Рішення № 140128580, 25.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2205/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080 ЄДРПОУ 19480600) до відповідача: КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (вул.Люстдорфська дорога, буд.1,Одеса,Одеська область,65017) про стягнення 332671,22 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" про стягнення 332671,22 грн., з яких: 169 970,79 грн - заборгованість за спожиту електроенергію у листопаді 2021 року на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; 5 534,97 грн - пеня, 59 820,98 грн інфляційні втрати, 97 344,48 грн - 15% річних на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строк на подання суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.

06.07.2026 за вх.№23562/26 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що Центр у 2022 році здійснити оплату рахунку та Актів датованих 2021 роком за Договором 2021 року, який для органів Держказначейства в частинні проведення розрахунків припинили свою чинність, не міг. Фінансовий рік бюджетних установ становить період з першого числа року до останнього.

Відповідач зазначає, що право вимоги боргу у Позивача виникло не раніше 14.09.2022 р., тоді період прострочення - 14.09.2022 по 30.04.2026. Наведений підхід та період прострочення мають бути застосовані (перераховані) до розрахунків інфляційних витрат та пені.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" - на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" , між учасниками ринку електричної енергії (цей пункт набрав чинності 26 квітня 2022 року). Таким чином, на період дії вказаного мораторію штрафні санкції (пеня) з 26.04.2022 року не можуть бути стягнуті з учасників ринку електричної енергії. Загальна сума нарахованих Позивачем пені, інфляційних втрат та процентів річних (162701 грн.) фактично дорівнює розміру боргу за електроенергію (169971 грн.), що вочевидь свідчить про неспівмірність заявлених до стягнення сум.

Також, у відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір річних.

13.07.2026 за вх.№24459/26 господарським судом одержано відповідь на відзив, відповідно якої позивач зазначає, що Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 02.11.2021 № ПО1 є письмовим примірником Публічного договору, підписаними уповноваженими особами Позивача та Відповідача. На момент виникнення договірних відносин між Позивачем та Відповідачем діяла Комерційна пропозиція № 4 від 10.06.2021, зміни до якої не вносилися.

Крім того, позивач наголошує, що Комерційна пропозиція № 4 від 10.06.2021 була прийнята Відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи, тобто Відповідач погодився на викладені у ній умови. Відповідно до п. 5.17 Договору (в редакції додаткової угоди №1 договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії») вартість за цим Договором визначається як очікувана вартість обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 2.4 цього Договору. Отже, зазначена вартість поставки у сумі 368 692,21 грн не є остаточною..

Також, позивач заперечує проти зменшення річних.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав заперечення на відповідь на відзив

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Приймаючи до уваги, що судове засідання не відбулося, а також розуміючи відповідальність держави перед людиною у сфері захисту її життя і здоров`я, недоторканості і безпеки, суд вважає доцільним призначити судове засідання у справі на іншу дату.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Отже у зв`язку з великою кількістю навантаження, враховуючи принцип незмінності складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом здійснено розгляд справи впродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» (далі - Позивач, Постачальник, ДПЗД «Укрінтеренерго»), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі - ЗУ «Про ринок електричної енергії»), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ) та відповідачем на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог ЗУ «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, оператором системи є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (надалі - АТ «ДТЕК Одеські електромережі», ОСР)

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Положеннями п. 2.1. глави 2 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Крім цього, п. 5.8. глави 5 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Умовами пункту 4.1. розділу 4 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021 р., що є невід`ємним додатком до Договору, встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 цієї комерційної пропозиції.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Разом з тим, відповідно до положень п. 4.2. розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пункт 4.3 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021 року передбачає, що Рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Положеннями п. 4.4 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, встановлено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі- продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

На виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 06.11.2018 №1345):- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2021 року Позивачем складено Акт № 015171 від 30 вересня 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О09/21766 від 08.10.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 33 265 кВт*год. на суму 174370,21 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його юридичну 13.10.2021 та отримано Відповідачем 18.10.2021; на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2021 року Позивачем складено Акт № 015631 від 31 жовтня 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О10/22460 від 11.11.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 31 123 кВт*год. на суму 190975,84 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його юридичну адресу та отримано Відповідачем 03.12.2021;- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2021 року Позивачем складено Акт № 16182 від 30 листопада 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О11/23565 від 09.12.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 30 158 кВт*год. на суму 173226,95 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його електронну адресу 06.09.2022.

Отже, Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за вересень - листопад 2021 р.

Проте, в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору Відповідач оплатив спожиту ним електричну енергію частково - у розмірі 368 602,21 грн, що підтверджується виписками по рахунку від 09.12.2021, 28.012.2021, 30.12.2021.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту електричну енергію, станом на дату подання цього позову становить - 169 970,79 грн (з урахуванням ПДВ).

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" про стягнення 332671,22 грн., з яких: 169 970,79 грн - заборгованість за спожиту електроенергію у листопаді 2021 року, 5 534,97 грн - пеня, 59 820,98 грн інфляційні втрати, 97 344,48 грн - 15% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (п.16).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (з подальшими змінами та доповненнями) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2026.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Відповідно до ч.5 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Згідно з ч.6 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Відповідно до п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з дати припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Як вище встановлено господарським судом, за даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, КНП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.09.2021, що підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 01.09.2021 № 101/19/03-5061

Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч.1 ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 06.11.2018 №1345):- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2021 року Позивачем складено Акт № 015171 від 30 вересня 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О09/21766 від 08.10.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 33 265 кВт*год. на суму 174370,21 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його юридичну 13.10.2021 та отримано Відповідачем 18.10.2021; на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2021 року Позивачем складено Акт № 015631 від 31 жовтня 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О10/22460 від 11.11.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 31 123 кВт*год. на суму 190975,84 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його юридичну адресу та отримано Відповідачем 03.12.2021;- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2021 року Позивачем складено Акт № 16182 від 30 листопада 2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 р. та рахунок № 000001111138/13/О11/23565 від 09.12.2021, відповідно до яких Відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 30 158 кВт*год. на суму 173226,95 грн (з ПДВ), які направлено Відповідачу на його електронну адресу 06.09.2022.

Отже, Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за вересень - листопад 2021 р.

Проте, в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору Відповідач оплатив спожиту ним електричну енергію частково - у розмірі 368 602,21 грн, що підтверджується виписками по рахунку від 09.12.2021, 28.012.2021, 30.12.2021.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту електричну енергію, станом на дату подання цього позову становить - 169 970,79 грн (з урахуванням ПДВ), яка підлягають стягненню з відповідача.

При цьому посилання відповідача на закінчення терміну дії договору та на те, що відповідач в наступному бюджетному періоді не може взяти на себе зобов`язання з оплати електроенергії, так як в іншому випадку буде припущене порушення вимог Бюджетного кодексу України, господарським судом не приймаються до уваги з огляду на те, що відсутність бюджетного асигнування у відповідному бюджетному періоді не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії.

Щодо укладення договору, суд зазначає наступне.

Законодавством України, зокрема положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами, далі - ПРРЕЕ), врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.4.2 ПРРЕЕ вказано, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електропостачальника; електричної 3) енергії невиконання або споживачам попереднього неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно (п. 3.2.1 ПРРЕЕ).

На виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.2.1 ПРРЕЕ ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

У п. 3.4.4 ПРРЕЕ зазначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Таким чином, як уже було зазначено у позовній заяві та враховуючи вищезазначене, з 01.09.2021 року між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого Відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 ПРРЕЕ.

Тобто, Відповідач своїми діями (споживанням електричної енергії у постачальника «останньої надії») підтвердив факт укладення Договору (з невід`ємними додатками), відповідно до положень яких було розраховано вартість спожитої електричної енергії та встановлено підстави і порядок нарахування пені, 15% річних та інфляції.

Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 02.11.2021 № ПО1 є письмовим примірником Публічного договору, підписаними уповноваженими особами Позивача та Відповідача.

На момент виникнення договірних відносин між Позивачем та Відповідачем діяла Комерційна пропозиція № 4 від 10.06.2021, зміни до якої не вносилися.

Слід зазначити, що Комерційна пропозиція № 4 від 10.06.2021 була прийнята Відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи, тобто Відповідач погодився на викладені у ній умови.

Відповідно до п. 5.17 Договору (в редакції додаткової угоди №1 договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії») вартість за цим Договором визначається як очікувана вартість обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 2.4 цього Договору.

У відзиві на позовну заяву Відповідач, посилаючись на п. 5.18 Договору, стверджує, шо внесення змін щодо вартості має узгоджуватися шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Проте у п. 5.18 Договору мова йдеться про зміну вартості у випадках, передбачених діючим законодавством України, зокрема статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зміна ціни на електричну енергію).

Разом з тим, відповідно до положень п. 4.2 розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Пунктом п. 4.1 Комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021 передбачено, що у разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Отже, суд доходить до висновку, навіть якщо рахунок не надано постачальником, вказане не звільняє споживача від оплати електричної енергії.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. розділу 7 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» встановлено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 15% річних та інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 15% річних становить 97344,48 грн., інфляційні втрати становлять 59820,98 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Водночас господарський суд враховує загальний висновок Великої Палати у справі №902/417/18 щодо права суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, яка викладена у постанові від 18.03.2020, в якій вказано: "З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

При цьому Велика Палата Верховного Суду виклала такий висновок з обставин справи №902/417/18, в якій сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, тому, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.

Отже за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд має право на зменшення розміру заявлених на підставі ст.625 ЦК України відсотків саме у випадку їх збільшення сторонами у договорі.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладених у постанові від 22.02.2024 у справі №915/1723/21, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, за час затримки розрахунку за договором, оскільки, вказані нарахування спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Водночас, зменшуючи нараховані відсотки річні, на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, необхідно враховувати, що таке зменшення можливе за умови, якщо такі відсотки річні передбачені у договорі у розмірі більшому, ніж визначено положеннями ст. 625 ЦК України, тобто більше ніж 3 % річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 викладений висновок, згідно з яким суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини 2 статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, приймаючи до уваги, що відповідачем у справі є військова частина, а також приймаючи до уваги наявний воєнний стан та нетривалий період прострочення відповідача, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованих відповідачу 15% річних на підставі ст.625 ЦК України на 3% - до 19454,88 грн.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частинною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

Згідно з положеннями статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно до положень ст. 546 та ст. 549 ЦК України та статті 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до положень п. 6.1. розділу 6 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Згідно з п. 16 постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, саме тому Позивачем здійснено нарахування пені до 24.02.2022 р. за прострочення грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені становить 5534,97 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Щодо періодів нарахування пені, 15% річних та інфляційннх втрат, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, договірні відносини між Позивачем та Відповідачем виникли з 01.09.2021 на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого Відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв. Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 02.11.2021 № ПО1 є письмовим примірником Публічного договору, підписаними уповноваженими особами Позивача та Відповідача.

Умовами пункту 4.1. розділу 4 Комерційної пропозиції № 4 від 10.06.2021 р., що є невід`ємним додатком до Договору, встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Рахунок за вересень 2021 року на суму 174370,21 грн отримано Відповідачем 18.10.2021. Це рахунок він мав оплати до 25.10.2021. Проте цього не зробив, сплатив лише 09.12.2021. Отже, період прострочення платежу - з 26.10.2021 по 09.12.2021.

Рахунок за жовтень 2021 року на суму 190975,84 грн отримано Відповідачем 03.12.2021. Це рахунок він мав оплати до 10.12.2021, сплатив лише 28.12.2021. Період прострочення платежу - з 11.12.2021 по 28.12.2021.

Рахунок за листопад 2021 року на суму 173226,95 грн отримано Відповідачем 06.09.2022. Це рахунок він мав оплати до 06.09.2022. Період прострочення платежу - з 14.09.2022 по 30.04.2026.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" .

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3992,05 грн, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі внаслідок самостійного зменшення судом п`ятнадцяти відсотків річних.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити частково.

2.Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (вул. Люстдорфська дорога, буд.1,Одеса,Одеська область,65017, код ЄДРПОУ 01111138) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85) 169 970,79 грн - заборгованість за спожиту електроенергію у листопаді 2021 року на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; 5 534,97 грн - пені, 59 820,98 грн - інфляційні втрати, 19454,88 грн - 3% річних на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області..

3. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (вул. Люстдорфська дорога, буд.1,Одеса,Одеська область,65017, код ЄДРПОУ 01111138) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3992,05 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов