Рішення № 140128876, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/14011/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 20.03.2026 №73/26/1761/ВП, яким відмовлено ОСОБА_1 у перегляді групи інвалідності, встановленої рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/26/236/Р від 22.01.2026;

- зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повторно переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/26/236/Р від 22.01.2026 та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , II групу інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2026 ОСОБА_1 пройшов оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/26/236/Р від 22.01.2026 останньому було встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01.03.2029. Не погодившись з рішенням, як таким, що не відповідає реальному стану здоров`я, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», направивши 24.02.2026 заяву про перегляд рішення. 20.03.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи було прийнято рішенням від 20.03.2026 №73/26/1761, яким було підтверджено ІІІ групу інвалідності. З вказаними рішеннями позивач не погоджується, оскільки воно суперечить фактичному стану здоров`я та критеріям встановлення інвалідності, оскільки ОСОБА_1 хворіє на псоріатичний артрит у важкій формі з 2010 року. У 2012 році захворювання верифіковано як псоріатична артропатія (МО7.30), спондилоартритичний варіант, що підтверджується виписками зі стаціонарних медичних карт. З 24.12.2012 позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серії КИО-1 №0386624, яку позивач підтверджував при кожному черговому переогляді. Протягом тривалого часу позивач перебуває під постійним наглядом лікарів-ревматологів. Позивач звертає увагу суду увагу суду на пункт 17.1.7 Витягу з рішення №231/26/236/В від 22.01.2026, в якому основний діагноз зазначено «М19.28 - Вторинний артроз інших суглобів, інші локалізації». Натомість, починаючи з 2012 року і аж до виписки від 27.08.2025, незмінним основним діагнозом позивача є М07.30 «Псоріатична артропатія (L40.5), множинні локалізації». Неврахування всього обсягу встановлених функціональних порушень, підтверджених медичною документацією, є прямим порушенням вимог щодо достовірності медичної документації та призвела до заниження групи інвалідності. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб МКХ-10, клас ХПІ «Хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини», рубрика М07 («Псоріатичні та ентеропатичні артропатії») відображає значно тяжче системне ураження порівняно з рубрикою М19 («Інший артроз»). Встановлення менш тяжкого коду в якості «основного» безпосередньо впливає на критерії оцінювання та на групу інвалідності, яку встановлює ЕКОПФО. Позивач звертає увагу на пункт 16 Витягу з рішення №231/26/236/В від 22.01.2026, де в обґрунтуванні рішення зазначено «Помірне обмеження життєдіяльності». Дане твердження прямо суперечить задокументованому клінічному стану позивача та спростовується сукупністю наявних медичних доказів, зокрема: рентгенологічними даними ІV ст. ураження суглобів стоп та ІІІ-ІV ст. ураження кистей; задокументованою неможливістю пересування без опори; порушенням функцій захоплення та утримання обох кистей; показником DAPSA 67,8 (висока активність захворювання); рекомендацією біологічної терапії у зв`язку з неефективністю стандартного лікування. Розгляд скарги від 24.02.2026 проведено у формі «заочно, без особи, лише за документами», що прямо зазначено в пункті 16 Витягу з рішення №73/26/1761/ВП від 20.03.2026. При цьому поле «Підтвердження факту проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень щодо особи» та поле «Наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків повного медичного обстеження» залишені порожніми, тобто відповідач не підтвердив проведення повного обстеження і не навів жодних виключних підстав для заочного розгляду. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

05.06.2026 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що з метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності для подальшого прийняття експертного рішення в межах чинного законодавства, Центром оцінювання функціонального стану особи у період було здійснено розгляд відповідної скарги, тобто відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо розгляду та прийняття рішення за поданою скаргою. На основі детального аналізу медичних документів встановлено, що даних для зміни групи інвалідності немає, оскільки ступінь клініко-функціональних порушень та обмеження життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, відповідає помірному та дає підстави для визнання особи особою з інвалідністю та встановлення ІІІ групи інвалідності. Рішення ЕКОПФО №231/26/236 від 22.01.2026: ІІІ (третя) група, загальне захворювання, терміном на 3 (три) роки обґрунтовано та відповідає чинному законодавству. Постанова Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Експертна комісія дійшла висновку про підтвердження оскаржуваного рішення. Результати розгляду скарги позивача на рішення експертної команди, відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», були оформлені у вигляді: протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20.02.2026 №73/26/1761; - рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20.02.2026 №73/26/1761. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що з 24.12.2012 позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серії КИО-1 №0386624.

Відповідно до довідки з акта огляду МСЕК серії КИО-1 №0423013 від 20.01.2014 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 01.01.2014.

У серпні 2025 року позивач проходив стаціонарне лікування в ревматологічному відділенні КНП «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ревматологічного відділення Ж4056/695.

Згідно з випискою зі стаціонарної медичної карти від 27.08.2025 встановлено повний клінічний діагноз: основний - псоріатична артропатія спондилоартритичний варіант високого ступеню активності (DAPSA-67.8), поліартрит з ураженням суглобів кистей R ст ІІІ-ІV, променево-зап`яскових суглобів R ст ІІІ-ІV, суглобів стоп R ст ІV; кульшових суглобів R ст ІІ - ліворуч, R ст І-ІІ - праворуч: двобічний сакроіліїт R ст І; поширений псоріаз, папуло-бляшкова форма, стаціонарна стадія; псоріатична оніходистрофія; у поєднанні з остеохондрозом суглобів кистей R ст ІІІ-V, променево-зап`ясних суглобів R ст ІІІ-V, суглобів стоп R ст ІV; кульшових суглобів R ст ІІ - ліворуч, R ст І-ІІ - праворуч, колінних суглобів R ст І-ІІ.

Ускладнення - ФН хребта ІІ ст. ФНС ІІ-ІІІ ст з помірним порушенням функцій ходи та опори. Згинальні контрактури 2-5 пальців кистей обабіч з порушенням функцій захоплення та утримання кистей. Відвідна контрактура плачових суглобів. Комбінована контрактура лівого колінного суглоба. Вальгусна деформація обох стоп з стоп вивихами в плесно-фалангових суглобах стоп (1-5 - праворуч, 2-5 - ліворуч).

Супутній - розрив ПХЗ лівого колінного суглоба. Застарілий розрив медіального меніска лівого колінного суглоба ІІІ А ст.

В рекомендаціях виписки зазначено, що враховуючи високу активність захворювання та швидке прогресування, недостатню ефективність синтетичних хворобо-модифікуючих препаратів, показано проведення терапії біологічними хворобо-модифікуючими препаратами (Енбрел, Хуміра/Хайримоз, Ремікейд/Фламмеріс, Сімпоні, Скафо).

08.04.2025 Комунальним некомерційним підприємством «Київська обласна клінічна лікарня» Київської обласної ради прийнято рішення №118/25/1207/Р, номер витягу №118/25/1207/В, в пункті 17.1.7 Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я» - основний діагноз М19.28 Вторинний артроз інших суглобів, інші локалізації; в пункті 17.1.6 «Група інвалідності, яку встановлено» - третя (ІІІ).

27.11.2025 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи надано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 9769/25/114/ВП, номер рішення 9769/25/114.

У витязі зазначено наступне:

- пункт 16 «Форма розгляду скарги» - заочно, без особи, лише за документами;

- пункт 18 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» - експертна команда ОПФО ознайомилася з наданою медичною документацією та дійшла висновку, що виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку опорно-рухової системи у вигляді: Псоріатичний артрит, поліартрит, важка форма, спондилоартритичний варіант, активність III, рентген-стадія IV, двобічний сакроілеїт. Вторинний ерозивний псоріатичний деформуючий остеоартроз суглобів обох кистей та променево-зап`ясткових суглобів IV ст, з ульнарною девіацією. Виражені згинальні контрактури пальців обох кистей з порушенням функцій захоплення та утримання. Комбіновані контрактури обох променево-зап`ясткових суглобів. Вторинний ерозивний псоріатичний деформуючий остеоартроз суглобів обох стоп IV ст. з ульнарною девіацією та деструкцією голівок плесневих кісток та основ проксимальних фаланг пальців. Згинальні контрактури пальців обох стоп. Двобічний вторинний псоріатичний остеоартроз колінних суглобів ІІ ст. СФН ІІІ ст. мають помірне обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності пацієнта, що дає підстави для встановлення ІІІ групи інвалідності терміном на 1 рік. Прийняте раніше рішення обґрунтоване. Встановлена ступінь обмеження життєдіяльності: - до виконання трудової діяльності - помірний ; - до самостійного пересування - помірний; - до контролю за своєю поведінкою - 0; - до орієнтації - 0; - до самообслуговування - помірний; - до спілкування - 0; - до навчання - 0. Підстави: Постанова Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024.

22.01.2026 Комунальним підприємством «Криворізька лікарня №1» Криворізької міської ради прийнято рішення №231/26/236/Р, номер витягу №231/26/236/В, в пункті 17.1.7 Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я» - основний діагноз М19.28 Вторинний артроз інших суглобів, інші локалізації; супутні діагнози: F06.9, М17.3 Інший посттравматичний гонартроз, М23.33 Інші ураження іншого та неуточненого медіального меніска; в пункті 17.1.6 «Група інвалідності, яку встановлено» - третя (ІІІ).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем подано скаргу до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.

20.03.2026 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи надано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 73/26/1761/ВП, номер рішення 73/26/1761.

У витязі зазначено наступне:

- пункт 16 «Форма розгляду скарги» - заочно, без особи, лише за документами;

- пункт 18 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» - на основі детального аналізу медичних документів встановлено, що даних для зміни групи інвалідності немає, оскільки ступінь клініко-функціональних порушень та обмеження життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, відповідає помірному та дає підстави для визнання особи особою з інвалідністю та встановлення ІІІ групи інвалідності. Рішення ЕКОПФО №231/26/236 від 22.01.2026: ІІІ (третя) група, загальне захворювання, терміном на 3 (три) роки обґрунтовано та відповідає чинному законодавству. Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024 року «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;

- пункт 19 «Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення, що оскаржується» - рішення про підтвердження рішення, що оскаржується.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) .

За визначенням ст. 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до ст. 3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) в редакції на час встановлення позивачу інвалідності медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно зі ст. 7 Закону №2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії визначають, зокрема: групу інвалідності, її причину і час настання.

Наказом від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» Міністерство охорони здоров`я України надало права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26.10.2024 №1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 №4170-IX (далі - Закон №4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону №875-XII в редакції Закону №4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

За змістом пункту 3 Постанови №1338 повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізації лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пунктів 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова , за наявності відповідного рішення експертної команди.

З урахуванням приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.

Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії).

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.

Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Як встановлено судом, розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення експертної команди від 22.01.2026 №231/26/236/Р проведено Центром оцінювання функціонального стану особи заочно, без особистої участі позивача, лише за документами.

Разом з тим сам по собі факт заочного розгляду скарги не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачена можливість розгляду скарги експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи в заочній формі за наданими документами.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що у поданій скарзі позивач заявляв вимогу про її розгляд виключно в очній формі, а відповідач таку вимогу залишив без задоволення.

За таких обставин судом не встановлено підстав для висновку про порушення прав позивача виключно у зв`язку із застосуванням заочної форми розгляду скарги.

Суд також критично оцінює доводи позивача про те, що незаповнення у витягу з рішення від 20.03.2026 полів щодо підтвердження факту проведення повного медичного обстеження та наявності або відсутності виключних підстав для перенесення строків такого обстеження саме по собі свідчить про порушення процедури.

Відповідні відомості підлягають зазначенню у рішенні у разі прийняття експертною командою Центру рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи.

У межах розгляду скарги ОСОБА_1 рішення про необхідність проведення повторного оцінювання експертною командою Центру не приймалося.

Отже, незаповнення зазначених полів за таких обставин не є самостійною підставою для скасування рішення.

Водночас наведене не звільняло експертну команду Центру від обов`язку під час розгляду скарги дослідити всі документи, на підставі яких приймалося рішення, що оскаржується, доводи самого скаржника та надати належне обґрунтування прийнятому за результатами адміністративного оскарження рішенню.

Так, нормативно встановлена форма рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги прямо передбачає окреме зазначення обґрунтування рішення.

При цьому суд не надає власної медичної оцінки вказаним захворюванням та не робить висновку про те, який ступінь обмеження життєдіяльності вони спричиняють.

Встановлення такого ступеня та вирішення питання щодо наявності підстав для встановлення певної групи інвалідності належить до компетенції відповідної експертної команди, члени якої мають необхідні спеціальні медичні знання.

Водночас межі судового контролю не виключають перевірки того, чи здійснено відповідним суб`єктом повне дослідження передбачених законодавством обставин та документів і чи містить прийняте ним рішення належне обґрунтування висновку, якого він дійшов.

Верховний Суд в постанові від 05.08.2026 у справі №260/6984/25 зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, які саме документи були досліджені Експертною командою під час проведення перевірки, яким чином вони оцінювалися та чи могли бути достатньою підставою для прийняття рішення про необґрунтованість встановлення позивачу 2 групи інвалідності.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі кореспондується з принципом офіційності адміністративної процедури, закріпленим у п. 11 ст. 4 Закону №2073-IX.

Відповідно до ст. 16 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний з власної ініціативи з`ясувати всі обставини, які мають значення для прийняття рішення, а у разі потреби - витребувати необхідні документи та відомості. Згідно з частиною другою статті 52 цього Закону адміністративний орган самостійно отримує документи та інформацію, якими володіють інші органи державної влади, якщо такі дані є необхідними для здійснення провадження.

Тобто, обов`язок всебічного з`ясування обставин лежить як на суді, так і на суб`єкті владних повноважень, оскільки його дії також є частиною адміністративної процедури.

Принцип офіційності сприяє реалізації основних засад адміністративного судочинства - законності, об`єктивності та справедливості, забезпечує баланс між активною участю сторін у процесі та відповідальністю суду за всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування норм процесуального права, викладених у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №818/154/16 та від 20.04.2021 у справі №817/1269/17.

Дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, та виходячи з того, що предметом судового контролю у цій справі є не правильність медичного висновку як такого, а дотримання відповідачем установленого порядку прийняття рішення, повнота дослідження обставин, на яких воно ґрунтується, та наявність у такому рішенні мотивів, достатніх для розуміння особою причин відмови у встановленні інвалідності, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067 затверджено, зокрема, перелік відомостей, що мають міститися у рішенні експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги.

Одним з обов`язкових елементів такого рішення є обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги.

Таким чином, нормативно встановлена форма рішення передбачає не лише зазначення кінцевого результату розгляду скарги, а й наведення мотивів його прийняття.

Як встановлено судом, в обґрунтування оскаржуваного рішення від 20.03.2026 №73/26/1761 зазначено, що на основі детального аналізу медичних документів встановлено, що даних для зміни групи інвалідності немає, оскільки ступінь клініко-функціональних порушень та обмеження життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, відповідає помірному та дає підстави для визнання особи особою з інвалідністю та встановлення ІІІ групи інвалідності. Рішення ЕКОПФО №231/26/236 від 22.01.2026: ІІІ (третя) група, загальне захворювання, терміном на 3 (три) роки обґрунтовано та відповідає чинному законодавству. Постанова Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Водночас матеріали справи свідчать про наявність медичних обставин, які безпосередньо стосуються визначення ступеня функціональних порушень позивача та на які останній посилався як на підставу для перегляду встановленої йому групи інвалідності.

Так, згідно з випискою зі стаціонарної медичної карти від 27.08.2025 позивачу встановлено основний діагноз: псоріатична артропатія, спондилоартритичний варіант високого ступеня активності, DAPSA 67,8, поліартрит із ураженням суглобів кистей ІІІ-ІV рентгенологічної стадії, променево-зап`ясткових суглобів ІІІ-ІV стадії, суглобів стоп ІV стадії, ураженням кульшових суглобів, двобічним сакроілеїтом, поширеним псоріазом та псоріатичною оніходистрофією.

У цій же виписці встановлено функціональну недостатність хребта ІІ ступеня, функціональну недостатність суглобів ІІ-ІІІ ступеня з порушенням функцій ходи та опори, згинальні контрактури пальців обох кистей з порушенням функцій захоплення та утримання, контрактури плечових та колінного суглобів, а також деформації обох стоп.

У зв`язку з високою активністю захворювання, його прогресуванням та недостатньою ефективністю стандартного лікування позивачу рекомендовано застосування біологічних хворобо-модифікуючих препаратів.

Разом з тим у рішенні експертної команди від 22.01.2026 №231/26/236/Р, яке було предметом адміністративного оскарження, як основний діагноз зазначено М19.28 вторинний артроз інших суглобів, інші локалізації.

Суд не наділений спеціальними медичними знаннями для вирішення питання про правильність кодування відповідного захворювання, визначення того, який із установлених діагнозів має вважатися основним, або про медичну тяжкість одного діагнозу порівняно з іншим.

Водночас наявність істотної розбіжності між діагнозом, відображеним у рішенні від 22.01.2026, та діагнозами, зафіксованими у медичних документах, на які посилався позивач, об`єктивно вимагала від експертної команди Центру надати цій обставині оцінку під час розгляду скарги.

Під час попереднього розгляду скарги позивача Центром оцінювання функціонального стану особи у рішенні від 27.11.2025 №9769/25/114 були відображені саме такі патологічні зміни: псоріатичний артрит, поліартрит важкої форми, спондилоартритичний варіант, активність ІІІ, рентгенологічна стадія IV, двобічний сакроілеїт, вторинний ерозивний псоріатичний деформуючий остеоартроз суглобів кистей та стоп, виражені контрактури пальців обох кистей з порушенням функцій захоплення та утримання.

Таким чином, наведені медичні обставини не були вперше заявлені позивачем лише під час судового розгляду, а були відомі відповідачу та раніше безпосередньо відображались у прийнятому ним рішенні від 27.11.2025 №9769/25/114.

Проте рішення від 20.03.2026 №73/26/1761 не містить пояснення, чи враховано наведені обставини під час нового розгляду, чи визнано їх актуальними, яким чином оцінено їх вплив на функціонування позивача та чому вони не зумовлюють необхідності зміни раніше встановленої ІІІ групи інвалідності.

Так само в оскаржуваному рішенні відсутня оцінка доводів щодо високого показника активності захворювання DAPSA 67,8, рентгенологічно підтверджених змін ІІІ-IV стадій, порушення функцій ходи та опори, захоплення та утримання предметів кистями, численних контрактур та необхідності застосування біологічної терапії.

Суд зазначає, що сам по собі факт наявності зазначених діагнозів та функціональних порушень не дає адміністративному суду підстав самостійно зробити медичний висновок про відповідність стану здоров`я позивача критеріям ІІ групи інвалідності.

Разом з тим такі обставини безпосередньо стосуються предмета оцінювання повсякденного функціонування особи та тому повинні отримати належну оцінку експертної команди, яка володіє відповідними спеціальними знаннями.

Посилання відповідача у рішенні на детальний аналіз медичних документів не замінює викладення результатів такого аналізу.

Зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, які саме медичні документи досліджувалися експертною командою, які встановлені у них функціональні порушення були враховані, як оцінено їх сукупність та яким чином зроблено висновок, що обмеження життєдіяльності позивача відповідає саме помірному ступеню.

У межах цієї справи відповідач не довів, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 експертною командою було надано належну оцінку всім суттєвим доводам скарги та всім медичним відомостям, здатним вплинути на визначення ступеня функціональних порушень та обмеження повсякденного функціонування позивача.

Суд при цьому погоджується з доводами відповідача в тій частині, що адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою та не має повноважень самостійно встановлювати ступінь стійких порушень функцій організму або визначати групу інвалідності.

Однак наведене не виключає повноважень суду перевіряти, чи дотримано суб`єктом владних повноважень передбачену законодавством процедуру, чи досліджено всі істотні обставини та чи є прийняте рішення належним чином обґрунтованим.

За встановлених у цій справі обставин суд не здійснює власної медичної оцінки стану здоров`я позивача та не визначає, до якого ступеня обмеження повсякденного функціонування належать наявні у нього порушення.

Підставою для висновку про протиправність рішення від 20.03.2026 №73/26/1761 є саме невідповідність такого рішення критерію обґрунтованості, оскільки з його змісту неможливо встановити, яким чином відповідач оцінив істотні доводи адміністративної скарги та медичну документацію позивача.

За таких обставин рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.03.2026 №73/26/1761 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на викладене, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 231/26/236/Р від 22.01.2026 та прийняти нове рішення за наслідками розгляду скарги з урахуванням висновків суду та всієї медичної документації та діагнозів ОСОБА_1 .

Водночас суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , II групу інвалідності, оскільки питання прийняття рішення входить в межі повноважень відповідача за результатами повторного розгляду скарги, яке станом на день прийняття рішення ще не відбулось.

Відтак, в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 12.05.2026.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити суму судового збору із застосування понижуючого коефіцієнту, що складає суму 1064,96 грн. Таким чином має місце сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 266,24 грн, яка не підлягає стягненню з відповідача та може бути повернута в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у розмірі встановленої ставки в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог - 798,72 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 20.03.2026 №73/26/1761/ВП, яким відмовлено ОСОБА_1 у перегляді групи інвалідності, встановленої рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №231/26/236/Р від 22.01.2026.

Зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повторно переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 231/26/236/Р від 22.01.2026 та прийняти нове рішення за наслідками розгляду скарги з урахуванням висновків суду та всієї медичної документації та діагнозів ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 798 (сімсот дев`яності вісім) грн 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський