником відповідача-2 через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач фактично обґрунтовує свої вимоги наявністю у нього певних захворювань та власною незгодою з висновками експертної команди. Разом з тим, сама по собі наявність захворювання не є безумовною підставою для встановлення чи продовження інвалідності. Крім того, позивачем не наведено належних доказів порушення процедури оцінювання або неврахування експертною командою наданих медичних документів. Твердження позивача про формальний характер оцінювання та неврахування медичних документів не відповідають фактичним обставинам справи. З витягу з рішення експертної команди №22/25/2125/Р від 24.11.2025 вбачається, що оцінювання проводилось очно, колегіально в закладі охорони здоров`я. Наявні функціональні обмеження не призводять до помірного рівня втрати працездатності чи значних труднощів у самообслуговуванні, які є обов`язковими для встановлення зазначеної групи. Будь-який суб`єктивний чи одноосібний чинник під час ухвалення рішення був виключений, оскільки висновок базується виключно на об`єктивних медичних показниках та колегіальному рішенні фахівців.

16.06.2026 представником відповідача-1 через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 23.12.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного аналізу медикоекспертної справи позивача було встановлено, що «розглянувши надані медико-експертні документи, комісія прийшла до висновку, що рішення ЕКОПФО від 24.11.2025 обґрунтовано. Ступінь функціональних порушень не дає підстав визнати особу особою з інвалідністю. При погіршенні стану здоров`я повернутися до розгляду порушеного питання». Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі Позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення ІІІ групи інвалідності, згідно з чинним законодавством. Враховуючи вищезазначене, експертна команда ЦОФСО прийняла рішення про підтвердження рішення ЕКОПФО, яке оскаржувалось позивачем. Результати розгляду скарги позивача на рішення експертної команди, відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», були оформлені у вигляді: протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.12.2025 №142/25/3626; рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.12.2025 №142/25/3626; витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.12.2025 №142/25/3626. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти №13043 КНП «ООКЛ ООР» позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.07.2020 по 20.07.2020 з діагнозом: гострий передньопоширений інфаркт міокарда; стенозуючий коронарослекроз, КВГ від 13.07.2020 (багатосудинна поразка) СН ПА.

З метою соціальної адаптації, стосовно позивача Медико-соціальною експертною комісією була створена та затверджена індивідуальна програма реабілітації інваліда №14ДУ від 09.11.2020.

24.11.2025 Комунальним некомерційним підприємством «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради прийнято рішення №22/25/2125/Р, номер витягу №22/25/2125/В, відповідно до якого:

- пункт 13 «Форма розгляду експертною командою» якого зазначено очно, в закладі охорони здоров`я;

- пункт 15 «Інформація про виконання рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, що були надані за результатами попереднього оцінювання» - виконує рекомендації з програми реабілітації (ІПР або ІРП). Виконує загальні призначення та рекомендації лікаря. Виконує рекомендації з програми реабілітації. Виконує загальні призначення та рекомендації лікаря. За потреби, при загостренні захворювання, госпіталізується до стаціонару. У 2025 році госпіталізація в терапевтичне відділення з 14.05.2025 по 23.05.2025. В 2025 році консультований кардіологом, неврологом, офтальмологом. Обстеження в 2025р.: ЕКО-КС, РГ ОГК, біохімія крові, ЗАК, глюкоза, ЗАС. Регулярно приймає ліки: карвітол 25мг 2р/д. раміприл 5 мг ввечері, аспірин кардіо 100мг ввечері, клівас плюс 20/10 ввечері, ізо-мік за потреби, еплеренон 50 мг зранку, джардінс 10 мг зранку;

- пункт 16 «Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання» - згідно постанови №1338 від 15.11.2024 наявність у хворого легкого ступеня порушення здатності до пересування і до трудової діяльності не є підставою для продовження 3 групи інвалідності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем подано скаргу до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.

23.12.2025 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи надано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 142/25/3626/ВП, номер рішення 142/25/3626.

У витязі зазначено наступне:

- пункт 16 «Форма розгляду скарги» - заочно, без особи, лише за документами;

- пункт 18 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» - розглянувши надані медико-експертні документи, комісія прийшла до висновку, що рішення ЕКОПФО від 24.11.2025 обґрунтовано. Ступінь функціональних порушень не дає підстав визнати особу особою з інвалідністю. При погіршенні стану здоров`я повернутися до розгляду порушеного питання.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) .

За визначенням ст. 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до ст. 3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) в редакції на час встановлення позивачу інвалідності медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно зі ст. 7 Закону №2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії визначають, зокрема: групу інвалідності, її причину і час настання.

Наказом від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» Міністерство охорони здоров`я України надало права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26.10.2024 №1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 №4170-IX (далі - Закон №4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону №875-XII в редакції Закону №4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 1 п. 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

За змістом пункту 3 Постанови №1338 повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізації лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пунктів 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова , за наявності відповідного рішення експертної команди.

З урахуванням приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.

Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії).

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.

Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Як встановлено судом, 24.11.2025 оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 проведено експертною командою Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області очно, у закладі охорони здоров`я.

Зі змісту рішення від 24.11.2025 №22/25/2125/Р встановлено, що під час проведення оцінювання експертною командою враховано відомості щодо виконання позивачем рекомендацій індивідуальної програми реабілітації та призначень лікарів, його госпіталізації у 2025 році, консультацій кардіолога, невролога, офтальмолога, проведення ЕКО-КС, рентгенографії органів грудної клітки, лабораторних досліджень, а також відомості щодо медикаментозної терапії.

За результатами проведеного оцінювання експертна команда дійшла висновку про наявність у позивача легкого ступеня порушення здатності до пересування та трудової діяльності, що відповідно до критеріїв, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, не є підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач реалізував передбачене законодавством право на його адміністративне оскарження.

23.12.2025 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги прийнято рішення №142/25/3626, яким рішення експертної команди від 24.11.2025 №22/25/2125/Р підтверджено.

За результатами розгляду медико-експертних документів експертною командою Центру зроблено висновок, що ступінь функціональних порушень позивача не дає підстав для визнання його особою з інвалідністю.

Отже, як первинною експертною командою, так і експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами адміністративного оскарження зроблено однаковий висновок щодо ступеня функціональних порушень позивача.

Надаючи оцінку доводам позивача про невідповідність зазначених висновків його фактичному стану здоров`я, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19 та від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а сформував правовий підхід, відповідно до якого суд при розгляді спорів щодо рішень органів медико-соціальної експертизи не вправі здійснювати власну оцінку підставності медичного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері.

Повноваження адміністративного суду у таких правовідносинах полягають у перевірці дотримання уповноваженим органом установленої законодавством процедури прийняття відповідного рішення, а не у здійсненні повторної медичної експертизи стану здоров`я особи.

Незважаючи на реформування системи медико-соціальної експертизи та запровадження з 01.01.2025 оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами, наведений підхід щодо меж судового контролю залишається релевантним, оскільки визначення ступеня стійкого розладу функцій організму, ступеня обмеження повсякденного функціонування та їх відповідності критеріям певної групи інвалідності потребує спеціальних медичних знань.

Суд не володіє спеціальними знаннями у сфері медицини та не може підміняти експертну команду при вирішенні питань, віднесених законодавством до її професійної компетенції.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що основні доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень ґрунтуються на його незгоді з визначеним експертними командами ступенем функціональних порушень.

Так, позивач посилається на перенесений інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардію, проведене аортокоронарне шунтування, аневризму лівого шлуночка, артеріальну гіпертензію, показник фракції викиду 39%, гіпокінез передньої стінки, порушення релаксації, а також на інші наявні у нього захворювання та результати медичних досліджень.

На переконання позивача, сукупність зазначених медичних показників свідчить про наявність у нього стійкого та істотного обмеження життєдіяльності та є підставою для продовження встановленої раніше ІІІ групи інвалідності.

Проте перевірка таких доводів по суті вимагає від суду самостійного визначення медичного значення конкретних діагнозів, показників інструментальних досліджень, ступеня серцевої недостатності, функціонального класу стенокардії, показника фракції викиду та їх сукупного впливу на здатність позивача до пересування, самообслуговування і трудової діяльності.

Фактично суд мав би самостійно співвіднести медичні показники позивача з установленими законодавством ступенями обмеження повсякденного функціонування та зробити висновок про те, чи є такі порушення легкими, помірними або вираженими.

Такі питання належать до спеціальної медичної компетенції експертної команди та не можуть бути вирішені адміністративним судом шляхом переоцінки медичної документації.

Сам факт наявності у позивача тяжких або хронічних захворювань не є безумовною підставою для встановлення інвалідності.

Визначальним відповідно до чинного законодавства є ступінь стійкого порушення функцій організму та спричинене ним обмеження повсякденного функціонування особи, оцінка яких здійснюється експертною командою.

Суд також зазначає, що наявність у позивача ІІІ групи інвалідності у попередні періоди не створює безумовного права на її автоматичне продовження.

Під час чергового оцінювання експертна команда здійснює оцінку актуального стану здоров`я та актуального ступеня обмеження повсякденного функціонування особи станом на час проведення такого оцінювання.

Відтак, попереднє встановлення особі інвалідності є обставиною, що враховується під час оцінювання, проте саме по собі не зумовлює обов`язку експертної команди повторно встановити відповідну групу інвалідності.

Щодо тверджень позивача про неповноту дослідження медичної документації, суд зазначає, що такі доводи належними та допустимими доказами не підтверджені.

З оскаржуваного рішення від 24.11.2025 встановлено, що оцінювання проводилося очно, а експертною командою враховувалися дані щодо лікування позивача, його госпіталізації, консультацій профільних спеціалістів, проведених у 2025 році обстежень та медикаментозного лікування.

З рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 23.12.2025 також встановлено, що під час розгляду скарги досліджувалися надані медико-експертні документи.

Позивачем не наведено конкретного медичного документа, який був поданий експертній команді у встановленому порядку, однак не був прийнятий, долучений чи досліджений нею, а також не надано доказів відмови експертної команди від дослідження поданих ним матеріалів.

При цьому незгода позивача з результатом оцінки медичного документа не є тотожною його неврахуванню. Те, що певні медичні показники, на думку позивача, мали призвести до іншого висновку щодо ступеня обмеження життєдіяльності, свідчить саме про незгоду з професійною експертною оцінкою, а не про порушення процедури проведення оцінювання.

Суд також не встановив підстав для висновку про протиправність рішення від 24.11.2025 у зв`язку з його мотивуванням, оскільки експертною командою зазначено встановлений нею ступінь порушення здатності до пересування та трудової діяльності та наведено висновок про невідповідність такого ступеня критеріям ІІІ групи інвалідності.

Чинне законодавство не покладає на експертну команду обов`язку окремо наводити у ньому детальну медичну оцінку кожного наявного в особи діагнозу та кожного показника лабораторного чи інструментального дослідження.

Тому сама по собі стислість викладення мотивів не свідчить про порушення встановленої процедури за умови, що рішення містить передбачені нормативно-правовими актами відомості та дозволяє встановити результат проведеного оцінювання і підставу прийнятого висновку.

Щодо правомірності прийняття рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 23.12.2025 №142/25/3626, суд зазначає, що скарга позивача була прийнята та розглянута компетентною експертною командою Центру, за її результатами досліджено медико-експертні документи та прийнято одне з рішень, прямо передбачених законодавством, про підтвердження рішення, що оскаржується.

Твердження позивача про те, що відповідач-1 повинен був надати іншу оцінку його медичним показникам та дійти висновку про наявність підстав для встановлення інвалідності, також стосуються правильності спеціальної медичної оцінки, а не процедури розгляду скарги.

Матеріалами справи не встановлено, що первинне оцінювання проведено неуповноваженим складом експертної команди, без особистої участі позивача всупереч установленій формі оцінювання, без дослідження медичних документів або з порушенням інших установлених Постановою №1338 процедурних вимог.

Так само судом не встановлено порушень порядку адміністративного оскарження рішення експертної команди Центром оцінювання функціонального стану особи.

За таких обставин, суд доходить висновку, що доводи позивача спрямовані на переоцінку висновків експертних команд щодо ступеня його функціональних порушень, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

У свою чергу, встановлення судом іншого ступеня функціональних порушень на підставі самостійного аналізу поданих медичних документів фактично означало б підміну судом експертної команди, що суперечило б розподілу компетенції між судом та спеціалізованими медичними органами.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами в межах наданих повноважень та з дотриманням передбаченої законодавством процедури, тоді як наведені позивачем доводи не доводять їх протиправності, а виражають незгоду з результатами професійної медичної оцінки.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення експертної команди від 24.11.2025 №22/25/2125/Р та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 23.12.2025 №142/25/3626 відсутні.

Вимога про зобов`язання експертної команди провести повторний розгляд матеріалів позивача та повторне оцінювання його повсякденного функціонування є похідною від вимог про скасування зазначених рішень, а тому також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЦОФСО) (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області (проспект Перемоги, 23, м. Подільськ, Одеська область, код ЄДРПОУ 01998803) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський